Категорія: Твори з літератури

Печорін і “водяне суспільство” для розкриття ідейного сенсу роману

Якщо у повістях “Бела” і “Тамань” Печорін виступав в оточенні простих і “природних” людей, то в повісті “Княжна Мері” він показаний в типовій для нього дворянській середовищі. Зображення дворянського суспільства, з яким ріднить Печоріна походження і класова приналежність, має у романі істотне значення. У сусідстві з “столичними франтами”, “московськими панянками” і провінційної “знаттю” яскравіше виступає непересічність і винятковість Печоріна для свого середовища, в якому він змушений перебувати і діяти. Конфлікт […]

Образ Макара Нагульнова у романі М. Шолохова “Піднята цілина”

Одним з найбільш колоритних образів, що запам’ятовуються, описаних у романі М. Шолохова “Піднята цілина”, є образ Макара Нагульнова, що був червоним партизаном, секретарем гремячінського партосередку. Єдиною метою його, Нагульнова, існування є “світова революція”. Багато жителів Гремячій Балки не люблять і навіть побоюються Макара, який досить нездержливий на мову і при нагоді цілком може пустити в хід кулак, а те й наган. Одержавши під час війни контузію, Нагульнов підданий нервовим припадкам […]

Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року”

Прислів’я – найдавніша творчість народу. В них – наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці. Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от яблука рум’яні, виноград яскраво-зелений, жовтий, синій, аж чорний, груші з рожевими бочками, кавуни у смужку […]

З чого і з кого сміється А. Чехов?

Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони? За цією історією про незначний випадок заховалося саме життя з його складнощами. Головне – чий собака, а не Хрюкін […]

О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор”

Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така доля землі росіянці – плодити дармоїдів, нездатних до праці й з пишністю паразитуючих на тілі […]

Твір “Лист до бабусі”

Здрастуй, бабусю! Як ся маєш? Як твоє здоров’я? У мене все як завжди. Я вчуся, отримую хороші оцінки. Особливо добре у мене виходить відповідати з математики, географії, біології та англійської мови. Зараз я готуюся виступати за свій клас на конкурсі з біології. Там треба буде розповідати про тварин та показувати картинки з їхнього життя. Я сам шукаю інформацію для конкурсу в книжках і в Інтернеті. Як там твоя кішка Маркіза? […]

Тема поета й поезії у творчості Маяковського В. В

Твоя праця переживе тебе, поет, Переживуть творця його створіння, Живого не втратить вираженья З тебе колись списаний портрет. І. А. Бунін В. В. Маяковський успадкував з літературної традиції відповідальне відношення до поетичної творчості. Серйозний поет завжди прагне осмислити своє життєве призначення Це прагнення особливо характерно для російських поетів, тому що літературна творчість у Росії завжди розцінювалася не як приємна розвага, а як високе служіння батьківщині, народу, істині. Кожний російський поет […]

Біблійні сюжети в українській поезії

Біблія – визначна пам’ятка світової літератури. На сторінках Біблії багато прекрасних, поетичних легенд. Ці легенди давним-давно існували в народі і передавались з уст в уста. Потім, через багато століть, мудреці і поети почали в різний час записувати їх, потім ці записи були зібрані в “Біблію”. Ця книга включає в ритуальні і юридичні кодекси, історичні хроніки, міфи, народні пісні. Із часів середньовіччя і до наших днів література черпає з Біблії теми, […]

Міщанин в дворянстві характеристика образу Журдена

Журден – майстерно виведений Мольером тип вискочки, нувориша. Поява в комедії подібного типу обумовлена характерним явищем соціального життя Франції епохи Людовика XІV : дворянство бідніє, буржуазія стає багатіше, впливовіше і прагне порівнятися з аристократією. Розбагатілого торговця тканинами, пана Ж., терзає одна турбота: бути в усім схожим на дворянина. Наслідуючи устої дворянства, Ж. Наймає учителів, які, користуючись його недосвідченістю, конкурують між собою : в надії більше заробити кожного оголошує свою професію […]

Еволюція поезії Б. Пастернака

Б. Пастернак краще за всіх своїх критиків сказав про свою поезію: “…розбещені порожністю шаблонів, ми саме нечувану змістовність, що з’являється до нас після того, як ми вже від неї відвикли, сприймаємо як претензії форми”. Простота завжди прекрасна, коли змістовна – тобто складна. Будь-яке явище Б. Пастернак намагався захопити зненацька. Світ у вірші “Лютий…” постає живим, він пульсує, рухається. Відчувається не штучний, а глибоко природний, навіть стихійний, ліричний натиск, динамічність. У […]

Особисті згадки Нестора в “Повісті минулих літ”

І. Першоджерела, якими послугувався Нестор, пишучи літопис. ІІ. Три оповідання із особистих згадок літописця. 1. Відкриття гробниці святого Феодосія 1096 року. 2. Набіг половців. 3. Похід Святополка на половців. ІІІ. “Повість минулих літ” – літературний виклад історії Київської Русі.

Усі дорослі спочатку були дітьми

“Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так – доросла людина. І ця відмінність вражає! […]

Що я відкрила для себе, читаючи твори О. Олеся

Мені подобається читати твори на історичну тематику. Минуле нашої країни прекрасне і героїчне, воно заслуговує на увагу. Я впевнена, людина, яка не знає минулого свого народу, не варта майбутнього. З цікавістю я прочитала поезію Олександра Олеся “Княгиня Ольга”. Я знала, що княгиня Ольга володарювала дуже мудро, зміцнювала державу. Коли деревляни убили Ігоря, її чоловіка, княгиня жорстоко помстилася. Вона зажадала від деревлян данину – пару голубів з кожної хати. Потім звеліла […]

Цивільний подвиг М. Г. Чернишевського

Після селянської реформи 1861 року, коли у російських селах почалися хвилювання, викликані грабіжницьким характером реформи, одержала ходіння прокламація “До панських селян”. Її авторство влада вирішили приписати Чернишевському. Однак не так-то просто було розправитися зі знаменитим літературним критиком, статті якого пропускалися царською цензурою і широко друкувалися в “Сучаснику” і “Вітчизняних записках”. Всім було відомо про його революційні симпатії, про близькість із Герценом і іншими великими революціонерами, однак ця сторона діяльності Чернишевського […]

Що нового я дізнався, читаючи “Велесову книгу”?

Ще до прочитання уривків з самої “Велесової книги” я ознайомився з історією її створення та дослідження. Я дізнався, що ця пам’ятка була знайдена на Харківщині Алі Ізенбеком 1919 року, потім він вивіз її за межі України. А під час Другої світової війни “Велесову книгу”, на жаль, було втрачено. Проте нам лишилися копії і списки, їх і досі досліджують вчені, перекладають історики та мовознавці, а читачі різного віку та професій із […]

Стара чашка

Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона всім нам дуже дорога. …9 травня 1945 року, в День Перемоги, все місто співало, танцювало, плакало і сміялося на нашій великій площі. З усіма раділа щасливому дню моя прабабуся. їй було тоді 20 років. Зненацька перед нею виріс, як із-під землі, молодий солдатик і простягнув […]

Вірш “П’яний корабель” Артюра Рембо

Артюр Рембо жив наприкінці ХІХ століття – в епоху значних зрушень у світі, коли на зміну гуманізму ХІХ століття приходить нове покоління – діти технічної, механізованої цивілізації. Логічному розуму і прагматичному відношенню до дійсності А. Рем-бо протиставляє інше сприйняття світу, засноване на тонких напівсвідомих відчуттях. Завдяки цьому поет глибше проникає у тканину дійсності і здатен захоплюватися красою світу, вільно витати у його просторах. Але це робить його самотнім і вразливим. […]

Червоне і чорне характеристика образу Матільди де Ла Міль

Ла Міль Матільда де – “найбагатіша спадкоємиця в Сен-Жерменском передмістя”, завойована Жюльеном, для якого М. – символ світу старої аристократії, куди йому свідомо немає доступу, а лише потім приваблива юна жінка, що духовно перевершує своє оточення. Про спорідненість натури говорить властиве їм обом відраза до своєї здрібнілої повіки і туга по духовній величі. У уявленні М. Воно сполучається з родинним переказом про любов Маргарити де Валуа, майбутньої королеви Наваррской, до […]

Печорін герой свого часу

Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лєрмонтова. Робота над цим твором продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на молодь Росії. Образ Печоріна – одне з найбільших художніх відкриттів російської літератури.. На думку Лєрмонтова, “це портрет, складений з пороків усього нашого покоління в повному […]

Собака на сене характеристика образу Теодора

Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, дізнавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя і несподіване підвищення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розлучається з Марселой, служницею графині. Зміни настрою Діани примушують Т. упродовж усієї дії комедії то мріяти про щастя з графинею, то шукати розради в любові Марселы. Спритна вигадка його слуги Тристана […]

Основні тенденції розвитку драматургії XІX століття

Величезний вплив на світову драматургію мала творчість відомого норвезького драматурга Генріка Ібсена, творця нової соціально-психологічної драми. Своєрідність його новаторського методу криється не в захоплюючому сюжеті і не в ефектних сценах. У своїх кращих драмах він дає стримано реалістичні картини повсякденного життя і прагне до максимальної простоти. Дія у нього розгортається в одній і тій же кімнаті, протягом однієї доби. Звичайно ж, це не свідчить про те, що Ібсен був класицистом: […]

Мій товариш Сіма Іволгін

У нашому 9-Г двадцять сім учнів. З них тільки десять дівчат. Хлопці займються хто чим: Сашко Глінський, до речі, відмінник, грає у міні-футбол; Павло Мироничев вже п’ять років навчається гри на акордеоні; Олексій Новицький займається класичною боротьбою; я захоплююсь комп’ютером. А ось Сіма Іволгін – художник. Звісно, у класному журналі він записаний як Серафим, а ми його по дружньому звемо його Сімою. Він не ображається. Малює він класно. І олівцями, […]

Відповіді до теми: “Китайська лірика”, “Персько-таджицька лірика”

1. Які мотиви спільні для авторів персько-таджицької лірики? Спільними можна назвати роздуми над сутністю людського буття: проблему життя та смерті, мотив незбагненності світу, плинності земного життя людини, оспівування життєвих насолод як способу приборкати гіркоту та тугу, яку відчуває людина. Перські лірики часто звертаються до теми втраченої молодості, заклика­ючи жити теперішнім, цінуючи кожну мить життя. У східній поезії складається особлива традиція любовної лірики, де образ жінки поетизується, а почуття ко­хання звеличується. […]

“Пісня про Роланда’ – героїчний епос епохи середньовіччя

“Пісня про Роланда” – найвідоміший французький народний епос. У ньому розповідається про знаменитий бій біля Ронсевале між франками і маврами. У 778 році король франків Карл Великий зі своїм військом вступив в Іспанію, що знаходилася тоді під владою мусульман. Кровопролитна війна з “невірними” велася, за народними переказами, сім років. Особливо відзначився в мій маркграф Бретані Хроутсанд, що залишився в легендах як Роланд. Про запеклу хоробрість і подвиги цього героя і […]

ТЕМА ВІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ У ВІРШАХ ГІЙОМА АПОЛЛІНЕРА

Твір за віршами “МІСТ МІРАБО” ТА “ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА І ВОДОГРАЙ”. Французький поет Гійом Аполлінер, творчість якого нині стала класикою, жив на межі дев’ятнадцятого, “залізного” століття, і століття двадцятого, насиченого катастрофами і війнами. Вірші Гійома Аполлінера являють собою дивне поєднання емоційного ліризму і внутрішньої трагічності. Аполлінер – один із перших поетів, котрий заторкнув у своїх творах найзвичайнісінькі, на перший погляд, теми і порушив проблеми нового часу. “Складність” аполлінерівської творчості пояснюється не […]

Твір по літературі 5 клас “Метаморфози” Публія Овідія Назона

Моє знайомство з “Метаморфозами” Овідія почалося не з книги, а з розповіді, красивої і сумної. Ще в початковій школі вчителька розповідала нам про походження назв квіток. Ще й досі пам’ятаю в її руках ніжно-жовту квітку нарциса з вічно схиленою голівкою. її схожість на прекрасного юнака, що милувався своїм відображенням, видалася такою живою і переконливою, що не повірити в неї було неможливо. Голос вчительки зачаровував, манив в інший світ, сповнений чудес, […]

Воля в камері. Переказ стисло Н. Суровцова

Коли наставало Перше травня, нам приносили поліпшений пайок. Але тут я зрозуміла, що святкувати треба якось інакше, адже пам’ять про демонстрації у, Відні, про світле Перше травня в Харкові, про яке я так радісно писала в американські газети, була ще надто жива в моїм серці. І відсвяткувати цей улюблений світлий день двома зайвими котлетами та булкою за гратами я не могла. Якось несміло, нерішуче я постановила в цей день голодувати. […]

Фантастичні образи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”

І. “Майстер і Маргарита” – роман М. Булгакова, що вимагає від читача виходу за межі повсякденних естетичних уявлень. ІІ. Воланд – головний фантастичний образ роману. 1. Сатанізм Воланда. 2. Чому Воланд виконує волю Ієшуа щодо долі Майстра? . ІІІ. Можливість знайти Воланда в собі.

Вишні Б.-І. Антонич

Поет вживає епітети “зоряна”, “біблійна”, “пишна” щодо батьківщини, характеризуючи в такий спосіб власне ставлення до рідного краю: Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, На вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Моя країно зоряна, біблійна й пишна, Квітчаста батьківщино вишні й соловейка! Образ вишень набуває символічного значення, втілюючи Україну. Водночас автор у художній формі вказує на поезію Тараса Шевченка як на джерело такого переносу значення: Де вечори з Євангелії, […]

Мої роздуми про милосердя

Пригадується одне з оповідань А. П. Чехова про лікарів. Це оповідання “Випадок із практики”. Дочка власниці фабрики хворіла. Викликали лікаря. Він оглянув і сказав, що все гаразд, просто треба відпочити. А поруч стояла мати. Стояла нерухомо і дивилася на лікаря заплаканими очима. Потім попросила, щоб лікар не від’їжджав, бо минулої ночі дочка налякала її своїм станом, а вона в неї одна-єдина дитина. Лікар хотів сказати, що в Москві у нього […]

Художня й жанрова своєрідність поеми С. Єсеніна “Ганна Снегина”

Поема “Ганна Снегина” написана в стихотворной формі, але її особливістю є злиття епічного й лирического жанрів у єдине нероздільне ціле. У поемі немає наскрізної дії, немає послідовного викладу збитий. Вони дані окремими епізодумі, автора цікавлять його собственние враження й переживання від зіткнення із цими подіями. Чирический герой поеми виступає і як оповідач, і як герой добутку, і як учасник подій предреволюционного й революційного часу. Поема починається й закінчується ліричним акордом […]

Світло і тіні Ельсинора

Сюжет трагедії Шекспіра “Гамлет” перекликається із давньоскандинавською сагою про легендарного принца Амлета, який жив приблизно у VІІІ ст. У ній мова йшла про криваву помсту принца, який здійснив її, прикинувшись божевільним. Хитрістю він займає королівський трон. Уперше про сагу згадує середньовічний данський вчений Саксон Граматик у своїй відомій праці “Діяння данців”. Цей сюжет письменники і поети багатьох країн неодноразово використовували у різних літературних жанрах упродовж багатьох століть. І що цікаво, […]

Чи завжди будемо роздирати Гоголя?

Протиріччя “українське – російське” він не долав й не думав, не збирався долати, оскільки це протиріччя було тим, що надихало його творчість. “Скажу вам одно слово насчет того, какая у меня душа, хохлацкая или русская. Я сам не знаю, какая у меня душа. Знаю только, что никак не дал бы преимущества ни малороссиянину перед русским, ни русскому перед малороссиянином. Обе природи слишком щедро одарены богом, и, как нарочно, каждая из […]

Муза Болю, гніву, боротьби у творах Євгена Маланюка

Доба перебудови повертає Україні раніше дискриміновані й заборонені видатні твори, відновлює імена письменників і вчених, без яких історія української культури була б неповна. До таких імен належить і Євген Маланюк. Це поет національного болю, гніву і боротьби. Вершиною свого таланту він рівний таким поетам, як П. Тичина, М. Рильський, В, Сосюра, М. Бажан. Долею свого стражденного життя він близький до польського поета Ципріана Норвіда, який також, як і він, майже […]

Національний характер гумору Остапа Вишні

І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися” . 1. Пореволюційне село та його проблеми в творах Остапа Вишні. 2. Герой усмішок Остапа Вишні – людина, яка прагне стати кращою. 3. Світобачення Остапа Вишні. ІІІ. Визнання і популярність творчості Остапа […]

Деревця-мандрівнини. Твір у публіцистичному стилі

До нас на Великдень приїздив погостювати мій двоюрідний брат Сергій и Радісно поблискуючи очами, він розповів, що їхній клас взяв участь у незвичнім суботнику: разом з мешканцями села хлопці саджали дерева. – Ну і що в цьому особливого? – запитав я. – Ми теж біля школи саджЛ дерева. Правда, це було минулого року. – Але смереки і модрини, які ми саджали, незвичайні, – сказав брат. – Г у чому їхня […]

Головний герой Хосе Аркадіо Буендіа

Габріель Гарсіа Маркес – видатний колумбійський письменник, автор романів, повістей, новел, лауреат Нобелівської премії, міфотворець ХХ століття, яскравий представник “магічного реалізму” в літературі, знавець історії, культури, фольклору та міфології Латинської Америки. Серед найбільш відомих творів – повість “Опале листя” , романи “Полковникові ніхто не пише” , “Лиха година” , “Сто років самотності” , “Осінь патріарха” , “Кохання під час чуми” , “Генерал у лабіринті” . Г. Гарсіа Маркес народився в […]

Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди”

Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його витоки проглядаються уже в модерністський період. У постмодерністській літературі змінюються не стільки зображувальні засоби і […]

Дух непокори, дух свободи в поемі М. Вороного “Євшан-зілля”

Про це святе почуття людини і йде мова в одному з найпатріотичніших творів – поемі М. Вороного “Євшан-зілля” . В основу сюжету покладено легенду з літопису про сина половецького хана, якого взяв у полон з ясирем князь Володимир, оточивши “його почтом і розкошами догідно”. З часом юнак, кохаючись у розкошах, почав забувати рідний степ, а “край чужий, чужі звичай як за рідні уважати”. Переродилося, зчерствіло його серце, забув він і […]

Життя і проблеми дітей у великому місті

БЛИЗНЕЦЬ ВІКТОР Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над степом”, “Землянка”, “Древляни”, “Мовчун”, “Женя і Синько”, “Золота гора до неба”, “Золота павутинка”, повість-казка […]

Мій улюблений герой у романі “Війна і Мир”

Л. Н. Толстой є великим художником-реалістом. З-під його пера вийшла нова форма історичного роману: роман-епопея. У цьому романі поряд з історичними подіями, показаний побут поміщицької Росії й мир аристократичного суспільства, описані різні шари дворянства. Представниками передового, мислячого дворянства є Андрій Болконський і Пьер Безухов, до яких письменник ставиться з великою симпатією. Уперше Толстой знайомить нас із Андрієм Болконським у салоні Ганни Павлівни Шерер, фрейліни імператриці. Описуючи зовнішність князя, письменник багато […]

Головні образи трагедії В. Шекспіра “Гамлет”

“Гамлет” – один з найвагоміших творів світової літератури за всі часи її існування. Система образів, майстерно вибудувана автором, дозволяє якнайкраще розкрити філософські проблеми, закладені в основу твору. Важливо зрозуміти, що кожен з образів, змальованих у творі, далеко не однозначний. І справді – обговорюючи в класі трагедію “Гамлет”, у нас виникали гарячі дискусії з приводу майже кожного персонажа. Навіть у цьому вже криється успіх твору: персонажі неоднозначні, а отже – живі, […]

Любов завжди таємниця

Не раз і не два доводилося мені бачити палаюче багаття. І щораз повторювалася та сама картина: навколо багаття літають нетлі. Вони зібралися на багаття в темному мороці ночі. Але раптом багаття норовливо спалахує, викидає гострі язики полум’я, і метелики згоряють у вогняній стихії. Уцілілі злякано відлітають на мить. Але багаття все одно вабить їх. І знову вони будуть летіти до нього, і знову будуть згоряти в жаркому полум’ї. “Дурні метелики”, […]

Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора […]

Низькість Швабрина й честь Гринева

Капітанська дочка розповідає про історичні події кінця 18 століття. Росія охоплена пугачевским повстанням. Але головне для автора не просто розповісти про цю подію, але й показати, як поводяться люди, що потрапили у важку ситуацію. Не випадково Пушкін вибирає епіграфом повести відоме прислів’я: Бережи честь змолоду. Хтось із героїв повести все життя треба цим словам, і вибирає смерть замість зрадництва, а хтось готовий пожертвувати ідеалами й принципами заради порятунку власного життя. […]

Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея

Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, […]

Тема Громадянської війни у романі Булгакова “Біла гвардія”

Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” присвячений подіям Громадянської війни. “Великий був рік і страшний по Різдві Христовому 1918, від початку ж революції другий…” – так починається роман, у якому розповідається про долю сім’ї Турбиних. Вони живуть у Києві, на Алексеевском спуску. Молодь – Олексій, Олена, Николка – залишилися без батьків. Але в них є Будинок, що містить не просто речі – кахельна піч, годинник, що грають гавот, ліжка із […]

Марко Вовчок. Оповідання “Максим Тримач”

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості, романтичну спрямованість оповідання; розвивати навички аналізу епічних творів малих форм, визначати елементи композиції, сюжету, висловлювати власні міркування щодо прочитаного; виховувати вміння за будь-яких умов зберігати власну гідність, наполегливість у досягненні мети; формувати прагнення жити з власної праці. Обладнання: портрет письменниці, різні видання твору; ро – мантичні пейзажі Дніпра. Теорія літератури: романтичний характер у творі, оповідання, композиція, сюжет, елементи сюжету, художні образи, художні засоби, пейзаж. […]

Майстер і Маргарита характеристика образу Варенухи Івана Савельевича

Варенуха Іван Савельевич – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони отримують від нього телеграми з Ялти і намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-вьевым, після чого вирушає в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте В. піддається нападу Бегемота і Азазелло, які доставляють його в квартину № 50 будинків № […]

Бєлінський і Даль у ставленні до казкам

Проте думка про необхідність видання справжніх казок пробивала собі шлях надто повільно. Бєлінський був, можна сказати, самотній, як у рецензії на збірник Ваненко писав у тому, що казки, створені народом, слід записати як і вірніше під диктовку народу, а чи не підробляти і переробляти. Бєлінський стверджував також, що російська казка сповнене свого змісту, але у такому вигляді, як створила її народна фантазія; перероблена і прикрашенная вона має жодного сенсу. Але […]

Мої роздуми над твором Р. М. Рільке “Пісня про Правду”

“Пісня про Правду” Рільке переносить нас у сиву давнину, де у Русі, в тихих самотніх степах, що звуться Україною, хазяйнували польські загарбники. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей у руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були поневолені не тільки фізично, а й духовно. Ми бачимо Київ тих часів. Автор “Пісні про Правду” називає Київ священним містом, де Русь уперше заявила про себе […]

Відображення кохання Блока у його віршах

Першим коханням Блока була К. М. Садовська, з якою він зустрівся в Бад Науйгеймі – курорті в Німеччині. Це кохання знайшло відображення в ранній ліриці Блока та в циклі “Через двенадцать лет”. В ранніх віршах Блока ми бачимо палку пристрасть і біль нерозділеного кохання. З його творів видно духовну прірву між автором та його коханою. В той час, як “…она беззаботна, как синяя даль”, автор страждає: “…Как сердце мое разрывалось…” […]

Мотиви збірки “Фантазії в маневрі Калло” Гофмана

Ці мотиви голосно звучать у збірці “Фантазії в маневрі Калло”, де зібрані твори Гофмана, написані з 1808 по 1814 рік. Центральною фігурою збірки є вже згадуваний капельмейстер Крайслер, який пізніше перейде в роман “Житейська філософія кота Мурра”. Справжній гофманівський ентузіаст, безмежно відданий своєму мистецтву, музиці, Крайслер живе в реальній німецькій дійсності, світі, де безроздільно панують філістери. Йому немає місця в цьому світі, він приречений в ньому на самотність і страждання. […]

Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Твір відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багатопроблемний. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. Виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося і ми, добро завжди прекрасне, а зло – потворне, огидне, бридке, хто б його не вчинив. Народне прислів’я стверджує: зробив добро – не кайся, зробив зло – зла й […]

За своїм типажем Чіпка – хлопець “ручий”, на все здатний. І в розбої, і в роботі

От і погляньмо на нього в роботі. Чіпка жне. “Тільки нагинається високе жито, колосиста пшениця під його рукою; а там глянь – уже ззаду й сніп лежить, товстий та чепурний…”. Точка спостереження – десь попереду. Звідти видно єдиний рух – жито нагинається – і наслідок: сніп. Ні постаті ясенця, ні безлічі інших, обов’язкових для женця рухів: ліва рука забирає жменю стеблин, пригинає їх, права – серпом підрізує і кладе назад […]

Твір по романі Вересаєва “Без дороги”

“Без дороги” з повним правом можна назвати вироком російському народництву, що, як писав, бивши у свій час явищем прогресивним, стало потім “теорією реакційної й шкідливої, що збиває з користі суспільну думку, що грає на руку застою…”. Оповідання ведеться від імені Дмитра Чеканова – молодого лікаря, що розділяв колись народницькі ілюзії, потім зневіреного, але, не в приклад героям “Товаришів”, що не відмовився від ідеї служіння народу. У корисності роботи в земстві, […]

І безвинна корчилася Русь

Показати б тобі, насмішниці І улюблениці всіх друзів, Царськосельській веселою грішниці, Що трапиться з життям твоєї… А. Ахматова Неповторну і щиру поезію залишила після себе Ганна Андріївна Ахматова. Емоційний щоденник і правдиву літопис часу представляє її краща поема “Реквієм”. Читаючи великі сторінки, дивуєшся мужності і стійкості жінки, що зуміла не тільки все це гідно пережити, але і переплавити свої та людські страждання у вірші. Здіймався, як до обідні ранньої, По […]

Київ у житті і творчості М. А. Булгакова

Місце, де народилася людина, – найдорожче для нього. Будь то місто, чи село, воно назавжди залишиться в серці людини. Адже це маленька батьківщина, де пройшли найщасливіші дні життя. Завжди з любов’ю і ніжністю ми згадуємо цей милий серцю куточок. Узи, що зв’язують людину з батьківщиною, можуть лише послабшати, але вони ніколи не рвуться. От і Михайло Афанасійович Булгаков був тією людиною, котра усім серцем любила свою батьківщину. Письменник народився в […]

“Сонети до Орфея” – вершина творчості поета Р. М. Рільке

Давньогрецький міф про Орфея. Орфей – давньогрецький співак, музикант. Мав магічну силу – його спів підпорядковував людей, звірів, богів. Володар світу мертвих Аїд, зачарований співом Орфея, обіцяє повернути його улюблену Евредіку зі світу померлих, але за однієї умови: Орфей не повинен був озиратися на дружину, яка йшла за ним. Але Орфей оглянувся і втратив Евредіку назавжди. Час написання циклу “Сонети до Орфея”. Цикл “Сонети до Орфея”, складається з 50 творів, […]

Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт”

Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, […]

Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і у романі Лєрмонтова “Вадим”

Обоє добутку – повість “Капітанська дочка” і роман “Вадим” – поєднує й зближає те, що вони присвячені історії нашої країни й намагаються відповістити на запитання: хто найбільш активна сила в історії – особистість або народ? Можна сказати, що автори, вивчаючи історію, спробували оголити протиріччя російського життя. Показуючи постійні виступи селянства проти кріпосного права, вони наштовхнули наступні покоління дворянських революціонерів на думку про ліквідацію рабства Вроссии. Зближає ці два добутки також […]

Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини

За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне поезіям збірки “Сонячні кларнети”, яка вийшла у світ 1918 року. Виразно символічний образ її назви відтворює радісні тони природи, “омузичені” […]

Мати характеристика образа Павла

Павло – син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити в його ім’ї натяк на зв’язок з образом апостола. Перший рішучий учинок П. – опір побоям з […]

Історичні події в повісті А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”

“Козак” у перекладі з тюркської означає “вільний чоловік”, “неустрашимий вояк”. Козаки безстрашно охороняли наші землі від турків і татар, боронили Україну від ворожих переслідувань, хотіли, щоб народ наш мав свою державу і свободу. Були часи, коли польська шляхта панувала в Україні, впроваджувала порядки, які були тоді у Польщі та Європі. Важко було усім жителям українським, бо найбільші права і привілеї мала польська шляхта: вона мала багато земель, окремий суд, сплачувала […]

Чому слід зберігати та вивчати народні пісні

Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні дуже різноманітні. Слухаючи їх, пізнаєш історію нашого народу з давніх часів. Українську пісню неможливо охарактеризувати […]

Моє враження від оповідань Володимира Винниченка

З великим захопленням я прочитав збірку оповідань Володимира Винниченка, яка називається “Намисто”. У ній розповідається про життя дітей бідноти на початку XX століття. Найбільше з усіх мені сподобалися оповідання “Гей, чи пан, чи пропав” і “Гей, не спиться”. У цих оповіданнях діють одні й ті самі персонажі. Письменник дуже правдиво зображує дітей. Головні герої оповідань – близнята. Івашко з вихорцями волосся над чолом, які схожі на “два гребінці у півника”, […]

Формування нової людини в епоху громадянської війни

Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” : “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби відсівається, все сьогодення загартовується, росте, розвивається в цій боротьбі. Відбувається […]

Відгук про новелу П. Мериме “Маттео Фальконе”

Недавно я прочитав новелу видатного французького письменника Проспера Мериме “Маттео Фальконе”. Донедавна мені здавалося, що справедливість і жорстокість несумісні, однак тепер я переконаний, що це не так. Важко визначити відношення до героїв новели. У кожному разі воно виявиться неоднозначним. Дія новели відбувається на острові Корсика. Головний герой оповідання – Маттео Фальконе. Це влучний стрілець, сильна й горда людина, теперішній корсиканець, що володіє твердим характером і непохитною волею. У Маттео є […]

Сила духа – прагнення до світла

Твір по п’єсі М. Горького “На дні”. Відкрити людині глибини її душі – цього домагається в тім або іншому ступені кожний письменник. Одна з основних, може бути, і головних цілей мистецтва є розкриття цієї таємниці. Особливо це властиво російській літературі з її найглибшими морально-філософськими коріннями. Проблему добра і зла, сили і слабкості людини намагалися вирішити великі розуми – Пушкін, Толстой, Достоєвський. М. Горький зіштовхнувся із цією проблемою дуже рано. Уже […]

Природа і людина у творах Миколи Вінграновського

Народився в м. Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Кар-пенка-Карого, у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О. Довженка актором, режисером, сценаристом. Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок “Атомні прелюдії”, “Сто поезій”, “На срібнім березі”, “Київ”, “Поезії”, “Цю жінку я люблю” та інших, роману “Наливайко”, творів для дітей. Лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів, Державної премії імені Т. Г. […]

Підтримайте або спростуйте думку: “Уміння виносити самотність і отримувати від неї задоволення – великий дар”

Не можу не погодитися з думкою, висловленою Бернардом Шоу, про те, що вміння людини виносити самотність і отримувати від цього задоволення є великим даром, який у цьому світі не кожен здатний мати. Тож далі спробую довести, що погляд на людську здатність насолоджуватися самотою як на неабиякий талант має під собою грунт. Для цього передусім визначусь із тим, що я розумію під словом “самотність”. На мою думку, воно двоїсте за своїм […]

Подорож до літературної казки

У тридев’ятому царстві, тридесятому королівстві сидів на троні Іван-царевич. Усе в його царстві було добре. Ніяких ворогів. Ніяких бід. Народ живе щасливо. Але чогось не вистачає царевичу. Покликав він свого радника та наказав йому підготуватися до подорожі в нові краї. В які саме краї – він не знав. Обкрутився три рази Іван – царевич на місці і став якраз там, де було написано “Літературна казка”. А далі дороги розходяться в […]

Зображення ідеалів добра і справедливості у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта”

Жуль Верн створив новий тип пригодницького роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником не тільки щодо наукової фантастики, а й у доборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої твору Жуля Верна – мандрівні вчені, винахідники, дослідни ки – завжди розумні, вольові, шляхетні люди. Вони не знають, що таке вагання, суперечності, сумніви. Обравши […]

Образи у романі Л. М. Толстого “Війна і мир”

У романі “Війна і мир” Толстой малює багато жіночих образів: Наташі Ростової – однієї з улюблених героїнь автора, Мар’ї Болконської, до якої Толстой ставиться з такою ж теплотою і симпатією. Їм протипоставлена гарна, розбещена і патологічно дурна княжна Елен Курагіна, що втілила в собі всю скверну столичного суспільства. Княжна Друбецька – мати-квочка, юна “маленька княжна” Ліза Болконська – ніжний і скорботний ангел. Менше місця відведено у романі Вірі Ростової, Соні […]

Проблема батьків і дітей у П’єсі О. Коломійця “Дикий Ангел”

Проблема батьків і дітей, мабуть, буде вічно хвилювати людство. Адже батьки, проживши життя, набувши чималого досвіду, намагаються направити життя своїх дітей у певне русло, при цьому не завжди прагнуть зрозуміти, що в цьому житті потрібно їхній дитині. їх часи їм здаються кращими, вони не хочуть сприймати зміни в житті, їм важко пристосуватися до нових умов, і як наслідок – непорозуміння з дітьми. У свою чергу, діти вважають себе розумними, дорослими, […]

Мій улюблений твір І. Франка

Іван Якович Франко – визначний майстер слова. Видатний прозаїк і літературознавець, драматург і перекладач, журналіст і критик, фольклорист і етнограф. А ще – неперевершений поет-лірик. У багатогранній творчій спадщині Франка визначне місце належить його ліриці. Простотою і глибиною своєї поезії митець мені дуже близький. Особливо зворушує його ніжна, неповторна інтимна лірика, вірші про кохання. Мій улюблений вірш – “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, який увійшов до відомої збірки поета […]

Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі

Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило на поле. Очолював хоробрих воїнів Морозенко. Але татар було більше, ніж козаків. Морозенко потрапив у […]

Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна

Легран Вільям – людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обгрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, “він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість”. На майже безлюдному […]

Романтичні герої М. Горького

Максим Горький відомий нам як класик пролетарської літератури. У його творчості знайшли відбиття реальні події початку XX століття, що потрясли Росію і увесь світ. Співак революції, М. Горький увійшов в історію літератури не тільки як реаліст. На ранньому етапі творчості письменник звернувся до романтизму, завдяки якому створив ряд яскравих літературних образів. Горького приваблювало у романтизмі “уміння збудити… заколот проти всякого гніта”. Цей літературний напрямок дозволяв письменникові не тільки створити ідеальний […]

Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні

Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними обрядами і піснями. Окрему групу народних пісень […]

Мій улюблений детектив

Твір Про літературного героя Артура Конан Дойля-Шерлока Холмса. Ім’я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з’явилося в повісті “Етюд в яскраво-червоних тонах”. На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки, ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмсаяскравими соковитими фарбами, це не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття тазмниці злочину. Шерлок Холмс проводить своим методом найтонший аналіз обставин, у яких скоєно злочин, […]

Тютюнник – Оповідання “М’який”

Щонеділі ввечері дядько Лук’ян, що досі спав, обнявши “Обломова”, розгорнутого на тому місці, де Іллі Іллічу й уві сні хочеться спати, каже до мене розніжено-хрипкувато спросоння: – Захаре, подай мені плаття, підемо, теє-то як його, до М’якого. У доброму гуморі – а він рідко коли втрачає його навіть після Кількох нічних операцій – дядько майже не буває самим собою, він завжди когось грає: Возного, Собакевича, Карася, Обломова, своїх колишніх односельців, […]

Чацький і Молчалін

У комедії “Горе від розуму” О. С. Грибоєдов зобразив картину побуту і звичаїв дворянської Москви періоду 1815- 1825 років. Не можна не помітити контраст в характерах, переконаннях, поглядах на життя героїв комедії. Чацький і Молчалін знаходяться по різні боки бар’єра моральних цінностей, і кожний з них символізує образ частини дворянства свого часу. Молчалін – людина з небагатої сім’ї. Але в нього є мрія: стати колись високим чиновником або генералом, і […]

Схарактеризуйте роздуми Т. Шевченка над долею України

Україна булла центральним образом творчості Тараса Шевченка. Багат творів присвячено Україні. Поет осмислював історичні події, розмірковував над теперішнім України та майбутнім. Він прагнув бачити свою Батьківщину незалежною. Прагнув здобуття справедливого устрою і всередині держави. Мені сподобалось те, наскільки повно поет осмислює образ України: для нього Україна не тільки держава, яка має певні зовнішні політичні зв’язки та внутрішній устрій, але доля кожного селянина, страждання кожного кріпака – така сама Україна, не […]

Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло”

Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцисти ку, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту пси хології українців. На Україні у перші десятиліття XX століття відбувалися складні соціально культурні процеси, точилися гострі політичні й літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у центрі подій, головний герой його твору – українець за походженням, […]

Шевченко. “гайдамаки”. Складність історичної долі

Мета: розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру, композиції “Гайдамаків”; дослідити, як у творі зображено повсталий народ; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння сприймати й аналізувати навчальний матеріал, надавати відповідний коментар і пояснення, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок […]

“Любов! Блаженство! Серце! Бог!”

Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія “Фауст” створювалася протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він […]

Головні життєві цінності у казці Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”

Антуан де Сент-Екзюпері – надзвичайно цікава особистість. Він поєднав у одній особі відомого письменника і досвідченого льотчика. Антуан де Сент-Екзюпері – автор незвичайного твору – казки-притчі “Маленький принц”. Казка повинна була допомогти людям краще зрозуміти одне одного, зблизитись, усвідомити цінність таких понять як любов, дружба, відданість, відповідальність… Герой казки – Маленький принц – подорожує планетами у пошуках друга і водночас із цікавості. Його світ, світ маленького хлопчика, відрізняється від погляду […]

“Роль поезії у 20-ті роки”

Початку століття в Італії, футуризм поши­рився в Україні. Представником цього напряму був М. Семенко, який шукав нові словесні форми для вираження динаміки життя, змін, що відбувалися дуже бурхливо. Група “Авангард” тяжіла до конструктивізму. У перше десятиліття після революції особливо бурхливо роз­вивається поезія. Найзначніші постаті серед поетів: В. Чумак, В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Рильський, поети-неокласики. Єдина збірка В. Чумака “Заспів”, у якій він оспівує револю­цію, вийшла після смерті […]

Моя кімната

Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. Перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею – підставка для ручок і олівців. У шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. Біля столу – стілець, на якому я сиджу, коли роблю домашнє завдання. Коло […]

Любов до рідного слова в поезії М. Рильського

О рідне слово, що без тебе я? Дмитро Павличко “Ну що б, здавалося, слова”, – розмірковував Тарас Шевченко більше ніж півтора століття тому і приходив до висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш, і “серце б’ється – ожива”. Адже це духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого і досвід свій, і миті щастя, і надії на майбутнє. Скільки поетів присвятило свої найкращі твори рідному слову, українській мові. […]

Дорослий мир для тебе. Твір-міркування

Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька. Іноді мені жахливо не хочеться взросліти. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я вільний. Моя претензія […]

Сила народу в його душі

Вивчаючи оповідання “Михайло-семиліток” Антіна Лотоцького, я дійшов ви­сновку, що цей твір і сьогодні є цікавим і сучасним. У ньому автор уміло описує минуле, добу Київської Русі. Це були саме ті часи, коли від єдності народу, сили ного духу залежало існування цілої держави. Душу народу Антін Лотоцький описує через образ Михайла-семилітка – сина князя Володимира. Цей хлопчик має незрозумілу силу, він вселяє людям віру у п іасну могутність, надає запалу перемагати […]

За швацькою машинкою

Перш ніж приступити до роботи за звичайною швацькою машиною, слід добре вивчити її конструкцію, зокрема окремих вузлів, послідовність роботи, а вже потім продовжити навчання. Читаючи інструкцію, зверніть увагу на розділ “Призначення машини”, де чітко виписано всі її можливі функції, це знадобиться в практичному застосуванні. Починати навчання краще на “Чайці” – звичайній, без електричного приводу швацькій машині. Не треба поспішати – краще спробувати для вироблення навичок попрацювати на холостому ходу з […]

Рідна земля

Ось асфальтовою дорогою ми піднялися на невисоку гору. Далі сірою стрічкою шосе сповзає в долину між рідкими заростями лісосмуг обабіч шляху. Літнє сонце палахкотить десь угорі, щедро сипле промені на живодайну землю, ніби притрушує золотавим пилом поля. Це прекрасний час, коли урожай на полях починає тужавіти, набиратися сили й готуватися до свята: я готовий – беріть мене! І виїдуть у поле статечні комбайни, неквапом будуть ходити з краю в край, […]

Лірична героїня в баладі “Світлана” В. А. Жуковського

В. А. Жуковський – відомий поет, майстер поетичного слова, тонкий знавець російської культури й фольклору. У баладі “Світлана” автор реалистично описав російський побут, народні обряди, розкрив росіянку душу, таку більшу, щедру, трепетну й гарячу. Життя російської людини раніше тісно була пов’язана із традиціями й обрядами. По знаменнях долі або природи коректувалося життя й діяльність однієї людини або цілої сім’ї Раз у водохресний вечорок Дівчини ворожили Страх перед невідомим, цікавість, бажання […]

Щастя приходить лише до щасливих людей!

Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що таке щастя? Щось матеріальне, дорогоцінне чи, навпаки, звичайне і повсякденне? Мабуть, щастя – це мрія, що не має форми та матерії. Не завжди у нас успіх – щось конкретне, інколи ми розчаровуємось, бо те, про що мріємо виявляється химерним. Тому й дивним видається уявлення про щастя селян з казки О. Стороженка “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на […]

Російська жінка в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”

Частка ти! – російська доленька жіноча! Навряд чи сутужніше знайти. Н. А. Некрасов З раннього років я полюбила поезію Н. А. Некрасова. Він все своє життя служив “великим цілям століття”. Його муза – рідна сестра знедолених. Особливо дороги мені вірші, присвячені безвихідності частки російської жінки-селянки. Мені здається, що це кращі вірші поета, що говорять про гірку, багатостраждальну долю жінки-трудівниці. Образ жінки-трудівниці, “страждальниці, створений поетом, назавжди западає в душу. Жінка-селянка випробовувала […]

М. Рильський “Слово про Гоголя”

М. Рильський майже нічого не говорить про Гоголя-людину. Його цікавить, насамперед, Гоголь-художник, дивує і радує “живучість гоголівських образів” . Одного разу, розповідає поет у “Слові про Гоголя”, він був свідком цікавої сцени, яка відбулася на березі річки Псьол – на батьківщині письменника. Група колгоспників напівжартома сперечалась: чи це той самий міст через річку, яким їхав колись Солопій Черевик з своєю дочкою і дружиною в Сорочинці. Здавалось, дійсно вірили вони В […]

Пісенна творчість сучасних українських поетів

Широко відомі і користуються популярністю пісні на тексти сучасних укра-їнських поетів. Серед них пісні-поезії на тексти М. Ткача, М. Синга-ївського, Ліни Костенко, Любові За-башти. Народними піснями стали поезії В. Симоненка. Мало кому в Україні сьогодні не знані слова: “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину”. Особливо популярними в останні роки є численні пісні на слова Ми­коли Луківа і Дмитра Павличка. Дмитро Павличко – поет щедрого і […]