Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні

Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію.

У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними обрядами і піснями. Окрему групу народних пісень складають календарно-обрядові, і їх вважають найдавнішими за походженням. Своїм виникненням вони сягають ще язичницьких часів. Залишки віри давніх слов’ян можемо знайти у текстах цих пісень.

Як ми знаємо, наші предки вірили у світ, населений багатьма духами і божествами, поклонялися не одному Богові, а великому пантеону богів: молилися сонцю, місяцю, хмарам, зіркам, обожнювали і річки, землю – все, що було важливим у життєдіяльності людини, задобрювали жертвоприношеннями. Одним з яскравих прикладів поєднання язичницької та християнської вір вважають колядки і щедрівки. Сучасні колядки виконуються під час Різдва 7 січня і прославляють Спасителя, сповіщаючи про Його народження. Насправді ж колядки з’явилися ще у язичницькі часи.

Ці величальні пісні співалися на честь народження нового сонця у день зимового сонцестояння 25 грудня, або 7 січня. Ось як співається у давньоукраїнських колядках: “Ясен світ засвітився…”, “З того каміння то буде сонце…”. Майже у кожній давній колядці згадується сонце. Величальні пісні супроводжувалися носінням зірки, що символізувало небесне світило. Цей елемент обряду зберігся і до сьогодні. Отже, стародавній язичницький обряд наклався на одне з найбільших християнських свят – Різдво Христове. Щодо щедрівок, то читаючи дуже давні тексти, наприклад “Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка”, можна помітити, що йдеться зовсім не про зимовий період.

Отож, календарно-обрядові пісні беруть свій початок у далекому, на жаль, ще мало відомому минулому наших пращурів і несуть на собі беззаперечний відбиток їх вірувань, уявлень, світосприйняття.





Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні

Categories: Твори з літератури