Учитель відіграє велику роль у розвитку суспільства, бо він – носій знань, які повинен передати наступним поколінням. Наші перші вчителі – Це наші батьки. Вони дають нам найважливіші життєві уроки добра, порядності, чесності, мужності, любові до своєї землі, своєї Батьківщини. Саме цього навчали мене мої батьки. Але головне, що я одержала від них, – це бажання навчатися далі, бо саме знання, як вони казали, будуть основою мого професійного успіху, особистого […]
Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли у книги. Це були дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою тканиною, або пергаментом, або інкрустували сріблом чи золотом. Основою мови Київської Русі була жива давньоруська мова. Найдавнішими рукописними пам’ятками є Остромирове Евангеліє, Початковий літопис, “Повість временних літ”, “Київський літопис”, “Поученіе Володимира Мономаха”, “Слово о законе […]
Про походження нашої мови, час, місце виникнення в науці є різні гіпотези. Більшість мовознавців світу, спираючись на свідчення античних авторів, на пам’ятки давніх східно – та західнослов’янських літератур, а також на здобутки археології, схиляється до думки, що українська мова, очевидно, виділилася з індоєвропейської прамови в ІV-V ст. н. е. і пройшла довгий шлях розвитку, в процесі якого зазнала фонетичних, морфологічних, лексичних і синтаксичних змін. Після прийняття християнства разом з культовими […]
З давніх-давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. Одним з її жанрових різновидів, є коломийки, які найбільш поширені на Гуцульщині. У цих невеличких піснях не тільки розповідалося про тяжке селянське життя, неймовірні страждання, горе, а й змальовувалися образи народних захисників, які не рахувалися із своїм життям, вставали на захист пригноблених: Ой, підемо, панібрате, панів розбивати, Або будемо висіти, або панувати.. Визначальними рисами коломийок є їх патріотизм. Особливо […]
Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими? Можливостей нібито немало: політика, економіка, культура, спорт, наука, релігія, суспільні й соціальні досягнення. Та є декілька “але”. Ми живемо у вік глобалізації й централізації світу. Політичним світом управляє Вашингтон, економічним – Всесвітня торговельна організація, воєнним – НАТО. Царина релігії – заборонена зона через світський характер західних демократій, за зразком яких розвивається, хочемо вірити, наша країна. За рівнем громадянських свобод […]
Кобзарське ремесло України сягає своєю славою далеко за межі країни. Воно тісно пов’язане з історією рідного краю і відтворює героїчні сторінки минувшини нашого народу. Серед імен відомих майстрів кобзарської справи – Івана Стрічки, Андрія Шута, Івана Нетеси, Антіна Скоби – особливо вирізняється духовний наставник народу Остап Вересай. Народився музикант у селі Калюжницях Прилуцького повіту на Полтавщині в сім’ї сліпого кріпака-скрипаля. На четвертому році життя Остап тяжко захворів і теж осліп. […]
Вмикаючи телевізору відкриваючи яскравий журнал. Тримаючи В руці свіжий випуск газети, ми зустрічаємось не тільки з новою інформацією, а ще й з конкретною людиною – журналістом. Він завжди повинен вміти привернути до себе увагу, завоювати аудиторію, прихильників і однодумців. Відчувати постійну увагу тисяч людей, їхню погребу в об’єктивній інформації – Це завжди вабило мене в журналістиці. Прогноз погоди, рахунок футбольного матчу, щоденні новини… інформація – Це життя. Журналіст – професія […]
Перша згадка про Україну датована 1187 роком у літописі про великий сум народу з приводу загибелі князя Володимира Глібовича в битві з половцями. У 1189 році Україною були названі Галичина з Покуттям та Подністров’ям. Починаючи з XVI ст. цей термін набуває поширення в легендах, піснях. Звідки ж походить ця назва? Довгий час панувала думка про походження слова Україна від “окраина” . А у 1987 році М. Ткач висуває іншу гіпотезу. […]
Народна пісня… Важко уявити собі життя нашого народу без пісні. Українці – співуча нація, і пісня супроводжує їх усе життя, збагачуючи неповторною красою мистецтва слова в коштовній музичній оправі різноголосся. Я з дитинства пам’ятаю, як співав мій дідусь із сусідом пісню “Розпрягайте, хлопці, коні”. Мені сподобалась ця пісня у їх виконанні і стала моєю улюбленою. Я люблю її за бадьору мелодію, піднесений настрій, хоч хлопці збираються не воювати, а відпочивати. […]
У кожнім людині живе потяг до прекрасного. Краса нікого не залишає байдужим, вона творить з людиною дива. Завжди хвилює й захоплює нас неповторна чарівність природи. Полонять душу незрівнянні твори мистецтва – живопису, музики, літератури. Українці – талановитий народ. Кожна людина – майстер. Нездібних людей взагалі немає. Знайомлячись із побутом українців, переконуєшся в цьому знову й знову. Яке глибоке естетичне почуття треба Мати, щоб кожну оселю перетворити на шедевр: тут тобі […]
Справжнім літописом українського життя стали народні думи. Народні співці засвідчили героїчні і трагічні сторінки вітчизняної історії, емоційно і пристрасно оспівали славетних воїнів-козаків, справжніх патріотів своєї землі. Окреме місце посідає “Дума про Марусю Богуславку”, яка, на відміну від інших, уславила подвиг жінки. Знаємо з історії, що татари своїми набігами спустошували українські землі, а люд зганяли в полон. Безліч молодих хлопців і дівчат змушені були все життя провести в неволі. Схожа доля […]
Для кожної людини Батьківщина – не те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою. Батьківщина – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають рідні. Батьківщина – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Рідна моя Україна, земля з славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми. Україна… Вона в усьому, що нас оточує: у місяці, в зорях, у дорозі […]
Ще не вмерла Україна Ні слава, ні воля, Ще нам, браття молодії. Усміхнеться доля. Так клятвенно й священно звучить гімн нашого народу, так просто й мудро виражають слова Чубинського віру в щасливе майбутнє України. Саме ця пісняр пройшовши через імперські тюрми й катівні, сибірські морози й соловецькі концтабори, вийшла напередній край визвольного руху, удостоїлась бути музичним гербом духовного відродження народу. Протягом багатьох років цей гімн був дня українського народу вірним […]
Понад два століття минуло з того часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях. Ще за життя Сковороду називали “українським Сократом”, “українським Горацієм”, бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку. У своїх творах Сковорода оспівав природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя н волі, висміяв панів […]
Колись давно Харківщину називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих рік нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Чула ця земля стогін і плач” клич бойових сурм і тупіт звихрених козацьких коней. Перелила свою зажуру й ніжність кришталеві мелодії диво-пісень, що забриніли у віщих струнах сивих кобзарів. Народила світові багатодітну сім’ю яскравих художніх талантів, що […]
Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталася до біблійних сюжетів. Біблійно-християнські мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята і давня українська поезія XVI-XVIII століть. Особливий вплив на розвиток духовної поезії справив “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди. На початку XIX століття біблійні мотиви знаходили своє втілення в переспівах псалмів Петра Гулака-Артемовського та в “Псалмах Русланові” Маркіяна Шашкевича. Цілу епоху в освоєнні Біблії українською […]
У героїчному епосі українського народу особливе місце посідають думи про боротьбу з польсько-шляхетськими поневолювачами у другій половині XVII століття: “Хмельницький та Барабаш”, “Перемога Корсунська”, “Іван Богун” та інші. …Захопивши значну частину українських земель, польські магнати перетворювали українців на своїх рабів, чинили наругу над їхніми національними почуттями, примушували зраджувати православну віру. Мобілізувавши всі фізичні та духовні сили, українці піднялися на боротьбу. Одним з перших серед творів про Хмельниччину була дума “Хмельницький […]
Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. У вільний час вони співали для своїх побратимів. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а найчастіше – втративши зір під час військових […]
Так вже сталося, що у моєму житті випадає мить, коли дійсність переплітається із казкою, і ця дивна мить бринить найніжнішою піснею. Перед початком ночі зорі простягають до мене на своїх долонях бабусину колискову: … Да принесе три квіточки: Ой первую зрослнвую, А другую сонливую, А третюю щасливою, Ой щоб спало, щастя знало, Ой щоб росло, не боліло, На серденько не квиліло. Із цієї пісні починалося моє життя. Тоді я ще […]
Раніше я мало замислювалася над питанням суспільного становища жінки, вважаючи, що її одвічне призначення – бути берегинею сімейного вогнища. А тим часом чоловіки мітинГують у парламенті та на майдані біля нього, їхніми іменами перенасичено технічні видання, чоловічий розум вирішує глобальні проблеми, творить долі людства. Та ось мені на очі потрапив вислів Миколи Реріха: “Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча […]
Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XIX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення різних течій у мистецтві, які одержали назву “модернізм”. Спочатку модернізм виникає у Франції, а згодом поширюється в багатьох країнах Європи. Творчість III. Бодлера стала підгрунтям до багатьох модерністських течій, в першу чергу […]
Ніжністю і теплом огортає душу кожної людини думка про матір. Відразу виникають такі рідні й такі близькі спогади про дитинство, про добрі руки матері. Згадується її колискова. У тривозі й любові, у замилувати й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Мати завжди вірить у краще в дитині. Навчає її бути людяною і доброю. Мамо, скільки турбот і суму приносять тобі твої діти! А ти […]
Перша улюблена іграшка дитинства… У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни, як і світ людей. Раніше популярними були одні іграшки, тепер – інші. Придивімося, як по вулиці ідуть в дитсадок мами з малюками. Іноді дітлахи несуть в руках улюблену іграшку. Не треба пильно придивлятися, щоб побачити, що дівчатка найчастіше пригортають до себе довгоногу цибату ляльку з заморським ім’ям Барбі, а хлопчаки взагалі тримають якихось жахливих пластикових […]
Століттями наш народ боронив рідну землю від нападників, ніколи не стихала боротьба українців проти різних поневолювачів. І на всіх шляхах історичної боротьби героїв супроводжувала пісня, У походах за свободу рідної землі завжди йшли співці-кобзарі, які своїми волелюбними піснями і думами підносили бойовий дух воїнів, творили славу їхній хоробрості. У багатьох історичних піснях наші предки прославили боротьбу народу за свою волю під час національно-визвольної війни 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького. […]
Наш народ мас багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та світосприймання нагною народу. В них пояснюються та обгрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Дуже тісно народна творчість пов’язана із звичаями, що являють собою закони, […]
Багаті і славні традиції має український народ. Обряди і повір’я, пов’язані з рослинністю, завжди відігравали важливу роль у календарних святах. Ці обряди мали забезпечити людині здоров’я, зміцнити добробут сім’ї, посилити плодючість землі й худоби. Особливою повагою, користувалася верба. Посвячена в церкві в останню неділю перед Великоднем, вона набуває магічних властивостей. Я пам’ятаю, як минулого року бабуся принесла додому посвячені гілочки верби і, легенько вдаряючи всіх членів сім’ї, примовляла: “Будь великий, […]
Для когось – це вулиця, де промайнуло дитинство; для когось – великий двір, де вечорами бриніла гітара і мелодійний голос співав про перше кохання; для когось – це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, що посіяла матуся, з рушниками на покуті – в кутку над образами. Рідна земля – це наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радощі й перші сльози, перші […]
Український рушник… Це не просто “вишите полотенце”, як можна було б подумати. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. їх дбайливо оберігали, ними, в кращому розумінні цього слова, хизувалися – гостям і сусідам неодмінно показували посяг, виготовлений дівчиною на виданні. “Дати […]
Скільки існує людство, стільки воно задумується над тим, що таке щастя. Для мене це поняття містке, багатопланове, розмаїте. Відомий український поет М. Т. Рильський зазначав: У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград – красиве і корисне. Справді, людина прагне до краси, до ідеалу все життя. Ми захоплюємося красою людських взаємин, вчинків. Нас захоплює фізична краса, досконалість людського тіла. Ми відчуваємо щасливу мить величезного духовного піднесення, коли стаємо […]
Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодні посідає письменництво XVII-XVIII ст. Для характеристики літературної спадщини XVII-XVIII ст. історики літератури вживають поняття “стиль бароко”. Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися ще наприкінці XVI ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю характеризували лише мистецтво і літературу Західної Європи. Перегодом почали говорити й про українське бароко. Втім, досить тривалий час це поняття прийнято було застосовувати лише […]