Слобожанська хата

Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись “Диким Полем”, а з 30-х років XVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів.

Одночасно “Дике Поле” заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці XIX ст. – на початку XX ст. на Слобідській Україні вже існують усталені типи народного житла.

Для будівництва на Слобожанщині

використовували різні матеріали: дерево, крейду, лампачу. Дерев’яні стіни клинцювали, а потім накидали глину, змішану з половою, білили крейдою або фарбували жовтою глиною.

Особливістю хат були призьби, які виплітали з лози, набивали землею майже по самі вікна та обмазували глиною. З метою захисту стін від руйнування водою дахи робили зі значним напуском. Покривали хати здебільшого очеретом. Схили дахів завжди рівні.

Димарі із хмизу, обмазані глиною.

Планування хат різноманітне. Переважно двокамерне: власне житлове приміщення та сіни. Панівним типом середняцького житла була хата з двома житловими приміщеннями, розділеними сіньми.

У сінях пізніше відгороджували простір для комори – “хижки”, “чулану”.

У інтер’єрі хати органічно поєднувались побілені крейдою стіни, лави, мисник за дверима, жовта глиняна долівка, велика декоративно опоряджена піч. У кожній місцевості хати мали особливості, які виявлялися перш за все в оздобленні печі, їх окремих деталей. Печі були прості – мазані або кахляні.

Своєрідністю хат на Слобожанщині захоплювався не один мандрівник.





Слобожанська хата

Categories: Твори з мови