Головні образи трагедії В. Шекспіра “Гамлет”

“Гамлет” – один з найвагоміших творів світової літератури за всі часи її існування. Система образів, майстерно вибудувана автором, дозволяє якнайкраще розкрити філософські проблеми, закладені в основу твору. Важливо зрозуміти, що кожен з образів, змальованих у творі, далеко не однозначний. І справді – обговорюючи в класі трагедію “Гамлет”, у нас виникали гарячі дискусії з приводу майже кожного персонажа.

Навіть у цьому вже криється успіх твору: персонажі неоднозначні, а отже – живі, оскільки однозначно позитивні герої чи наскрізь негативні негідники – типи, що зустрічаються тільки в літературі, в житті нічого визначеного, окресленого, статичного не існує, тож саме подвійність образів, їхні внутрішні суперечності і роблять їх життєвими.

Я багато розмірковував над цим твором. Найскладнішим для, розуміння, звісно, є образ Гамлета: хіба легко нам повністю зрозуміти героя, якщо він ставить собі питання, на які ми самі не маємо відповіді? Але і другорядні персонажі непрості. Образ Офелії викликає у різних читачів різні емоції: від обурення через покірливість дівчини до щирого співчуття.

Але ж і доля неприхильна до Офелії: її батько Полоній на боці Клавдія, який винен у смерті батька Гамлета і є його запеклим ворогом. Після смерті Гіпноігія, якого вбив Гамлет, у душі дівчини стається трагічний злам і вона боліє. У таку круговерть потрапляють майже всі герої: Лаерт, Клавдій

Але, боротьба добра і зла відбувається всередині особистості. Кожен з героїв мучиться однією й тією самою проблемою. Я б назвав це проблемою вибору: як зробити правильний вибір?

Який шлях обрати?

Ці питання постають перед кожним персонажем шекспірівських творів. Відмінність між героями саме полягає в тому, “добрий” чи “поганий” шлях вони обирають. Я пишу ці прикметники в лапках, бо коли йдеться про внутрішні конфлікти такого масштабу.

Неможливо дати однозначну оцінку діям людини, та й часто ми не знаємо, чи правильно вчинили, навіть коли вибір вже зроблено. Втіленням внутрішнього Конфлікту і проблеми вибору є монолог Гамлета “Бути чи не бути…”, який став фімософським узагальненням одного з найголовніших питань, які коли-небудь знайшла собі людина.

У своїх драмах Вільям Шекспір звертається до найголовніших філософських тем людства. Не лише “Гамлет”, а й майже всі твори геніального драматурга і надбанням світової літератури і не втрачають своєї актуальності, як не втрачати, її одвічні літературні теми та одвічні питання. Філософія у трагедіях Шекспіра не висловлена прямо: вона втілюється через сам текст.

Образи, створені мінором, і є втіленням тієї чи іншої проблеми, тієї чи іншої життєвої позиції.

Кожен з героїв твору Вільяма Шекспіра сприймається читачем неоднозначно. Навіть образ Гамлета можна сприймати як слабку людину, а можна – як людину надзвичайного розуму та життєвої мудрості. Неможливо дати однозначну оцінку образам Шекспіра, але я сподіваюсь, що осмислення їх і формується з часом у свідомості кожного, хто читав цей величний твір, і допоможе дати власну відповідь на вічне шекспірівське “бути чи не бути?”…





Головні образи трагедії В. Шекспіра “Гамлет”

Categories: Твори з літератури