Сенс порівняння долі автора і хмар у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Хмари”

Related posts:

1. Вірш М. Лєрмонтова “Хмари” Серце його було розірвано, ще коли він був зовсім малий. Додайте до цього дівочу зраду, цькування, особисту ненависть імператора Миколи І, і стане зрозуміло, чому така трагічна муза цього поета. Йому навіть жити не дали… Скільки поетів складали вірші про природу, небо, хмари, – не перелічити. Скільки красивих і дуже красивих слів! Та такого жорстокого вірша, як Лєрмонтовський, не було. Він починається зі звертання, наче до живої і розумної істоти. […]...
2. Зміст віршів Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” У віршах М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” особливо гостро відчувається самітність від володіння волею. А що таке воля? Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство й незгоду жити, як всі, думати, як всі, робити вчинки, як усе. Це воля мислити, воля діяти, воля мріяти й літати. М. Ю. Лєрмонтов порівнює себе із хмарами-мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, […]...
3. Тема волі і вигнання в віршах М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” У віршах М, Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” особливо гостро відчувається самітність від володіння волею. А що таке воля? Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство й незгоду жити, як всі, думати, як всі, робити вчинки, як усе. Це воля мислити, воля діяти, воля мріяти й літати. М. Ю. Лєрмонтов порівнює себе із хмарами-мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, […]...
4. Аналіз вірша Лєрмонтова “Хмари” Багато віршів присвятив М. Ю. Лєрмонтов темі батьківщини. За всіх часів поети зверталися до цієї теми: одні прославляли народ і його перемоги над ворогами своєї вітчизни, інші захоплювалися її природою. Лєрмонтов, продовжуючи розвивати ідеї Радищева й Пушкіна, мріяв побачити свою країну квітучий і вільної, народ – сильним і щасливим. Поет нескінченно любить свою батьківщину У вірші “Хмари” Лєрмонтов спочатку порівнює себе із хмаринками, а потім протиставляє себе їм. У хмар […]...
5. Особливості композиції, художнього часу, образу автора у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Здавалося б, яка нормальна людина, читаючи книгу, ставить перед собою питання про композицію твору? Яка ж мені, відверто кажучи, різниця, де у творі зав’язка, а де кульмінація, як пливе художній час, коли я просто читаю. Якщо цікаво, навіть не читаю – проковтую, якщо так собі – часу на ознайомлення з твором, звичайно, піде більше. Так що питання про композицію, як водиться, іде осторонь від твору – тому що на уроці […]...
6. Твір по вірші Лєрмонтова “Смерть Поета” Довідавшись про смертельну рану Пушкіна, отриманої на дуелі з Дантесом, Лєрмонтов спочатку створив текст вірша без останніх 16 рядків. Але коли йому стало відомо, що в придворних колах поширюють наклеп на Пушкіна, називаючи його винуватцем дуелі, Лєрмонтов був украй обурений. Своє обурення він вилив, як говорить Раєвський, в “відомому додатку”, що містив 16 рядків, перша з яких починається словами, що точно вказують, кому вони адресовані: “А ви, гордовиті нащадки Відомою […]...
7. Перше ліричні вірші Лєрмонтова Перший ліричний вірш “Елегія” починає собою тему розчарування, що виражається в ряді Віршів і досягає своєї кульмінації у вірші “Монолог”. Цьому добутку приділена особлива увага. Воно займає всю сторінку, від верху до низу, і закінчується віньєткою. Видно, що Лєрмонтов надає йому велике значення. У вірші “Монолог” розчарованість виходить із особистого плану й здобуває суспільне звучання, як крик покоління, приреченого на бездіяльність: До чого глибокі познанья, спрага слави, Талант і палка […]...
8. Гармонія природи у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…” М. Ю. Лєрмонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах: Ярка без світла й червона Спливає через них місяць… або На заході вечірній промінь Ще горить на ребрах хмар И поступитися все бариться він Місяцю – похмурий небокрай… Кожне слово вірша пронизане настроєм, образом, кольорами. А потім – прагнення, політ, стукіт копит, і завмирає подих: […]...
9. Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах, поемах, романі “Герой нашого години” відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей після розгрому декабризму. Печорін – тип байронічного героя – постійно в пошуках ідеалу, у протиріччі з “сірою буденністю”, з якою прагне вирватись, алі не може. Літературні критики визначають вплив […]...
10. Невідворотність долі у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” 1. Доля людини написана на небесах. 2. Суперечливі припущення про події. 3. Віра в зміну життєвих обставин. Повороти долі неможливо вгадати. Вони роблять наше життя зовсім інший Комусь надається шанс по-новому глянути на прожиті роки, а комусь вони дають можливість почати життя з нового аркуша. Однак є такі люди, як ворожки, які можуть пророчити майбутнє. Можливо, що в цей момент людин одержує шанс якось виправити своє життя. Але не всі […]...
11. Порівняння персонажів: Обломів і Захар У романіі І. А. Гончарова “Обломівів” оголюєтьється складнийий взаємозв’язок рабстваа й барства; ідеде оповіданння про дв протилежні типи людей, що відрізняються поняттями про світі: для один мир – відвернений, ідеальний, для інш – матеріальний і практичний. Ці два типи автор описав в Обломове й Захарі. Обломів утворений, не дурний, але йому лінь що-небудь зробити для рішення тої або іншої проблеми. Цілими днями він тільки лежить і думає. Іноді він начебто […]...
12. Порівняння образів Софії й пушкінської Тетяни Любов Софії до Молчалину, як і пушкінської Тетяни до Онєгіна, – один із прикладів теперішнього почуття, високий зразок любові. Обидві героїні свято переконані, що саме Провидіння послало їм більшу любов. “Я не намагалася, Бог нас звів”, – з якимось навіть жертовним фаталізмом говорить Софія про свою любов. Їй вторить пушкінська Тетяна: Те у вищому призначено раді… Те воля неба: я твоя; Все життя моя була запорукою Свиданья вірного з тобою; […]...
13. Порівняння двох героїнь – сестер Тетяни й Ольги Пушкін уводить у роман двох героїнь – сестер Тетяну й Ольгу. Але цей невловимий образ тоненької дівчинки, що виникає в уяві читача – немов антипод молодшої сестри Ольги, риси якого можна виявити в будь-якому романі того часу. Фривольність вірша, у якому описується Ольга, раптом переміняється серйозною інтонацією: Дозвольте мені, читач мій, Зайнятися старшею сестрою. И на сторінках роману з’являється вона. Ні красою сестри своєї, Ні свіжістю її рум’яної, Не залучила […]...
14. Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса Бульби було два сини. Головне для батька – щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру Христову, […]...
15. Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” , багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська кмітливість С. приходить йому на допомогу: він чув, що школа філософа Сократа вчить неправого здобути перемогу над правим, […]...
16. Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
17. Хмари – твір-опис явища природи Хмари є зваженим продуктом конденсації водяної пари в атмосфері, складаються вони із дрібних крапель води, кристалів льоду, які називаються хмарними елементами. Як утворяться хмари? Хмари утворяться на земній поверхні, коли теплий і рясно насичений вологою повітря починає підніматися в небо й при зниженні температури повітря, на певній висоті, він остигає. При низькому температурному режимі водяна пара перетворюється в крижані кристали або краплі води із чого, властиво, і складається хмара або […]...
18. Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його витоки проглядаються уже в модерністський період. У постмодерністській літературі змінюються не стільки зображувальні засоби і […]...
19. Образ Воздвиженського у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “в’ищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” тульських студентів – “…великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор неначе підкреслюючи на фоні його фізичної мочі духовну неміч, не подає широкого і розлогого портрета героя, […]...
20. ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” – про очі дівчини. Виділяють тропи прості – епітет і порівняння та складні – метафора, алегорія, іронія, гіпербола, літота, синекдоха. Епітет Простий троп, художнє означення, прикметник, вжитий у переносному значенні для найточнішої характеристики явища. Виділяють фольклорні епітети, запозичені з народних пісень. Їх художня вартість – […]...
21. Образи українських інтелігентів у романі “Хмари” І життя, і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя; вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері […]...
22. “Я ‘ Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я ” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” наблизити. Став членом компартії України за власним покликанням, організував повстанський загін, воював проти гетьманців, петлюрівців, […]...
23. У чому сенс життя? На мій погляд, із всіх ранніх произведений Максима Горького оповідання “Баба Изергиль” самий романтичний і поетичний. Його герої – сміливим, сильні духом люди. На їхньому прикладі письменник міркує про добре й злі, про зміст і мудрість життя. Дуже цікаво й побудова оповідання. Повествование про життя баби Изергиль обрамлено двома легендами – про Ларре й Данко. Перед нами кілька людських доль – вибирайте! Судите самі про сенс життя! У чому ж […]...
24. Образи українських інтелігентів у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя: вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері і […]...
25. Образ автора у романі Зиника “Лорд і єгер” По всьому романі розкидано чимало суджень, спостережень, епізодів, що підтверджують думку автора про культуру як розростається в усі сторони простору/часу кореневище, відростки якого переплетені між собою складними зв’язками, і навіть – про “дзеркальні подоби” культур. На сторінках книги ведуться суперечки про подібність і розходження культур і цивілізацій, причому висловлюється й точка зору, відповідно до якої в Росії є культура, але немає цивілізації. Зиник намагається уникати категоричних тверджень, не розстається з […]...
26. Яка позиція автора в суперечці про правду в п’єсі На дні? Лисиця знає багато правд, а Їжак – одну, зате більшу. Архілох П’єса “На дні” – соціально-філософська драма. Із часу створення добутку пройшло більше ста років, змінилися соціальні умови, які викривав Горький, але п’єса не застаріла дотепер. Чому? Тому що в ній піднімається “вічна” філософська тема, що ніколи не перестане хвилювати людей Звичайно для горьковской п’єси цю тему формулюють так: суперечка про правду й неправду. Подібне формулювання явно недостатнє, тому що […]...
27. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. ІІ. Війни не буває без солдатів. ІІІ. Хоче хто війною жити, Мусить їй щось та сплатити. Матінка Кураж зустрічає свого сина Ейліфа лише за два роки, але він хоробрий і має повагу у командувача. Він жорстоко розправляється з селянами, та війна все списує. Поки що. І другого сина Кураж Швейцеркаса забирають до війська казначеєм, бо він чесний і порядний. За це й постраждав, […]...
28. Хто – батько або син – викликає найбільшу симпатію автора й чому? И с смутком таємницею й серцевої Я думаючи: “Жалюгідна людина. Чого він хоче!., небо ясно, Під небом місця вистачить всім, Але безупинно й дарма Один ворогує він – навіщо?” М. Ю. Лєрмонтов Оповідання “Родимка” ставиться до донського циклу М. А. Шолохова. Головною ідеєю добутку є зображення громадянської війни як національної трагедії: вона спотворює людські життя й руйнує природні людські відносини, у ній немає й не може бути переможців. Довідавшись, що […]...
29. Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
30. Національна ідея у повісті “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
31. Євгеній Онєгін характеристика образу Автора Автор – оповідач, що має свою біографію, частково співпадаючу з пушкінською, і що суб’єктивно бере участь в розвитку сюжету. Образ автора грав значну роль у більше ранніх дослідах Пушкіна в області великої віршованої форми, пов’язаних з традицією Байрона. Герой часом перетворювався на alter ego самого поета, а подієвий ряд повинен був здаватися тінню, відгомоном подій внутрішнього життя А. Послідувавши цій традиції в 1-ій главі “Євгенія Онєгіна”, Пушкін поступово відособляє образ […]...
32. Образ автора в ранніх оповіданнях М. Горького Оповідання “Макар Чудра”, “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола” мають складну побудову – оповідання в оповіданні. Отже, у кожному з названих добутків є два оповідачі: “внутрішній” оповідання веде стара людина, а “зовнішній” оповідання, що, як рама, оточує історію старого, належить автобіографічному героєві. Завдяки цьому парубкові, читач має подання про зовнішність старих оповідачів. Макар Чудра – гарний циган – сторожить коней свого табору. Він “схожий на старий дуб, обпалений блискавкою, але усе […]...
33. Сенс зустрічі Старигана з людьми Габріель Гарсіа Маркес – колумбійський письменник і публіцист, Нобелівський лауреат, один з найяскравіших представників “магічного реалізму”. У своїй творчості виразив дух культури Південної Америки, розкрив самобутні уявлення про світ її мешканців, відтворив “поезію буднів”, якою вона поставала в свідомості латиноамериканців. Найвищу літературну премію письменнику присудили “за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, в котрому відбито життя й суперечності латиноамериканського континенту”. Оповідання […]...
34. Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора […]...
35. Синій птах М. Метерлінка п’єса про сенс буття П’єса “Синій птах” написана у період, коли М. Метерлінк від символістського “театру смерті” прийшов до іншого бачення світу – романтичного. І увесь сенс п’єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич. Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, вирушають з волі феї у подорож на пошуки Синього птаха, що має дати здоров’я і щастя. Що ж змушує їх іти на пошуки, хоча […]...
36. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як учасник описуваних подій і поет. Завдяки епічному змісту “Євгеній Онєгін” – роман, завдяки образу автора […]...
37. За що я люблю вірші С. Єсеніна А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися наодинці з небом, із річкою, з полем, на якому золотавиться пшениця. Клен ты мой опавший, […]...
38. Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. 2. Наявність автора як персонажа роману. 3. Події роману через індивідуальне сприйняття автора. 4. Ставлення автора до героїв. 5. Пушкін – співрозмовник читача....
39. Відбиття гуманістичної ідеї автора в героях роману “Що робити?” Роман “Що робити?” чудовий правдивим відтворенням суспільного конфлікту між людьми старого, відживаючого миру й людьми новими, з демократичних кіл, прихильниками нового матеріалістичного й революційного відношення до життя. В образах Лопухова, Кірсанова, Віри Павлівни Розальской і Рахметова Чернишевський дав типи передових людей 60-х років, руйнівників старих порядків і будівельників нового, тоді ще далекого соціалістичного майбутнього. Роман захищав вимогу поваги людини до людини, пропагував право всякої людини на вільну працю й щастя, […]...
40. Образ Воздвиженського у романі “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “вищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” тульських студентів – “…великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор неначе підкреслюючи на фоні його фізичної мочі духовну неміч, не подає широкого і розлогого портрета героя, […]...