З глузду зсунутись. Втратити розум.
Стара Терпилиха не зсунулась ще з глузду, щоб вам одказа-ти. Ти і справді хочеш іти? Скажений, ти з глузду з’їхав! .
Що ти? Зовсім з глузду збився, –
Тут лузати заходився,
Засмітив усю підлогу…
. З голими руками. Без нічого; бути дуже бідним.
Бог хліба на Дону те літо не вродив – Вернувсь Антін із голими руками… . З козами на торг встигати. Нічого поспішати, ще встигнеш.
– Чи буде, чи ні, тільки зділай милость, не бався тут, іди швидше.
– Поспіємо ще з козами на торг. З мосту та в воду. На згубу, на погибель.
Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами… Чи вже ж ви хочете спихнути мене з мосту та в воду? . З мухи бугая робити. Дуже перебільшувати.
Вони б усюди брехні рознесли,
Зробили б бугая із мухи…
.
Чи покликати музики, Справить танці, пиятики? Знов недобре буде й так. Цар – на очах усього люда, З мухи зроблять верхоблюда, Скажуть: цар – ласун, пияк. . З неба впасти. З’явитися несподівано.
Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! . Ось тепер усі почали дивитись на мене, ніби я з місяця звалився. За пухлу душу. Ні за що, даром.
Хазяїн посопів, мовчки хряпнув хвірткою, сплюнув. – Живе за пухлу душу, та ще й відчиняй йому. За три огляди. Украсти щось; взяти даром.
Тут посел аж ось звернувся,
На кобилу роздобувся,
І не наборг, не за гроші,
За огляди три хороші…
. За тьху. За безцінь, дешево, вигідно, майже даром.
Пощастило ж… – за тьху купив отакого жереба. Забряжчати у калитці. З’явитися грошам.
Аби трохи в матері забряжчало в калиточці, зараз і почне вимагати. Так що ти краще не ходи даремно, а я сам віддам, коли забряжчить у калитці. Зав’язати голову. Занапастити життя, зробити його безрадісним, нещасливим.
Хотять мені світ зав’язати, хотять мене силою віддати за Стецька, за того дурного… . Нащо я найнялася у того пана? А тепер зав’язала голівоньку, не розв’яжу довіку. Залити сала за шкуру. Заподіяти багато горя, зла.
А вбогій Вдові не до того,
Бо залили за шкуру сала, Трохи не пропала.
. Німець за два роки залив ім сала за шкуру. Замакітрилася голова ; у голові макітриться. Закрутилася, запаморочилася голова; потьмарився розум; безладдя в думках.
Певно, то не Параска брала воду з криниці: то нагла смерть моя стояла коло криниці, бо мені разом світ, замакітрився, а Параска зникла – не знаю, де й ділась… . Немає гірше, як чоловік, зіпсований життям і оточенням, потеряє натуральний розум: в голові макітриться, все ходе вверх ногами. Запрягати у кормигу. Поневолювати.
…Без війська хочете весь світ зажерти,
Всіх варварів в кормигу запрягти…
. Збивати бучу. Зчиняти галас, затівати сварку.
Що це з ним, з чого це ви збили бучу? . Інспектор… зчинив бучу, нахвалюючись оддати Райка під суд. Збирати мед з кропиви. Мати зиск, вигоду там, де інші й сподіватися не можуть.
О, бо Пазюк розумний дід, З кропиви він збирає мід; Він у селі над всіх моцар, Бо він собі багач-лихвар.
. Згадала баба дівера. Говорять, коли хтось згадує минуле, те, чому немає вороття, про що вже пора забути. Таки згадала баба дівера.
Через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають. Землею пахнути. Бути дуже старим, близьким до смерті; конати.
Од неї пахне вже землею,
Уже й мене не пізнає!
.
Чи вам же пристало балакати про кохання?.. Від вас вже землею смердить! . Землі під ногами не чути. Бігти, іти легко, швидко; бути переповненим радістю, щастям.
– Переймай, переймай, – чимдуж гукав Івась на брата, а сам землі під собою не чув – як той вітер, мчавсь. Він ішов, землі під собою не чуючи: голова його повна була образів щасливої будущини, серце повне було… невгасимого жару. Земля пером. Вираз доброї пам’яті про покійного.
Добра людина була, хай земля їй пером, моя жінка, весела, роботяща… , Злидні годувати. Жити в нужді, бідності.
Я цілий вік труждався… увесь вік злидні годував, не доїдав, не допивав. Змію мати під серцем. Тяжко журитися чимось, не мати морального спокою; мати постійну гризоту.
Що ми з одягу доброго та з грошей моїх, єк однаково змію маю під серцем. Знову за рибу гроші. Настирливо повторювати уже відоме.
– Наче коли б віддали боржок, бо на сіль треба… – Знову за рибу гроші… Що воно за люди такі? Сказав же, що на торзі не були… . Золоте верб’я росте.
Твориться щось неймовірне, немає ладу.
Де ся підтіпанка вмішалась, То верб’я золоте росло.
.
І вже так і знай, щось натворить. Або вулицю розжене, або досвітки розполохає, або голову комусь провалить… Де не повернеться – всюди за ним золоте гілля росте. З-під нігтів вибирати.
Доскіпуватися, вишукувати.
Ти все з доносами?.. Так і ходиш по нишпорках, так і вибираєш з-під кігтів. Зробити з лемеша швайку. Велику справу, річ перевести на дрібницю.
Ох, старі голови та розумні! Химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Зубами на світі жити. Про людей, які будь-якою ціною досягають свого, нікого й нічого не шкодують в ім’я задоволення власних інтересів.
– Це такі, що зубамина світі живуть…
– Що люті, то так… . Зуби сушити. Усміхатися, сміятися.
…Він сказав їй, що взяв її не на те, щоб вона продавала зуби та реготалась з парубками… .
– Чого це ти, чоловіче, зуби сушиш? – обізвалась із городця гостровуха Марія.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Фразеологізми на літеру З
- Образ князя Ігоря як захисника Руської землі
- Твір-мініатюра: “Опис картини Ф. П. Решетникова “Знову двійка”
Categories: Твори на різні теми