На безголів’я. На нещастя, на погибель.
Через море брела, спішила, забейкана прибігла у садок на побачення і, виходить, спішила ка своє безголів’я… . На бобах розводити. Ворожити, гадати.
Ех, буду я з тобою тут ка бобах розводити. Стара чи не стара, досить, що небезпечна. На глузи брати. Насміхатись, глузувати.
…Та над Петром ну реготать,
Петра на глузи піднімать!
.
…Я…, попасав нашу сиву таранкувату від Старості кобилу; через неї не раз мене брала на глузи пастушня. На горіхи мати. Бути вилаяним, покараним, дістати прочухана.
…Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й буде тобі на горіхи… .
Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний… . На живу нитку.
Приблизно, не точно, нашвидку.
Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть гектар баклажанів? . На зламану голову. Невідомо куди й для чого; на погибель.
Там, удома, стільки праці, що десять рук замало, а ти їдь на зламану голову цісареві служити. На зубах перетирати; на зуби брати. Лихословити, осуджувати когось; розпускати плітки. …Назбирається чимала юрба людей, та й давай перетирати на зубах у сотий раз того чудного Хруща. Коли проходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ганком зборні, брали ЙОГО на зуби. …Господиня звиваладя, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб. На зубки підняти. Глузувати, насміхатися. Вже коли попадеться їй хоч трохи тюхтюх-сердега, то такого і підніме на зубки… . На кабачки влетить. Буде покараний.
Так пан як взна, отут-то, Боже,
Влетить тобі на кабачки.
. На один шталт. Однакові, схожі, на один зразок. …Щоб ти тямила, що ми всі на один шталт шиті. На пні ламати. Руйнувати щось у самій його основі.
Докіль життя тяжким нас давить валом,
На пні ламає силою страшною…
Ох, загніздись на дні душі моєї,
Важкая думо!
. На порі. Дійти певного віку, зросту, дозріти.
От, уже у нас і дочка на порі… . На руку ковінька. Того й треба; до речі; вигідно.
Такий переполох – генералові на руку ковінька. На своє копито. На свій лад.
А поки що єврей-агент прийнявся оброблювати Шеффеля на своє копито. На тонку. Не тривко, погано, як-небудь.
Матвій Чумак жив і справді у злиднях, землі обробити не мав чим і харчувався на тонку. Не варта шкурка вичинки. Наслідки не варті затраченої на них праці; не варто затівати якоїсь справи; невигідно.
– Зупинись, чоловіче! – горлав обозний, наздоганяючи отамана.
– Не варта шкурка вичинки, – буркнув, не спиняючись, байдужий до всього чумак. Не горіти і не курітися. Бути байдужим.
Одне слово, до науки не горів і не курівся. Не дати в кашу собі наплювати. Уміти постояти за себе, відстояти свої інтереси; зберігати почуття власної гідності.
Горда та завзята, клята дівка, не дасть у кашу наплювать! . Він цінує і твоє діло, але і в свою кашу наплювати не дасть. Не до Петра, а до Різдва. Про людей похилого віку.
І ми з вами, Сергію Петровичу, не молодшаєм! Вже й нам, як то кажуть, не до Петра, а до Різдва! . Небо прихилити. Бути ладним все зробити для чийогось щастя.
Та якби її воля, якби можливо – свого здоров’я вточила б, хоч теж ним не багата, небо прихилила б – тільки одужуй, Сергію, живи… , Нема промитої води. Нема просвітку.
Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд. Ні в дві ні в три. Розгубитися, зніяковіти. – А ти чого тут хочеш, заволоко? ‘
Леон став ні в дві ні в три на таке привітання. . Ніде й голки встромити. Дуже тісно.
Отож людей на улиці і коло хати – ніде й голки встромити. Носа не навернути. Не приходити з якоїсь причини; не мати змоги наблизитися через щось.
…Так, ввиніть, смердітиме, що й носа до нього не навернеш… . Сюди ніхто й коса не наверне! Одно – далеко від двора…, а друге – пустка, то побояться… . Носом вудити рибу. Куняти.
Уже Зінька куняла, дрімала, КОСОЛІ вудила рибу, вже навіть засинала.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Фразеологізми на літеру Н
- Хліб у житті людини – І варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО
- Роль пісні в п’єсі І. А. Котляревського “Наталка Полтавка”
Categories: Твори на різні теми