Майстерність психологічного аналізу у романі Стендаля “Червоне та чорне”. Жюльєн Сорель – головний герой “центрального” роману “Червоне і чорне” видатного французького письменника XІX ст., одного з основоположників французького реалізму, Стендаля. Цей роман у сюжетному плані побудований на реальних фактах, з якими майбутній його автор знайомився на сторінках судової хроніки. Йшлося про молодого селянина, засудженого до страти за те, що він з метою кар’єри вступив у любовний зв ‘язок з дружиною господаря дому, де працював гувернером, а потім в родині паризького аристократа, де був скомпрометований близькими стосунками з дочкою господаря; так само, як і Жюльєн Сорель, був змушений залишити стіни духовної семінарії, так само стріляв у церкві в свою першу коханку, так само потрапив до в’язниці і був засуджений до страти.
Проте реальне, документальне джерело лише підштовхнуло фантазію Стендаля, який на підставі цих сухих даних створив яскравий, живий, соціально й психологічно обумовлений характер, поданий до то ж, і в певній еволюції. Отже, замість дрібного честолюбця із судової хроніки у романі з’являється героїчна, трагічна й суперечлива особистість Жюльєна Сорєля.
Він – постать незвичайна, виходець з селянства, з народних “низів”, ніби живе втілення того народу з його енергією, сміливістю й непохитністю у прагненні своєї життєвої мети. Сорель позбавлений користолюбства, але сповнений честолюбних мрій, бажання піднятися вгору, діяти, посісти вище місце у суспільстві, яке йому відмовляє в цьому, бо за становими передсудами, за становою традицією – він “плейбой” і тому, незважаючи на свої природні здібності, повинен назавжи залишитися “в темряві”. Звідси походить потенційна революційність, потенційний протест в душі і діях Жульєна, його готовність протистояти “традиційній” долі.
Реальне навколишнє життя розчаровує Сорєля. За зовнішнім блиском і за зовнішньою лише привабливістю розкривається поступово справжня низість існування “вищих” кіл Франції доби Реставрації: спочатку в особі мера Бар’єра та його оточення, потім духовних кіл Безансона, багато в чому дуже далеких від суто релігійних інтересів і проблем, а потім на прикладі життя в розкішному домі маркіза де ля Моля. Сорелеві досить швидко розкривається справжній його сенс, вірніше, його нескладний “механізм”, дуже далекий від справжніх державних та суспільних інтересів.
Жульєн прекрасно розуміє, за що насправді його засуджено до страти: звичайно ж, не за постріл у церкві і не за любовний зв’язок з пані де Реналь та Матільдою де ля Моль, а за протест “плебея” проти станових “законів” суспільства, за його намагання піднятися відповідно до своїх природних здібностей і прагнень вгору по станових сходах. Тому, чекаючи на страту, Жюльєн відмовляється від будь-якої допомоги “сильних світу цього”, які б можливо, й добилися, в разі його покаяння, наказу про його помилування.
Двобій із суспільством, із “запрограмованою” долею кінчаються фізичною поразкою і водночас моральною перемогою головного героя твору, перемогою усього прогресивного над косним, консервативним, тобто поверненням героя до його незалежного й сильного духовного єства. Майстерність Стендаля як письменника і полягає в цьому вмінні дати, перш за все, психологічний портрет свого героя з його позитивними й негативними рисами, в органічній, живій єдності цих суперечностей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Доля і формування характеру Жульєна Сореля Майстерність психологічного аналізу у романі Стендаля “Червоне і чорне”. Жюльєн Сорель – головний герой “Центрального” роману “Червоне і чорне” видатного французького письменника XІX ст., Одного з основоположників французького реалізму, Стендаля. Цей роман в сюжетному плані побудований на реальних фактах, з якими майбутній його автор знайомився на сторінках судової хроніки. Мова йшла про молодого селянина, засудженого до смертної кари за те, що він з метою кар’єри вступив в любовний зв’язок з […]...
- Вщент розбита мрія Жульєна Сореля про славу Побудований на реальних фактах, що стали відомими широкому загалу із сторінок судової хроніки, роман “Червоне і чорне” став “центральним” у творчості видатного французького письменника Фредеріко Стендаля. Події роману відбуваються у Франції за часів героїчної та романтичної епохи – епохи Реставрації. Задум автора полягав у тому, щоб зобразити реальну картину життя суспільства і показати долю людини з нижчих верств у її пошуках щастя. Отже, головний герой роману – простий селянський хлопець, […]...
- Ролі Жульєна Сореля у романі “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” розповідає про долю обдарованого і честолюбного юнака з народу, який намагається усіма допустимими і недопустимим способами завоювати місце у суспільстві. Жульєн Сорель – людина дії. Він не здатний коритися жорстокій долі. Син сільського теслі вимушений носити чорну сутану священика, оскільки це єдина можливість для сільського хлопця вирватися із свого середовища. Назву роману розшифровують порізному. Ми спробуємо дати свою інтерпретацію. Вона базується на авторському коментарі про несвоєчасне […]...
- Хто винен у трагедії Жульєна Сореля? 1830 року вийшов у світ роман Стендаля “Червоне і чорне”. Твір має документальну основу: Стендаля вразила доля молодої людини, засудженої до страти,- Берте, що стріляв у матір дітей, гувернером яких він був. І Стен-даль вирішив розповісти про молоду людину, яка не змогла знайти свого місця в суспільстві XIX століття. Чому? Про це я скажу трохи згодом. Головний герой роману – юнак із провінції, наділений глибоким розумом і уявою, але бідний […]...
- Хто винуватий у трагедії Жульєна Сореля? У листопаді 1830 року виходить друком найкращий твір видатного французького письменника Стендаля із підзаголовком “Хроніка XІX століття”. Це соціально-психологічний роман. Простежуючи шлях головного героя Жульєна Сореля, письменник розповідає про падіння звичаїв, про корисливість буржуазії, про нікчемність і слабкість дворянства, про пробудження у суспільстві нових сил. В основі роману – конфлікт особистості із суспільством. Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX ст. Йому притаманні риси романтичного героя: прагнення незалежності, яскрава […]...
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може вдарити жінку-селянку, теж глибоко хвилює Миколу. Але найгірше в тому, що кривди оточують бідну людину: […]...
- Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна. 2. Сорель “завойовує” вищий світ: А) Сорель у будинку пана де Реналя ; Б) сутана священика […]...
- Що приваблювало Жульєна Сореля в Наполеоні? Вивчаючи літературу, ми бачили, що дуже багато героїв російських письменників з великою симпатією ставилися до такої неоднозначної фігури, як Наполеон. Через симпатію до нього, навіть захоплення ним пройшли такі герої російської літератури, як Онєгін, князь Андрій Волконський, Родіон Раскольников. І кожен з них зумів вибрати, почути, розглянути і побачити в Бонапарті ті риси й людські якості, які дозволили багато чого довідатися про Наполеона. Варто сказати, що ставлення до Наполеона в […]...
- Наполеон у житті Жульєна Сореля Історія Жульєна Сореля – це історія людини, яка мріяла і прагнула вирватися за межі сім’ї і свого соціального стану, аби домогтися щастя. Його батько – колишній селянин, а нині власник лісопильні – не розумів сина й принижував його гідність через те, що син був не схожий на нього, а читав, прагнув більше дізнатися про світ. Відтак Жульєн почав шукати спосіб здобути собі повагу й славу, як це зробив Наполеон. Спочатку […]...
- Відповіді до теми: роман Стендаля “Червоне і чорне” 1. Які факти біографії Стендаля вплинули на його погляди? Захоплення ідеалами Просвітництва, читання праць Вольтера, Руссо, Дідро; участь у поході армії Наполеона 1812 року на Москву. 2. Які естетичні погляди Стендаля відбилися у романі “Червоне і чорне”? Естетичні погляди Стендаля склалися на грунті філософії епохи Просвітництва. Людина для Стендаля немислима поза середовищем, її психологію потрібно вивчати в зв’язку з її суспільним становищем. Прекрасне не може бути постійним для всіх часів […]...
- Образ Наполеона в житті Жульєна Сореля Фредеріко Стендаль був прихильником Наполеона Чому невипадково головний герой його роману “Червоне та чорне” також обожнював його. В дитинстві Жульєн з трепетним почуттям спостерігав наполеонівських драгунів, завмирав від захоплення, коли слухав розповіді про осяяні славою перемоги битви великої армії. Жульєн Сорель “марив військовою службою”, уявляв, що він теж, як і його кумир Наполеон, проб’ється у вищі кола суспільства. Ллє свої можливості герой роману вимірює можливостями революційної доби, яка вже відійшла […]...
- Характеристика образу Жульєна Сореля в романі Стендаля “Червоне і чорне” В своєму романі “Червоне та чорне” французький письменник Стендаль дає грунтовний аналіз поглядів та вчинків молодої людини післяреволюційних часів. Жульєн Сорель – молодий хлопець, син простого теслі. Батько намагається долучити його до родинної справи, проте Жульєн мало підходить для цього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Старий Сорель цього не розумів, бо сам був не освіченим. Зовні Жульєн […]...
- “Проблема молодої людини у суспільстві” Назва роману підкреслює основні риси в характері Жюльєна Сореля – головного героя твору. Оточений ворожими йому людьми, він кидає виклик долі. Відстоюючи права своєї особистості, він змушений мобілізувати всі засоби на боротьбу з навколишнім світом. Жюльєн Сорель – виходець із селянського середовища. Це визначає соціальне звучання роману. Жюльєн Сорель, різночинець, плебей, хоче зайняти місце у суспільстві, на яке він не має права за своїм походженням. Жюльєн сам добре визначає зміст […]...
- Образ Наполеона в житті Жюльєна Сореля Шкільний твір за романом Фредеріко Стендаля “Червоне та чорне”. Наполеон, як сказав Олександр Пушкін, – “володар людських доль”. Під зіркою слави цієї особистості проходило не одне людське життя. Героїчний генерал, який врятував Республіку, спокусившись мішурою корони, втрачає владу. Фредеріко Стендаль був гарячим прихильником Наполеона, обожнював його. У 1817-1818 роках великий французький письменник працював над книгою “Життя Наполеона”, де намагався показати надзвичайну особистість, величну своїм розумом, енергією, залізною волею. Як і […]...
- Формування просвітницького реалізму Фрідріх Шіллер, німецький поет і драматург, написав багато ліричних і драматичних творів; його ім’я уславили чудові елегії та балади. Серед драматичних творів кращими вважаються “Розбійники”, “Підступність і кохання”, “Марія Стюарт”, “Вільгельм Телль”. Творчість Шіллера – свідчення ненависті художника до деспотизму і несправедливості, свідчення гарячої любові до волі. Залишаючись вірним своїм республіканським ідеалам, Шіллер безперспективно намагається знайти мирні шляхи для їх здійснення. Початок Великої французької революції 1789 р. митець зустрів із […]...
- Формування нової людини в епоху громадянської війни Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” : “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби відсівається, все сьогодення загартовується, росте, розвивається в цій боротьбі. Відбувається […]...
- Проблема формування особистості людини в оповіданнях Чехова У російській літературі існувало чимало письменників, які досліджували у своїх добутках проблему формування особистості людини. Вона завжди становила особливий інтерес для російських письменників. Одним з таких письменників, що присвятили проблемі особистості людини більшість своїх створінь, був Антон Павлович Чехов. Ця неабияка людина завжди хотіла бачити людей простими, щирими, добрими; все життя. Чехів уважав своїми ворогами вульгарність, лицемірство, користь. У людях він завжди засуджував бездуховність, дріб’язковість. Сучасники Антона Павловича відзначали в […]...
- Загибель Жульєна Сореля – це поразка чи перемога? І. Ідеали Жульєна Сореля. ІІ. Чому змінився ідеал Жульєна? ІІІ. Спробувати не стати лакеєм. ІV. Чому Жульєн відхиляє пропозицію свого духівника? V. Поразка чи перемога?...
- Жульєн Сорель, його характер і доля Роман “Червоне і чорне” – правдива оповідь про суспільство епохи Реставрації у Франції. Це соціально-психологічний роман, в основі якого лежить конфлікт особистості із суспільством. Шлях головного героя Жульєна Сореля наштовхує на думку, що в епоху Наполеона він міг би стати героєм, а в епоху Реставрації змушений або пристосуватися, або загинути. Жульєн Сорель – представник покоління початку 20-х років XІX століття. Йому властиві риси романтичного героя: незалежність, почуття власної гідності, бажання […]...
- Акмеологічні підходи до формування особистості учня на уроках зарубіжної літератури Акмеологія – наука про досягнення людиною вершин у життєдіяльності та самореалізації творчого потенціалу, який є основою загальнолюдських потенційних можливостей. Об’єктом цієї молодої науки є зріла особистість, яка прогресивно розвивається і самореалізується, головним чином, у професійних досягненнях. Таким чином, зрілість – визначальна умова високого професіоналізму. Однак, щоб досягнути її, людині необхідно ще в дошкільному, шкільному та юнацькому віці сформувати у собі характерні риси особистості, незалежно від конкретного майбутнього фаху. Ці риси […]...
- Душевна боротьба Жюльєна Сореля у романі Стендаля “Червоне і чорне” Жюльєн Сорель, схильний, як і багато молодих людей того часу, впливу особистості величного імператора, відчуває важку внутрішню боротьбу, яка і визначає в цілому трагічність його образу. Історія героя була багато в чому списана автором з долі реально існуючого людини. Про засуджену до страти молоду людину, сина селянина, який вирішив зробити кар’єру, служачи в родині місцевого багатія, Стендаль з газет. Успішно розпочав кар’єру гувернера, Антуан Берті, викритий в любовному зв’язку з […]...
- Вільні теми: Формування сценічного мистецтва Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая Драматургія – особливий рід мистецтва. Він виник “на злитті” літератури і театру, тобто в ньому закони літератури і театру проявляються у своїй взаємодії. Історія сучасної російської літератури починає свій відлік із другої половини XVІІІ століття, з появи “Древньої російської бібіиофіки”, що ознаменувала принципово нове відношення читача до вітчизняної літератури до самої себе як до самостійного і самодостатнього явища. Такий висновок зробив Д. С. […]...
- Жіночі образи в романі Стендаля “Червоне і чорне” Одним з найвідоміших романів Стендаля є “Червоне і чорне”. Цей твір було написано у 1830 році. Він назавжди увічнив ім’я великого письменника у світовій літературі. Центральним образом в романі Стендаля є простий сільський хлопець Жульєн Сорель, який прагнув змінити свою долю та стати незалежним. І як це не рідко буває, в житті юнакові зустрілись дві жінки, які відіграли певну роль в становленні його поглядів на “вище” суспільство. Однією з таких […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти і все пов’язане із цим. У долях основних героїв твору Василь Гроссман запам’ятовує неминучі під […]...
- Шляхи формування поетичного таланту Лесі Українки Політичні умови розвитку таланту Лесі Українки. Лесі Українці випало жити в Україні, розшматованій двома імперіями з реакційними режимами: Угорщиною і царською Росією. Коли майбутній поетесі було лише п’ять років, вийшов сумнозвісний Ємський указ. Він поставив питання: чи жити, чи загинути українській нації? Хоча Лесі не судилося ходити до “прстойної” школи, вона мала міцні знання, які здобула завдяки домашній науці і наполегливій самоосвіті. Разом з братом Михайлом 18-річна Леся задумує дати […]...
- Еволюція характеру Олени Еволюція цього характеру психологічно недостатньо вмотивована, ненатуральність надто швидкого переродження дівчини очевидна. На створенні цього образу в певній мірі відбилися ті буржуазні філософські і психологічні теорії, за якими поведінка людини визначається нібито неусві-домленими, біологічними інстинктами. Образ енергійної Олени, як і безвольних Василя й Андрюші, які при першій життєвій невдачі зневірюються у своїх силах, важливі з того погляду, що через них письменниця показує неспроможність попівської сім’ї закласти в душі своїх дітей […]...
- Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов’язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не подінуться. Але ж спільна мова – це дуже важлива річ, яка гуртує людей однієї нації. […]...
- Розкриття характеру Печоріна через композицію роману ТвІр “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова. “Герой нашого часу” – одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману – намалювати образ свого сучасника, “яким він його розуміє і… часто зустрічав”. Людина ця мисляча, талановита, але вона не вміє знайти гідне застосування своїм “неосяжним силам”. Лєрмонтов не просто показує героя, він пояснює й обгрунтовує його […]...
- Допис у газету інформаційного характеру Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. Зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. І ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. Всі зосереджено дивимося на вхідні двері. Вони відкриваються – і… я мало не впав від здивування. Першим йшов мій дідусь. Він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. […]...
- Гімн звичайній людині-трудівнику, силі її характеру і витримці у романі Д. Дефо “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Волею долі герой роману Д. Дефо Робінзон Крузо потрапив на безлюдний острів в океані після аварії корабля. Спочатку він розгубився, впав у відчай, але потім обміркував своє становище і зрозумів, що сидіти без діла не можна. Мандрівник забрав із розбитого корабля все, що могло знадобиться, збудував собі житло, навчився ловити рибу та полювати на птахів. Робінзон Крузо увесь час удосконалював свій побут – приручив кіз, щоб мати м’ясо, коли закінчиться […]...
- У чому сучасність характеру Чічікова Твір по поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Микола Васильович Гоголь створив велику кількість цікавих характерів. Серед цієї строкатої розмаїтості виділяється по-справжньому дивний персонаж – Павло Іванович Чічіков. Ми знайомимо із Чічіковим у першому розділі “Мертвих душ”. Звертає на себе увага те, що він нічим не виділяється – ні молодий, ні старий, ні красень, але й не дурної зовнішності, не занадто товстий і не можна сказати, щоб тонкий. У створенні […]...
- Твір за романом Ф. Стендаля “Червоне та чорне” Фредерік Стендаль належав до письменників XІX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість “осколком прошедшего столетия”. Роман “Червоне та чорне” був написаний у 1830 році, і саме він прославив ім’я Стендаля […]...
- Індивідуалізм – головний психологічний нерв характеру Печорина 1. Проблема особистості у романі. 2. Особливості часу створення. 3. Трагізм Печорина. 4. Авторське відношення до героя. “Герой нашого часу”, милостиві государі мої, точно портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, у повному їхньому розвитку. М. Ю. Лєрмонтов “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова – це перший прозаїчний, соціально-психологічний і філософський роман у російській літературі. І центральне місце в ньому займає проблема особистості. У […]...
- Складність і суперечливість характеру Печоріна Увага до внутрішнього свічу особистості, вольовий характер головного героя, роздуми автора та його героїв про моральні питання, несподівані повороти сюжету – усе це приваблює нас у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. У передмові до роману автор характеризує цього героя як “портрет, створений з пороків усього нашого суспільства у повному їхньому розвитку, проте письменник разом з тим сподівається, що вдумливий читач усе-таки відшукає виправдання тим вчинкам, у яких досі […]...
- Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д. Н. Г. Байрона “Мазепа” Поема “Мазепа” Байрона – це ліро-епічний твір, тому що в ньому наявна розповідь про події, вчинки персонажів, і водночас змальовані ліричні переживання героя, розвиток його емоцій, його внутрішній світ. “Мазепа” – романтичний твір, в ньому наявний романтичний герой, це український гетьман. Образ Мазепи у Байрона такий – це сильна людина, мужній та непохитний воїн. Він мало балакає та багато робить, зауважує шведський король Карл. “Гетьман – похмурий і старий. І […]...
- Роль Санчо Панса в розкритті характеру головного героя Свій всесвітньо відомий роман Дон Кіхот Мігель де Сервантес Сааведра писав під час тюремного ув’язнення. Йому хотілося створити образ людини, що вірить в диво, в те, що добро і справедливість повинні восторжествувати в його країні, а потім – і у всьому світі. Головні герої роману – хитромудрий ідальго, що загордився себе лицарем, і його зброєносець. Дон Кіхот і Санчо Панса. Худий і товстенький. Високий і коротун. Мрійник-дворянин і практичний господарський […]...
- Суворе випробування людського характеру в умовах війни Кажуть, що назва твору, наче зернятко, містить весь наступний текст: його тему, ідею, систему образів. Не будемо дискутувати на цю тему, а подивимось, що значить слова “судьба”, бо хоч і перекладається “доля”, а все ж не те. Словник Даля тлумачить так: “судьба ж 1) суд, судилище, расправа; 2) участь, жребий, доля, рок, часть, счастье, предопределенье, неминучее в пути земном, пути провидения”. Аби скоротити виписку, не наводимо приклади Даля, бо перед […]...
- Які риси російського національного характеру втілені в Івані Север’яновичі Флягине? Сбирается із силами російський народ И вчиться бути громадянином. Н. А. Некрасов У повісті Н. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” розповідається історія головного героя – Івана Север’яновича Флягина, життя якого – ланцюг незвичайних, іноді навіть неймовірних пригод. Не випадково перший варіант повести називався “Чорноземний Телемак”. Телемак – це син гомеровского Одиссея. Повзрослев і надивившись на безсоромне поводження наречених Пенелопи, він відправився шукати по світлу свого батька, занадто довго що не вертався […]...
- Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” . Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого Клину. Тут живуть […]...
- Формування соціологічних законів і категорій У процесі функціонування спільнот формується безліч різних соціальних зв’язків. Нерідко вони сприймаються як щось тимчасове, випадкове. Хоча насправді, всі вони зумовлені суспільними зв’язками, відносинами, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю. Ці зв’язки називаються законами. Соціальний закон – об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей. Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись в їх діяльності. Соціальний закон – відносно […]...
Categories: Твори з літератури