Деревообробництво

Related posts:

1. Ремесла України: Деревообробництво Деревообробництво – найдавніший вид українського народного мистецтва. Літописні відомості й археологічні знахідки підтверджують застосування в давні часи дерев’яного посуду, простих меблів, засобів транспорту. Найбільшого розквіту досягло деревообробництво у ХІУ-ХУІ стст., оскільки необхідно було забезпечити простих людей і феодальну знать необхідними виробами з дерева. Сільські деревообробні промисли поступово відокремлювалися від рільництва. Характерною особливістю було поширення бондарського посуду, ложок. Однак селяни не залишали хліборобство, для багатьох з них заняття ремеслом залишалося допоміжною […]...
2. Дуб Дуб Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо огороджували. З давніх-давен дуб вірно служи в людям. З його міцної деревин и виготовляли домашнє начиння, будували фортеці,.житла. Кора використовувалася для вичинки шкір, а листя давало гарні фарби. Існував навіть звичай: на відзнаку народження хлопчика […]...
3. Багатий жовтень назвами Багатий жовтень назвами Середульший брат осені – жовтень – приніс із собою привабливий жовтогарячий колір. Закінчилися жнива, завершуються усі польові роботи. Але не тільки різнобарв’ям та врожаєм багатий жовтень, а й цілою низкою барв. Його називають у народі “грязнем” , “хмуренем” , “листопадником” , “зазимником” . Багатий жовтень і на народні свята: Івана Богослова, Покрови, Луки. У давнину в Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари. З 14 жовтня […]...
4. Місто, у якому мені хотілося б жити Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, кулінарів, художників. “Але ж це справжнє місто в місті!” – вигукнув тато. Він звернув нашу […]...
5. Чарівний світ гончарства Кажуть, не святі горшки ліплять. Можливо, що й так. Проте не проста ця справа – виліпити навіть звичайнісінький глечик. Для цього потрібні роки сидіння із гончарним кругом, щоб його відцентрова сила не розривала зігріту долонними глину, зводячи нанівець старання, змішані з краплями поту. Проте терпіння з гончарним кругом замало – потрібен ще й талант. Власне, талановитих гончарів у місті Валки на Харківщині завжди вистачало. І Кажуть, у Валках глина особлива, […]...
6. Шкільна виставка Минулої п’ятниці в нашій школі відбулася виставка-розпродаж. Ми, всі школярі, від першого до одинадцятого класу, самі виготовляли для неї товари – пекли якісь ласощі, вишивали серветки, майстрували щось на уроках трудового навчання, робили цікаві оригінальні сувеніри. Наймолодшим, звичайно, допомагали батьки. На виставці ми переходили від однієї вітрини до іншої, смакували всілякими пиріжками й тістечками, що “їх приготували дівчатка, купували подарунки друзям та рідним. Було дуже багато цікавого. Олена Григорович вишила […]...
7. Дерева – наші друзі – Твір-розум Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються у яскраві квіти, і цим дарують нам радість. Любіть дерева! Дерева – наші друзі! Погано, […]...
8. Що мені відомо про обрядові та величальні українські народні пісні Українські народні пісні – це окраса та гордість нашої країни. Існує багато видів народних пісень: історичні, родинно-побутові, трудові тощо. Мені хотілось би розповісти про величальні та обрядові народні пісні, бо вони особливі. Обрядову творчість можна поділити на календарно-обрядову та звичаєво-обрядову. Календарно-обрядові пісні пов’язані з певною порою року. Це, наприклад веснянки. Цих пісень співали дівчата, коли наставав час знайомитися з хлопцями. У них йдеться не тільки про почуття, а і про […]...
9. Українські національні символи Ми часто кажемо: сильний як ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис – хитрості, тополя – стрункості. А чи замислюємося ми над тим, яку роль у нашому житті відіграють символи? Озирнімося довкола – і ми побачимо безліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають, про щось застерігають. Найстародавніша символіка пов’язана з могутніми силами природи. У стародавні часи наші пращури вважали себе за […]...
10. Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці” Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні риси. Скільки в ній пркорості, болю через егоїзм, інертність думки й дії рідного народу. Для […]...
11. Античний світ греків Близько чотирьох тисяч років віддаляють нас від першопочатків дитинної людської цивілізації – Стародавньої Греції, або Еллади. Маленький за нинішнім рахунком народ Еллади створив мистецьку культуру, що стала золотим фондом світової культури, із якої людство й дотепер черпає натхненні образи і моральні засади. Саме цей народ створив багатство літературних форм і жанрів, що під грецькими назвами стали взірцем всієї європейської літератури, а також заклав основу для більшості наукових дисциплін. Чи не […]...
12. Як видозмінювалася матеріальна культура українців? Найдавніші пам’ятки матеріальної культури, знайдені на території України, датовані ще античною епохою: це най­давніші грецькі поселення на узбережжі Чорного моря. Пізніші пам’ятки відносяться до епохи неоліту, або нового кам’яного віку. Передусім це багатюща Трипільська куль­тура. Археологічні розкопки в Україні ведуться з року в рік, і мати-земля дарує вченим розгадки багатьох таємниць. Побут наших найдавніших предків був досить простим. Залишки посуду, мисливського та сільськогосподарського знаряддя, прикраси – ось майже і все, […]...
13. Рецензія на фільм “Стомлені сонцем” Я хочу розповісти про фільм режисера Н. С. Михалкова “Стомлені сонцем”. Фільм оповідає про той важкий період у житті нашої країни, коли органами держбезпеки знищувалися кращі воєначальники Червоної Армії. Зрозуміло, що мова йде про тридцяті роки, тобто про період сталінських репресій. Драма картини полягає в протиборстві неабияких характерів: комбрига, на прізвище Котів, якого талановито грає Н. Михалков, і офіцера КДБ у виконанні прекрасного актора О. Меньшикова. У фільмі психологічно яскраво […]...
14. Передісторія культури України Зараз в історичній науці все зростає інтерес до да вніх часів, з яких починаються витоки, проростає коріння народу, в усьому світі названого народом України. Земля нашої країни, культура нашого народу відчула усі часові зміни, однак чи не дивним є той факт, що принцип декоративного розпису житла землероба виник на цій землі у ІІІ тисячолітті до н. є., пройшов крізь віки й існує до сьогодні у багатьох українських селах. У ІІІ […]...
15. Усний переказ тексту за запитаннями й словником Куди поспішає Струмочок. Жив собі великий Струмочок. Узимку він солодко спав. Та прийшла весна. Прокинулися дерева, кущі, земля. І тільки Струмочок спить. Побачило ледаря Сонечко. Припекло сильніше. Прокинувся Струмочок, злякався й кинувся навтьоки. А матінка Річка вже давно його чекала. Переказ Був веселий Струмочок. Узимку він солодко спав. Та прилинула на землю весна. Прокинулася природа, ожили дерева, кущі, земля. І тільки Струмочок спав. Сонечко припекло ледаря. Пробудився Струмочок, злякався й […]...
16. Стара чашка Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона всім нам дуже дорога. …9 травня 1945 року, в День Перемоги, все місто співало, танцювало, плакало і сміялося на нашій великій площі. З усіма раділа щасливому дню моя прабабуся. їй було тоді 20 років. Зненацька перед нею виріс, як із-під землі, молодий солдатик і простягнув […]...
17. Петриківський розпис Співуча, чутлива душа українського народу найяскравіше відбивається у мистецтві народного розпису. Хати розписували там, де вони були вибілені, готові до розпису. У Карпатах та на Поліссі такого не зустрінеш – там хати рублені з дерева, тому й нема на чому писати. А ось Хмельниччина, Катеринославщина, Полтавщина – тут мистецтво розпису хат розквітло багатим цвітом. А ще цікаво, що розписи навіть сусідніх сіл відрізнялися, мали якісь особливості суміші фарб, манери писання […]...
18. Походження ремесел на Україні Багата Україна талантами, щедра на красу. У кожному регіоні – свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. Все це споконвіку створював народ – дарував незрівняну радість людям різних часів і поколінь. Полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками. Косівщина – веселою керамікою та пухнастими ліжниками. Майстри села Петриківка Дніпропетровської області славляться яскравим несподіваним розписом. Петриківський розпис прославив ремесла України. Петриківський промисел – це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної […]...
19. Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні дуже різноманітні. Слухаючи їх, пізнаєш історію нашого народу з давніх часів. Українську пісню неможливо охарактеризувати […]...
20. Моя мандрівка давньогрецькими міфами Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деліетру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили на весілля, вирішила помститися. Вона підкинула яблуко з написом “найчарівнішій”. Що тут почалося! Зевс, щоб не брати відповідальності, віддав […]...
21. Як одягалась українська дівчина Українська дівчина одягала спершу сорочку, на неї спідницю чи плахту, потім запаску, зав’язувалася поясом і наостанок одягала керсетку. На ноги чобітки або ошатні черевики, на голову – віночок, на шию намисто, дукачі. Дещо про сорочку. Тканина сорочки, вишивка і навіть колір ниток, вважалося, мали чарівну силу. Виготовляли полотно за допомогою прядок, мотовил, веретен, станків для ткання і прикрашали їх магічними знаками сонця, поля, води. Ці знаки нібито відлякували злі, ворожі […]...
22. Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення з ознаками міста. Але неодноразові напади кочовиків, монголо-татарська навала призвели до спустошення цього краю. А потім перші переселенці з Правобережної […]...
23. Гончарство Українці здавна займалися гончарством. Багато означав ритуальний вибір часу для роботи. Воду для замішування глини набирали неодмінно вранці. О цій же порі формували посуд і випалювали його. Як кажуть у народі, це тому, що ранком колись творився світ. А день для вироблення молочного посуду обирався гончарами тільки суботній. Миски та кухлі виробляли з червоної глини, бо вона, як вважали, замішана на крові Бога. Тому посуд з неї мав магічні властивості. […]...
24. Давні прислів’я брехні не містять “Не плутай Божий дар з яєчнею”, – часто говорить мені бабуся, коли я щось не так кажу. А коли я перебільшую, мені вдома кажуть: “Не роби з мухи слона”. Я звик до того, що мої рідні використовують народну мудрість. А дідусь говорить так, як сказав Гном у нашому підручнику: “Мова без прислів’їв, як та страва без солі”. Я і сам їх став використовувати у своїй мові. Наприклад, як тільки справлюсь […]...
25. Охарактеризуйте античність як історичну і культурну добу, колиску європейської цивілізації Античність – це доба цивілізації Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. В ті часи були закладені основи майбутньої європейської цивілізації. Розвинулися ремесла та техніка, науки та мистецтво. Архимедом були закладені основи фізики, Гіппократом – медицини. Піфагором – основи математики, а Евклідом, зокрема – геометрії. Розвинулося мистецтво риторики. Були закладені основи також гуманітарних наук – соціології, політології, філософії. Роботи античних географів також дали наступним поколінням цінні відомості з приводу світоустрою. В античності […]...
26. Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними обрядами і піснями. Окрему групу народних пісень […]...
27. Іван Кочерга Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 року в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї службовця залізничного транспорту. Улився в Чернігівській гімназії. Закінчив 1903 року юридичний факультет Київського університету. Творчу діяльність розпочав 1904 року як театральний критик. Перший художній твір – драматична казка “Пісня в келиху” , в якій зображено епізод з історії німецького середньовічного міста. П’єса “Дівчина з мишкою” у 1914 – 1915 роках з успіхом йшла в театрах […]...
28. Без верби та калини нема України Без верби та калини нема України Ліс та його скарби нерозривно пов’язані з життям людини. Ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де. Але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян – береза, у канадців – клен, а в українців символами є верба і калина. Недарма кажуть: без верби та […]...
29. Уявлення давніх слов’ян про природні стихії І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. ІІ. Головні боги, яким поклонялися давні слов’яни. ІІІ. Портрет славетного Дажбога – родоначальника русів-українців. ІV. Кінь Дажбога. V. Півень – божий вісник. VІ. Значення Дажбога у житті слов’ян. VІІ. Покарання за провини або недостатню повагу до бога Сонця. VІІІ. Пошанування давніми слов’янами Дажбога....
30. Дерево у моєму дворі Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. Уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав Мене. Увечері […]...
31. Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
32. Особливості міфологічного мислення людини античної епохи “Міф” у перекладі з грецької означає “слово”, “переказ”, “промова”, “розповідь”, “байка”, “оповідання”. Це вид усної народної творчості, розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь у створенні світу. Міф є колективним витвором народу, в якому відображено уявлення про навколишній світ, намагання людини античної епохи зрозуміти й пояснити його. В античні часи міфологія була формою мислення, світосприйняття й тлумачення світу давніми людьми, виражала їхнє прагнення зрозуміти природу й вистояти […]...
33. Фольклорні мотиви поезії Т. Шевченка “Ой три шляхи широкії” Жанрова й стилістична різноманітність творчості Т. Шевченка. Творчість Шевченка надзвичайно різноманітна. Поет починав працювати у межах літературного романтизму, створивши прекрасні романтичні балади. Пізніше Шевченко працює у напрямі реалізму. Проте серед його творів зустрічаються і гостра сатира, й інтимна лірика, і поеми, філософські поезії й вірші, побудовані на фольклорній основі. Різноманітність творчості Шевченка зумовлюється багатогранністю його поетичного таланту, різноманітністю тематики, яка хвилювала митця, і різними цілями, що їх ставив собі поет, […]...
34. Подорож по мальовничій Яремчі Яремчі – це мальовниче містечко в Карпатах. Я давно мріяла побувати в Яремчах, тому що читали про цей чудовий куточок України. Подорож для мене була дуже цікавою. Хоч я і чула про Карпати, але ніколи не думала, що вони такі красиві. Особливо мене вразили велетенські буки. Приваблювали своєю зеленню смереки. Вони вільно росли на пагорбах, красуючись своїми розлогими вітами. Гірське повітря було свіжим і чистим. Таким свіжим, що дихалося незвичайно […]...
35. Підготовка до виставки Підготовка до виставки Мій друг Василько ще в третьому класі захопився випилюванням фігурок з дерева. А навчив його батько. Я теж зацікавився, думав, що швидко така краса робиться. Але не все так видалося легко. Спочатку треба знайти відповідну дощечку, нанести на неї малюнок, що сподобався. Потім помалу за допомогою пилки зменшувати об’єм дощечки. Для цього береться найтонша пилочка, обводиться по ескізу. Ось і готовий каркас іграшки. Необхідно подбати про краї […]...
36. Чим будинок богатий? Обережи нашого будинку Колись навіть саме згадування про обереге, про їхній вплив на наше життя називали забобонами й висміювали. І останнім часом у побут народу знову повертають традиції, які складалися століттями. Із сивої Давнини прийшов до нас звичай прикрашати житло оберегами. Найчастіше їх виготовляють із природних компонентів, які символізують для людини здоров’я, затишок у сім’ї, любов, щастя. Іноді самі назви звичайних нам рослин підказують, яку роль вони зіграють у вживанні людиною. Хто не […]...
37. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило на поле. Очолював хоробрих воїнів Морозенко. Але татар було більше, ніж козаків. Морозенко потрапив у […]...
38. Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого […]...
39. Один день Івана Денисовича характерисика образа Кильгаса Иоганна Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом. Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти. У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони із Шуховим – перші майстри й працюють на парі. Червоновидий, угодований – дві посилки щомісяця […]...
40. Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...