Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом.
Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти.
У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони із Шуховим – перші майстри й працюють на парі. Червоновидий, угодований – дві посилки щомісяця одержує Без жарту слова не знає.
Усім гарний, уважає Шухов, одне погано – не курить, але й це чеснота. Однак самосадом у нього можна розжитися, продає – рубль стаканчик. Правда, жила цей латиш, як склянка накладає, “завжди боїться”, боїться на одному закурку більше покласти
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Цезаря Марковича Цезар Маркович – ув’язнений. Колись картини знімав для кіно, але й першої не доснял, як посадили. Молодий ще. Вуси в нього чорні, злиті, густі. У зоні не збрили, тому що на ділі так снять. У Ц. всіх націй намішано: не те грек, не те єврей, не те циган Курить трубку. Трубку – щоб не просили докурити, у рот не дивилися. Не тютюну йому було шкода, а ” перерваної думки “. […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Шухова Івана Денисовича Іван Денисович Шухов – ув’язнений. Прообразом головного героя послужив солдатів Шухов, що воював з автором у Велику Вітчизняну війну, однак ніколи що не сидів. Табірний досвід самого автора й інших в’язнів послужив матеріалом для створення образа І. Д. Це оповідання про один день табірного життя від підйому до відбою. Дія відбувається взимку 1951 р. в одному із сибірських каторжних таборів І. Д. сорок років від роду, на війну пішов 23 […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Фетюкова Фетюков – ув’язнений. Єдина людина, про який Шухов думає: “Строку йому не дожити. Не вміє себе поставити”. На волі в якійсь конторі більшим начальником був, на машині їздив. Стало бути, робити нічого не вміє, тому бригадир ставить його на роботу туди, де розуму не треба, наприклад носилки носити. Коли сіл, усе від нього відмовилися: троє дітей і дружина, що відразу заміж вийшла Так що допомоги йому ніякий. От він і […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Кавторанга Буйновского Кавторанг Буйновский – ув’язнений. Колишній капітан другого рангу. У таборі недавно – ще трьох місяців ні, тому “права качає” , втім, і по відчайдушності характеру теж. Взагалі, ДО. любить усе пояснювати й командувати. Тримається бадьоро, хоча на очах “доходить”. Засуджений на двадцять п’ять років. Працює на совість – з ніг валиться, а тягне. Шухов говорить: “Як мерин добрий”. Цезар у бригаді “одного кавторанга й дотримується, більше йому не з ким […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Тюрина Андрія Прокофьевича Тюрин Андрій Прокофьевнч – ув’язнений, бригадир. Від бригадира в зоні багато чого залежить, тому що в його руках процентовка, а від її життя зека залежить більше, ніж від роботи. Яка процентовка, стільки хліба, такі пайки одержиш. У зоні ж “двісті грам життям правлять”. Коротше, бригадир годує. Т. – свій бригадир, людина. Був звільнений з армії як син кулака. Добрався додому – батька вже погнали, мати з дітлахами чекає етапу. Відбуває […]...
- Рецензія на оповідання Солженицина “Один день Івана Денисовича” “Один день Івана Денисовича” пов’язаний з одним з фактів біографії самого автора – Экибастузским особливим табором, де взимку 1950-51 р. на загальних роботах було створене цей оповідання. Головний герой оповідання Солженицина – це Іван Денисович Шухов, звичайний в’язень сталінського табору. У цьому оповіданні автор від імені свого героя оповідає про все одному дні із трьох тисяч шістисот п’ятдесяти трьох днів строку Івана Денисовича. Але й цього дня вистачить щоб зрозуміти […]...
- Характеристика добутку Один день Івана Денисовича Солженицина А. И Добутку А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” належить особливе місце в літературі й суспільній свідомості. Оповідання, написаний в 1959 р. , спочатку звався “Щ-854 “. Солженицин писав про задум оповідання: “Просто був такий табірний день, важка робота, я тягав носилки з напарником і подумав: як потрібно б описати увесь табірний світ – одним удень… досить в одному дні зібрати як по осколочкам, досить описати тільки один день одного середнього, […]...
- Іван Денисович – герой повісті-оповідання А. І. Солженіцина “Один день Івана Денисовича” Образ І. Д. як би складний автором з двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, вже немолодий боєць артилерійської батареї, якої у війну командував Солженіцин. Інший – сам Солженіцин, який відбував термін за горезвісної 58-й статті в 1950-1952 рр.. в таборі в Екібастузі і теж працював там каменярем. У 1959 р. Солженіцин почав писати повість “Щ-854” . Потім повість отримала назву “Один день одного зека”. У редакції журналу […]...
- Людина в тоталітарному суспільстві. “Один день Івана Денисовича”. А. І. Солженицина 1. Висвітлення радянської ідеології в сьогоднішні дні. 2. Письменник і публіцист – різниця в описі історичного ходу подій. Солженицин як літописець радянської епохи. 3. Людина в тоталітарному суспільстві. 4. Що є людське життя при авторитарному пристрої політичної влади? 5. Воля людини як умова його життя. На книжкових полках магазинів сьогодні дуже багато літератури, присвяченій радянській епосі, а скоріше її викриттю. Але не завжди автори історично достовірні, грунтуючись на мемуарах і […]...
- Відбиття трагічних конфліктів історії в долі героїв повести А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” Один день. Це багато або мало? Кожний задає режим собі сам. Але тільки не в тоталітарній державі. Можна перечитати масу історичних книг, енциклопедій і просто підручників, щоб довідатися, як жили люди в авторитарній країні. Але щоб відчути це, потрібно прочитати добуток А. І. Солженицина. Правду не можна видумати. Її можна списати з дійсності. І всі інші табірні добутки мерхнуть перед утвором автора, що пережив цей жах Завжди табірна література відрізняється […]...
- Будденброки характеристика образа Иоганна Иоганн мл. – син Иоганна Б., консул. У порівнянні зі своїм батьком людин зовсім іншої епохи. Ж. набожний і в той же час прихильний “практичним ідеалам” помірного конституціоналізму й волі торгівлі На відміну від прямолінійної, не знаючих сумнівів особистості старого Иоганна особистість консула як би роздвоєна. Його моральна уразливість змушує міркувати й бачити більше, ніж це необхідно для комерсанта. Повний сумнівів, він звертається до релігії, щоб зміцнити свій дух. Під […]...
- Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування… Різні часи, різні масштаби, різна зброя – та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна – це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо […]...
- Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. Т. – глава сімейства, що вважають у провінційному містечку С. самим утвореною й талановитим, що відрізняється завжди […]...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана Грозного підтверджується композиційною побудовою добутку У першій частині описується шумний бенкет в Івана Грозного, де […]...
- Твір по баладі Иоганна Вольфганга Гете “Лісовий цар” Гете розповідає нам про відношення людини до природи. У цьому добутку три головних герої: маленький хлопчик, його батько й “лісовий цар” – це великий темний ліс, через який вони скакають. Батько й маленький хлопчик їдуть додому. Вертаються вони дуже пізно, і хлопчикові здається, що темний ліс із білим туманом – це “лісовий цар із сивою бородою”: “Дитя, що до мене ти так прильнул?” “Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув: […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. 2. Занепокоєння перед наступним поколінням. 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в невичерпні сили українського народу. ІІ. Головний герой поеми Мойсей і народ. ІІІ. Висновок поеми....
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісус Христі. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...
- Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але справа відбувається в суботу, і знайти скляра неможливо. Відсутність відвідувачів протягом двох днів загрожує трактиру […]...
- Душа зобов’язана трудитися й день і ніч, і день і ніч. Твір-міркування По давньогрецькій легенді, великі й всемогутні боги створили на землі п’ять століть. Перший – золотий. У часи золотого століття люди були зовсім щасливі, не знали ні хвороб, ні горя. Друге століття – срібний. Люди срібного століття були войовничими, жорстокими й гордими. Вони не приносили жертв богам, за що боги їх і знищили. Третє століття – бронзовий. Четвертий – кам’яний вік – вік героїв. Зараз на землі п’яте століття. Покинули людей […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте В. піддається нападу Бегемота й Азазелло, які доставляють його у квартину № 50 будинку № […]...
- Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його відзначають вже давно. День закоханих названий на честь святого Валентина. За легендою, ця людина була лікарем та священиком. В ті часи злий римський імператор заборонив закоханим одружуватися. Він хотів, щоб чоловіки всі свої сили віддавали […]...
- Великий день – Пасха Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми […]...
- Характеристика образа Медея в трагедіях Еврипида Медея – центральний персонаж однойменної трагедії. Дія драми відбувається в Коринфі, де М. зі своїм чоловіком Ясоном і двома дітьми перебуває у вигнанні після вбивства фессалийского пануючи Пелия. Основою сюжету є помста Медеи Ясону, що залишив неї заради одруження з дочкою коринфского пануючи Креонта. М. грозить жорстоко помститися кривдникам. Побоюючись її гніву, цар Креонт велить їй і дітям негайно відправлятися в нове вигнання. Під прийменником пристрою долі дітей М. домагається […]...
- Будденброки характеристика образа Томаса Томас – син консула Б., сенатор, один з головних персонажів у романі. Народився в 1825 р., умер в 1875 р. Після смертиотца став главою фірми й видною особою в місті. Багатьма рисами він зв’язаний зі старими традиціями бюргерства У ньому є спадкоємна непохитна чесність, енергія, розмах, сила волі, трудова завзятість. Будучи ще парубком, Т. зумів вивести фірму із застою завдяки удачам і винахідливості. Але своє бюргерське існування, торговельну діяльність і […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ Старців Дмитро Ионич – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж. Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар опівночі, він, догадуючись, що це всього лише жарт, проте їде туди й бродить, закоханий, схвильований від надміру почуттів безмовністю й таємничістю ночі Наступного […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак. Він “син всіх людей”; ім’я героя символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас немає націй, немає племен”. Ниловна пропонує А. оселитися в них у будинку. Під час обшуку з’ясовується, що він уже двічі “залучався кдознанию по […]...
- День захисників Вітчизни Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір’ю. Кожний із нас під словом Вітчизна уявляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних. І, захищаючи Вітчизну, кожний захищає найдорожче. Для моєї сім’ї День захисників Вітчизни – не просто дата в календарі, а одне з найвизначніших свят. Мій прадід загинув, захищаючи Вітчизну. Його листи і похоронка бережно зберігаються у нашій оселі. Мама […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею їхньої любові. Однак І. з ненавистю й презирством відкидає речення годувальниці. Випадково чула ця розмова […]...
- День і ніч у поезії Ф. І. Тютчева У кожному його вірші відчувається не тільки погляд художника, але і розум мислителя. В. Брюсов Серед поетів XІX століття Ф. І. Тютчев виділяється своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мову природи, зрозуміти значення і можливості людини у світі природи. Як філософ Тютчев розділяє пантеїстичні погляди. Людина – частина великого світу природи, що має справжнє буття. А людина лише її “мрія”, “мислячий очерет”. І цей “мислячий очерет” намагається зрозуміти все таємниче, […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з Томасом, але дуже незабаром він втрачає всякий інтерес до комерції. X. , з дитинства обладающий […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом. К. уважає, […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї ; “син короля-звіздаря й дочки мірошника красуні Пилки” – ім’я героя складене з імен батьків ; у той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок ім’я з лат. рцит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ із кривавою підбивкою”, що символізує нерозривний зв’язок святості й крові. П. – головний герой оповідання Воланда иромана Майстри; з ним зв’язана одна з найважливіших у Булгакова […]...
- День, що я не забуду Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка і якась їжа із собою. Школа знаходилася далеко – чотири трамвайні зупинки треба було пройти пішки, трамваї наприкінці війни ще не […]...
- Божевільний день, або Одруження Фігаро Дія відбувається протягом одного божевільного дня в замку графа Альмавіви, чиї домочадці за цей короткий час встигають сплести запаморочливу інтригу зі весіллями, судами, усиновленням, ревнощами і примиренням. Серце інтриги – Фігаро, домоуправітель графа. Це – неймовірно дотепний і мудрий чоловік, найближчий помічник та радник графа в звичайний час, але зараз впав у немилість. Причина невдоволення графа в тому, що Фігаро вирішує одружитися з чарівної дівчини Сюзанні, покоївки графині, і весілля […]...
- Будденброки характеристика образа Тоні Тоні – дочка консула, сестра Томаса й Християна, народилася в 1827 р. Вона відкриває й замикає собою оповідання. Перед читачем проходить все її життя – від безтурботного дитинства до безрадісної старості. Т. виступає у романі як жагуча й наполеглива охоронниця сімейних підвалин Всі еедушевние сили спрямовані на те, щоб підняти або хоча б зберегти репутацію сім’ї й фірми. Її ціль у житті ясна й цілком закономірна: вона повинна вийти заміж, […]...
- Один момент істинного життя Я давно вже відзначила для себе один вираз, який часто чую від друзів: “Справжнього товариша можна пізнати тільки у горах”. І мені завжди хотілося додати: себе, себе теж найкраще пізнаєш саме в горах, які насправді можуть навіть не бути горами. Головне – стояти на цьому вузенькому лезі між життям і смертю, між вірністю та зрадою, коли загострюються всі чуття. Стояти й виокремлювати із загального потоку всі тонкощі почуттів, усі ідеї […]...
- Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу. Французький король піднімається над становими забобонами, віддаючи борг подяки излечившей його Джилетте, на що не виявляється здатний лицар. Сицилійський король Вільгельм ІІ своє слово […]...
- Пані Бовари характеристика образа Оме Оме – аптекар з нормандського містечка Ионвиль-Л’абеи, у якому розгортається основна частина дії роману. По сюжеті О. – особа практично бездіяльне, але він постійно перебуває поруч із основними подіями й побічно, як би ненавмисно впливає на них. Він переконує Шарля Бовари заради слави зробити ризиковану хірургічну операцію, що закінчується ганебною невдачею й остаточно компрометує лікаря в очах дружини; він сприяє, не знаючи про їхні відносини, зустрічам Емми Бовари з її […]...
Categories: Твори з літератури