Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного

Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского.

На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісус Христі. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє з Воландом, слухає оповідання про Пілата й

Иешуа.

Потім він стає свідком загибелі Берліоза, після чого робить безуспішну спробу наздогнати Воланда, що предсказали ця загибель.

Герой перебуває в стані афекту, робить нелогічні вчинки. Коли І. купається в ріці, його одяг викрадають, і він, одягнений лише в кальсони й рвану сорочку, до якої приколена паперова іконка, із запаленою свічею в руках є в письменницький ресторан. Героя приймають за божевільного й, незважаючи на його опір, доставляють у психіатричну лікарню Стравінського, де ставиться попередній діагноз “шизофренія” . І. не в змозі письмово викласти все, що з ним відбулося; разом з тим він відчуває бажання довідатися продовження історії Пілата й Иешуа.

Пізно ввечері до І. через балкон пробирається його сусід, Майстер.

І. дає йому обіцянка ніколи більше не писати віршів і оповідає про те, що трапилося,, а Майстер розповідає свою історію. Заснувши на світанку, І. у сні бачить “продовження” оповідання Воланда – страта Иешуа. Він усе більше цікавиться історією Пілата й усе менше – навколишньою реальністю.

Майстрові, що прилетів разом з Маргаритою попрощатися з ним, І. говорить: “Віршиків більше писати не буду. Мене інше тепер цікавить”.

У фіналі Й. з’являється професором-істориком; він одружений, однак щорічно в ніч весняної повні відчуває як би приступи “бездомности”: корячись беззвітному прагненню, він відвідує Патріарші ставки, а потім виявляється біля будинку, де ніколи жила Маргарита. Тут І. спостерігає за невідомим йому людиною – нижнім сусідом Маргарити Миколою Івановичем, також мучимим спогадами; персонажі з’являються своєрідними “двійниками” . Повернувшись додому, І. після уколу снотворного бачить у сні Пілата й Иешуа, а потім Майстра й Маргариту, що йдуть клуне.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного

Categories: Твори з літератури