Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею їхньої любові.
Однак І. з ненавистю й презирством відкидає речення годувальниці.
Випадково чула ця розмова Федра кінчає життя самогубством. Але, щоб змити
Артемида, Що З’явилася, відкриває Тесею істину, обвинувачуючи його в поспішному рішенні, і обіцяє І. посмертні почесті на землі.
Основною рисою образа Й. є його благочестя. При цьому головною чеснотою виступає його незаймана чистота. І. не сумнівається у своїй чесноті й уважає себе переважаючої нею всіх людей Однак зворотним боком всецілої відданості Артеміді виявляється природна зневага, що він проявляє до богині Афродіті. І. рішуче відкидає всякі спроби свого старого слуги вберегти його від зарозумілості перед Афродітою.
Він поширює свою ненависть на всіх жінок і гнівно обрушується на зовсім що не заслужила його докорів Федру. І. ненавидить жінок зовсім не через те, що порочним виявилося, з його погляду, поводження Федри, навпроти, про поводження Федри він судить так у силу ненависті до жінок. І саме це несправедливе відношення стало в остаточному підсумку безпосередньою причиною його загибелі У приступі гніву й обурення І. грозить порушити дану їм клятву мовчати, не снисходя ні на які прохання годувальниці. Ці лементи обурення чує Федра й, готуючись умерти, готовить загибель і І. Додатковою характеристикою образа І. є підкреслена елітарність його способу життя, що також не могла одержати однозначно позитивної оцінки з боку навіть цілком утвореного й сучасного античного глядача цієї трагедії.
У цій трагедії головним антагоністом І. виступає Федра. У її образі знаходить розвиток та ж тема – співвідношення щирого благочестя й дотримання чистоти. У цьому змісті образи мають паралельний розвиток.
Однак стосовно до Федре тема розвивається в позитивному ключі: Федра пручається страсті, щоб не переступити традиційні норми моралі, і такий опір не може викликати нічого, крім похвали.
Що стосується Й. , те в його образі тема одержує скоріше негативне трактування. У цьому змісті образи Федри й І. протиставляються друг другові
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з хором довідався в ній сестру Складається план мести, і Орест приходить у замішання, не знаючи, […]...
- Характеристика образа Олени в трагедіях Еврипида Олена – персонаж трьох трагедій Еврипида: “Троянок”, “Олени” і “Ореста”. Дві з них, “Троянки” і “Орест”, представляють традиційний образ Е. – невірної дружини, що втекла з Парисом, і винуватниці лих, що обрушилися на Елладу. У трагедії “Олена” Еврипид зображує Е. невинної. У трагедії “Троянки” зображене відведення в рабство знаменитих троянських жінок У числі полонених виявляються й Е., що греки передали Менелаю з побажанням убити або відвезти назад у Грецію. Зустрівшись […]...
- Характеристика образа Медея в трагедіях Еврипида Медея – центральний персонаж однойменної трагедії. Дія драми відбувається в Коринфі, де М. зі своїм чоловіком Ясоном і двома дітьми перебуває у вигнанні після вбивства фессалийского пануючи Пелия. Основою сюжету є помста Медеи Ясону, що залишив неї заради одруження з дочкою коринфского пануючи Креонта. М. грозить жорстоко помститися кривдникам. Побоюючись її гніву, цар Креонт велить їй і дітям негайно відправлятися в нове вигнання. Під прийменником пристрою долі дітей М. домагається […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Левия Матвія Левий Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана й роману Майстри. Героєві біля сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя й записує його висловлення, істотно спотворюючи їхній зміст. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежений і фанатичний. Обвинувачуючи себе в тім, що не зміг уберегти Иешуа від арешту, Л. сподівається врятувати його від […]...
- Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба, зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, він уже хоче звільнитися від заборон, ненавидить своїх близьких, але прикриває ненависть удаваними пещеннями… Коротше кажучи, […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би створена для щастя; тим більше страшн і несподіваної виявляється її загибель. З першої ж зустрічі […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте В. піддається нападу Бегемота й Азазелло, які доставляють його у квартину № 50 будинку № […]...
- Батьки й діти характеристика образа Одинцовій Ганни Сергіївни БАТЬКИ Й ДІТИ Одинцова Ганна Сергіївна – красуня аристократка, предмет трагічної пристрасті “нігіліста” Базарова. В О. помітні риси, властиві новому поколінню дворян, – відсутність станової пихи, воля суджень, відомий демократизм. У той же час у ній все чуждо Базарову – навіть якості, які те саме що його власним. О. розумна, горда, незалежна зовсім по-іншому. Однак ця холодна, горда, цнотлива аристократка потрібна “нігілістові” такий, яка вона є. Його тривожить, хвилює й […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
- Іліада характеристика образа Андромаха Андромаха – дружина Гектора. А. з’являється в 6-й пісні, що описує зустріну з нею Гектора, що повернувся з битви в місто. А. благає його залишитися в Троє, але чоловік відмовляється. Потім А. відсутній у поемі аж до смерті Гектора, про яку вона довідається, почувши стогону матері Гекуби. А. оплакує чоловіка, а після повернення Приама, пануючи Трої, з табору греків ридає вже над тілом мертвого героя. Головна тема, що супроводжує образу […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми, де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи […]...
- Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна пляма. За незручністю А. ховається щось більше серйозне, матеріальний світ начебто не хоче перебувати в […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
- Гораций характеристика образа Горация Гораций – син старого Горация, шляхетного римлянина, головний герой однойменної трагедії. Громадянин і патріот, вигодуваний Римом, Г. готовий беззастережно принести йому в жертву все своє особисте надбання: родинні узи, сім’ю, життя. Могутність вічного міста є найперша умова його власного благополуччя. Випробуваний у боях воїн, що здобув своїми подвигами всенародну славу, Г. бачить єдине виправдання своєму існуванню в служінні батьківщині. Уже на самому початку трагедії стає відомо про давню війну двох […]...
- Андромаха характеристика образа Пирра Пирр – син Ахілла, цар епира. Як військовий видобуток після перемоги греків у Троянській війні одержав удову Гектора Андромаху разом із сином Астианаксом. Відзначаючи його заслуги перед греками, цар Спарти Менелай посилає йому свою дочку Гермиону, шлюб П. з якої повинен зміцнити сполучник грецьких держав. Але П. любить Андромаху. Неразделеннаялюбовь П. трагична, як трагична безмовна любов інших персонажів Расина. Однак дії П. гідні осуди з того моменту, коли він ставить […]...
- Жіночі образи у трагедіях Шекспіра Образ Офелії – один з яскравих прикладів драматичної майстерності Шекспіра. Її життя показано ніби пунктиром: прощання з Лаертом, розмова з батьком, розповідь про божевілля Гамлета, бесіда і розрив з Гамлетом, бесіда перед сценою “мишоловки”, сцена божевілля. Офелія з’являється перед нами у взаєминах із братом, батьком, принцом Гамлетом, у якого вона закохана. Вихована при дворі, героїня дуже самотня. Вона оточена людьми, які до неї байдужі. Дівчина – лише іграшка, знаряддя в […]...
- Божественна комедія характеристика образа Данте Данте – центральний персонаж поеми, що оповідає про всім побаченому від першої особи. Д. у поемі належить зовні пасивна роль, він немов виконує веління грізного ангела з “Апокаліпсиса”: “Іди й дивися!” Абсолютно довірившись Вергілію, Д. може лише слухняно випливати за ним, дивитися на картини жахливих мучень і раз у раз просити Вергілія, щоб той витлумачив йому зміст побаченого. О. Мандельштам в “Розмові про Данте” пише: “Внутрішнє занепокоєння й важка, неясна […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху обвинувачують дівчину й присуджують її до смерті; Ф. пропонує їй бігти з в’язниці в обмін […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Характеристика образа Фігаро в комедіях Бомарше П Фігаро – за словами автора, “найбільш тямуща людина своїх націй”, протягом дії раз за разом справами доказивающий улюблену думку Бомарше, що доля особистості визначається не силою обставин, що заважають її повноцінному здійсненню, а виходить, щастю, але силою її опору кепським обставинам, становим обмеженням і владі забобону. Представник третього стану, до якого Бомарше й на вершині своєї кар’єри з гордістю зараховував себе, Ф. наділений кращими, в авторському розумінні, рисами людей цього […]...
- Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому дістається, можливість восторжествувати над Паратовим, шикарним і багатим суперником. Одночасно ДО. відчуває себе благодійником, що […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісус Христі. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак. Він “син всіх людей”; ім’я героя символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас немає націй, немає племен”. Ниловна пропонує А. оселитися в них у будинку. Під час обшуку з’ясовується, що він уже двічі “залучався кдознанию по […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Три мушкетери характеристика образа кардинала Ришелье Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються, а в остаточному підсумку досягають і примирення. Франція у романі Дюма з’являється розділеної на два табори, в одному йз яких, […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
- Дон Жуан, або Кам’яний гість характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – іспанський дворянин, син дона Луїса, чоловік Ельвіри, кинутої їм, хазяїн Сганареля. На початку першої дії Сганарель дає нищівну характеристику своєму панові: “..Дон Жуан – це найбільший із всіх лиходіїв, яких коли-або носила земля, чудовисько, собака, диявол, турок, єретик, що не вірить ні в небо, ні у святих, ні в Бога, ні в чорта, що живе як мерзенна худоба, як епікурейська свиня, як теперішній Сарданапал, що не бажає […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
- Характеристика образа Ункаса у творчості Купера Д. Ф Ункас – Швидконогий Олень – індіанець, син Чингачгука, останній представник плем’я могікан. Разом із Чингачгуком і Соколиним Оком служить провідником сестер Мунро, а потім рятує їх від полону й гине разом з Корою Мунро. У пошуках Кори попадає до делаварам, у яких колись виховувався й жив його батько, і стає одним з вождів плем’я. У. відданий своїм друзям, шляхетний, чесний. У Корі, коханій У., є частка негритянської крові; загибель В. […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
- Будденброки характеристика образа Ганно Ганно – син Томаса й Герди, представник останнього, четвертого покоління Будденброков. Із самого початку його життєвий шлях перебуває під знаком заходу, загибелі сім’ї. Хвороблива, слабка дитина, що плакала над “смутним” віршем у книжці, перетворюється із часом у хворобливо-чутливого юнака, що випробовує при кожному зіткненні з навколишньою його дійсністю жах і страх. Г. так само, як і його дядько Християн, обожнює театр. Але в порівнянні із Християном Г. – набагато більше […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Иешуа Га-Ноцри Иешуа Га-Ноцри, – “жебрак з ен-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемічно співвіднесений з образом євангельського Ісуса: у системі булгаковського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її перекручений образ; у цьому змісті питання про реальне існування Ісуса, що звучить на початку роману, припускає неоднозначну відповідь. І. з’являється як персонаж оповідання Воланда, сну Івана Бездомного й роману Майстри Арештованому І. інкримінується заклик […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса. У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що виявляється племінником М. Тристаном, сином його зниклої сестри. М. полюбив Тристана як рідного сина, що викликає постійне невдоволення баронів. Образ М. – один із самих цікавих […]...
- Засудження тоталітарної політики в памфлеті І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР”
- Відроджуймо традиції!
Categories: Твори з літератури