Гончарство

Related posts:

1. Що означає для мене бути вільною людиною “Вільні! – крикнула я подругам, коли ми вибігали зі школи в останній день занять. – Вільні ціле літо!” Тоді я ще погано розуміла значення слова “воля”. Але вимовляти його було так приємно… За всіх часів люди прагнули бути вільними. Вони звільнялися від рабства, від комплексів, від зобов’язань, від забобонів – від усього, що їх сковувало і заважало їм жити. За волю часто лилася кров. Людина відстоює свою волю із самого […]...
2. У гостях у Робінзона Крузо 1 вересня 2009 року я ступив на палубу корабля. Я втік від своїх рідних заради подорожі до далеких країв. На дванадцятий день нашого плавання ми перейшли екватор, як раптом налетів ураган. Корабель декілька днів носило в океанських хвилях, а потім його загнало в пісок, де він застряг. Із моїх товаришів нікого не було видно. Де вони поділися, я не знав. Раптом я побачив недалеко від корабля якусь людину, яка знаками […]...
3. Чарівний світ гончарства Кажуть, не святі горшки ліплять. Можливо, що й так. Проте не проста ця справа – виліпити навіть звичайнісінький глечик. Для цього потрібні роки сидіння із гончарним кругом, щоб його відцентрова сила не розривала зігріту долонними глину, зводячи нанівець старання, змішані з краплями поту. Проте терпіння з гончарним кругом замало – потрібен ще й талант. Власне, талановитих гончарів у місті Валки на Харківщині завжди вистачало. І Кажуть, у Валках глина особлива, […]...
4. До природи – по-господарськи Здавна українці вважалися добрими господарями. Нічого зайвого не брали у матінки-природи. А якщо й повинні були брати щось для влаштування побуту, то використовували ощадливо. Наприклад, соняшник давав людям не тільки олію. Використовувалися й стовбури. Попіл від спалених у печі стовбурів заливався окропом і настоювався три доби. Потім у цей розчин кидали розпечене каміння і брудну білизну. Ніч вона виварювалася, а ранком жінка дерев’яним пральником вибивала її на річці або ставку. […]...
5. Колядки у минулому і зараз Різдво – одне з найдавніших свят. Зі старих часів народ любить і шанує це свято. Саме тому свято Різдва супроводжують старовинні народні звичаї. Вечір напередодні Різдва незвичайний. У народі кажуть, що який Свят-вечір, такий і майбутній рік. Ось чому в українців виник звичай обов’язково бажати один одному щастя напередодні Різдва. Українці – співучий народ і щастя бажає у формі пісні. Так виникли різдвяні колядки. У давні часи хлопці та дівчата […]...
6. Сторінки української міфології Ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. А це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в Ісуса Христа. Тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. Це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. Давні українці мали свій Олімп, природа для них була живою, вони вірили в її чарівну силу. Крім головних божеств: Сварога, Дажбога, Перуна, Велеса, […]...
7. Лесик Я маю вірного друга на ім’я Лесик. Він невисокий на зріст, чорнобровий, з великими карими очима та довгими пухнастими віями. На білому обличчі ледь помітні цяточки – веснянки. На вустах Лесика завжди весела усмішка. Коли він сміється, його трохи кирпатенький ніс зморщується дуже кумедно. Лесик дуже охайний: одежа на ньому випрасувана, у портфелі завжди повний порядок. Дехто вважає, що Лесик схожий на дівчинку, але я думаю інакше. Лесик – найщиріший […]...
8. У чому краса матеріальної культури українців? За часів доісторичних люди мали у вжитку обмаль по­бутових предметів. Кілька глеків, казан – ось і весь по­суд. Робили ці речі з глини, дерева або іншого матеріалу, який був під руками в достатній кількості. Ці речі вико­нували лише свою пряму функцію – з їх допомогою готу­вали й. подавали на стіл страви. Аж ось з’явився хтось розумний і веселий і запропонував прикрасити побутові предмети. А чому б і ні: і їсти, […]...
9. Любисток Здавна українці люблять і шанують любисток. З’явився він дуже давно, у нього розкішне зелене листя, приємний запах. У народі існує повір’я, що цією рослиною можна причарувати когось, він має ще такі назви: любець, приворотне зілля, любчик, любимене. Ця рослина оспівана в піснях про нещасливе кохання. А ще його шанують як оберіг садиби. Дівчата споліскували волосся відваром любистку, вплітали у віночок листя, коли йшли на молодіжні розваги. Листя рослини на Трійцю […]...
10. Якими культурними скарбами збагатили нас народи світу Між багатьма народами світу з прадавніх часів налаго­дилися культурно-економічні зв’язки. Завдяки ним і досі продовжується взаємозбагачення економіки, культур і мов. Не став винятком і наш народ. Збагативши світову куль­туру цілою низкою шедеврів у багатьох галузях, українці й самі багато чому навчилися. Польща є сусідкою України на мапі. Незважаючи на всі труднощі, які виникали у відносинах між нашими народа­ми, українці багато чому навчилися від поляків. Можна сказати, що Польща досить давно […]...
11. Розповідь про відомі мені народні промисли Наш народ здавна відзначався своєю майстерністю. Вироби зі шкіри, глини, металу, чудові українські вишивки були відомі далеко за межами країни. Кожна місцевість, у залежності від наявних природних ресурсів та сировини, славилася своїм. На Слобожанщині, де було багато глини, залізної руди, піску, розповсюдилося гончарство, ковальство, виробництво скла. Одяг був потрібен усім, тому скрізь займалися ткацтвом, виробництвом сукна. Дуже часто виготовлені ужиткові речі так майстерно прикрашалися, що межували з творами мистецтва. Взагалі, […]...
12. Вид з вікна моєї кімнати. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахіи просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання горобціи, посвист ластівок, воркування голубів. Врешті-решт я заснув, а потім, коли двір наповнився голосами людей, […]...
13. Твір на тему: Українська іграшка Перша улюблена іграшка дитинства… У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни, як і світ людей. Раніше популярними були одні іграшки, тепер – інші. Придивімося, як по вулиці ідуть в дитсадок мами з малюками. Іноді дітлахи несуть в руках улюблену іграшку. Не треба пильно придивлятися, щоб побачити, що дівчатка найчастіше пригортають до себе довгоногу цибату ляльку з заморським ім’ям Барбі, а хлопчаки взагалі тримають якихось жахливих пластикових […]...
14. Над чим змусила мене замислитись новела Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Все далі й далі відходять від нас далекі сімдесяті роки – буденний розквіт командно-бюрократичної державної системи, коли вже встигла захлинутися пер­ша хвиля “відлиги” шістдесятих років, коли за слово правди, як і в роки жорсто­кого сталінського режиму, потрапляли за грати – у Сибір і Мордовію, саджали у психушки, розправлялися фізично. Політичних в’язнів карали жорстоко. Та прав­ду знищити неможливо. Саме в цей час Григір Тютюнник написав свій твір “Три зозулі з поклоном”. […]...
15. Турботлива матір. Вір опис за картиною М. Пимоненка “Квочка” Прикрасою двору була квочка. На подвір’ї було багато живності: і гуси, і качки, навіть кумедне поросятко і бичок. Але квочка виділялася своїм ошатним оперенням і лагідною вдачею. Кожен, хто її бачив, відзначав рудувате забарвлення пір’я на грудях, темно-коричневу голову, яскраво-червоний гребінь – заздрість багатьох півнів, а спина здавалася рожевою. Хвіст трошки розчепірений. Пір’ячко до пір’ячка, та таке густе! Поруч із квочкою інші птахи поводилися тихенько, навіть горобці, які намагалися вкрасти […]...
16. Пропав собака На наших вулицях часто можна бачити оголошення про пропажу домашніх тварин. Хазяї шукають їх і через газети, і за допомогою телебачення, повідомляючи плинним рядком про своє нещастя. Як правило, шукають породистих собак, улюбленців родини, і відповідно оголошення дають від імені родини. Але чи зустрічалося вам оголошення про пропажу собаки, написане від імені мешканців цілого багатоповерхового будинку? Таке оголошення з’явилося недавно на дверях хлібного магазину. Звучало воно так: “Ми, мешканці будинку […]...
17. Історія царівни з “Казки про мертву царівну та сімох богатирів” О. С. Пушкіна Чомусь таких історій у казках багато. Наприклад, така сама історія у Білосніжки. Зла мачуха була у Попелюшки. Така ж сама пригода у казці про Пані Метелицю і про нашого Морозка. У казці О. Пушкіна розповідається, що цар поїхав на війну, а цариця сіла біля вікна його чекати. Через деякий час у неї народилася донька. Саме цього дня з походу повернувся цар. Цариця від хвилювання померла. Залишилися вдівець із сиріткою самі. […]...
18. “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її […]...
19. Чим будинок богатий? Обережи нашого будинку Колись навіть саме згадування про обереге, про їхній вплив на наше життя називали забобонами й висміювали. І останнім часом у побут народу знову повертають традиції, які складалися століттями. Із сивої Давнини прийшов до нас звичай прикрашати житло оберегами. Найчастіше їх виготовляють із природних компонентів, які символізують для людини здоров’я, затишок у сім’ї, любов, щастя. Іноді самі назви звичайних нам рослин підказують, яку роль вони зіграють у вживанні людиною. Хто не […]...
20. Походження трипільської культури В епоху енеоліту на території, що охоплює майже всю Правобережну Україну і окремі землі Польщі, Молдови, Румунії, формується і досягає значного розвитку трипільська культура, . Відкриття В. Хвойки зайняло почесне місце серед яскравих археологічних відкриттів кінця ХІХ – поч. ХХ ст., коли Г. Шліманн розкопав Трою, Мікени, Тірінф, а А. Евансн знайшов залишки держави із Кносським палацом легендарного царя Міноса. І це знакові співпадіння. Трипільська культура, що розвивалася у ІV […]...
21. Вчинок, яким я пишаюся Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох – і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. Мій дідусь і тато вкопували лавочки; […]...
22. Твір про квітку – опис мальви Мальви – справжні королеви у літньому українському садку. Вони ніжні, пишні, яскраві. Квіток мальви на її високій, довгій та міцній стеблині дуже багато. Тому здається, що мальва – це суцільна велика квітка. Мальви в садку квітнуть все літо. Вони радують око різними кольорами: ніжно-рожевим, лимонно-жовтим, ніжно-лиловим, густо-червоним, яскраво-бордовим… Деякі мальви мають дивний чисто-білий колір. Пишні пелюстки мальви за формою схожі на видовжені сердечки, а сама квітка – на легенький капелюшок. […]...
23. Відбиття в історії Робінзона Крузо шляху людства до цивілізації Роман “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”, який побачив світ 1791 р., здобув його автору Д. Дефо славу. Основою для створення роману став реальний факт з біографії сучасника Дефо, матроса Олександра Селькірка, котрий провів на безлюдному острові чотири роки й чотири місяці. Герой роману Дефо з дитячих років мріяв про морські подорожі. Батьки Робінзона вмовляли його знайти собі більш безпечне заняття, та він, незважаючи на прохання батьків, все […]...
24. Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” . 2. Відображення історії українського народу у повісті “Тарас Бульба” . ІІІ. Україна – самобутня країна із самобутнім народом....
25. Гарні вчинки Існує таке гарне прислів’я: “Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю”. Отже, у житті людини, все починається зі вчинка. Я вирішив зробити такий експеримент і упродовж одного дня робити тільки гарні вчинки. Вранці я зробив зарядку, після сніданку помив посуд. У мами очі засвітились радістю. На серці у мене було також радісно, коли я йшов до школи. Допоміг перейти дорогу якійсь бабусі […]...
26. Мова “всіх в єдине нас злива” Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі – це велика радість, найдорожче в важкі часи для України. Перші слова матері, перша пісня, почута малюком, повинні бути рідною мовою. Тоді дитина навчиться її любити та цінувати. Для автора […]...
27. “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть Україну. Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, […]...
28. Піснею до серця, серцем до народу “С песней – по жизни”, – це про українців! Недарма ж український народ вважається найспівучішим. Та й пісня наша наймелодійніша, найзавзятіша, найзадушевніша. Народна пісня є невід’ємною частиною українського буття та національної обрядовості. Українець, де б він не був, що б не робив, усюди співає. З піснею народжується, з піснею й в останню путь йде. Життєва дорога кожного починається з тихої, ніжної маминої колискової, яка, немов оберіг, повисне в повітрі тонкою […]...
29. Наша школа. Твір-оповідання на морально-етичну тему за даним сюжетом Наша школа і Інститут рослинництва, розташований недалеко від школи, дружать. Минулого року, у лютому, ми побували в лабораторіях, бачили, як вчені перевіряють озимину на витривалість. Спеціалісти інституту, тобто селекціонери, автори сортів озимої пшениці, побували на полях кількох господарств, Там, на полях, вони вирубили моноліти, або невеликі квадрати землі з паростками озимини. Ці моноліти привезли до лабораторії. Тут, у стінах інституту, рослини житимуть в умовах весни. Під час екскурсії нам, учням, […]...
30. “Нам треба голосу Тараса” Ні у кого зараз не викликає сумніву те, що українці є повноцінною нацією з давньою історією, з оригінальною мовою, літературою і культурою. Але, на жаль, самі українці почувають себе людьми другого сорту, навіть у порівнянні з росіянами, і, тим паче, європейськими народами. Це відчуття переслідує нас, мабуть ще з XVІІІ століття, коли Україною остаточно заволоділа Російська імперія і згасли останні спалахи волі разом із козацтвом. Українці тоді стали холопами, які […]...
31. Якби я залишився сам на безлюдному острові Як Робінзон Крузо, я люблю море, але бачу його рідко. Ми живемо в місті, розташованому далеко від тих місць, звідкіля відпливають у далекі країни кораблі, де кричать чайки й пахне рибою і водоростями. Але часто уявляю собі, що я, подібно Робінзону Крузо, опинився на безлюдному острові… Коли я отямився, море вже не штормило. Наближався вечір, і треба було подумати про їжу і нічліг. Я набрав хмизу, послав свою куртку і […]...
32. Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З порога смерті повертається до нас творчість Григорія Михайловича Косинки. Повертається, щоб нагадати про тих людей, які жили вірою в світле майбуття, які без усяких компромісів зустрічали проблеми пореволюційної доби. Мавши веселу вдачу та енергійний характер, письменник активно пропагував свої твори: майстерно читав їх перед будь-якою аудиторією. Любили Косинку і любили його твори. Чому? Та тому, що письменник у ставленні до правди життя, до правди характеру селянина був кришталево чесним. […]...
33. Передісторія культури України Зараз в історичній науці все зростає інтерес до да вніх часів, з яких починаються витоки, проростає коріння народу, в усьому світі названого народом України. Земля нашої країни, культура нашого народу відчула усі часові зміни, однак чи не дивним є той факт, що принцип декоративного розпису житла землероба виник на цій землі у ІІІ тисячолітті до н. є., пройшов крізь віки й існує до сьогодні у багатьох українських селах. У ІІІ […]...
34. Улюблені справи на дозвіллі Відоме російське прислів’я говорить: “Делу время – потехе час”. А моя бабуся каже так: “Вмієш працювати – вмій і відпочивати”. Працюють в нашій родині всі: бабуся – вдома, на господарстві, мама – на заводі, контролером відділу технічного контролю. Ми з братом – школярі, наша основна робота – старанно вчитися. Батька з нами немає вже давно, так вже вийшло. Тому найкращий приклад для мене – це мій старший брат Антон. Він […]...
35. Значения пісні в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” І. Українці – співучий народ. ІІ. Пісня – засіб відображення характерів героїв, їх почуттів. 1. “Ой я дівчина Полтавка”, “Видно шляхи полтавськії” тощо ; “Віють вітри”, “Ой мати, мати!” ; “Чого вода каламутна” . 2. “Сонце низенько” . 3. “Ворскло річка невеличка”, “Гомін, гомін по діброві” . 4. “Всякому городу нрав і права” – дзеркало характеру возного. ІІІ. Популярність і невмирущість п’єси....
36. За швацькою машинкою Перш ніж приступити до роботи за звичайною швацькою машиною, слід добре вивчити її конструкцію, зокрема окремих вузлів, послідовність роботи, а вже потім продовжити навчання. Читаючи інструкцію, зверніть увагу на розділ “Призначення машини”, де чітко виписано всі її можливі функції, це знадобиться в практичному застосуванні. Починати навчання краще на “Чайці” – звичайній, без електричного приводу швацькій машині. Не треба поспішати – краще спробувати для вироблення навичок попрацювати на холостому ходу з […]...
37. Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його відзначають вже давно. День закоханих названий на честь святого Валентина. За легендою, ця людина була лікарем та священиком. В ті часи злий римський імператор заборонив закоханим одружуватися. Він хотів, щоб чоловіки всі свої сили віддавали […]...
38. Пісні для України все: і поезія, й історія, і батьківська могила Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила І. Українські пісні – це національний епос. ІІ. Українські історичні пісні – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу. 1. Пісні про боротьбу з турками й татарами. а) “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш” – правдивий художній документ епохи. б) “За річкою вогні горять” – картина татарського набігу на українську землю. в) “Зажурилась Україна, бо нічим прожити” – образ-уособлення України, […]...
39. Заклик до миру та злагоди між людьми в поемі Г. В. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” Генрі Лонгфелло ще за життя став одним із найпопулярніших поетів у себе на батьківщині. Він був одночасно і поетом, і вченим-філологом. У період формування американської національної культури намагався залучити своїх співвітчизників до художніх надбань Старого Світу, але разом із тим він захоплювався і міфами американських індіанців – корінного населення Північної Америки. Індіанці мали своєрідну і досить високу духовну культуру. У їхньому фольклорі відбивалися прагнення народу до свободи, а мужність, чесність […]...
40. Твір за повістю Андрія Чайковського “За сестрою” Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії […]...