“Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була”

Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу!

Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її від нападників.

Такою немилосердною була

доля України.

Ми – українці, діти рідної землі! Ми захищали рідну землю від негараздів. Отже, невже ми не можемо називати себе народом, як це заповіли нам наші предки.

Ми повинні продовжити те що поколіннями накопичувалося й тепер передалось і нам, дітям України. Від предків нам дісталися у спадщину і слова, і звичаї, і культура, і горе, і сльози, і любов.

Справжнім українцем має право називатися лише той, хто не цурається своєї мови, культури, хто віддано служить своїй матері-землі, хто готовий віддати своє життя на її захист від ворогів.

Український народ завжди хотів миру і злагоди на своїй землі. Головною метою українців було не допустити насильства, війни та не бути завойованими, бути вільними.

На жаль, у наші часи не дуже дотримуються традицій предків, але захищати свою державу готова кожна людина. Багато з тих, хто виїжджає за кордон, згодом повертається на рідну землю, бо не може жити без своєї рідної України, без її краси. Адже Батьківщина, як і мати, в людини одна, і народ, який живе на цій Батьківщині, – це одна сім’я, членом якої людина відчуває себе все життя.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була”

Categories: Твори з літератури