Багатий жовтень назвами

Related posts:

1. Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад – все це прикмети місяця жовтня. Це пора року, першу половину жовтня називають золотий восени, […]...
2. Твір на тему “Жовтень вже настав. Осінь” Прийшов десятий місяць року. Вересень для мене швидше напівлітній місяць, якщо можна так сказати, а от жовтень – провісник закінчення теплої пори та очікування першого снігу. Попереду ще довго не буде поїздок на море, сонцезахисних окулярів, футболок. Нас чекають пуховики, шапки, рукавиці. І всі ці теплі речі однотипних кольорів: сірий, темно-синій, бордовий, чорний. Хочу більше фарб: жовтого, червоного, зеленого, оранжевого – часто лише молодь може собі дозволити виділитися з сірого […]...
3. Жовтень зриває листя Жовтень ступає по узліссю у вишитій багрянцем широкій Орочці. Прийде сюди восени, подивись – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своє діло: зриває з дерев листя і стелить багатобарвну ковдру на стежці, полях. А он кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, усипана тисячами мідяків. У гіллі пурхають, щебечуть, цвірінькають зграйками перелітні птахи. Вони співають наповнені життєдайними звуками. Вони співають […]...
4. Господь багатий нас благословив О. Ольжич Господь багатий нас благословив І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Вірш написаний у високому стилі, автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти: Любов і творчість; […]...
5. Осінь, жовтень: опис природи – пора золотий осіни Жовтень. Починається місяць із періоду золотий осіни. Якщо в першу половину жовтня ліс з’являється у всій своїй вроді золотий осіни, то із другої половини місяця листи швидко обпадають, заряджають дощі, а земля стає сирий і брудною. От і назва місяцю – Грязник. Золотий жовтень: фарби на полотні Опис золотий осіни жовтня Наступає сама яскрава пора осіни – золота осінь. Дерева, перш ніж поринути в довгий сон, накидають золоті одежинки зі […]...
6. Чим багатий мій народ? Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]...
7. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок, оповідання для дітей “Рудько”, публіцистичні статті, наукові дослідження з археології. Творчий стиль Ольжича як поета близький до поетики неокласицизму. Його найбільше цікавили образи минулих епох, […]...
8. Як в Україні відбувається свято Івана Купала 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Як в Україні відбувається свято Івана Купала Здавна на Україні відзначають не лише релігійні свята, а й ті, що пов’язані з язичницькими віруваннями. Таким є свято Івана Купала, яке належить до літнього циклу. До Івана Купала люди, готуються заздалегідь. Хлопці приносять з лісу молоде дерево, яке встановлюють на майдані посеред села чи на галявині. Дівчата прикрашають дерево яскравими стрічками, а для себе плетуть розкішні вінки з […]...
9. Весна Весна Після суворої зими з холодними вітрами, завірюхами, ожеледицею щедра та тепла весна крокує по землі, несучи лагідне проміння сонечка, надію на багатий урожай. З давніх-давен народ опоетизував цю пору року в образі богинь Лади чи Вясновиці. Ознакою приходу весни вважався посвист байбака. З Коконового дня день уже переважував ніч. Особливо радісно зустрічали його дітлахи. Матері й бабусі випікали з тіста фігурки найрізноманітніших птахів, роздавали дітям таких собі жайворонків та […]...
10. Вінок Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти “чортовиння” й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: як у вінку – дуже гарно; терновий вінок – символ страждання. Про любов народу […]...
11. “Різдвяна пісня у прозі”. Що в житті людини найцінніше? У “Різдвяній пісні у прозі” Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу – Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому […]...
12. Твір “Зимові канікули” Я дуже люблю зимові канікули. Хоч вони й значно коротші за літні, зате завжди проходять весело та яскраво. Все тому, що на зимові канікули припадають мої улюблені свята – Новий рік та Різдво. Усі два тижні відпочинку від занять панує святкова атмосфера. Зазвичай я проводжу зимові канікули вдома, тому що на свята до нас приїжджають бабуся та дідусь або інші родичі. Ми всі разом готуємося до святкування – прикрашаємо дім […]...
13. Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках Пророками називають людей, які пророкують, передбачають, провіщають майбутнє. Пророк Ісайя жив в Іудейському царстві у V ст. до н. є. У Книзі Ісайї говориться про те, що люди відвернулися від Бога, стали поклонятися ідолам, перестали шанувати Божі заповіді, і за це на них очікує Божий суд і покарання. Але на того, хто покається перед Богом і “викине ідолів своїх”, очікує слава. […]...
14. Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк Умирають співці – пісні залишаються. Інколи трапляється, що ім’я автора губиться серед віків, а пісня живе – стає народною. Люди приймають те, що їм близьке, що хвилює душу і серце. Поет і композитор Володимир Івасюк прожив коротке життя – йому було лише тридцять років, коли загинув за нез’ясованих обставин. Лікар за професією. За покликанням – пісняр. У досить короткий проміжок часу створив близько сорока пісень […]...
15. Біблія – унікальна пам’ятка світової культури і літератури Біблія – це унікальна пам’ятка світової культури і літератури. Назва “Біблія” в перекладі з грецької означає книга. Тривалий час Біблія сприймалася лише як сукупність релігійно-повчальних текстів, але насправді вона є унікальним збірником творів, написаних упродовж XII ст. до н. є. – II ст. н. є. у країнах Близького Сходу та Середземномор’я. У біблійних творах відтворені основи вчення про будову Всесвіту, міфологічні, морально-етичні, історичні та культурні уявлення людства, що і сьогодні […]...
16. Народний календар З давніх часів людина стежила за природою, помічав ті або інші явища, відзначав сезонні зміни й помічав характерні ознаки по яких можна було вгадувати погоду. Так з’являлися народні прикмети, покоління від покоління, які становили народний календар. Народний календар березень Народний календар квітень Народний календар травень Народний календар червень Народний календар липень Народний календар серпень Народний календар вересень Народний календар жовтень Народний календар листопад Народний календар грудень Народний календар січень Народний […]...
17. Липа Липа Біля нашого будинку росте липа. У червні-липні дерево вкривається напівзонтиками запашних жовтуватих суцвіть. У кожному – три-п’ять квіток з приквітками. У давнину липень називали липцем. Назва вкоренилася в українській мові. Один з найпоширеніших у нашій країні видів – липа серцелиста. Завдяки широкому листу вона у два-три рази більше виділяє кисню, ніж інші породи....
18. Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято. Українці готувалися […]...
19. Незнайоме свято Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незнайомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене – і ось я чую ласкаве бабусине: – Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі. – Свято? Яке? – здивовано запитав я і зрадів – значить будуть гості.- Бабусю, що будемо готувати святкову вечерю? – Ні, дитино! Це свято […]...
20. Образ Яреми Галайди в поемі Шевченка “Гайдамаки” Ярема Галайда, хоч не історична особа, але існував насправді. Це засвідчують записані народні перекази та пісні. Сам Шевченко в “Передмові” до поеми пише: “Галайда уполовину видуманий”. Що значить “уполовину”? Шевченкознавці пояснюють це ось як: “Це треба розуміти так, що “видумана” поетом любовна сюжетна лінія Яреми-Оксани, а не самий герой поеми”. Вперше зустрічаємось з Яремою в корчмі, де над ним, наймитом-попихачем, знущається загребущий і жорстокий Лейба. Але за наругу, за коверзування […]...
21. Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
22. Роль народної казки у вступі до поеми “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відшукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується торжеством Добра над Злом. А починається вона знаменитим вступом “Край лукомор’я дуб зелений…” Це збірна […]...
23. Дуб Дуб Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо огороджували. З давніх-давен дуб вірно служи в людям. З його міцної деревин и виготовляли домашнє начиння, будували фортеці,.житла. Кора використовувалася для вичинки шкір, а листя давало гарні фарби. Існував навіть звичай: на відзнаку народження хлопчика […]...
24. Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, який виконує встановлені народними звичаями дії, говорить казкові слова, танцює та співає, по-особливому розповідає про […]...
25. Образ Івана Сірка в моєму уявленні – ІІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки III варіант Іван Сірко був кошовим отаманом. Він все своє життя присвятив боротьбі за волю неньки України і її народу. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так знесилив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. ” Для ворогів він страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий”, – така про нього слава […]...
26. Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – ІІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки III варіант У сиву давнину, коли ще не було писемності, люди створювали різні історії, легенди, казки. У цих розповідях людина намагається висловити своє розуміння навколишнього світу. Люди ще тоді помітили, що в житті поряд йдуть зло та добро, правда та неправда. В реальному житті далеко не завжди добро перемагало зло, але людина не хотіла в це вірити і складала казки, в яких неодмінно правда […]...
27. Образи Богдана Хмельницького та Івана Богуна в “Думі про Івана Богуна” – ІІ варіант II варіант Український народ в усі часи захоплювався героїзмом захисників рідної землі, засуджував підступність зрадників. Народних героїв оспівували у думах та історичних піснях. У “Думі про Івана Богуна” зображена оборона Вінниці від поляків і турків під керівництвом Івана Богуна. Богун б’ється мужньо: Силу він ляхів, турків стріляв, І шабельниками рубав, На аркан забирав, В річку Буг їх утопляв. Однак чисельна перевага на боці вражого війська. Польський король і турецький паша […]...
28. “Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну мою…” Поет. Публіцист, Критик і історик літератури. Перекладач, Редактор, Видатний громадський і державний діяч. Академік. Лауреат різних премій. І все це одна людина. Та я все ж не певна, що назвала всі аспекти багатогранного життя і діяльності Павла Григоровича Тичини, всі галузі, куди сягав його розум і до чого бралась рука. Ми знаємо Павла Тичину як новатора української поезії. І ще знаємо його як сердечну і надзвичайно чуйну людину, яка вражала […]...
29. Сорочка в народних повір’ях У давнину сорочка вважалася досить небезпечною в розумінні негативної магічної дії на здоров’я. У Карпатах, наприклад, щоб знешкодити подібний вплив на людину нової сорочки, від коміра до низу пропускали ніж або голку. Згідно з давнім світоглядом, метал своїм блиском має силу знищувати зло. На Покутті, аби усунути небезпеку від нової сорочки, перед одяганням загортали в неї хліб. У лемків залишком уявлень про небезпечну сорочку зустрічаємо повчання, що коли в жінку […]...
30. Що мені відомо про обрядові та величальні українські народні пісні Українські народні пісні – це окраса та гордість нашої країни. Існує багато видів народних пісень: історичні, родинно-побутові, трудові тощо. Мені хотілось би розповісти про величальні та обрядові народні пісні, бо вони особливі. Обрядову творчість можна поділити на календарно-обрядову та звичаєво-обрядову. Календарно-обрядові пісні пов’язані з певною порою року. Це, наприклад веснянки. Цих пісень співали дівчата, коли наставав час знайомитися з хлопцями. У них йдеться не тільки про почуття, а і про […]...
31. “Різдвяна пісня у прозі” – прояв віри в добру суть людини Одне з якнайкращих добрих і світлих свят – це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, “Сніжна королева” Андерсена, цикл “Різдвяних повістей” Ч. Діккенса, серед яких “Різдвяна пісня у прозі” як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва. У творі Чарльза Діккенса чарівна сила Різдва – Духи Різдва – напередодні свята допомогли головному героєві – Скруджу – […]...
32. Календарно-обрядова поезія Календарно-обрядова поезія. Одним з найбільш давніх явищ українського фольклору є календарно-обрядова поезія. Вона виникла ще в дохристиянський період і була нерозривно пов’язана з річною господарською діяльністю та родинним побутом. Цикли календарно-обрядової поезії співвідносилися з певними періодами хліборобського року та відповідними трудовими процесами. До календарно-обрядової творчості належать колядки та щедрівки, веснянки, русальні, купальські, * жниварські пісні тощо. В давнину словесна частина календарного обряду виконувала магічну функцію. Вона грунтувалася на вірі у […]...
33. Твір переказ: Квіти пам’яті і любові У коленого народу планети – своєрідна історія, культура, мова. Та все ж у людей більше спільного: любоз до дітей, прекрасного, прагнення до миру, Не знайти, мабуть, на Земній кулі людей, яких би не чарувала світла музика квітів, У Давній Греції влаштовували спеціальні свята на честь лілій і гіацинтів, у Франції святкують День троянд і час фіалок. У Голландії щоосені відбуваються грандіозні карнавали, Із мільйонів тюльпанів майстри споруджують величезні кошики, башти, […]...
34. Що я знаю про свято Івана Купала Свято Івана Купала – одне з найвидатніших дохрис­тиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки дав­нього свята. Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдже­ним у дохристиянські часи. Про давність цього свята го­ворять обряди та дійства, пов’язані з ним: вогнища, через які стрибали юнаки і дівчата, колеса, які підпалювали і […]...
35. Образи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх. Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість […]...
36. Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою травою полонинам… Відчуття казковості карпатського життя не покидає нас, коли читаємо “Тіні забутих предків”. Цю […]...
37. Аналіз твору “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Повість “Тіні забутих предків” було створено М. Коцюбинським у 1911 році на основі вражень від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв та обрядів, оригінальності мислення та світосприйняття. Їхнє життя проходить посеред первозданної краси природи – зелені гори, бурні річки, пишні полонини, на яких вони пасуть отари овець. Письменника вразило те, що гуцули навіть у ХХ столітті залишалися язичниками, сприймали природу як живу, населену духами, добрими та злими. Сюжет повісті простий: Марічка […]...
38. Твір-опис за картиною Г. П. Світлицького “П. І. Чайковський на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже недовго їм тремтіти на вітру, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве видно комірець білої сорочки і краєчок краватки. Він сидить, закинувши одну ногу на одну, підперши голову рукою, а ліктем спираючись на бильце лавки. Петро Ілліч замислився, […]...
39. Вечорниці Вечорниці Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг […]...
40. Трагічна доля жовніра в цісарській армії Юрій Федькович – один з талановитих українських письменників, з іменем якого нерозривно пов’язаний розвиток усього українського письменства, утвердження його серед інших літератур слов’янських народів. Найкращі молоді роки Юрій Федькович віддав ненависній цісарській армії. Він бачив і пережив усі кривди, що їх зазнавали у війську солдати, розумів їх тяжке безправне становище, тугу за рідним краєм. Все це знайшло відображення в поезії та прозі письменника. Найбільш повно життя людини у війську і […]...