Усім нам добре відома біографія Тараса Григоровича Шевченка – геніального письменника, талановитого художника, видатної особистості. Мене, наприклад, завжди дивувало те, що ця людина змогла піднятися з низів суспільства та стати провідною постаттю в українській культурі. Адже Шевченко був сином кріпака, народився й виріс в українському селі, пізнав злидні, голод, зневагу.
Про це він розповідає у своїх творах, зокрема в автобіографічній поезії “Мені тринадцятий минало…”, яка була написана в далекій Орській фортеці, де поет перебував на засланні.
Головний герой твору – тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя… Раптом герой усвідомлює, що він – кріпак, і це боляче ранить серце підлітка:
Не дав мені Бог нічого!.. І хлинули сльози, Тяжкі сльози…
Але це почуття триває недовго: поява щирого й доброго друга – Оксани – проганяє страшне відчуття, природа знову радіє разом із дітьми:
Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє…
Кожна людина з теплотою згадує своє дитинство. Ці спогади пов’язані, передусім, із батьками, найкращими друзями, дитячими забавками й безтурботністю. Життя дітей, що народилися кріпаками, не могло бути безтурботним: змалку вони працювали поруч із дорослими, рано втрачали батьків, що помирали від хвороб та непосильної праці.
Тому одна з провідних думок вірша – засудження такого суспільного явища, як кріпацтво. Інша ж думка – кожна дитина має право на щасливе дитинство й потребує піклування та любові.





Related posts:
- Роздум за поезією “Мені тринадцятий минало” Десь далеко були і Дніпро крутоберегий, і біленькі українські хати, і вишневі сади, і звучання рідної пісні… Автобіографічні твори, безумовно, мають цінність, і несуть у собі спогади про минуле. Що глибше відображена епоха і життя людини, то більше значення матиме твір. Дитинство Т. Шевченка було типовим для вчасної кріпосницької дійсності. Тяжке, безрадісне дитинство, коли інколи траплялися радісні хвилини, відтворено поетом у поезії “Мені тринадцятий минало”. Вірш написаний у формі і […]...
- Мені тринадцятий минало Рано втратив Тарас матір і батька. Залишився сиротою. Люди пожаліли малого, взяли пасти овець. Та нерідко сум і печаль огортали дитину, й тоді здавалося, що “село почорніло, Боже небо голубеє і те помарніло”. Розпач від невлаштованості, розгубленість крають серце хлопчика. Але, як кажуть, світ не без добрих людей. І нещасного самотнього Тараса втішає дівчина, що почула плач. І знову: “Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє… лани, гаї, […]...
- Твір Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало… Рано втратив Тарас матір і батька. Залишився сиротою. Люди пожаліли малого, взяли пасти овець. Та нерідко сум і печаль огортали дитину, й тоді здавалося, що “село почорніло, Боже небо голубеє і те помарніло”. Розпач від невлаштованості, розгубленість крають серце хлопчика. Але, як кажуть, світ не без добрих людей. І нещасного самотнього Тараса втішає дівчина, що почула плач. І знову: “Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало […]...
- Мої роздуми над долею дитини сироти після прочитання вірша Т Шевченка “Мені тринадцятий минало” Коли живеш у сім’ї, коли у тебе є і матуся і тато, коли з першого дня життя тебе огортають щоденно любов і турбота рідних людей, то цей родинний затишок, це щастя стає звичним і навіть непомітним. Але ось я прочитав вірш Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало” – і моя душа озвалася таким хвилюванням, таким болем, такими ніжними й вдячними почуттями до рідних, що й не вимовить словами! Яким же […]...
- Твір-оповідання за картиною І. С. Їжакевича “Мені тринадцятий минало” Коли виповнилося Тарасові дев’ять років, померла його мати… У дванадцять став він круглим сиротою. Як жити? Де дітися? Пожаліли люди малого: взяли пасти вівці громадські. Вигнав Тарас ягнят за село. Пасуться вівці, тісно збившись до гурту. Вмостився пастушок на випаленій сонцем траві. Глянув на небо – сіре, непривітне. Розкрив торбинку, а в ній – азбука. Неначе світліше стало на душі у Тараса, радісніше. І пригадалося, що це увесь його сирітський […]...
- Твір за картиною Їжакевича “Мені тринадцятий минало…” Багато малюнків І. С. Їжакевич присвятив Тарасові Григоровичу Шевченку. Своїми картинами художник популяризував творчість великого українського поета. Картина “Мені тринадцятий минало…” відтворює епізод з дитячих років Шевченка, коли Він. син кріпака, пас чужі вівці. У порваній сорочечці й штанцях з домотканого полотна сидить малий Тарас і перемальовує азбуку. Хлопчик уважний і зосереджений. Ми бачимо схилену біляву голівку, засмагле обличчя. Вже написано-перші літери. Сонце пестить малого Тараса, заглядає в обличчя, зошит, […]...
- Автобіографічні мотиви у вірші Т. Шевченка “і виріс я на чужині” У безсмертних творах Тараса Шевченка відбилися спалахи збройних повстань народу проти гнобителів; у його поезії є відблиск вод Дніпра, спалахи сонця, яке заходить за обрій. Поет-борець, поет-революціонер, поет-патріот. Скільки переживань, скільки випробувань було на шляху видатного поета! 1848 року під час перебування поета на острові Кос-Арал був написаний вірш “І виріс я на чужині”. Це був час, коли Шевченка було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві. При обшуці знайшли рукописний […]...
- Автобіографічні мотиви у творчості Гр. Тютюнника “Блискучим новелістом і повістярем увійшов у свідомість сучасного читача Григір Тютюнник. Сьогодні українську художню прозу не уявити без його хай кількісно й невеликої, але справді вагомої літературної спадщини”, – писав про творчість Григора Тютюнника Олесь Гончар. Варто підкреслити автобіографічність багатьох творів митця. Особливо це стосується його оповідань “В сутінки”, “Смерть кавалера”, повістей “Климко”, “Облога”, “Вогник далеко в степу”. Вони з’явилися як наслідок спогадів про власне голодне воєнне і повоєнне дитинство. […]...
- Основні мотиви поезії Федора Тютчева Тютчев – один із найвідоміших поетів XІX століття. Це століття дало світовій поезії чимало відомих російських поетів. Поза те, поезія Тютчева вирізняється своєю особливою філософською спрямованістю і особливим переосмисленням тих символів і мотивів, котрі в цілому були властиві російській та й світовій поезії того періоду в цілому. Одним із основних мотивів поезії Тютчева став мотив крихкості, примарності, оманливості буття. Примарним в розумінні поета є минуле, те, чого вже немає. Але […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, до чарівної України була головною темою творчості митця. На чужині, в ув’язненні, Василь Стус жив […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Contra spem spero!” Чи можна співати веселу пісню, коли серце розривається від туги, а тіло страждає від нестерпного болю? Чи можна вірити у щасливе майбутнє, коли буденність перетворилася на безкінечні долання: долання обставин, долання власної безсилості? Чи можна сподіватися без надії? Звісно, що ми не можемо ототожнювати ліричного героя твору та особистість поета, але коли ми говоримо про творчість Лесі Українки, просто не можна не помічати, наскільки близькими є ці поняття. Гетьте, думи, […]...
- “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” У романі Л. Костенко “Маруся Чурай” головна героїня – талановита дівчина-піснетворка. Її творчий доробок став надбанням народу, розповсюдився й приніс всесвітню славу українському народові. У творі і в народних […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби світ Безнебим став. Вітчизною шалених Катованих катів. Пан-Бог – помер. За таких умов, як спостеріг […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все частіше й частіше порушується гармонія між людиною і природою. Ця проблема в двадцятому столітті дуже […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя… Як добре те, що смерті не боюся За кожним помислом поета, за кожним […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка О краю мій, підгір’я ти прекрасне Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язана з селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та сосновими лісами і казково-таємничим гірським валом який називається Діл. Материні пісні вчили Івана любити народ, боліти його […]...
- Основні мотиви поезії Тютчева Тютчев – один із найбільш відомих поетів ХІХ століття. Його поезія відрізняється особливою філософською спрямованістю, переосмисленням тих символів і мотивів, котрі були властиві російській, та й світовій поезії того періоду. Один з основних мотивів поезії Тютчева – крихкість, примарність, оманливість буття. Примарне в розумінні поета – минуле, те, чого вже немає. Але і сьогоднішнє буття, оскільки воно безперервно рухається, теж лише примара. Символом примарності життя у Тютчева виступає веселка. Вона […]...
- Народні мотиви в поезії Некрасова Поет спостерігав відомі явища, що скрізь попадалися йому на очі, відомі різко виступаючі картини з великого ландшафту його батьківщини; вони не відразу вражали його, не негайно ж запалювали в ньому поетична пожежа одушевления, полум’я якого стрімко, нестримно, майже несвідомо й мимоволі з боку поета пробивається назовні й гармонійні звуки якого вириваються з вуст поета, причому рука його мимоволі проситься до пера й паперу Немає; він попередньо обмірковував глибоко й всебічно […]...
- Мотиви туги в поезії Ф. Сологуба Зовсім іншим колоритом були відзначені шукання Ф. Сологуба. Його поезія виконана гірких емоцій, хворобливих самовідчуттів: “…якщо я раб, Якщо я бідний і слабкий”; “…Сам я бідний і малий, Сам я смертельно утомився…” Мотиви Надломленості, близькій смерті наполегливо звучать у віршах Сологуба. Виразні тут образи – атрибути такого стану: “Досвітній сутінок довгий, И холод ранковий твердий”; “курний ціпок”, стисливий “старечою рукою”; “мертвий лик палаючого змія”; уподібнення ліричного суб’єкта гаснучий поутру “холодному […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу […]...
- Аналіз поезії Т. Г. Шевченка “Мені однаково” Мені однаково, чи буду Я жить в Україні чи ні… Ця поезія відноситься до до громадянської лірики, вона була написана у період між 17 квітня та 19 травня 1847 року у Петербурзі. “Мені однаково” – це твір світового значення, це сповідь поета перед людьми. Поезія була написана під впливом багатьох подій, зокрема – розгрому Кирило-Мефодіївського товариства в березні 1847 року, до якого мав безпосереднє відношення Тарас Шевченко. Поезія невелика за […]...
- Патріотичні мотиви в поезії Самійленка Сучасник Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського, Володимир Самійленко увійшов в українську літературу як усебічно обдарована людина – талановитий лірик, дошкульний сатирик і фейлетоніст, драматург і перекладач. У центрі його інтересів завжди була Україна і її багатостраждальний народ, задля неї він, власне, і жив, тому зневажливо ставився до псевдопатріотичної балаканини деяких земляків. Їх базікання про “високі матерії”, неробство, боягузтво Володимир Самійленко висміює у вірші “Патріоти”. Сюжет його простий: двоє хлопців […]...
- Осінні мотиви в поезії Юрія Клена Серед багатьох імен інтелігентів-літераторів, справжніх патріотів – ім’я Юрія Клена. Опинившись в еміграції, поет думкою линув в Україну, своєю творчістю звертався до співвітчизників. Але протягом кількох десятиліть залишався для українців майже невідомим. У сповнені мистецькими пошуками 20-ті роки Юрій Клен належав до групи київських неокласиків. У час національно-культурного відродження він поділяв естетичні настанови Миколи Зерова. В ранній поезії, написаній російською мовою, Юрій Клен був схильний до асоціативності, символіки. До осінніх […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки Леся Українка – поетеса універсальна. В її творчості є вірші ніжні, ліричні, які розкривають найтонші переживання закоханої людини або мрії молодої дівчини. І поряд з цими задушевними і зворушливими творами є зовсім інші – за характером, жанрами, ідеями. Лесю Українку називають “співачкою досвітніх огнів”, “дочкою Прометея”, “поетом революційної боротьби і революційного повстання”. Справді, письменниця всією душею ненавиділа соціальне зло і своїми творами надихала читачів на боротьбу з ним. Бойові, закличні […]...
- Біблійні сюжети та мотиви в українській поезії Українські письменники у своїй творчості постійно зверталися до Біблії – цієї невичерпної скарбниці людської мудрості й досвіду. Проповідником біблійних заповідей був Григорій Савич Сковорода. Його поетична збірка “Сад божественних пісень” проросла із зерен Священного Писанія. Перед кожною із тридцяти пісень Сковорода поставив епіграф, найчастіше це були рядки із Псалмів. У XІX ст. за переспіви біблійних Псалмів брався П. П. Гулак-Артемовський. Особливе місце в історії української літератури посідають “Псалми Давидові” Тараса […]...
- Мотиви поезії Павла Грабовського Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках. Але в жорстокій багатовіковій борні за крашу долю свого народу, своєї культури ти була не сама. Допомагали тобі твої славні сини, серед яких я хочу виділити Павла Арсеновича Грабовського. Поет віддав усі свої сили, творче натхнення боротьбі за соціальне й національне визволення рідного народу, який палко любив. У […]...
- Основні мотиви поезії П. Куліша Пантелеймон Куліш є автором п’яти поетичних збірок і десяти поем, великої кількості перекладів, балад, дум, байок. Такий значний поетичний доробок охоплює багато тем, але в центрі постійної і незаперечної любові поета стоїть Україна. Багато в чому поетична творчість Куліша співвідносна із творчістю Тараса Шевченка. Єдине, що він не сприймав – це радикалізм шевченківського слова. Бунтарство, гайдамаччина, повстання, всілякі народні зрушення не були властиві поезії Куліша: На ж дзеркало всесвітнє, визирайся. […]...
- Основні мотиви поезії Ганни Ахматової Творчість великого художника – реаліста, модерніста – містить у собі цілий світ, все буття у його різноманітті. Однак завжди існують якісь найбільш загальні, універсальні теми і образи, властиві добуткам того або іншого автора. Так і творчість Г. Ахматової у цілому визначена рядом основних ідей і мотивів, що знайшли свій розвиток у її віршах. Мабуть, для мене Ахматова, насамперед, співак любові – того “високого і вогненного почуття”, що Ганна Андріївна вважала […]...
- Головні мотиви поезії А. Малишка довоєнних літ Глибоким патріотизмом позначені Пейзажні поезії Малишка цього періоду: “Гроза пройшла”, “Від степів і спілої пшениці”, “Нахилились медоцвіти”, “Вечори над полем, вечори імлисті…”. У цих творах нас чарує теплота, з якою змальовує поет красу рідної природи. Серед різноманітних творів Малишка довоєнного часу на особливу увагу заслуговують вірші про трудівників – простих людей села, педагогів. Поет з любов’ю розкриває їхні характери, красу їхніх помислів і прагнень, мудрість. Збірка віршів “Березень”. Уславлення людини, […]...
- Релігійні мотиви поезії Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого є слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби світ безнебим став. Вітчизною шалених Катованих катів. Пан-Бог – помер. За таких умов, як спостеріг […]...
- Фольклорні мотиви поезії Т. Шевченка “Ой три шляхи широкії” Жанрова й стилістична різноманітність творчості Т. Шевченка. Творчість Шевченка надзвичайно різноманітна. Поет починав працювати у межах літературного романтизму, створивши прекрасні романтичні балади. Пізніше Шевченко працює у напрямі реалізму. Проте серед його творів зустрічаються і гостра сатира, й інтимна лірика, і поеми, філософські поезії й вірші, побудовані на фольклорній основі. Різноманітність творчості Шевченка зумовлюється багатогранністю його поетичного таланту, різноманітністю тематики, яка хвилювала митця, і різними цілями, що їх ставив собі поет, […]...
- Тема твору: Шевченківські мотиви в поезії Василя Стуса Два різних століття. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів, Т. Шевченка і В. Стуса, Батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, яка не прощає гріхів, похибок, вимагає бути золотом найвищої проби. Два різних століття. Дві не […]...
- Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ людини, котра за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не […]...
- Чим запам’ятався мені Павлик із оповідання Спиридона Черкасенка “Маленький горбань” Чим запам’ятався мені Павлик із оповідання Спиридона Черкасенка “Маленький горбань” Я читала багато творів про дітей, але ті почуття, які збентежили душу після знайомства з оповіданням Є. Черкасенка “Маленький горбань”, важко визначити одним словом. Тут – і співчуття до хлопчика з глибокими променистими очима, “що одсвічували далеко захованим смутком”, і розпач від слів діда Антипа: “Яка там доля таким! З їхньою долею далеко не заїдеш”. І захоплення неосяжною добротою душі […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант О краю мій, підгір’я ти прекрасне Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язана з селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та сосновими лісами і казково-таємничим гірським валом який називається Діл. […]...
- “Запашна свіжість почуттів” у поезії А. А. Фєта Лірика Афанасія Фєта відкриває нам світ разючої краси, гармонії й досконалості, три складові яких – природа, кохання і пісня. Фєта можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фєта завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же […]...
- Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки І. “Три величні золоті зорі”. ІІ. Змужнілий голос поетеси. 1. Цикл “Сльози-перли”. 2. “Горить моє серце, його запалила Гаряча іскра палкого жалю”. 3. “Мені видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярма неволі, і всі бачать ті сліди, і мені сором…” Вона хоче вогнем гніву випекти рабський дух покори: О, сором мовчки гинути й страждати, Як маєш у руках хоч заржавілий […]...
- Оспівування безмежної материнської любові в поезії “Колискова” – ІІІ варіант – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У вірші “Колискова” Л. Українки зображено молоду матір, що співає своїй дитині. Скільки любові, ніжності у її словах! Вона називає свого синочка пестливими словами: “малесенький”, “дитинонько”. Жаліє мати свого сина, що спить собі спокійно та й не знає, як воно буде далі. Не знає малеча того, що в житті є несправедливість та лихо. З долею битися,- Сон пропаде… Виросте хлопець і вже не буде […]...
- ОБРАЗ ДИТИНСТВА В ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКА 7 КЛАС ОБРАЗ ДИТИНСТВА В ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Життєві негаразди малого Тараса. 2. Самотність юного генія. 3. Таке різне дитинство. Варіант 2 1. Автобіографізм творчості Т. Шевченка. 2. Образ дитинства у поезії митця. 3. Страждання, що роблять душу мудрішою. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Шевченкові твори сяють мов ясні зорі. Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став. Тарасові слова – то правда жива. Суєтно ради суєти, […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко – наш сучасник, поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. Творчість його має дві сторони: Павличко водночас тонкий лірик, що вміє розтривожити людську душу й серце, і поет-філософ, здатний зробити об’єктивний зріз часу, історії, проблем нації й особистості. Збірка Дмитра Павличка “Таємниця твого обличчя” – одна з перлин української літератури. Мені вона нагадує іншу відому книгу – “Зів’яле листя” Івана Франка. Споріднює ці збірки глибина подачі інтимних почуттів людини, щирість, витончена […]...
Categories: Твори з літератури