Хата моя, біла хата

Related posts:

1. Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись “Диким Полем”, а з 30-х років XVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно “Дике Поле” заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці XIX ст. – на початку XX ст. на Слобідській Україні вже існують усталені типи народного […]...
2. Твір “Українська хата” Кажуть, що оселя відбиває характер та смаки свого володаря. Так і традиційне народне житло відображає світогляд та уклад життя цілого народу. Українська хата – то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки. Типова українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. Стіни хати ретельно обмазували глиною та білили. Часто стіни фарбували у різні символічні кольори та розмальовували. Так […]...
3. Хата в літній день Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, мабуть, десь на другому плані, бо з-під даху падає на білі стіни тінь. Біля хати […]...
4. Українська хата Українська хата Батьківська хата… Вона завжди є світом наших предків, які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли різними шляхами здобувати щастя. Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. “Без господаря двір, без господині хата плаче”, – говорить народне прислів’я. В Україні хати незвичайні. Чисті, вибілені, розмальовані кольоровою глиною, оздоблені витинанками, уквітчані пахучими травами. У інтер’єрі хати, в усій організації внутрішнього її простору відбиваються […]...
5. Моя хата скраю Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця […]...
6. Біла гвардія, Початок роману М. Булгакова “Біла гвардія” (Аналіз 1 глав “Біла гвардія” – перший роман Булгакова. У ньому багато автобіографічного, але це вже історичний роман. Це книга про російську історію, її філософії, про долі класичної російської культури в нову епоху. Саме тому “Біла гвардія” так близька Булгакову, її він любив більше інших своїх речей Епіграф до роману, узятий з “Капітанської дочки” О. С. Пушкіна, – “Пішов дрібний сніг, і раптом повалив пластівцями. Вітер завив; зробилася заметіль. В одна мить темне […]...
7. Довженкова хата На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із цямриною та журавлем, ворота з дашком, клуня з сільським знаряддям праці. У сінях хати стоїть […]...
8. Батьківська хата Батьківська хата Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Батьківська хата – це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Усіх членів сім’ї завжди об’єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина – земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос. І […]...
9. Новий тип героя в п’єсі Булгакова “Біла гвардія” Перетворення прози в драму описано в “Театральному романі” таким чином, що його сьогодні не обходить жоден учений, що займається проблемою художнього простору. Нагадаю читачеві опис “чарівної камери”, у яку став грати автор роману для свого задоволення: “Отут мені початок здаватися по вечорах, що з білої сторінки виступає щось кольорове. Придивляючись, жмурячись, я переконався в тім, що це картинка. І більше того, що картинка ця не плоска, а тривимірна як би […]...
10. Зображення епохи у романі М. А. Булгакова “Біла гвардія” 1. Зміст епіграфів до роману. 2. Лиховісна атмосфера добутку. 3. Міркування героїв про життя й смерть 4. Велич героїв роману. У кожної історичної епохи своє власне поняття про велич. М. Хайдеггер Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” був створений в 1925 році. Це добуток не може залишити байдужим читачів, тому що в ньому надзвичайно правдоподібно зображена епоха, у якій довелось жити самому письменникові. Величезний інтерес представляють епіграфи до роману. Вони […]...
11. Тема Громадянської війни у романі Булгакова “Біла гвардія” Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” присвячений подіям Громадянської війни. “Великий був рік і страшний по Різдві Христовому 1918, від початку ж революції другий…” – так починається роман, у якому розповідається про долю сім’ї Турбиних. Вони живуть у Києві, на Алексеевском спуску. Молодь – Олексій, Олена, Николка – залишилися без батьків. Але в них є Будинок, що містить не просто речі – кахельна піч, годинник, що грають гавот, ліжка із […]...
12. Тема російського села у творчості Серафімовича на прикладі повести “Біла Глина” У ряді творів Серафімович розкриває класові конфлікти в селі, гостроту й складність боротьби, що відбуває в людських душах. Гострий розлад проникнув у сім’ю кулака Петренко, з’явившись відбиттям соціальних протиріч в українському селі. Син кулака, молодий офіцер Микола рішуче став на боротьбу за справедливість, і ніщо не має сил примирити батька й сина, тому що, як визнає старий Петренко, людина далеко не дурний, між ними відбувається “несказанно страшна війна, як кров […]...
13. Рецензія на історичну драму Юрія Рибчинського “Біла ворона” В основі драми “Біла ворона” – історичний сюжет, однак дія розгортається в межах оповіді одного з персонажів – Менестреля – і має свого конкретного адресата – глядача ХХІ століття. Одразу привертає увагу своєрідне обрамлення: дія починається та закінчується на базарі, що підкреслює одну з ключових тез драми: все на світі продається. Мова твору дуже наближена до фольклору – численні повтори та пісенна ритміка вдало забарвлюють діалоги Жанни та орлеанців, Столітньої […]...
14. Моя хата скраю – нічого не знаю Одні думають, що можна жити не переймаючись негараздами сусіда, а лише віддавши себе на благо сім*ї. Інші вважають, що повноцінним є життя з турботою про інших. На мою думку, кожна людина має перейматись своїм життям, а не проблемами інших. Адже часто переймаючись проблемами інших, ми не помічаємо своїх власних. По-перше, у наш час багатьом людям у наш час потрібно бути самостійними, оскільки надмірна турбота близьких, буде заважати самореалізації та самовдосконаленню […]...
15. Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока солом’яна […]...
16. Щоб хату обійшли злі сили Щоб хату обійшли злі сили Український народ з великою любов’ю будував хати, де жили десятиліттями, оберігаючи себе від злих сил. Люди вважали злидні, терпіння й саму смерть справою демонічних сил. У народі проти них були вироблені засоби боротьби. Найсильнішим з-поміж них вважали вогонь і його відповідне забарвлення – червоний колір. Червоною смугою вище долівки обводили стіни. Утворене таким чином замкнуте коло закривало доступ у хату нечистих сил. Магічне значення мали […]...
17. Дуб Дуб Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо огороджували. З давніх-давен дуб вірно служи в людям. З його міцної деревин и виготовляли домашнє начиння, будували фортеці,.житла. Кора використовувалася для вичинки шкір, а листя давало гарні фарби. Існував навіть звичай: на відзнаку народження хлопчика […]...
18. З дитинства: дощ Голобородько Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, Усі знають: дощ перестане, І хто напасеться, хто набігається, Хто нахитається, Хто насидиться на горі, […]...
19. Роль печі й скрині у народних обрядах Роль печі й скрині у народних обрядах Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Все в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє символічне значення. Як жива людина, і у дні свят, і в печалі вона допомагала господарям. […]...
20. Рідний дім – І варіант 6 клас I Варіант Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем. Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця були біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога. Адже там мали постійно жити їхні родини. Символом Україні стала біла хата. Не тільки у свята, а й у будні господині білили хату, розписували стіни, сволоки, піч. З давніх-давен […]...
21. Ліс – 6 клас Влітку я завітав до дідуся, який живе в селі на Київщині. Дідова хата розташована на кінці села, біля самого лісу. Навіть на городі росте декілька невеличких смерек. Дід заборонив мені ходити в ліс без дорослих, але якась невідома сила тягнула мене туди. Мені дуже подобалась невеличка галявина, де росли берези та вільхи. Сідав під високим дубом та слухав пташині співи. Мої улюблені дерева – це берези. Я можу […]...
22. Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
23. Колискова-заповіт юні Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… І як переклик з народним – Симоненкове: Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову […]...
24. Любов поета до рідної землі Тарас Шевченко виріс серед квітучої української природи. Навіть для зарубіжних мандрівників українська земля була напрочуд дивною. Вони із захопленням писали про те, що лісів, озер, пасовиськ було неміряно, що в лісах водилася різна птиця, багато звірини, можна було збирати дикий мед, а в озерах та річках кишіла риба. Україна завжди була благодатним краєм – найкращі чорноземи, найкращі ліси, найкращі степи. Мальовничі куточки природи можна спостерігати повсюдно. Чудові краєвиди впадали в […]...
25. Теплота родинного інтиму Станіслав Чернілевський Теплота родинного інтиму Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. […]...
26. Уточнюючі члени речення Уся Комарівка зовсім потонула в садках. Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки. Гори вкриті садками, а там, вище, садки сходяться із старим дубовим лісом. У Комарівці, як і в інших невеликих селах того краю, люди дуже схожі одні на других: і чоловіки, і жінки однакові на зріст, високі, рівні станом. Усі люди гарні, чорняві, з темними очима. Усі хати в Комарівці чималі, чисті, зі світлицями. Народ не бідний, […]...
27. Позитивні образи “Пісні про Роланда” І. Завдання, яке ставив перед собою автор “Пісні про Роланда”. 11 Позитивні образи “Пісні про Роланда”. 1. Образ Роланда. 2. Образ короля Карла. 3. Образ Олів’єра. ПІ. Патріотизм і відданість високим ідеалам позитивних героїв “Пісні про Ролан­да”....
28. Я люблю свій старий сад Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. […]...
29. “І на тім рушникові…” – – І варіант І варіант “Хай стелиться вам доля рушниками!” – казали на Україні, бажаючи людині щастя. Із рушником пов’язані звичаї та обряди українців. Він став своєрідним символом українського життя. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне народження або одруження людини, інші врочистості. Але народ використовував рушник не тільки на свята. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині була прибрана хата і чистий рушник напохват. По всій Україні поширеним був звичай накривати рушником […]...
30. Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. Вечір в Україні постає перед читачем у […]...
31. Любов Т. Шевченка до України Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати…”. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову картину, перебуваючи за гратами; Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами Йдуть. […]...
32. Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й неповторності. Особливо це стосується народознавства, з його розмаїттям національних звичаїв, багатством духовних традицій. А кращої […]...
33. Чому я люблю українську природу 6 клас Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь. Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, “посадиш вісь, а виросте віз”. Але не тільки за благодатність для сільського господарства я люблю українську природу. Про чудову природу […]...
34. Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Далека і глибока історія нашого народу. Сивиною і забуттям вкриті одні її сторінки, славою і звитягою – інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії хліба, історії, що знайомить нас з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, пекти. Чи не замислювались ви, чому між далекими за лексичним значенням словами “життя” і “жито” такий близький зв’язок? А справа […]...
35. Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність злетів. Життя і серце нації відбилося у нашій мові, яка за красою своєю визнана однією з найбагатших, наймилозвучніших у світі. Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії та взаєморозуміння, порівняв […]...
36. Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на […]...
37. Чи є справи чоловічі і справи жіночі Ще за давніх часів людство поділило фізичну роботу на чоловічу та жіночу. Вважалося, що ходити на полювання, захищати дім, орати землю, пасти худобу повинні чоловіки. Жіночими ж справами були приготування їжі, прибирання житла, шиття і догляд за одягом. З часом межа між чоловічими і жіночими справами почала зникати. Сьогодні нікого не здивує чоловік-кравець, чоловік-перукар, чоловік-кухар. А жінки освоїли професії, якими раніше займалися лише чоловіки. З’явилися жінки-шофери, жінки-хірурги, жінки-диригенти. Я вважаю, […]...
38. Переказ оповідання Тхір і Калинич Тургенєва І. С План переказу 1. Орловські й калузькі мужики. 2. У садибі Тхора. 3. Знайомство з Калиничем. 4. Порівняльна характеристика Тхора й Калинича. Переказ Оповідання ведеться від імені оповідача-мисливця “Кому траплялося з Волховского повіту перебиратися в Жиздринский, того, імовірно, вражала різка різниця між породою людей в Орловській губернії й калузькій породі. Орловський мужик невеликий ростом, сутулуватий, похмурий, дивиться исподлобья, живе в поганих осикових избенках, ходить на панщину, торгівлею не займається, їсть погано, […]...
39. Розкажіть про українську перекладацьку школу Багато українських письменників проявили себе як талановиті перекладачі шедеврів світової літератури. Наприклда, драматург Михайло Старицький, перекладач трагедії Шекспіра “Гамлет”, поезій німця Гейне та британця Байрона, а також російських авторів – Пушкіна, Лєрмонтова. Український письменник та поліглот Пантелеймон Куліш переклав з англійської багато творів Шекспіра, поезій Байрона, з німецької – поезій Гете, Шиллера, Гейне, з польської – віршів Міцкевича, а з давньогрецької – уривки “Іліади” та “Одисеї”, Також у співавторстві з […]...
40. Все тягнеться до сонця, до весни Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім світанку та надвечір’ї – невпинна робота […]...