Любов поета до рідної землі

Тарас Шевченко виріс серед квітучої української природи. Навіть для зарубіжних мандрівників українська земля була напрочуд дивною. Вони із захопленням писали про те, що лісів, озер, пасовиськ було неміряно, що в лісах водилася різна птиця, багато звірини, можна було збирати дикий мед, а в озерах та річках кишіла риба.

Україна завжди була благодатним краєм – найкращі чорноземи, найкращі ліси, найкращі степи. Мальовничі куточки природи можна спостерігати повсюдно.

Чудові краєвиди впадали в око видатному українському поетові Тарасові Шевченку, коли він писав: “Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть”. І перед нами постає картина тихого літнього надвечір’я, домашнього затишку серед розкішної природи. Поет дуже любив рідну українську землю. Навіть небо над Україною для нього було іншим, і він із такою любов’ю написав: “За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає…”

У великого Кобзаря є безліч віршів, де він описує рідну природу, милі серцю краєвиди.





Любов поета до рідної землі

Categories: Твори з літератури