Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло”

Related posts:

1. Любов до рідної мови і боротьба за її чистоту у п’єсіх М. Куліша “Мина Мазайло” “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене па долоню – мінилось перед ним і сяяло веселкою. Чуйне вухо драматурга сприймало найтонпіі звукові […]...
2. Любов до рідної мови і боротьба за її чистоту у п’єсі “Мина Мазайло” “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене на долоню – мінилось перед ним і сяяло веселкою. Чуйне вухо драматурга сприймало найтонші звукові […]...
3. Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” І. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. ІІ. Комедія “Мина Мазайло” – “філологічний водевіль” на тему українізації і русифікації 1920-х років. 1. Мовна проблема в комедії. 2. Художнє відтворення проблеми українізації в комедії. , а частина – за русифікацію.) 3. Розв’язка конфлікту п’єси. 4. Мокій – носій поглядів М. Куліша щодо української мови. ІІІ. Актуальність […]...
4. Художні особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” І. Видатний вклад Миколи Куліша в розвиток української культури. ІІ. “Мина Мазайло” – один із найпопулярніших творів драматурга. 1. Сюжет комедії. 2. Оригінальність п’єси. 3. Гімн мові рідного народу. 4. Головний об’єкт сатири в п’єсі. 5. Розкриття духовної убогості персонажів. 6. Використання засобів пародії у діалогах, у подіях, в образах. ІІІ. У чому полягає здоров’я нації? . ІV. Актуальність п’єси М. Куліша в наші дні....
5. Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя. Він не бачить інших причин, чому не може дістати підвищення на роботі та визнання у світі високих чиновників. Герой всіма […]...
6. Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцисти ку, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту пси хології українців. На Україні у перші десятиліття XX століття відбувалися складні соціально культурні процеси, точилися гострі політичні й літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у центрі подій, головний герой його твору – українець за походженням, […]...
7. П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”. Дослідження стисло “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене на долоню – мінилось перед ним і сяяло веселкою. Чуйне вухо драматурга сприймало найтонші звукові […]...
8. “Мина Мазайло” М. Куліша: українізація й шляхи побудови національного суспільства Складні почуття наповнювали душу Миколи Куліша, коли він починав писати свою п’єсу “Мина Мазайло”. Усім серцем прийняв він революцію, мріяв про “голубий соціалізм”, який так палко проголошував його Малахій. Але дійсність 20-х рр. минулого століття вносила сум’ятицю в його душу: гостро постала національна проблема. Українцям, їх культурі, мові не вистачало місця на власній Україні. Куліш пише комедію, темою якої є, за його словами, “міщанство й українізація”. Службовець Мина Мазайло прагне […]...
9. Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує змінити грубе прізвище на милозвучніше. Він із донькою та дружиною “приміряє” кілька варіантів можливих благородних прізвищ: Тюльпанов, Розов, Алмазов. Врешті […]...
10. Значення п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У декого з нас нерідко виникає думка: от би змінити своє ім’я на краще, вдягтися наймодніше чи поміняти зачіску на найсучаснішу і – готово! Одразу з’явиться багато друзів, прийдуть авторитет і повага, успіхи в роботі чи навчанні. Але так не буває. Мені здається, що причини вдалої чи невдалої життєвої дороги криються не у зовнішних факторах, а у внутрішніх, у душі людини. Як кажуть, зустрічають по одежі, а проводжають по розуму. […]...
11. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин загубив почуття приналежності до своєї нації, потребу користуватися рідною мовою. Типовим представником такого міщанина-безбатченка у комедії М. Куліша є Мина Мазайло. Як тягар і сором […]...
12. Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні Я запитую в себе, питаю у вас, у людей; Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці. Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми українці?.. В. Баранов Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”, неодноразово мінялись наші орієнтації, смаки, з’явилися нові конфлікти, нові рівні мислення, та […]...
13. “Мина Мазайло” Миколи Куліша – “філологічна п’єса” “Мина Мазайло” – це твір про трагікомічність життя, про людські характери і вподобання, про вічну силу кохання. Але найперше – це твір, у якому гостро стоїть проблема вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови. Твір “Мина Мазайло” – це філологічна п’єса й тому, що піднімає питання мови, і тому, що в багатьох сценах звучить вишукана колоритна […]...
14. Характеристика образів Рими та Мокія за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Образи п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” не мають чіткого поділу на позитивних та негативних. Всі герої однаково смішні у своєму прагненні стати кращими. Головний конфлікт твору – українізація 20-30 років XX століття. Персонажі твору по-різному сприймають це явище. Головний герой Мина Мазайло вважає українізацію способом зробити з них другосортних людей. Його донька має схожу думку, а син – зовсім протилежну. Тому на прикладі брата і сестри можна яскраво показати зіткнення […]...
15. Проблема українізації в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені, гостроконфліктні його твори здобули визнання їх автору не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси М. Куліша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. У 20-х роках нашого століття дуже актуальною стала тема міщанства, що намагається будь-що пристосуватися у новому суспільстві, влізти до керівних посад та партійних органів. Так, у п’єсі “Мина Мазайло” Микола […]...
16. Структурна своєрідність тексту драми М. Куліша “Мина Мазайло” Творчість Миколи Куліша – це багатогранне, гранично загострене зображення побуту, психології, соціально-культурних процесів в Україні перших десятиліть XX століття. Доля українського села, духовні пошуки інтелігенції, морально-психологічні тенденції в робітничому середовищі, аспекти національно-історичного розвитку та перспективи України – ось такі основні проблеми його творів. Творчість Миколи Куліша – це складна система різноманітних художніх чинників, концепцій. Якщо у перших драмах переважають реалістичні картини, то, наприклад, у “Народному Малахієві” багато картин символічно-умовного характеру, […]...
17. Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до нсзворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити кар’єру, усіма способами відхрещувалися від свого українства, відмежовувалися від своїх коренів. У цих людей ніхто […]...
18. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло’ вчора і сьогодні У цьому творі найввдатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. Ї саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української нації взагалі. Українізація, як і будь-що, має і своїх прихильників, і своїх супротивників. Одні допомагають […]...
19. Актуальність п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” в наш час Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати “власть імущих”, як це і зробив за час своєї влади В. Щербицький, заборонивши друкувати українською мовою […]...
20. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою. Знав її досконало, як небагато його сучасників. Особливо він захоплювався мовою, пишучи “Мину Мазайла” , часто при столі він прочитував […]...
21. Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наш час Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”, неодноразово мінялись наші орієнтації, смаки, з’явилися нові конфлікти, нові рівні мислення, та тільки п’єса “Мина Мазайло” М. Куліша не лишилась “комедією лише для наших дідусів і бабусь”. За винятком чисто часових дрібниць, прив’язаних до конкретного побуту доби, все в ній звучить надто актуально. Та що вже й казати про актуальність! От взяти хоча б мене. Прочитавши п’єсу і […]...
22. Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
23. “Мина Мазайло” М. Куліша – “філологічний водевіль” За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Згодом М. Куліш створює одну з найкращих своїх п’єс – “Мину Мазайла”, яку хтось із дослідників назвав “філологічним водевілем”, і справді, основний конфлікт драми точиться навколо питання українізації – абсурдного […]...
24. Мій погляд на конфлікт п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалась непросто. Які тільки культури не намагалися підім’яти їх під себе й поглинути. Українську мову не визнавали, калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, надмірно вживали іншомовні слова, хоч не бракувало українських синонімів. У роки радянської влади, до прикладу, в повсякденному спілкуванні можна було почути просто анекдотичні “мішані” вислови. Та й хіба тільки в ті часи… Усе це […]...
25. Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею наш дух. Наша свідомість мізерніє. У відчаї чіпляємось за старі догми й ідеї, намагаючись зберегти отой болотяний спокій, і не […]...
26. Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п’єсу як про “надзвичайної краси річ”, а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але […]...
27. Засоби комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
28. Характеристика образів комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Микола Гурович Куліш є творцем “модерної драми”. Його комедія “Мина Мазайло” змушує сучасних читачів замислюватися над тими проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле. Сюжет п’єси не новий. Він перегукується з творами Мольєра та Карпенка-Карого, але у переосмисленні Куліша знаходить нове, яскраве наповнення – письменник торкається “другорядності” української нації в свідомості українців. Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське” прізвище на великодержавницьке. Саме в українському […]...
29. “Мина Мазайло” – філологічна п’єса 1923 року Микола Куліш пише п’єсу “Мина Мазайло”, темою якої є міщанство й українізація. Свою комедію письменник створив на “живому матеріалі”, чкий дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові? Комедію цю свого часу хтось із критиків назвав “філологічним водевілем” – малося на увазі, що суперечки її персонажів точаться переважно навколо української мови. Українізація, що велася з […]...
30. Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує М. Куліш у творі “Мина Мазайло’? П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”… Вона йшла до свого глядача майже півстоліття, бо, поставлена Лесем Курбасом 1929 року на сцені харківського театру “Березіль”, була заборонена, а її творці – репресовані. І лише за часів незалежної України ми дістали змогу читати п’єсу і дивитись виставу. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що твір не втратив своєї актуальності, свого виховного значення. “Мина Мазайло” примушує нас […]...
31. Значення п’єси М. Куліша “Мана Мазайло’ вчора і сьогодні Серед людей іноді зустрічаються такі, які вважають, що модна зачіска, стильний одяг – це запорука успіху у будь-яких справах. Безумовно, до певної міри це так, але не зовсім. Усе криється в душі людини. Отже, як каже прислів’я: “Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму”. Так, саме розум – найцінніший скарб людини. Розумна людина ніколи не буде шукати причину своїх негараздів у зовнішньому вигляді. Головний герой п’єси М. Куліша Мина Мазайло […]...
32. Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається за те, що вже давно втратило свою актуальність. Дядько Тарас добре орієнтується в історії, особливо захоплюється добою козаччини. Навіть своїх […]...
33. Викривальна сатира на пристосуванців за комедією М. Куліша “Мина Мазайло” Двадцяті роки XX століття були бурхливими. Старий світ, повалений двома революціями 1917 року, поступово відступав, але чинив шалений опір. І драматурги того часу намагалися продемонструвати як зміни на краще в міжлюдеьких стосунках, так і звичайний абсурд перехідного часу, – адже саме такими були двадцяті роки в новона­родженій країні Рад. Микола Куліш – один з непересічних українських дра­матургів, який знаходився в постійному пошуку, вважаю­чи за необхідне змальовувати засобами традиційної драматургії сучасну […]...
34. Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої комедії весь час дискутують про проблеми мови, намагаючись обрати для себе шлях у житті і, […]...
35. Характеристика образу Килини за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Головним конфліктом твору є українізація 20-30-х рр. XX ст. Сюжет п’єси оригінальний, кумедний, сатиричний, але в ньому також проглядаються й трагічні моменти. Якщо сказати точніше, то даний твір – політична комедія. На цьому підгрунті між героями п’єси постійно виникають суперечки, які супроводжуються широким діапазоном живої і колоритної мови. Саме вона відбиває специфіку духовних та національних цінностей кожного з персонажів. Усі репліки є психологічно вмотивованими. У п’єсі-комедії нема позитивних чи негативних […]...
36. М. КУЛІШ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МИНА МАЗАЙЛО” Варіант 1 1. М. Куліш, як і Ю. Яновський, народився… А На Харківщині. Б Сумщині. В Херсонщині. Г Миколаївщині. 2. Художній і літературний хист почав виявлятися у майбутнього письменника під час: А Захоплення ним музикою. Б Навчання у 5-му класі приватної школи. В Відвідування гуртку мистецтва місцевої інтелігенції. Г Його діяльності у драмгуртку. 3. Дискутуючи довкола питання про шляхи розвитку національної культури, М. Куліш підтримував… А М. Хвильового. Б Г. […]...
37. Критика вад сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої комедії весь час дискутують про проблеми мови, намагаючись обрати для себе шлях у житті і, […]...
38. Художнє втілення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити кар’єру, усіма способами відхрещувалися від свого українства, відмежовувалися від своїх коренів. У цих людей ніхто […]...
39. Комедія “Мина Мазайло” Комедія “Мина Мазайло” Миколи Куліша стала цілим відкриттям в українській літературі початку XX століття. У березні та квітні 1929 року її було поставлено в ряді театрів, і глядач захоплено сприйняв її. Проблематика, художній рівень твору активно обговорювалися у пресі, ставали предметом дискусій. Комедія “Мина Мазайло” відрізняється оригінальним сюжетом, у якому переплетено культурно-соціальиий та родинно-інтимний аспекти, насичена дотепними, пародійними, карикатурними, фарсовими сценами, містить цілу галерею яскравих характерів з індивідуально-культурним і національним […]...
40. “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. ІІ. Процес українізації у 20-х роках XX століття. 1. Причетність героїв п’єси до процесів українізації. 2. Обмеженість свідомості Мокія. 3. Безглузда войовничість обивателя. . На її погляд українців та укра­їнської мови нема, усе це – вигадка, і взагалі “прілічнєє бить ізнасілован – ной, нежелі українізірованной”. Її антагоніст – дядько Тарас – теж дуже категоричний у своїх судженнях, 1918 року він носив у Києві жовто-блакитний прапор, а […]...