Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”

Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. Непідробною пристрастю і болем пронизана ліро-епічна поема “Слово про рідну матір”, яку він прочитав 29 листопада 1941 р. на радіомітингу в Уфі,

що транслювався радіостанцією імені Тараса Шевченка на територію окупованої України. Поет з любов’ю відтворив у поемі образ України – її героїчну історію, невмирущу культуру, чарівну природу.

Земля Тараса Шевченка-так назвав М. Рильський Україну. З далекого башкирського міста він шле благословення її першоджерелам. Поет звертається до національної свідомості українців, які в боротьбі за свою землю можуть і мусять обпертися на вільнолюбні традиції століть, на вікопомні імена видатних діячів національної культури, що символізують силу, неподолан-ність, безсмертя нації. Рильський прикликає з глибин сторіч найбільші святині українства – народну пісню, “печаль і радість нашу”: “мандрівника Сковороду з припорошілими саквами”; “ЕнсЇди” владний сміх”; “гарячу думу Кобзаря”; “струни Лисенка живії”; золоту зорю слави “круг Заньковецької Марії”; згадує козацькі походи, “іржання коней бойових”.

У поемі звучать розгорнуті риторичні запитання: “Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море, Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре, Хто серця чистого добро Злобою чорною поборе?” Ніяка зловорожа сила не подолає народу, у якого героїчне і славне минуле – такий ідейний пафос твору. У поемі “Слово про рідну матір” відчутний вплив “Слова о полку Ігоревім”.

Поет органічно вплітає у мову поеми деякі мотиви та образні звороти з давнь-оруської поеми. У творі спостерігаємо поетичні деталі з українських фольклорних джерел. Патетичного звучання поет досягає підбором лексики, короткими формами прикметників, тавтологічними висловами. Поет і сам творить неологізми. Загалом уся поема “Слово про рідну матір” – це слова виняткової поетичної ніжності й місткості: кожне випромінює цілі пучки дорогих кожному українцеві асоціацій. Поет усвідомлював, що висока українська патріотика може повернутися для нього новими репресіями. Тому останні строфи у дусі часу прославляють дружбу народів і керівну роль партії.

Однак комуністичні ідеологи не могли пробачити поетові, що мати-Батьківішіна для нього – це Україна, а не Радянський Союз. Тому у 40-х роках за поему “Слово про рідну матір” М. Рильський мав чимало неприємностей.





Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”

Categories: Твори з літератури