Відповіді до теми: “Література другої половини XX століття”

1. Які з існуючих літературних течій набули подальшого розвитку в другій половині XX ст. ?

У другій половині XX ст. подальшого розвитку набули екзистенціатізм

, західний модернізм, наукова фантастика.

2. На яких засадах грунтується екзистенціалізм?

Екзистенціалізм як художній напрям виник у перед­воєнний час і розвивався головно після Другої світової війни. Він невідривно пов’язаний з однойменною філософською теорією і грунтується на її постулатах.

Екзистенціалісти змальовують трагізм людини в світі, який є суцільним хаосом,

заплутаним клубком нісенітниць, випадковостей, абсурду і який людина не може збагнути. Усе залежить від долі, фатуму, і це з особливою силою виявляється в так званих граничних ситуаціях, тобто особливо критичних, таких, що ставлять люди­ну на межу між життям і смертю. Бог наділив людину розумом і правом свободи вибору.

Керуючись совістю, вона володіє правом на свободу дії, і ця свобода має спрямовуватися на добро, на служіння людству, мусить бути звернена до Бога, шукати в нього розради в хвилини відчаю, що ними сповнене життя.

3. На творчості яких письменників позначилися ідеї екзистенціалізму?

Одним із засновників екзистенціалізму був Альбер Камю – французький есеїст, письменник, драматург. Здійснив значний вплив на інтелек­туальне життя повоєнної Європи. Творчість письменника присвячена абсурдності людського існування, виходом із якої є бунт.

Лауреат Нобелівської премії. Основ­ні твори: романи “Сторонній” , “Чума” , “Падіння” 1956), п’єса “Ка – лігула” , есе “Міф про Сізіфа” , “Бунтівна людина” .

Вплив екзистенціалізму відчутний у творчості французів А. Мальро та А. Жида, англійців А. Мердок, В. Голдінга, іспанця М. де Унамуно, японця Кобо Абе, аме­риканця Дж. Болдуїна, певною мірою дотичною до літератури екзистенціалізму є творчість американського письменника Е. Хемінгуея.

4. Які новітні явища виникли в повоєнній літературі?

Характерні для повоєнної доби умонастрої інтелігенції та естетичні шукання митців відбилися в нових художніх явищах. Протиставленням реалістичним жанрам стали явища, які позначають терміном “алітература”, тобто література навпаки. До неї належить антироман, який ще називають новим романом, та “театр абсурду” . Нонконформістські настрої в літературі виразили “Розбите покоління” – група американ­ських письменників, які прийшли в літературу в 50-ті роки XX ст. , та “Сердиті молоді люди” – група англійських пись­менників. які виступили у 50-ті роки XX ст. У другій половині XX ст. набув розквіту “магічний реалізм” – модерністська течія в літературі Латинської Америки. Одним із найвизначніших напрямів мистецтва другої половини XX ст. став постмодернізм.

5. Що таке “магічний реалізм” ?

“Магічний реалізм” – це умовна назва модерністської течії в літературі Ла­тинської Америки. Для літератури.”магічного реалізму” характерні звернення до міфологічних традицій індіанців, оригінальне переплетення чарівного, що прита­манне міфам, та побутового, сучасності та історії, спроби осмислення етноісторії. Жанрові форми “магічного реалізму” підказані місцевим фолькадром – закли­нання, замовляння, ліричні пісні тощо.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Відповіді до теми: “Література другої половини XX століття”

Categories: Твори з літератури