ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття
ЛІНА КОСТЕНКО
Поетеса. Належить до покоління шістдесятників.
Роман у віршах “Маруся Чурай”
Ключові слова:
– ліро-епос;
– історичний роман у віршах;
– дев’ять розділів;
– нещасливе кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.;
– роль митця в історії, у долі народу;
– незнищенність українського народу ;
– глибока віра в духовну силу і могутність українського народу.
Понятійний апарат
Роман
Цитатник
Про Л. Костенко та її твори:
– Поетів такого масштабу, такого дарування народжується мало – один-два на століття. Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до “голосів віків”.
– Ліна Костенко – це позиція. Національна. Горда.
З глибинним почуттям людської гідності… Поетеса в повсякчасному внутрішньому діалозі з історією, сьогоднішнім днем і днем майбутнім. Ліна Костенко нагадує нею ж витворений образ “пілігрима віків”, який подорожує дорогами історії, прямуючи до свого Слова.
А це чи не єдиний спосіб переживання свободи. І її набуття.
– “Маруся Чурай” – це народне життя в строкатому його повнокров’ї. Побут, звичаї і вірування, військове спорядження, флора і фауна – усе явлене, усе рухається, переливається, дихає. Потужністю духовного космосу віє від сторінок цієї книш.
– “Маруся Чурай” нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається “сам із себе” за законом внутрішньої необхідності й зовнішньої доцільності.
Із роману у віршах “Маруся Чурай”:
– Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
– Грицько ж, він міряв не тією міркою,
В житті шукав дорогу не пряму.
Він народився під такою зіркою,
Що щось в душі двоїлося йому.
Від того кидавсь берега до того.
Любив достаток і любив пісні.
Це як, скажімо, вірувати в Бога
І продавати душу сатані.
– Під Берестечком бився ти сміливо.
Під Зборовом також і над Пилявою
Своє ім’я ти не покрив неславою.
– Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі.
– Ця дівчина… Обличчя, як з ікон.
І ви її збираєтесь карати?!
А що, як інший вибрати закон, –
Не з боку вбивства, а із боку зради?
Ну, є ж про зраду там які статті?
Не всяка ж кара має буть незбожна.
Що ж це виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину можна?! .
– Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.
Коли в похід виходила батава, –
Її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
– То – козак.
Таке нещастя хоч кого знеможе.
Це ж можна тут рішитися ума.
Любив же він Марусю, не дай Боже!
Тепер сидить, лиця на нім нема.
– Вона піснями виспівала душу.
Вона пісні ці залишає нам.
– Як він уміє красно говорить!
Які у нього займища і луки!
Вся Україна полум’ям горить,
Він і на цьому теж нагріє руки.
Такі пухкі у Галі рученята,
Коса білява, куца і товста.
Як реп’яшки, зелені оченята
І пишно закопилені вуста.
Глуха до пісні, завжди щось спотворить.
Все вишиває прошви подушок.
Ще як мовчить, – нічого. Заговорить, –
Гостренькі зуби – чисто ховрашок.
Ото як вийде, як заграє брівками,
Очима стрельне і туди, й сюди,
У чобітках із мідними підківками,
Зелений верх, козлові переди.
І сниться хлопцям – придане горою,
Комори, скрині, лантухи, вози!
А понавколо свахи ходять роєм,
А зверху Галя котить гарбузи.
– Ще не старий. І славу мав, і силу.
.
– Бенкетував, сідав на шию хлопу,
Пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу
І на поташ випалював ліси.
– Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
Його спалили в мідному бику! .
Ліричний вірш “Страшні слова, коли вони мовчать…”
Ключові слова:
– лірика;
– ліричний вірш;
– філософська лірика;
– ямб;
– перехресне римування;
” значення слова в житті людини;
– сутність поетичного мистецтва.
Ліричний вірш “Українське альфреско”
Ключові слова:
– лірика;
– ліричний вірш;
– філософська лірика;
– ямб;
– перехресне римування;
– розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом.
Літературний диктант
1. До покоління яких письменників належить Л. Костенко?
2. У якому місті відбуваються основні події роману “Маруся Чурай”?
3. У якому столітті відбуваються події в романі “Маруся Чурай”?
4. Хто “глуха до пісні, завжди щось спотворить”?
5. Кого відвідав Іван Іскра, аби попередити про наступ ворожих військ?
6. Яку пісню співають дівчата в кінці роману?
7. Хто перед самою стратою Марусі приніс універсал від Б. Хмельницького про скасування вироку?
8. Хто з героїв наділений характеристикою “Вся Україна полум’ям горить, він і на цьому теж нагріє руки”?
9. Як називається розділ, коли Маруся перебуває у в’язниці й осмислює все своє життя?
10. Хто з героїв “любив достаток і любив пісні”?
11. Хто розповів Марусі про Якова Остряницю, Северина Наливайка і Ярему Вишневенького?
12. Кого Маруся зустріла по дорозі до Києва?
13. З якою метою Маруся ходила до Києва?
14. Кого охарактеризовано словами “Хто – за Богдана, хто – за короля. А він за тих, которії не проти”?
15. Кого “спалили в мідному бику”?
16. Хто все життя “воювала – за курку, за телицю, за межу”?
17. В якому герої втілено шляхетність духу, вірність у дружбі й коханні, вірність Батьківщині?
18. Кого було покарано “на горло” у Варшаві?
19. Хто каже про Марусю такі слова: “Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс.
Батьки у нас безстрашні й невпокорені, і матері посивіли од сліз”?
20. Із скількох розділів складається роман “Маруся Чурай”?
21. Хто “бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси”?
22. До якого виду лірики належать вірші “Українське альфреско” і “Страшні слова, коли вони мовчать…”?
23. Що сидить під образами в поезії “Українське альфреско”?
24. Завершіть речення “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до…”
ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття
- Почуття і переживання ліричного героя новели “Іntermezzo” Михайла Коцюбинського
- Молодий український селянин
Categories: Твори на різні теми