ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття

ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття

ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ

Письменник, кіноредактор, кіносценарист.

Новела “Подвійне коло”

Ключові слова:

– епос;

– новела;

– роман у новелах;

– неоромантизм;

– зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р.;

– засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі “тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згодук

– протиставлення загальнолюдських вартостей класовим.

Новела “Шаланда в морі”

Ключові

слова:

– епос;

– новела;

– роман у новелах;

– неоромантизм;

– зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі;

– возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів.

Цитатник

Про Ю. Яновського і роман “Вершники”:

– Яновський відкрив і завоював нам море, море в значенні не географічному чи навіть геополітичному, а в значенні психологічному, як окремий духовний комплекс, який був або ослаблений у нас, або й цілком спаралізований.

– Я не знаю, хто ще так, як Яновський, змалював громадянську війну в Україні як трагедію народу. Пошматований шаблями український рід, який знищує сам себе під прапорами класових протистоянь, – що є рівного цій картині бою під Компаніївкою в нашому письменстві, у творах про події 1918-1919 років?

– Цей твір епічний в найстрогішому розумінні слова. Автор ніби поставив на меті дати гранично узагальнену, поетично піднесену, концентровану на найголовніших подіях і образах картину громадянської війни на Україні в 1918-1920 рр.

– У “Вершниках” чи не найбільше помітне поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новелістичного роману. Це твір романтичного епосу.

Із новели “Подвійне коло”:

– Високий Андрій став іще вищий, Оверко бавився шликом, мов дівчина чорною косою, вони були високі й широкоплечі, з хижими дзьобами й сірими очима.

– По обличчю Панаса Половця бігли дощові краплі, збоку видавалося, що він слізно плаче коло готової могили. У всього загону текли дощові сльози, це була страшна річ, щоб отак плакав гірко цілий військовий загін, а дощ не вгавав.

– Рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини на вільне співжиття.

– Проклятий байстрюче, підземна гнидо, вугляна душе! Наймит Леніна й комуни, кому ти служиш, комісарська твоя морда?! .

– Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів. От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і увесь світ за нас.

Із новели “Шаланда в морі”:

– …стояла стара Половчиха, одежа на ній віялась, мов на кам’яній, вона була висока та сувора, як у пісні.

– …її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей. Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі – висока й сувора, їй здавалося, що вона – маяк невгасимої сили.

– Ой, подми, вітре-трамонтане, оджени в море негоду та оджени й тумани, а я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма вітами над морем махала й листям би шуміла.

– Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець – дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову. Та така вже любов, і так вона парує. Половчиха стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія.

– Андрій вдався у дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати… .

– …Панас привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк, Половчиха складала все до скрині та боялася за Панаса. Вона його важко народжувала, і він їй став дорожчий, виходила вночі до моря, їй все здавалося, що чує плескіт його весел і треба рятувати від погоні.

– А Оверко – той артист і грав з греками у “Просвіті” чи читав книжки, написані по-нашому. На дядькові гроші в семінарії вчився, рибалка з нього був ніякий, а й його жалко

– …Іван працює на заводі і робить революцію.

– Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя.

Літературний диктант

1. Складовими частинами якого твору є новели “Подвійне коло” й “Шаланда в морі”?

2. Неподалік якого великого міста відбуваються події в новелі “Подвійне коло”?

3. Завершіть фразу “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують…”

4. Завершіть фразу “Рід розпадається, а клас…”

5. Що подарував Андрій батькові?

6. Як звати наймолодшого з братів Половців?

7. Хто з братів сповідував червону більшовицьку ідеологію?

8. Хто з братів Половців пускає собі в рот кулю?

9. Кому належать слова “Ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини на вільне співжиття”!

10. У серпні якого року відбуваються події в “Подвійному колі”?

11. Хто командував загоном Добровольчої армії генерала Антона Денікіна?

12. Хто з братів Половців, окрім Сашка, лишився живим?

13. Яку назву має шаланда – “гордість усієї артілі”?

14. Кого із синів Половчиха найтяжче народжувала?

15. Хто врятував Чубенка в крижаному морі?

16. Який контрабандний товар дарував Панас своїй матері?

17. До якого природного явища звертається Половчиха біля моря за допомогою?

18. Як називається холодний вітер у новелі “Шаланда в морі”?

19. Хто з героїв новели “Шаланда в морі” наділений характеристикою “маяк невгасимої сили”!

20. Хто з братів “працює на заводі і робить революцію”!

21. Яка деталь зовнішності Мусія є контрастною щодо його дружини?

22. Кого з братів не згадано в новелі “Шаланда в морі”?

23. Протягом скількох днів відбуваються події в новелі “Подвійне коло”?

24. Яке слово слід ужити на місці пропуску в реченні “Буде над чим поплакати й потужити, і поховати на рибальському цвинтарі, де лежать самі жінки та…”?





ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття

Categories: Твори на різні теми