Життєвий шлях – Ліна Василівна Костенко

Ліна Василівна Костенко

Життєвий шлях

Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім’ї. З 1936 р. родина жила в Києві, де Ліна й закінчила середню школу. Ще школяркою вона почала відвідувати літературну студію при журналі “Дніпро”, який редагував Андрій Малишко.

У1946 р. опубліковані перші вірші дівчини. По закінченню школи вступила в Київський педагогічний інститут, але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім. М. Горького, який закінчила в 1956 р.

В літературу Л. Костенко приходить у добу “хрущовської відлиги” разом з такими поетами-“шістдесятниками”, як І. Драч, Б. Олійник, Т. Коломієць, В. Симоненко, М. Вінграновський.

У 1957 р. вийшла перша книжка її поезій “Проміння землі”, а вже наступного року – друга збірка “Вітрила”;

У1962 р. збірку “Зоряний інтеграл” було розбито ідеологічною цензурою, її не було надруковано. Потім поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону: її твори не виходили окремими виданнями до 1977 р., до появи збірки “Над берегами вічної ріки”. Навіть саме ім’я поетеси зникло зі сторінок періодики.

Вона писала “в шухляду”.

Ліна Костенко не належала до якихось дисидентських організацій, але коли почались арешти української інтелігенції,- підписувала листи протесту. У 1969 р. в діаспорі було видано велику збірку “Поезії”, до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою.

У1972 р. цензурою було заборонено збірку “Княжа гора”, яка містила дуже сміливі для того часу поезії.

На сьогодні Л. Костенко – автор близько десяти поетичних книг, серед яких найвідоміші: “Мандрівка серця” , “Над берегами вічної ріки” , “Неповторність” , “Сад нетанучих скульптур” , “Вибране” тощо.

За історичний роман у віршах “Маруся Чурай” вона удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

У 1994 р. за книжку “Інкрустації”, видану італійською мовою, Ліні Костенко присуджено премію Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності. У 1998 р. у Торонто Л. Костенко здобула найвищу відзнаку Світового конгресу українців – медаль Святого Володимира.

У1999 р. був написаний історичний роман у віршах “Берестечко” і окремою брошурою видана лекція “Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала”, прочитана 1 вересня 1999 р. в національному університеті “Києво-Могилянська академія”. У 2000 р. Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги. ?





Життєвий шлях – Ліна Василівна Костенко

Categories: Твори на різні теми