Україна в долі Адама Міцкевича

Related posts:

1. Україна в долі Адама Міцкевича – АДАМ МІЦКЕВИЧ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Близько двох століть тому літнім ранком до Графської пристані в Севастополі пристала шлюпка. З неї висадилася невелика група людей, серед яких звертав на себе увагу скромно вдягнений юнак з буйною кучерявою чуприною. Ім’я цього юнака за тих часів вже було добре знайоме польському читачеві, а його перша книга віршів була видана у Вільні. Та не своєю волею цей ставний зеленоокий юнак покинув сповнені північної меланхолії рідні долини, озера, […]...
2. Пристрасті і філософія у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Відомий польський поет Адам Міцкевич підняв польську літературу до високого загальноєвропейського рівня і надав їй неповторної самобутності, став яскравим пропагандистом боротьби за свободу і незалежність Польщі. Його творчість пов’язана з історією російської культури. Він написав “Оду до молодості”, “Балади і романси” – ранні поезії; “Кримські сонети”, які сповнені пристрастей і філософських думок; волелюбні патріотичні поеми “Гражина”, “Конрад Валленрод”; роман у віршах “Пан Тадеуш”. “Кримські сонети” неповторно оригінальні. Ліричний герой цього […]...
3. Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі і голос із Литви. . До кримського циклу ввійшли […]...
4. Cонети Адама Міцкевича Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство. Іван Франко Минає 210 років з того часу, коли 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, поблизу м. Новогрудка, в сім’ї збіднілого польського шляхтича народився Адам Міцкевич. Микола Міцкевич, його батько, працював юристом у Новогрудку, а мати вела скромне господарство і виховувала дітей. Ще з студентських років, а саме з Віленського університету, де він […]...
5. Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця віщі слова: “Взяли мі його у вас дужим, а повертаємо могутнім”. Навесні 1825 долі А. Міцкевич вирушив у свою кримську […]...
6. Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви. “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він […]...
7. Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича Поема “Пан Тадеуш” – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми – Тадеуша. Міцкевич обмежується в цш поемі зображенням побуту, не піднімаючи політичної проблематики. Але для багатьох тисяч польських вигнанців, учасників повстання 1830-1831 […]...
8. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича “Кримські сонети”- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня. Проте основні мотиви “Кримських сонетів” Міцкевича – це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною – Литвою. Кримський цикл сонетів написаний Адамом Міцкевичем під час висилки його царським урядом за участь у підпільних товариствах. Цикл “Кримських сонетів” […]...
9. “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. ІІ. Адам Міцкевич – натхненний співець польської минувшини. 1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. 2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності....
10. “Кримські сонети” А. Міцкевича До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Співає […]...
11. Людина і природа в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Цикл “Кримські сонети”, до якого входить 18 віршів, А. Міцкевич написав під враженням двомісячної подорожі Кримом. Цей край справив незабутнє враження на нього, і згодом поет написав: “Я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на мо­рі… Я бачив Схід у мініатюрі”. Захоплений кримськими пейзажами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря, Міцкевич надав своїм пое­зіям виразно “східної” тональності, об’єднавши їх у поетичний цикл. У такий спо­сіб митець наголошує на змістовому […]...
12. Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
13. Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича “О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких від рідної Польщі. До неї він звер­тав свої поетичні рядки, до неї линули його думки. Перебуваючи у Росії, Міцкевич бував у Петербурзі і Москві, бачив Одесу і Крим. Прекрасні, аче чужі міста мало надихали поета на творчість, аж поки у […]...
14. Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
15. Відповіді до теми: творчість А. Міцкевича 1. Які географічні назви Криму згадано у “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Містечка Алушта, Бахчисарай, Балаклава, фортеця Чуфут-Кале, гори Аюдаг, Кікінеїс та Чатирдаг, степи Акерману, Байдарські ворота, плато Тарханкут. 2. Які ознаки романтизму є в “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Це романтична історія польки Гіотоцької у сонеті “Гробниця Потоцької”, романтичне зображення природи, яка втілює жагу до волі, образ поета-романтика, поета-одинака, поета-вигнанця, звертання до орієнтальних мо­тивів – мурза, мусульмани, мечеть, гарем та ін. […]...
16. Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Вал­ленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улю­бленої Вітчизни -■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода. Конрад Валленрод – герой, який обрав шлях помсти тевтонському ордену за загибель свого народу. У поемі є вставні тексти, які герої вважають загадковими, […]...
17. Образи кримської природи у “Кримських сонетах’ А. Міцкевича Сонет – це той поетичний жанр, яким освідчуються у коханні. Ми можемо навести багато прикладів цього: сонети Данте, що присвячено Беатріче, невмиручі натхненні рядки Петрарки до Лаури… Польський поет Адам Міцкевич у своїй збірці “Кримські сонети” освідчується у коханні Криму: морю, горам, степу, кримському повітрю – усьому тому, що складає атмосферу, самий дух тієї чарівної держави, тієї вільної царини, тієї вічної казки-таємниці – поезії. Може, тому що теж беззавітно закохана […]...
18. Життєві шляхи А. Міцкевича 24 грудня 2010 року минає 212 років від дня народження Адама Міцкевича – геніального польського митця поетичного слова, полум’яного патріота, творчість якого й донині залишається взірцем мужнього служіння своїй вітчизні, пристрасної синівської любові до рідної землі й народу, з якими змушений був назавжди розлучитися у 26річному віці й померти в еміграції. Життєві шляхи А. Міцкевича тісно переплелися з долею різних країн і народів: народився в с. Заоси Новогрудського повіту в […]...
19. Україна та Адам Міцкевич Історія трьох слов’янських народів-сусідів переобтяжена обопільними скаргами, образами, навіть злочинами. Кажу так, щоб не збитися на різдвяну казочку у дусі Діккенса. Зустріч польського поета і країни, де поляки панували аж до війн славного Богдана, була невідворотною. Гість не мав змоги не приїхати, а господарі не мали можливості відмовити візитеру. 22 жовтня 1824 року поліцейський приніс Міцкевичу урядове розпорядження про виїзд до Петербурга. Так закінчилося слідство про участь поета у підпільному […]...
20. І. Франко про А. Міцкевича Привертає увагу балада “Чати”, яка зацікавила І. Франка не тільки підзаголовком Міцкевича “Балада українська”, а й змістом. Козак Наум, якого польський воєвода називає “хамом” , “кодлом мерзенним” і примушує стріляти в коханця дружини, спрямовує постріл у свого звєрхника: Козак змірив і вцілив, Не чекаючи стрілив, І потрапив в сам лоб воєводу. М. Рильський у перекладі з незрозумілих причин пом’якшив окремі вислови, які покликані створити певне тло соціальної нерівності. Так, замість […]...
21. БІБЛІЯ. ЛЕГЕНДИ “ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ”, “ПРО ПОТОП НА ЗЕМЛІ”, “ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ АДАМА І ЄВУ” Тема. БІБЛІЯ. ЛЕГЕНДИ “ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ”, “ПРО ПОТОП НА ЗЕМЛІ”, “ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ АДАМА І ЄВУ” Варіант 1 1. Місце зібрання води Бог назвав… А Морем. Б Озером. В Річкою. Г Ставком. 2. День, на який було створено “земну звірину за родом її, і худобу за родом її”. А Третій. Б П’ятий. В Шостий. Г Четвертий. 3. Поруч із світилами Господь “вчи­нив”… А Тварин. Б Морську рибу. В Людину. Г […]...
22. Україна в серці і в поезії Олександра Олеся І. Особлива сила поетичного слова Олександра Олеся – дивне поєднання думки, почуття і фантазії талановитого лірика. ІІ. Зростання національної свідомості поета: 1. Пошук зображальних засобів відтворення любові до України, захоплення нею. 2. Участь у відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві, усвідомлення свого національного покликання. 3. Зустрічі з Грінченком, Самійленком, Коцюбинським, Лесею Українкою, окрилення та піднесення духу митця. 4. Основне призначення поета – працювати, творити на славу рідної культури, рідного слова, рідної […]...
23. Міцкевич і Пушкін дві долі, дві біографії Дві величні постаті, дві долі, дві біографії, такі різні і водночас такі схожі. Спільники і суперники, друзі і вороги, однодумці і антиподи. Палкі прихильники свободи, вони рішуче виступали проти тиранії у будьяких її виявах, обидва симпатизували національновизвольним рухам європейських народів, підтримували цю боротьбу словом і ділом і зрештою… опинились по різні боки барикад. Восени 1826 року Міцкевич познайомився з Пушкіним. Пушкін, який зазвичай був у центрі уваги російських літераторів, у […]...
24. Україна в житті і творчості Василя Стуса Україна в житті і творчості Василя Стуса…Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні. В. Стус Справжніми поетами народжуються. Неможливо вивчитися ні на Шевченка, ні на Шекспіра. Доля сама обирає митців. А чи здатні вони оцінити цей дар, скористатися ним уповні, чи здатні, якщо потрібно, піти тернистими шляхами генія? Історія має приклади того, як обдаровані особистості з тих чи інших причин […]...
25. Моя Батьківщина – Україна “На цих горах засяє благодать Божа”, – сказав колись апостол Андрій Первозванний, припливши Дніпром до того місця, де стоїть златоверхий Київ. Його пророчі слова збулися. Держава, яка виникла на цих святих горах, Київська Русь – Україна, була однією з наймогутніших у світі. Довелося українському народові боронити рідну землю від поневолювачів, будувати величні собори, монументальні споруди,’ прикрашаючи державу й несучи її славу крізь віки. Тисячі синів і дочок України віддали своє […]...
26. Твір “Рідна Україна” В житті людини є кілька дуже важливих речей – це друзі, кохані, родичі. А ще є рідна країна, де вона народилися, де їй належить жити, у чию долю та розвиток робити свій внесок. Моя країна – Україна! Я кохаю свою Батьківщину всім серцем, незважаючи ні на що. Моя країна – приклад великої мужності, витривалості та духовності. Моя країна йшла крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою […]...
27. Що поєднує героїв балад Р. Л. Стівєнсона і А. Міцкевича Герої балад – не велетні, не прибульці з інших галактик – вони звичайні люди, яким не байдужа доля батьківщини, народу. Вони живуть і вмирають в ім’я майбутнього, в ім’я свободи і незалежності своєї батьківщини. Легенда, що покладена в основу “Верескового трунку” Р. Л. Стівєнсона, дони, до нас яскраві прикмети того часу. Ми, наприклад, дізнаємося про піктів. Люди карликового зросту. Але ці маленькі люди володіли таємницею великого мистецтва – приготування напою […]...
28. “…І собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми” Наприкінці 50-х – на початку 60-х років у часи гак званої “хрущовської відлиги”, здавалося, відкрилися широкі перспективи розвитку нашої культури. Тоді в українську літературу прийшло багато талановитих письменників, поетів, які повірили, що до часів сталінського терору вже ніколи не буде вороття. Саме до того покоління “шістдесятників” і належав Василь Стус. Молодий, розумний, повний сил і творчих задумів, він мріяв працювати для свого народу, для України. Але оновлення, в яке так […]...
29. Україна в поезії В. Сосюри Солов’їні далі, далі солов’їні… Знов весна розквітла на моїй Вкраїні! В. Сосюра Усе своє творче життя Володимир Сосюра присвятив рідному народові, розвитку його культури, зокрема рідної мови, яку він пристрасно любив, оберігав і збагачував. Любов до Батьківщини в поета нерозривно поєднується з любов’ю до української мови. У вірші “Як не любити рідну мову” йдеться про те, що кожен з нас не має права її забувати, пам’ятаючи, що “мова – це […]...
30. ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Варіант 1 1. Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему. А Єгипет. Б Стамбул. В Вавілон. Г Кафа. 2. Ліричний герой поеми буде “Білолицему”… А Розповідати цікаві пригоди з власного життя. Б Сповідувати власні гріхи. В Писати твори про героїчне минуле. Г Співати думу. 3. Звертаючись до гайдамаків, поет пропонує їм… А Вирушити на пошуки […]...
31. ТЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА. “КАТЕРИНА” 1. “Катерину” Т. Шевченко присвятив… А Своїм сестрам. Б Усім дівчатам. В В. Жуковському. Г Якову де Бальмену. 2. Починаючи твір, поет застерігає дівчат, щоб вони… А Не цуралися будь-якої роботи по господарству. Б Не ігнорували народних звичаїв та обрядів. В Не лінилися здобувати освіту. Г Не кохалися з москалями. 3. Через що милий залишив Катерину, через те, шо: А На цьому наполягали батьки дівчини. Б Люди почали дорікати козаку, […]...
32. Втілення в образі Марії трагічної долі України Стефаникове слово пробуджувало добро і гуманність, співчуття до людського горя і чесність, справедливість і любов до України та її народу. Яскраве свідчення цього – новели письменника “Марія”, “Сини”, “Мати”, “Межа”, “Вовчиця”. Чи не найбільш вражаючий із них твір – новела “Марія”. Початок століття приніс із собою і великі надії, і великі страждання. Розпочалася Перша світова війна. Кривавий молох пожирав усе нові й нові жертви, поливав селянські ниви кров’ю, руйнував, нищив.. […]...
33. Земля в долі людини Доля Ольги Кобилянської – незвичайна. Не маючи змоги одержати офіційну освіту, вона осягла самотужки багатства світової культури, щоб служити словом своєму знедоленому народові. Письменниця ніколи не втрачала сили духу і завжди вірила в перемогу людини над царством темряви і насилля. Доля її була незвичайною і ще в одному. Буржуазні ідеологи намагалися її переманити на свій бік, але Ольга Кобилянська гордо йшла прямим шляхом, котрий вибрала сама, хоч шлях той був […]...
34. Твір Поклик до волі в пісні-гімні “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького Поклик до волі в пісні-гімні “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького Скільки поневірянь, суперечок, арештів пережив наш Державний Гімн “Ще не вмерла Україна”. Один рядок цієї пісні, слова, що дали назву віршеві українського поста Павла Чубинського майже 150 років викликали страх у кількох режимів: царського, польсько-шляхетського,, румунсько-боярського… У недалекому минулому за виконання цієї пісні та поширення її тексту можна було тяжко поплатитися ув’язненням і […]...
35. Україна і народ у повісті “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ, могутній Дніпро. Та мета його розповіді – описати Запорізьку Січ – колиску […]...
36. Трагедія жіночої долі в творчості Карпенка-Карого Жінка… Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка… Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії… Продовжуючи й творчо розвиваючи традиції Т. Шевченка у змалюванні нелегкої, часом трагічної, жіночої долі, І. К. Карпенко-Карий розповів у драматичних творах про життя й проблеми жіноцтва своєї […]...
37. Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка До Русова, який став батьківщиною славетного новеліста, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, все село. А на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест. – той, який дав назву одній з найкращих новел Василя Стефаника. “Камінний хрест” […]...
38. Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові”, – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх… Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться зі злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
39. Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й навіть згадувати про деякі трагічні сторінки історії свого народу, В. Барка пише роман “Жовтий князь”. […]...
40. Аналіз “Україна в огні” Кіноповість “Україна в огні” – один із найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки другої світової війни та й упродовж усієї своєї історії. Саме Україна прийняла на себе перші удари загарбників; найстрашніші і найбільші битви, відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях. Ці картини з жалем і болем, а ще більше з жагучою ненавистю до ворогів змальовує автор: “Горять жита на […]...