Відомий польський поет Адам Міцкевич підняв польську літературу до високого загальноєвропейського рівня і надав їй неповторної самобутності, став яскравим пропагандистом боротьби за свободу і незалежність Польщі. Його творчість пов’язана з історією російської культури. Він написав “Оду до молодості”, “Балади і романси” – ранні поезії; “Кримські сонети”, які сповнені пристрастей і філософських думок; волелюбні патріотичні поеми “Гражина”, “Конрад Валленрод”; роман у віршах “Пан Тадеуш”.
“Кримські
У цьому випадку країна – це внутрішній світ вигнанця з Литви, який став Пілігримом. Велична тиша Аккерманських степів змушує його напружити слух, чи не чути поклику з Вітчизни: “Но едем – тихо все – никто меня не кликнет”.
Міцкевич у “Кримських сонетах” тему кохання відкидає на другий план, на перший план виступають страждання вигнанця, романтично підкреслені колоритом мусульманського Сходу. Багато поетів шукали моральні та філософські ідеали на Сході. О. С Пушкін у “Кавказькому полоненику” і “Наслідуванні Корану” також, як і Байрон, намагався втілити почуття європейця, захопленого Сходом, його думки над долями старої європейської цивілізації.
Дуже близький до цього і Міцкевич. Та він намагався посилити східний колорит, наслідуючи стилістику арабської поезії, “притворяясь правоверным мусульманином”, як про це писав В. Г. Бєлінський.
Домовина легендарної Марії Потоцької у Бахчисараї наводить його на думку про спільність доль поета і прекрасної польської невільниці. Його дивує велич Чатирдага, чий спокій не порушує ні грім, ні блискавка, ні люди. Та Пілігрим далеко не спокійний:
У ног моих лежит волшебная страна, Страна обилия, гостеприимства, мира. Но тянется душа безрадостна и сира В далекие края, в былые Времена.
Вибір жанру – сонет – мав для поета дуже велике значення, тим самим поет Міцкевич включився у суперечку щодо сонета як форми “класично недосконалої”. Так, Ф. Б. Гофман у своїх статтях глумився над Петраркою, його сонетами. Та брати Шлегели вважали Петрарку першим романтиком, а сонет – кращою поетичною формою, яка розкриває душевний світ людини у всій його драматичній суперечності.
Міцкевич виступив на боці романтиків.
Польська преса високо оцінила “Кримські сонети”. Романтики сприйняли їх захоплено, класицисти вважали, що це не поезія. В Росії полеміку розпочав П. Вяземський у “Московському телеграфі”, опублікувавши статтю і прозаїчний переклад сонетів. Пафос статті полягав у тому, що великі романтичні поети, а Міцкевича прирівнювали до Байрона, непримиренні до насильства.
Це і викликало бурю протесту в оточенні близьких до Бенкендорфа літераторів. Крім П. В’яземського, “Кримські сонети” перекладали І. Козлов, О. Фет, О. Майков, І. Бунін, навіть М. Лєрмонтов. У наш час найкращими є переклади В. Левика.
Восени 1826 р. Міцкевич уперше зустрівся з Пушкіним. Відтоді вони почали дружити. Пушкін на той час закінчив “Бориса Годунова”, сцени з якого справили сильне враження на Міцкевича. Міцкевич переклав польською мовою вірш Пушкіна “Згадування” , а Пушкін переклав російською мовою дві балади Міцкевича: “Воєвода” і “Будис і його сини” .
Твори Міцкевича назавжди посіли почесне місце у світовій літературі.
Related posts:
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі і голос із Литви. . До кримського циклу ввійшли […]...
- Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця віщі слова: “Взяли мі його у вас дужим, а повертаємо могутнім”. Навесні 1825 долі А. Міцкевич вирушив у свою кримську […]...
- Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви. “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича “Кримські сонети”- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня. Проте основні мотиви “Кримських сонетів” Міцкевича – це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною – Литвою. Кримський цикл сонетів написаний Адамом Міцкевичем під час висилки його царським урядом за участь у підпільних товариствах. Цикл “Кримських сонетів” […]...
- Образи кримської природи у “Кримських сонетах’ А. Міцкевича Сонет – це той поетичний жанр, яким освідчуються у коханні. Ми можемо навести багато прикладів цього: сонети Данте, що присвячено Беатріче, невмиручі натхненні рядки Петрарки до Лаури… Польський поет Адам Міцкевич у своїй збірці “Кримські сонети” освідчується у коханні Криму: морю, горам, степу, кримському повітрю – усьому тому, що складає атмосферу, самий дух тієї чарівної держави, тієї вільної царини, тієї вічної казки-таємниці – поезії. Може, тому що теж беззавітно закохана […]...
- Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича “О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких від рідної Польщі. До неї він звертав свої поетичні рядки, до неї линули його думки. Перебуваючи у Росії, Міцкевич бував у Петербурзі і Москві, бачив Одесу і Крим. Прекрасні, аче чужі міста мало надихали поета на творчість, аж поки у […]...
- Людина і природа в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Цикл “Кримські сонети”, до якого входить 18 віршів, А. Міцкевич написав під враженням двомісячної подорожі Кримом. Цей край справив незабутнє враження на нього, і згодом поет написав: “Я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі”. Захоплений кримськими пейзажами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря, Міцкевич надав своїм поезіям виразно “східної” тональності, об’єднавши їх у поетичний цикл. У такий спосіб митець наголошує на змістовому […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
- Україна в долі Адама Міцкевича Близько двох століть тому липневим ранком біля Графської пристані в Севастополі зі шлюпки висадилась невелика група людей, серед яких був двадцятишестирічний, ставний, з буйною кучерявою чуприною, не дуже великопанського вигляду юнак. Його ім’я вже було відоме польському читачеві як ім’я талановитого поета. Не зі своєї волі цей юнак покинув рідні ліси, озера, долини. Народжений на хуторі біля невеличкого містечка Новогрудка, син бідного провінційного адвоката Адам Міцкевич потрапив до цієї дивної […]...
- Україна в долі Адама Міцкевича – АДАМ МІЦКЕВИЧ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Близько двох століть тому літнім ранком до Графської пристані в Севастополі пристала шлюпка. З неї висадилася невелика група людей, серед яких звертав на себе увагу скромно вдягнений юнак з буйною кучерявою чуприною. Ім’я цього юнака за тих часів вже було добре знайоме польському читачеві, а його перша книга віршів була видана у Вільні. Та не своєю волею цей ставний зеленоокий юнак покинув сповнені північної меланхолії рідні долини, озера, […]...
- “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. ІІ. Адам Міцкевич – натхненний співець польської минувшини. 1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. 2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності....
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі І голос із Литви. . “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Вони уособлюють Внутрішній порив автора до рідної землі, від якої […]...
- Cонети Адама Міцкевича Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство. Іван Франко Минає 210 років з того часу, коли 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, поблизу м. Новогрудка, в сім’ї збіднілого польського шляхтича народився Адам Міцкевич. Микола Міцкевич, його батько, працював юристом у Новогрудку, а мати вела скромне господарство і виховувала дітей. Ще з студентських років, а саме з Віленського університету, де він […]...
- Романтичний автопортрет, створений А. Міцкевичем у “Кримських сонетах” Образ самотнього героя, огорнутого ореолом загадковості, типовий для будь-якого романтичного твору. Саме таким є ліричний герой циклу сонетів А. Міцкевича “Кримські сонети”. Як і личить романтичному герою, він діє в обставинах екзотичних – у Криму. Тому вже перші сюжети пов’язані з морем: “Штиль”, “Плавання”, “Буря”. Високий душевний підйом змальовано через образ бурі, з якою герой відчуває спорідненість: Я криком радостным приветствую движенье. Косматым парусом взвилось воображенье. О счастье! Дух летит […]...
- Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича Поема “Пан Тадеуш” – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми – Тадеуша. Міцкевич обмежується в цш поемі зображенням побуту, не піднімаючи політичної проблематики. Але для багатьох тисяч польських вигнанців, учасників повстання 1830-1831 […]...
- “Кримські сонети” А. Міцкевича До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Співає […]...
- Відповіді до теми: Г. Гайне та А. Міцкевич 1. Який літературний напрям знайшов своє відображення у творчому доробку Г. Гайне та А. Міцкевича? Відповідь: Романтизм. 2. Хто з видатних російських поетів був у дружніх стосунках з Адамом Міцкевичем і перекладав його твори? Відповідь: О. Пушкін. 3. Під впливом творчості якого англійського поета-романтика Генріх Гайне написав цикл “Книга пісень”? Відповідь: Дж. Байрона. 4. Який провідний настрій, мотив збірки А. Міцкевича “Кримські сонети”?Відповідь: Туга за батьківщиною. 5. Що покладено в […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Міцкевича 1. Які географічні назви Криму згадано у “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Містечка Алушта, Бахчисарай, Балаклава, фортеця Чуфут-Кале, гори Аюдаг, Кікінеїс та Чатирдаг, степи Акерману, Байдарські ворота, плато Тарханкут. 2. Які ознаки романтизму є в “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Це романтична історія польки Гіотоцької у сонеті “Гробниця Потоцької”, романтичне зображення природи, яка втілює жагу до волі, образ поета-романтика, поета-одинака, поета-вигнанця, звертання до орієнтальних мотивів – мурза, мусульмани, мечеть, гарем та ін. […]...
- Призначення поета служити людям і не ламатися від бурі та негоди До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Вони уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Поет […]...
- Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Валленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улюбленої Вітчизни -■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода. Конрад Валленрод – герой, який обрав шлях помсти тевтонському ордену за загибель свого народу. У поемі є вставні тексти, які герої вважають загадковими, […]...
- Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
- І. Франко про А. Міцкевича Привертає увагу балада “Чати”, яка зацікавила І. Франка не тільки підзаголовком Міцкевича “Балада українська”, а й змістом. Козак Наум, якого польський воєвода називає “хамом” , “кодлом мерзенним” і примушує стріляти в коханця дружини, спрямовує постріл у свого звєрхника: Козак змірив і вцілив, Не чекаючи стрілив, І потрапив в сам лоб воєводу. М. Рильський у перекладі з незрозумілих причин пом’якшив окремі вислови, які покликані створити певне тло соціальної нерівності. Так, замість […]...
- Життєві шляхи А. Міцкевича 24 грудня 2010 року минає 212 років від дня народження Адама Міцкевича – геніального польського митця поетичного слова, полум’яного патріота, творчість якого й донині залишається взірцем мужнього служіння своїй вітчизні, пристрасної синівської любові до рідної землі й народу, з якими змушений був назавжди розлучитися у 26річному віці й померти в еміграції. Життєві шляхи А. Міцкевича тісно переплелися з долею різних країн і народів: народився в с. Заоси Новогрудського повіту в […]...
- Адам Міцкевич в українській літературі У 1855 році в статті “Адам Міцкевич в українській літературі” Іван Франко після коротких згадок про перші переклади польського поета українськими письменниками зауважив: “Від тих перших променів відродження української літератури тягнеться аж до нашого часу, як нитка червона, вплив Міцкевича на поетичну творчість українських поетів”. Звернення до “кримських” творів українських письменників XІX-XX століть розпочалося на уроці з виразного читання. Цікавий літературний матеріал учитель знайде в антології “Наче з арфи золотої…” […]...
- Особливості ренесансного сприйняття кохання в сонетах Шекспіра Найбільшим надбанням епохи Ренесансу було визнання права людини на радість і щастя на землі. Людина отримала право на гідність, право на самовираження, але це не зробило людину егоїстичною, самовпевненою. Навпаки. Особистість цієї епохи, діючи в інтересах громадських, завжди виступала від себе, адже суспільне благо було особистою її потребою: Відтак говорячи від себе, Шекспір піднімався до широких узагальнень. Саме цей універсалізм почуттів робить твори Шекспіра зрозумілими широкому загалу. Не випадково сонети […]...
- Сонети Шекспіра, розкриття сприйняття кохання в сонетах Почати вступне слово варто зі слів Йоганна Вольфганга Гете: “Ім’я й заслуги Шекспіра належать історії поетичного мистецтва, і було б несправедливо відносно всіх драматургів усього стародавнього й нового часів вбачати всю його заслугу лише в діяльності його в галузі театру” . Мистецтво Шекспіра як поета передовсім пов’язане із сонетом, старовинною за походженням формою вірша з 14ти рядків. Виник сонет у XІІІ ст. в Італії. Розквіт його – це творчі доробки […]...
- Україна та Адам Міцкевич Історія трьох слов’янських народів-сусідів переобтяжена обопільними скаргами, образами, навіть злочинами. Кажу так, щоб не збитися на різдвяну казочку у дусі Діккенса. Зустріч польського поета і країни, де поляки панували аж до війн славного Богдана, була невідворотною. Гість не мав змоги не приїхати, а господарі не мали можливості відмовити візитеру. 22 жовтня 1824 року поліцейський приніс Міцкевичу урядове розпорядження про виїзд до Петербурга. Так закінчилося слідство про участь поета у підпільному […]...
- Що поєднує героїв балад Р. Л. Стівєнсона і А. Міцкевича Герої балад – не велетні, не прибульці з інших галактик – вони звичайні люди, яким не байдужа доля батьківщини, народу. Вони живуть і вмирають в ім’я майбутнього, в ім’я свободи і незалежності своєї батьківщини. Легенда, що покладена в основу “Верескового трунку” Р. Л. Стівєнсона, дони, до нас яскраві прикмети того часу. Ми, наприклад, дізнаємося про піктів. Люди карликового зросту. Але ці маленькі люди володіли таємницею великого мистецтва – приготування напою […]...
- Оспівування краси природи та кохання у сонетах Петрарки Мабуть, скільки існує на світі любов, стільки люди намагаються знайти слова, щоб висловити свої почуття про те, “що движить сонце і світила”. Одним із неперевершених зразків любовної лірики є сонети великого італійського поета Відродження Франческо Петрарки. Майже сім століть відділяють нас від його збірки з такою звучною назвою “Канцоньєре”. Але через віки бентежить нашу уяву це незвичайне кохання. Предмет закоханості, ні, обожнювання поета – заміжня жінка, вони бачаться випадково, здалеку […]...
- Деградація особистості під впливом пристрасті до наживи Як ми поживаємо отут? Та ніяк. Старішаємо, повнішаємо, опускаємося. День і ніч-доба геть, життя проходить Тьмяно, без вражень, без думок… А. Чехов Оповідання “Іонич” було написано А. П. Чеховим у 1898 році. Тема не була новою для нього. Він знову звернувся до питання, над яким хотів примусити задуматися російського обивателя. Для чого жити? У чому сенс життя? Відчувається, що автору було боляче спостерігати деградацію свого героя. Чехов не тільки глузував […]...
- Літературна балада у творчості поетів XVІІІ-XІX ст І. Визначення балади : 1. Автори, які розвивали жанр балади. 2. Роль автора в баладі. 3. Будова балади. 4. Сюжети балад. ІІ. Балада Гете “Вільховий король” у перекладі В. Жуковського “Лесной царь”: 1. Три персонажі балади. 2. Влада короля над дитиною. 3. Головна мета балади. ІІІ. Балада Шиллера “Рукавичка” : 1. Будова балади. 2. Об’єктивне викладення сюжету. 3. Моє ставлення до поведінки закоханого лицаря. ІV. Роль жанру балади у розвитку […]...
- Драматичні пристрасті в новелі Проспера Меріме “Кармен” Драматичні пристрасті в новелі Проспера Меріме “Кармен” Проспер Меріме, відомий французький новеліст і драматург, майстер захоплюючих творів, які мають чималу романтичну забарвленість. Тут і “цілісні” характери, екзотика, і захоплюючий сюжет, і могутні пристрасті героїв. Ще один улюблений прийом Меріме, який теж нейтралізує романтичну піднесеність сюжету, – це введення оповідача. Він мандрує різними країнами світу з метою ознайомлення з культурними цінностями. Оповідач – це друге “я” самого Меріме. Об’єктивна, трохи насмішкувата […]...
- Розкрийте своєрідність ренесансного сприйняття кохання в сонетах Вільяма Шекспіра Епоха Ренесансу позначена поверненням у мистецтво оспівування земного кохання, після кількох століть панування в культурі Європи лише божественного та небесного. Основний постулат Ренесансу – кожна людина має право на щастя, має право насолоджуватися земним життя, тілесним коханням. Образ коханої в сонетах Шекспіра – це звичайна жінка, зовсім не ангельської зовнішності. “І голосу її рівнять не треба /До музики, милішої мені, /Не знаю про ходу богинь із неба, а кроки милої […]...
- Образ жінки у сонетах Шекспіра У середині ХІV століття в Італії починається Епоха Відродження. Це перехід від середніх століть до культури Нового часу. Культура Відродження – міська культура, її розвиток прямо пов’язаний з розвитком міст. Це культурно-історична епоха найвищого розквіту. Хронологічні рамки в різних країнах різні. Італія – середина XІV століття, триває кілька століть. В інших країнах інший час. Англія – остання чверть XVІ століття й перша чверть XVІІ століття. Відродження носить різний характер: Італія […]...
- Драматичні пристрасті в новелі “Кармен” Проспер Меріме – відомий французький новеліст і драматург. У його творах – “цілісні” характери, екзотика, захоплюючий сюжет, пристрасті героїв. Проте стриманим і навіть сухим стилем оповіді, ретельно виваженою композицією письменник нівелює романтизм у творі. Ще один улюблений прийом Меріме – це введення оповідача. Він мандрує різними країнами свічу, щоб ознайомитися з культурними цінностями. Оповідач – це друге “я” самого Меріме. Об’єктивна, трохи насмішкувата розповідь оповідача є коментарем, який ставить під […]...
- Польський романтизм 19 століття в літературі ХІХ ст. має величезне значення для розвитку національних літератур окремих слов’янських країн. Ці народи пройшли складний історичний шлях. У ХІХ ст. тільки Росія мала більш-менш гарні умови для розвитку національної культури. Окремі українські землі перебували під російським та австро-угорським впливом. Болгарія страждала під турецьким гнітом. Після кінцевої поразки Наполеону територію Польщі, правлячі кола якої примикали до наполеонівської коаліції, було розподілено між Російською імперією, Австро-Угорщиною й Прусією. В результаті більшість слов’янських […]...
- Філософія бароко. Григорій Сковорода Філософською основою українського бароко стає неостоїцизм, а точніше переосмислені в християнському ключі ідеї давньоримського філософа І ст. н. е. Сенеки. Проблемою, що перебувала в центрі уваги як католицької, так і протестантської думки була проблема волі та благодаті. Особливо яскраво неостоїцизм виявився у Г. Сковороди в загостренні уваги до етичних аспектів барокового алегоризму. Український філософ виходив з постулату про двоїстість світу, про поєднання в ньому духовного й фізичного начал і про […]...
- Оспівування в сонетах Франческо Петрарки кохання до Лаури Є в цьому якась несправедливість щодо нашого брата чоловіка. Хочеш стати безсмертним у пам’яті людства – залізь на Джомолунгму або на твоєму рахунку має бути подорож навколо земної кулі за 80 днів, або напиши “Гамлета” чи “Богатирську симфонію”… У крайньому разі, винайди таблицю Менделєєва або сформулюй теорію відносності. А їм… Рафаелю для безсмертя треба було стати великим художником і створити шедеври, а Форнаріні тільки зустрітися з ним… Саме така історія […]...
- Теорія літератури. Поняття про сонет Сонет ліричний твір твердої строфічної форми, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто двох відкритих чи закритих катренів на початку сонета із перехресним римуванням, які розкривають тему сонета, і двох тривіршів, що містять висновок твору. Сонет завжди має чотирнадцять рядків. Решту правил написання сонета поети інколи не дотримуються. Безліч дискусій викликає генезис сонета. Можливо, він був окремим рядком у провансальській ліриці і входив до складу кансони трубадура. […]...
- Мій улюблений вірш французьких символістів
- Лісова пісня Лесі Українки – прекрасна казка про любов і зраду
Categories: Твори з літератури