Драматичні пристрасті в новелі Проспера Меріме “Кармен”

Драматичні пристрасті в новелі Проспера Меріме “Кармен” Проспер Меріме, відомий французький новеліст і драматург, майстер захоплюючих творів, які мають чималу романтичну забарвленість. Тут і “цілісні” характери, екзотика, і захоплюючий сюжет, і могутні пристрасті героїв.

Ще один улюблений прийом Меріме, який теж нейтралізує романтичну піднесеність сюжету, – це введення оповідача. Він мандрує різними країнами світу з метою ознайомлення з культурними цінностями. Оповідач – це друге “я” самого Меріме. Об’єктивна,

трохи насмішкувата розповідь оповідача є коментарем, який ставить під сумнів вірогідність незвичайних подій або пропонує їх раціональне трактування.

Серед творів, написаних Меріме, “Кармен” є однією з вершин його новелістики. Новелу було написано 1845 року, та всесвітньої слави вона набула після 1874 року, коли Ж. Бізе поставив однойменну оперу. Мандрівник-француз зустрічає колишнього солдата, а тепер розбійника Хосе Марію, який розповідає йому про свою пристрасть і ревнощі до циганки Кармен.

Хосе – жертва кохання. Він сильна людина і об’єк-тивно бачить недоліки і вади своєї коханої. Він розуміє, що в його коханні є щось нице, тваринне, що ця примхлива циганка безжалісно руйнує його життя. “Я й не помітив, як став мазуриком, – каже Хосе оповідачу. – Вродлива дівчина спантеличує тебе, ти б’єшся за неї, стається нещастя, ти живеш у горах, і раптом із контрабандиста перетворюєшся на злодія”. Але таке розуміння ніяк не допомагає йому.

Він заручник власної натури, що веде його звивистими шляхами до вбивства і в’язниці. Про історію кохання Кармен і Хосе ми дізнаємося зі слів оповідача, який майже холодно веде розповідь про пристрасті Хосе і Кармен. В новелі знайшли відбиток майже всі ознаки майстерності Меріме-новеліста.

На побіжний погляд історія трагічного кохання циганки Кармен і контрабандиста Хосе – пряме свідчення романтизму письменника. Від романтизму тут і вибір сильних природних людей – персонажів, що нехтують мораллю, і місцевий колорит, і незвичайні події. Але і в цій новелі романтизм нейтралізується. Цього автор досягає за допомогою низки прийомів: показ зв’язку характерів Кармен і Хосе з оточенням, уведення до романтичних образів героїв непривабливих, майже натуралістичних деталей, психологічне тлумачення мотивів поведінки коханців.

Піднесене звучання також знижує іронічний археолог-аматор, який подорожує Іспанією з метою перевірки власних висновків щодо справжнього місця битви під Мунде, що відбулася за часів Цезаря. Твір розпочинається коментарем оповідача на історичну тему і завершується невеличким екскурсом в етнічну історію циган. Нейтральність початку й фіналу новели відтіняють пристрасну та напружену оповідь основних частин, змушують поставитись до них критичніше.

Завдяки такому прийому Меріме в новелі “Кармен” зумів продемонст рувати неперевершену глибину психологічного аналізу і без мелодраматичних ефектів та штучного пафосу розповісти про одвічну людську драму.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Драматичні пристрасті в новелі Проспера Меріме “Кармен”

Categories: Твори з літератури