Категорія: Твори з літератури

Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав”

На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово. Будучи викладачем піїтики, Г. Сковорода викладав предмет по-своєму, працював залюбки, написав підручник. Це не подобалось єпископу, а ще більше не сподобалася, сміливість, з якою Сковорода йому відповів: “Одна справа – архієрейський […]

Світ природи й людини в кіноповісті “Зачарована Десна”

“Зачарована Десна” – твір про історичну долю української нації, її культуру, неповторну, своєрідну народну творчість, сімейні традиції, про працю, про красу та велич рідної природи. Кіноповість невелика за обсягом, написана у формі спогадів письменника про дитинство та юність. Із перших сторінок порушується проблема гармонійного існування людини з оточуючим світом, любові до всього живого. Мати любила усе саджати, щоб “проізростало”, їй подобалось поратися коло землі, віддавати їй свої сили. Батько був […]

Ми відповідальні за тих, кого приручили

Без чого не можна жити людині, щоб бути справді щасливою? Звичайно, це дім і сім’я. Родина – це ті, хто піклуються і переживають за тебе, уболівають і співчувають. Іноді трапляється так, що людина залишається самотньою. Щоб уникнути самотності, щоб знати, коли ти повертаєшся додому, що на тебе там чекають, люди заводять тварин. Це прекрасні істоти, які дарують радість спілкування, відчуття, що ти не один, що ти комусь потрібний. І Не […]

Твір за казкою М. Матерлінка “Синій птах”

Головні герої казки: Тільтіль і його сестра Мітіль. Це діти бідного дроворуба. Згодом до них приєднаються і інші казкові герої. У будиночку дроворуба напередодні Різдва. Фея Берилюна говорить діткам, що їм доведеться здійснити небезпечну подорож, щоб знайти Синього птаха, який може вилікувати хвору дівчинку. Це принесе їй щастя. Вони говорять про пиріжки, яких достатньо у ба гатому будинку навпроти, що там гарно, а у них бідно. Фея. Жодної різниці. Тільки […]

Адам Міцкевич в українській літературі

У 1855 році в статті “Адам Міцкевич в українській літературі” Іван Франко після коротких згадок про перші переклади польського поета українськими письменниками зауважив: “Від тих перших променів відродження української літератури тягнеться аж до нашого часу, як нитка червона, вплив Міцкевича на поетичну творчість українських поетів”. Звернення до “кримських” творів українських письменників XІX-XX століть розпочалося на уроці з виразного читання. Цікавий літературний матеріал учитель знайде в антології “Наче з арфи золотої…” […]

Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі

Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного, тому Ж. Верн і Г. Веллс вважали його своїм учителем. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню американської національної літератури. Така різноманітність творчих досягнень Е. По стала можлива тому, що він особливу […]

Твір “День святого Валентина” або “День закоханих”

14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його відзначають вже давно. День закоханих названий на честь святого Валентина. За легендою, ця людина була лікарем та священиком. В ті часи злий римський імператор заборонив закоханим одружуватися. Він хотів, щоб чоловіки всі свої сили віддавали […]

Астролог Ю. Андрухович

У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч із ними “ахи”, Коли роззявлять на площі Голодні роти бідолахи. Земля собі пілігримить, Кружляє собі й кружляє, А хтось нові […]

Про що я думаю, читаючи балади

В основі балад лежать переважно історичні теми, легенди. Герої балад – люди сильні духом, мужні, які борються за справедливість, які навіть ціною власного життя готові відстоювати свої принципи, знають ціну дружби, є захисниками. І них – одне слово, усіляко протистоять злу. Балади знайомлять нас із життям і побутом різних народів, з їхніми традиціями. Одна з народних балад, яка належить англійському фольклору, розповідає про безстрашного Робін Гуда. Це славетний борець за […]

Значення символічних снів Грінєва і Раскольнікова

Як океан, об’ємиста куля земний, Земне життя навкруги Обійнята снами… І безодня нам оголена Зі своїми страхами й мулами… Ф. І. Тютчев Є в нашому житті час, коли ми не належимо собі, коли нами грають таємничі й незбагненні сили, породжені Космосом і Хаосом. Це час – час сну, коли душу відривається від тіла й живе своїм самостійним життям. Сон літературного героя – це частина історії його душі. Разом з пушкінською […]

Краса врятує світ

Хто відчув насолоду мистецтва, Для того вже інші насолоди не існують. А. П. Чехов Сонет “До прекрасного” Вільяма Вордсворта, видатного англійського поета-романтика, розкриває перед читачем сутність мистецтва в житті людства, його функцію у формуванні “прекрасних” рис людини. Вірш починається словами: “Святе мистецтво! В пензлі чи пері…” Автор визначає мистецтво як “святе”, бо вважає, що воно має якусь вищу силу та може увінчати будь-яку мить: чи то хмарина, що пливе в […]

Основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова

Болісні переживання самітності, відчуття бесприютности, безплідності існування, мертва нудьга, пекучий і беззмінна, “як пломінь”, сум – от основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова Багато сучасників поета були людьми нескінченно самотніми, замкнутими в собі, вони відчували навколо лише льодову порожнечу, ніщо не могло зігріти їхнє серце, та й самі вони не випромінювали щиросердечної теплоти. Лєрмонтов зумів передати атмосферу свого часу, настрою своїх сучасників. Він відчував біль свого покоління гостріше інших, […]

Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Кота

Кіт дістався в спадщину молодшому синові мірошника. Почувши про намір зневіреного бідняка з’їсти його й зі шкіри зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечн і серйозним: “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок так замовте пари чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така жалюгідна частка, як вам здається””. К. ловить дичина й приносить її в дарунок королеві від […]

Спілкування – це наука чи мистецтво?

Гадаю, що кожен на питання: чи вмію я спілкуватися, – відповість так: “Скільки живе людина, стільки вона вчиться”. Знань ніколи не буває багато. А знання мовного етикету характеризують загальний рівень інтелекту й культури особистості. З питань культури спілкування написано чимало досліджень мовознавцями, психологами, вченими різних наук. Чому ж цьому питанню надається так багато уваги? Спілкуватися можна “грамотно” й “безграмотно”. Партнерів по спілкуванню можна перетворити на недругів, а можна – у […]

“Жива” і “мертва” вода в українських народних казках

З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися. Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної. Як ударив рак – […]

Жива пам’ять про Котляревського

Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж задивлявся на птахів, що летіли до вирію, а може, просто приємно було міряти кроками цю […]

Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим…” Т. Шевченка

Минають роки, століття; відходить у небуття покоління людей, змінюються звичаї, вірування, погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим століттям. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думки й помисли їх авторів завжди звернені до майбутнього, завжди чарують і надихають нові покоління. До таких скарбів світового значення належить творчість великого поета України Тараса Шевченка, який мріяв про вільну державу, її […]

Маклена Граса Куліш Микола

Маклена Граса Дія перша І 1 Вдосвіта Анеля будила матір – неголосно, схвильовано: – Мамо! Матусенько, люба! Чуєш, мамо? Та проснися ж! Мати. А-а-а! Це ти, Анелько? Що? У тата знову ядуха? Анеля. Ні-ні! Тато снить. Це мені треба зараз з тобою поговорити, а ти щоб з татом… До десятої години треба… Ой, мамцю! Яке це для мене несподіване щастя! Та й для тебе теж, я вважаю. Еге ж, мамочко? […]

Трагедія морального занепаду інтелігента у романі В. Підмогильного “Місто”

В українській літературі початку XX століття з’являється новий герой – герой-письменник, який із глухого закутка їде “завойовувати” місто як омріяну ним райську територію, котра, ймовірно, дасть йому змогу реалізувати свій потенціал, розвинути талант, утвердитися, стати відомим, визнаним. Як бачимо, тема твору доволі актуальна в наш час: тисячі молодих людей із глухих провінційних містечок, занедбаних, забутих владою, із маленьких селищ у пошуках кращої долі їдуть у великі міста. Лише одиниці досягають […]

Оповідання про природу про пори року

Оповідання про природу про пори року У чому майстерність або вміння описувати природу кількома словами? А може бути природу, взагалі, не треба описувати, а досить просто тихо посидіти й помовчати, може просто послухати природу, а вона розповість усе сама. Про що може розповісти шум лісу або плескіт води лісового струмка, або лемент чайок на березі широкої ріки. А може скрип дерев, що порушують нічну тишу, поділиться своїм невідомим секретом, у […]

Протест проти рабської моралі

Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, як і більшості його творів, що належать до інших жанрів, є мотив несвободи України. Митець […]

Реальність чуда. Твір по новелі Герберта Уэллса “Чарівна крамниця”

Всі ми виростаємо на казках і всім житті, що залишилося, чекаємо чуда. Від нашого сприйняття миру залежить, відбудеться воно чи ні. Герберт Уэллс у новелі “Чарівна крамниця” показав нам, як по-різному діти й дорослі бачать і сприймають мир. Доторкнутися до чарівництва вдається деяким, тому що людині необхідна нестримна фантазія, воля від земних турбот і твердого реалізму. Такий погляд на життя зберігають діти, а дорослі, може, і хотіли б, так не […]

Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького

Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не дивно. Адже все своє життя письменник “кров’ю і нервами” був зв’язаний з трудовим простолюдом, бо […]

Атала характеристика образа Атали

АталаУважається дочкою вождя плем’я мускогульгов, але теперішній батько її – іспанець-християнин Пилип Лопес. Християнкою була й мати А., що хрестила дочка й виховала її в християнській вірі. При народженні А. мати її дала обітницю, що дівчина збереже цнотливість і присвятить все своє життя цариці небесної. Перед смертю матері А. на її прохання заприсягла їй, що не порушить обітниці. Меж тим А. зустріла Шактаса й полюбила його так сильно, що, щоб […]

Людина й природа у творчості Куприна

Уперше купринская концепція людини й природи була відтворена як щось цілісне в добутках Поліського циклу, основу якого склали такі оповідання, як “Лісова глухомань”, “Олеся”, “На глухарей”. Єдність циклу багато в чому обумовлено образом оповідача-мисливця, через сприйняття якого зображується природа і який сприймає її як реальний і одночасно таємничий і загадковий мир, гідний спостереження й осмислення, і рівноцінний миру людини в загальному потоці буття Почуття зв’язку й споріднення із цим миром […]

Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко

Герої роману “Маруся Чурай” живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної системи, підкресливши тим, що державність і незалеж-ність – одвічна мрія українського народу. Ліна Костенко у цьому творі найбіль-шою мірою довела, що українській ментальності притаманні не тільки […]

Світло в поезії І. Бродського

Іосиф Бродський – нова ера в історії російської поезії. Поет, який творив у XX ст., він безумовно поет XXІ століття. Він вивів російську поезію з глухого кута авангардизму і безглуздя, довівши, що навіть переміщення предметів уже поезія, якщо до справи взявся Поет. Страницу и огонь, зерно и жернова, Секиры острые и усеченный волос – Бог сохраняет все: особенно слова Прощенья и любви, как собственный свой голос. Світ, у якому живе […]

Твір “Зимові канікули”

Я дуже люблю зимові канікули. Хоч вони й значно коротші за літні, зате завжди проходять весело та яскраво. Все тому, що на зимові канікули припадають мої улюблені свята – Новий рік та Різдво. Усі два тижні відпочинку від занять панує святкова атмосфера. Зазвичай я проводжу зимові канікули вдома, тому що на свята до нас приїжджають бабуся та дідусь або інші родичі. Ми всі разом готуємося до святкування – прикрашаємо дім […]

Спростувати чи довести тотожність “середні віки – темнота”

…Римська імперія пала, і з її падінням закінчилась велика епоха, увінчана лаврами мудрості, знань, краси, величності, пишності. З її падінням прийшов кінець і розвинутій цивілізації, світло якої відродиться лише через десять століть – суворих, темних, дивовижних, лютих, шалених, невимовно прекрасних. Про них я і поведу мову. Відмотуючи перфоровану плівку часу назад, від моменту відкриття Вест-Індії ми поринемо у часи, які здобули назву середньовіччя. Темна, дика, безпросвітна доба, затаврована жорстокістю і […]

Замітка до стінгазети. Спортзал став кращим, ніж новий

Останнім часом змінився вигляд шкільного спортзалу. Старшоклас ники разом з батьками встановили грати на вікнах – це рятує скло від неслухняного м’яча. Учні 6-8 класів самотужки полагодили спортивні мати, хоч довелося докласти неабияких зусиль. Поштукатурено й пофарбовано стіни приміщення. Значну роль у ремонті спортзалу відіграла рада школи. Це вона розшукала спонсорів-батьків, за чиї кошти було придбано усе необхідне для роботи. Хочеться щиро подякувати школярам та їхнім батькам за добре виконану […]

Автор і герой у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С

Художня своєрідність роману “Євгеній Онєгін” полягає в тому, що одним з персонажів його є сам автор. Роман насичений думками й міркуваннями поета, його почуттями, спогадами про юність, друзів, і т. д. Як зауважує С. Г. Бондарів, “в “Онєгіні” нам не дано забути про автора… і об’єктивність роману звернена постійно в образ свідомості, уявлювану реальність”. У своїх ліричних відступах Пушкін стосується буквально всіх сторін сучасного життя – утворення й виховання, літератури […]

Сенс назви твору Кнута Гамсуна “Пан”

XX століття позначилося інтересом до міфу як з боку письменників, так і з боку читачів. Міф завжди вважався глибинною основою людського та історико-культурного буття, а письменники XX століття прагнули по-новому показати давній міф, використати його символьну спрямованість, аби показати його нові грані, що відкриваються у наш час. Одним з таких авторів був Кнут Гамсун – автор роману “Пан”. Чому ж так назвав свій твір письменник? Герой роману лейтенант Глан спершу […]

Тема поета і поезії у ліриці Марини Цвєтаєвої

Марина Цвєтаєва народилася у Москві 26 вересня 1892 року. Якщо вплив батька, Івана Володимировича, університетського професора і творця одного із кращих московських музеїв, до пори до часу залишався схованим, прихованим, то мати, Марія Олександрівна, жагуче і бурхливо займалась вихованням дітей до самої своєї ранньої смерті і, по вираженню дочки, “завила” їхньою музикою: “Після такої матері мені залишилося тільки одне: стати поетом”. Але, ставши поетом, Марина Іванівна Цвєтаєва повною мірою заплатила […]

Викриття марнославства буржуазії

Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє потрапити до аристократичного середовища. Йому здавалося, що, […]

Історія створення роману “Петро Перший”

Як ми вже знаємо, ще в 1917 році Толстой намагався знайти розгадку цього в минулому. Тоді ця спроба закінчилася невдачею: ідеалістичний світогляд письменника привело його до помилкових висновків. Оповідання “День Петра” глибоко песимістичний. І справа не в тому, що Петро в очах автора – напівбожевільний деспот, а в очах народу – антихрист, що слідом за символістом Мережковським. Толстой інший раз наділяв великого державного діяча рисами дегенеративності. Джерело песимізму в тому, […]

Моpальна кpаса і духовна велич людини в кіноповісті Олександpа Довженка “Зачаpована Десна”

“Я наpодився і жив для добpа і любові”, – так визначив своє життєве кpедо Олександp Довженко. Кому не відоме це славне ім’я сьогодні. Письменнк, кіноpежисеp, великий патpіот свого наpоду і син свого часу. Кого не хвилюють його кіноповісті. Всесвітнє визнання його таланту незапеpечне, бо ще майже соpок pоків тому на спеціальному конкуpсі у Бpюсселі сеpед 12 найкpащих фільмів усіх часів і наpодів названо було і його “Землю” укpаїнського pежисеpа. Відтоді […]

“Геній християнства” Шатобріана

Першим масштабним виявом названого перелому став трактат “Геній християнства”, що з’явився 1802 р. Цей твір вийшов після його повернення на батьківщину у 1800 p., але він був задуманий і в основному написаний ще в Лондоні, в ньому відбилося не тільки згадуване навернення автора, а й рух ідей серед французької еміг-рації. На рубежі XІX ст., зокрема, там ширилися ідеї поновлення “єдності літератури з релігією”, що й прагнув реалізувати Шатобріан у “Генії […]

Казка поняття узагальнююче

Наявність певних жанрових ознак дозволяє віднести той або інший прозаїчний добуток до казок. Життя казки – це безперервний творчий процес. У кожну епоху відбувається часткове або повне відновлення казкового сюжету. І на прикладі казки П. П. Єршова “Ковзанів-горбунок” ми простежимо прояв народних традицій у літературній казці. П. П. Єршов ще будучи гімназистом захоплювався фольклором. “Серед старих він уважно прислухався до оповідань про повір’я, звичаї, життя російського народу”. В 1834 році […]

Про кого розповідає Екзюпері

Це дуже гарно – йти над морем хмар, це дуже красиво, але пам’ятайте: під тим морем хмар – вічність… Ми часто попадали в скруту. Начальники аеропортів по тривозі викликали наших товаришів. І поступово всі вони збиралися круг нас, мов коло ліжка хворого. Співчуття. Марні поради. Але скільки в них ніжності! Ми боялися втрачати товаришів. Ніхто ніколи не замінить втраченого товариша. Нема скарбу, дорожчого, аніж спогади, пережиті разом тяжкі години, сварки, […]

Сонети Шекспіра. Матеріал для написання твору

Справжніми шедеврами світової лірики є сонети Шекспіра, заново відкриті радянському читачеві С. Маршаком і Б. Пастернаком. Знайомство із сонетами завжди привертає увагу школярів-старшокласників, тому що в цьому віці починаються їхні пошуки відповідей на питання про дружбу й любов, чому присвячене більшість сонетів Шекспіра. Якщо вчителеві представиться можливим провести вечір поезії, присвячений сонетам Шекспіра, то почати підготовку до нього треба завчасно: учні повинні залишитися із Шекспіром “наодинці”, відчути ліризм його сонетів,, […]

Україна – моя рідна держава

Прочитала і поринула у спогади. Школа… Урок української мови і літератури. З уст учителя звучать слова: Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті міста, голубінь легкокрила! А далі: “Зорі ясні, погожії, тихії води!”. Це моя вишнева Україна. У зірках, у вербах, у квітці, у пташині, в дитячій усмішці, в дівочих очах, у хвилях Дніпра, в ланах золотої пшениці. Україна… В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і […]

Визначення поняття “казка”

Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали і спробуємо дати раду них. Щоб вивчити казку, ми повинен мати хоча б попереднє уявлення неї. Один із визначень, заведених у Європі, дали Вольті і Поливання. Зміст його зводиться ось до чого: під казкою з […]

Як живе і вмирає рід?

Роман “Вершники” – один із кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, роман “Вершники” прекрасний героїко-романтичним духом: “О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, клятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік!” Чи […]

Народні джерела характеру Катерини

Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно “Грози”. Це пісня про трагічність добра й […]

“Я ” Новела про добро і зло в житті та в душі

Ідейно-художній зміст Новела “Я ” має ліричний зачин. Саме з нього постає зримий, реальний образ матері-України: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Матір приходить до сина, коли він має хвилинку для перепочинку між жорстокими битвами. “Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя нестерпна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим пре­красним печальним образом”. Але поступово […]

Чому жодна історія любові в житті Печорина не мала щасливого кінця?

Як хитро в діві простодушної Я мрії серця обурював! Любові мимовільної, безкорисливої Безневинно зрадилася вона… Що ж груди тепер миючи повна Тугою й нудьгою ненависної?… О. С. Пушкін У романі “Герой нашого часу” Лєрмонтов ставить перед собою завдання описати характер головного героя. Це завдання автор відкрито формулює в передмові до “Журналу Печорина”: “Історія душі людської чи не цікавіше історії цілого народу”. Розкриваючи характер Печорина, Лєрмонтов зіштовхує його із самими різними […]

Один день Івана Денисовича характерисика образа Кильгаса Иоганна

Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом. Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти. У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони із Шуховим – перші майстри й працюють на парі. Червоновидий, угодований – дві посилки щомісяця […]

Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло

В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро Конащевич та Марко Жмайло. Так склалися обставини, що ще трирічною дитиною Петро залишився сиротою. Його батько й мати загинули під […]

Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість

П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та простого люду, їх взаємини між собою. Реальні герої й герої вигадані діють тут згідно […]

Письмовий переказ із елементами характеристики. Лисичка й Журавель

План 1. Де жили Лисичка та Журавель? 2. Як лисичка пригощала Журавля? 3. Що вчинив Журавель? 4. Чим повчальна ця байка? Зразок Лисичка й Журавель Жили в лісі Лисичка та Журавель. Одногі разу запросила Лисичка Журавля до себе в гості. Хитра Лисичка намазала тарілочку кашею й поставила перед Журавлем. Швидко вилизала Лисичка кашу, а Журавлю незручно клювати дзьобом, не зміг він наїстися каші, так і залишився голодним. Лисичка ж більше […]

Відповіді до теми Мацуо Басьо

1. Яким поетичним висловом часто послуговуються, називаючи Японію? Відповідь: Країна сонця, що сходить. 2. Які незвичайні для європейців свята існують у Японії? Відповідь: Ханамі – свято милування квітучою сакурою; цукімі – свято милування місяцем тощо. 3. Література і культура якої країни мали надзвичайний вплив на розвиток Японії? Відповідь: Китаю. 4. Що в перекладі означає літературний псевдонім “Басьо”?Відповідь: Бананова пальма. 5. Що символізує в мистецтві Японії вислів “бананова пальма”! Відповідь: Нестійкість, […]

Звичайна людина у незвичайних обставинах

Читаючи роман Олеся Гончара “Людина і зброя”, я іноді з жахом думала, як би я та мої друзі й знайомі повели себе в ситуації, подібній до тої, що в ній опинилися герої цього твору. Але як важко уявити, що сьогодні ти, випускник школи, сповнений мрій, сподівань, планів на життя, завтра не вступиш до учбового закладу, про який мрієш, а опинишся в жахливому вирі війни. І чи вистачить у тебе мужності […]

Яка користь людині придбати весь світ, якщо він втрачає власну душу?

Оскар Уайльд – один з тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не лише як творці художнього тексту, а і як особистості. Непересічність цієї фігури виражається вже в тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не лише в прозі, але і в житті. Оскар Уайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний щодо історії характер. Він вважав, що твір, Мистецтво, краса є перинами. І […]

Сюжет роману Горького “Мати”

Роман “Мати” – добуток, створений на рубежі двох століть, у нелегкий і бурхливий час, що стрімко несе все старе й дающее життя новим ідеям, новим суспільним плинам, які опановували розумами й серцями. Процес корінного ламання суспільного світогляду, що розгорнувся в російському суспільстві в даний період, відома боротьба між новими матеріалістичними й ідеалістичними філософськими плинами, що виникли на рубежі XІX-XX століть, – все це не могло не знайти відбиття в літературних […]

Патріотизм “Слова о полку Ігоревім”

Серед усіх пам’яток прадавньої української літератури визначне місце займає “Слово о полку Ігоревім”, що є твором високопатріотичним і високохудожнім. Події, зображені в “Слові о полку Ігоревім”, є трагічними для історії нашого народу. Це період феодальної роздробленості й занепаду могутньої держави Київська Русь. Затьмарені пошуками наживи, нових земель, руські князі ворогують між собою, з сусідніми племенами, підриваючи силу народу й країни. Полум’яне слово автора твору з болем розповідає про поразку Ігоревого […]

Страшна помста характеристика образа Чаклун

СТРАШНА ПОМСТА Повість Чаклун – герой, що з’єднав у собі негативні риси всіх негативних персонажів циклу “Вечорів”. Чаклун – перша гоголівська спроба зобразити Антихриста. У цій спробі Гоголь опирався на новелістичний досвід німецьких романтиків і їхніх російських епігонів “Замок ейзен”, 1827). У фіналі повести образ К. одержує “міфологічне” тлумачення в дусі все того ж Л. Тику і народної космогонії сектантів-богумилов; “німецький” образ головного героя-лиходія уплетений у стилістичний візерунок українського пісенного […]

Образ жінки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія”

Матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932-1933 роках, присвячено цей твір. Центральним образом роману-хроніки У. Самчука “Марія” є жінка, яку за силою духу можна порівняти з Марусею Богуславкою чи Роксоланою. Лише доля випала їй буденна, звичайна і Складна. З моменту появи Марії на світ відчувається якась тривога. Маленька дівчинка носить доросле ім’я, її звуть не Марійкою чи Марічкою, а тільки Марією, іменем, яке перекладається як “гірка”. Автор уже […]

Якою я побачив зиму вчора на прогулянці

Якою я побачив зиму вчора на прогулянці Рання зима. Ще зовсім не холодно, і так хочеться вибігти погуляти! Зиму на прогулянці я побачив не тою зимою, яка стара, холодна та жорстока, яка вбиває пташок та звіряток, насилає хвороби на людей та не дає навіть носа висунути на вулицю. Це була лагідна біла дівчина, яка припорошує землю снігом. Ця зима була вдягнута в пухнасту білу ніжну шубку. Вона не прилетіла без […]

Природа як фон почуттів ліричного героя в поезіях А. Малишка

Поезія А. Малишка в уяві кожного українця асоціюється з піснею, адже він писав пісні – жанр, який мав чимало прихильників, особливо якщо це ліричні пісні. Мудрі, ніжні, мелодійні вірші зворушують серце й уяву. Таємницю зачарованих мелодій-віршів А. Малишка Олесь Гончар пояснював так: “Народнопісенна основа в його творчості не стилізація, то його власне поетичне мислення, органічна поетова образність, що зливається з художнім розливом образності народної”. Ця народнопісенна основа зумовила особливе ставлення […]

Коробочка одна з “мертвих душ”

Поема “Мертві душі” належить до числа тих вічних книг, які ввійшли в скарбницю російської світової літератури. Із самого початку поема була задумана в російському національному масштабі. Близько 17 років працював М. В. Гоголь над цим добутком. Він хотів “показати хоча з одному боку всю Русь”, “усе, що не є й гарного й дурного в російській людині”. Письменник, за словами Миколи Гавриловича Чернишевського, сказав нам “правду про нас самих”. Майже половина […]

Значення антитези в побудові повісті 0. Кобилянської “Земля”

Світ, як відомо, складається із суперечностей. Світ є антонімічним: день і, і ніч, життя та смерть, свобода й неволя. На землі точиться постійна боротьба – боротьба за гроші, за місце під сонцем, за те, щоб бути першим, найшвидшим, найсильнішим… І чомусь нікому не спадає на думку, що місце під сонцем кожнії людина має щодня з ранку до вечора. Світ повісті Ольги Кобилянської, загалом реальний, має під собою напівфан тастичне підгрунтя, […]

Улюблені героїні Л. М. Толстого у романі “Війна і мир”

Прийнято вважати, що у романі “Війна і мир” у Толстого одна улюблена героїня – це Наташа Ростова. Толстой, безумовно, любив Наташу. Ця героїня насправді прекрасна і непередбачена. Прототипом Наташі послужила чарівна Т. А. Берс, що дуже подобалася Толстому. Але в ряді героїнь роману є ще одна героїня, що не менш дорога авторові. Це княжна Мар’я. Вона теж має свій прототип. Прототипом княжни Мар’ї була мати Толстого. Письменник не пам’ятав своєї […]

“Канцоньєре”

Найнеоднозначнішою постаттю Ренесансу, принаймні для мене, є Франческо Петрарка. Його ім’я – одне з тих, яке називають одразу ж, не замислюючись ані на мить, коли постає питання про літературу італійського Відродження. З нього зробили культ, його поезія стала взірцем, який сформував усю ліричну традицію Італії. Та виникає питання, чи всі, хто курив йому фіміам, дійсно розуміли його та його ідеї, принципи, переконання? Питання риторичне, але те, що відповідь ми навряд […]

Шлях Елайзи Дулітл від нвітнарки-кокні до “чарівної леді”

Твір за комедією Дж. Б. Шоу “Пігмаліон”. Усім нам з дитинства добре відома казка про чарівне перетворення Попелюшки на прекрасну принцесу. У п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” з героїнею також відбувається чудесна метаморфоза, щоправда не за допомогою чарівної палички феї, а завдяки таланту вченого, природній обдарованості дівчини, наполегливій праці обох і його величності випадку, який звів професора Генрі Хіггінса і квіткарку Елайзу Дулітл. Елайза – юна дівчина, яка заробляє собі на […]

Народно-пісенний супровід весілля

Одруження з давніх-давен було цілою системою ритуалів. Це – драматичне дійство, кожен з учасників якого виконував призначену йому роль. Головні учас­ники – це, звичайно, молодята, яких називали князем і княгинею. їхні родичі чи друзі виконували ролі дружка і дружки, від жениха були два старости, дві сва­хи, музики. Весілля проходило в декілька етапів: сватання, заручини чи замовини; запро­шення на весілля, оглядини; весілля, після весільне понеділкування. Передвесільні обряди починалися сватанням, на якому […]

Конфлікт між благородними прагненнями Дон Кіхота і реальністю

Дивовижно вигаданим чином вважав М. Горький головного героя роману Сервантеса – Дон Кіхота. Дійсно, лицар з Ламанчі представляється мені незвичайним, своєрідним персонажем, тому що в ньому тісно переплелися невгамовна фантазія і мрійливість, спрага подвигів і прагнення стояти на варті добра і справедливості. Начитавшись романів, один хитромудрий ідальго уявив себе лицарем і відправився в шлях, маючи на меті викорінювати будь-якого роду неправду і, підвівшись зі всілякими випадковостями і небезпеками здобути собі […]

Тема любові у творчості Купріна

Оповідання “Гранатовий браслет” має цілком реальну основу. Однак талант Купріна конкретний життєвий факт перетворив на історію, про яку століттями мріють і тужать кращі уми й душі людства: поети, романісти, музиканти, художники. Дрібний чиновник, самотній і боязкий мрійник безнадійно закоханий у молоду світську даму. Княгиню Віру. Вісім років триває безмовних роман. В улюбленій жінці для Желткова втілена вся краса землі: “немає ні звіра, ні рослини, ні людини, прекрасніше вас і ніжніше” […]

Філософсько-символічне значення повісті Ернеста Хемінгуея “Старий і море”

Філософсько-символічне значення повісті Ернеста Хемінгуея “Старий і море” Ернест Хемінгуей – всесвітню відомий американський письменник, твори якого г правдивим свідченням очевидця і учасника найтрагічніших подій XX століття. І Хемінгуей народився в родині лікаря, У вісімнадцять років став журналістом. Він був не просто газетярем, а кореспондентом самої історії, тому у його прозі відчувається Щиросердість людини, співпереживання стражденним та гнобленим. Герої Е. Хемінгуея – мужні й розумні люди, але відчувають себе зайвими […]

Снігова королева характеристика образу Герди

Герда – казковий образ маленької дівчинки, втілення любові, вірності, мужності і безстрашності. Сила Г., за словами Андерсена, “в її милому, безневинному дитячому сердечку”. Г. рятує свого друга Кая, зачарованого Сніговою королевою. У серце Кая проник осколок “чарівного дзеркала троля”, і все навкруги з’являється перед ним в спотвореному виді. Зла Снігова королева здається йому розумною і чарівною, зразком досконалості. Вона відвезла Кая у свій чарівний замок. Г. доводиться здолати безліч труднощів, […]

Проблема вибору

Чіпка Вареник – це не просто образ із твору Панаса Мирного. Це, певною мірою, образ-символ свого часу. На перехресті суспільних перетворень завжди виникає критична маса, що готова вибухнути. Але що є підгрунтям такого вибуху? До чого це призведе? Відповідь на це питання формує суспільство у ставленні до таких бунтарів. Панас Мирний як талановитий хронолог не намагається своїм авторським втручанням підвести нас до тієї чи іншої думки щодо Чіпки. Він лише […]

Міфологічний мотив старогрецьких часів у повісті “Ніоба”

Як видно з повісті “Ніоба”, О. Кобилянська дотримувалася думки, що попівське середовище на Буковині не може бути джерелом справді народної національної інтелігенції, бо в попівських родинах, як правило, панує моральний та інтелектуальний застій. Печать традиційної старо-світчини лежить на всьому укладі життя священика Яхно-вича. Виховання дітей у його домі було просякнуте, за словами сина Осипа, “релігійним фанатизмом”, “вузькими почуваннями” і “батьківським егоїзмом”. Цілком зрозуміло, що такий дух традиційної заскорузлості у вихованні […]

Казкар Ю. Андрухович

Казкар Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І я махнув на похвали – Мене ви знаєте як зайду, А все ж зовете за столи! Адже в мені бринить […]

Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк

Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]

Осмислення трагічної долі українського народу у романі Самчука “Марія”

Зараз нам важко навіть уявити, що у XX столітті в центрі Європи в державі, яка проголошувала себе найгуманнішою, могло бути таке явище, як голодомор – зумисне, насильницьке моріння людей голодом. Це явище шокує вже само по собі, змушує співпереживати. Тому не дивно, що роман Уласа Самчука “Марія” став своєрідною сенсацією, бо торкнувся незнаної для європейців сторони життя – запланованого компартією геноциду українського народу – і відтворив трагедію України під комуністичним […]

Кобзарська народна пісня

Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла по Запорожжю. А може це зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч з ним – хлопчика-поводира. Якось ми з мамою гуляли в саду Шевченка й побачили натовп людей біля лавки на центральній алеї. Люди оточили якогось чоловіка й мовчки слухали. Ми підійшли ближче, на […]

Казка з “Сну Обломова”

Одним з видатних добутків літератури XІX століття є роман І. А. Гончарова “Обломів”. Добуток з’явився своєрідним дзеркалом своєї епохи. “Обломів” став для російського суспільства “книгою підсумків”. Саме тому Добролюбов привітав добуток Гончарова. Роман розкрив страшну силу традиції, показав таке існування, при якому “норма життя була готова й преподана… родителями, а ті прийняли неї, теж готові, від дідуся, а дідусь від прадіда…”. Утвір Гончарова переконувало читачів, що для живого життя мало […]

Образ Принцеси на горошині

Принцеса на горошині – образ, створений за мотивами народних казок, в яких принцесі доводиться витримати випробування, – довести, що вона задовольняє вимогам, що пред’являються до неї. До своєї героїні Андерсена відноситься з лукавим гумором. Після випробування ні у кого не залишається сумнівів в тому, що дівчина, яка дощовитою ніччю прийшла в королівський замок, дійсно принцеса. “Вона відчула горошину через сорок матраців і пуховиків – такою делікатною особою могла бути тільки […]

Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича

ИОНиЧ Старців Дмитро Ионич – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж. Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар опівночі, він, догадуючись, що це всього лише жарт, проте їде туди й бродить, закоханий, схвильований від надміру почуттів безмовністю й таємничістю ночі Наступного […]

Життєстверджуюча сила роману “Сто років самітності”

На той час, коли роман “Сто років самітності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок важких, неспокійних, часом болісних років. У книзі показана не вся історія країни, а лише найбільш гострі її моменти, характерні не тільки для Колумбії, але й для інших держав Латинської Америки. Габріель Гарсіа Маркес не ставить собі мета відобразити в художній формі історію громадянських воєн своєї батьківщини. Трагічна самітність, властивому членам сімейства […]

Про що розповів Очумелов. Твір за оповіданням А. Чехова “Хамелеон”

Ох, добродії, ну і днинка видалася сьогодні! Як завжди, я за справами служби йшов через базарну площу. Зі мною був Єлдирін. Він допомагав мені вирішити низку питань. З ранку у мене настрій був непоганий, я одягнув нову шинель, справна така шинель. І хто б міг подумати, що неприємності сьогодні на цій площі стануться через те, що наш народ не знає головного: чи належить генералош Жигалову собака, який укусив за палець […]

Значення творчості Марка Вовчка

І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. ІІ. Значення творчості Марка Вовчка. 1. Фольклорна основа. 2. Новий оповідач. 3. Зміцнення жанру соціально-побутового оповідання. 4. Виникнення дитячої прози. 5. Марко Вовчок і Тарас Шевченко. 6, Зміцнення авторитету нашої літератури. ІІІ. Актуальність творів Марка Вовчка.

Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над Людиною

Драматургія Карпенка-Карого розманітна за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній іїравдиво відтворено нові зміни житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її проби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і землі, […]

Для кого в світі живемо?

Україна… Моя батьківщина, той найрідніший у світі куточок, де я народилася, де стоїть наш будинок, де могили рідних мені людей, де моя школа, учителі, кохані, діти. Навколо усе таке звичне, дороге, але справжню ціну усьому цьому відчуваєш лише тоді, коли втратиш. Якщо людина не байдужа, не живе життям рослини, їй важко покинути свій край. Згадайте лишень, з яким душевним надривом покидали свій злиденний край герої “Камінного хреста” В. Стефаника. Їм […]

Твір по дилогії Вересаєва “Два кінці”

Вслід За повістю “Без дороги” з’явилося оповідання “Пошесть” , що відбила новий етап ідейної еволюції Вересаєва, нові суспільні проблеми того часу. В оповіданні “Пошесть” ліберально-народницьким поглядам уже протипоставлена сама передова ідеологія епохи – марксизм Знакомая нам по повісті “Без дороги” Наташа, закінчивши гімназію, встигла побувати у Швейцарії й тепер разом зі своїм однодумцем студентом Даевим веде палкі суперечки з лібералами-народниками Троицким і Кисельовим, суперечки, у яких вона виступає як жагучий […]

Значення давньогрецької міфології для світової культури

У прадавні часи навкруги теплого й привітного Середземного моря склалися три культури. Одна була похмура і таємнича. Тамтешні люди не стільки жили, скільки готувалися до смерті. При житті будували собі посмертні оселі. Багаті володари створили для цього піраміди. Друга була страшна й кривава. Заради її богів приносили людські жертви. Третя була весела й найбільше полюбляла життя. То була культура жителів Пелопонесу, яких протягом історії їх існування називали різними іменами. Саме […]

Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році

Ніколи ще Росія не була в настільки скрутному становищі, як на початку XVІІ століття: зовнішні вороги, міжусобиці, смути бояр погрожували загибеллю землі російської. Москва перебуває у владі польського короля Сигізмунда, війська якого гноблять і грабують нещасних жителів. Сваволі і жорстокості поляків не поступаються запорізькі козаки, спустошливі російські міста. Поруч з Москвою стоять війська самозванця, тушинського злодія, шведи господарюють в Новгороді і Пскові. Початок квітня 1612 Два вершники – молодий боярин […]

Майстерність Івана Андрійовича Крилова

Іван Андрійович Крилов – великий російський байкар, що зробив байку не тільки гостро сатиричним добутком, але поднявший її на небувалу висоту. Його добутки не просто оригінальні, високомистецькі, але вони не втратили свого значення й у наші дні Крилов у своїх байках не просто критикував царську владу, уряд і чиновників, у багатьох своїх добутках він зображував сатирично й висміював конкретні події й певних історичних особистостей. Так, у байці “Квартет” поет висміяв […]

ЧиМожна Машу Миронову назвати “милим ідеалом” О. С. Пушкіна?

Не осліплений я Музою моею, Красунею її не назвуть, И юнака, побачивши її, за нею Влюбленною юрбою не побіжать. Приманювати вишуканим убором, Игрою око, блискучою розмовою Ні схильності в їй, ні дарунка немає. Але уражений буває мигцем світло Її особи незагальним вираженьем… Е. А. Баратинський Пушкін назвав “милим ідеалом” Тетяну Ларіну, головну героїню роману “Євгеній Онєгін”. Але чи можна застосувати це відоме визначення до героїні з іншого добутку? Інакше кажучи, […]

Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Закінчувалося насичене важливими подіями, але загалом досить спокійне XІX століття. Ніби в передчутті майбутніх історичних буревіїв людство переживало соціальні трагедії та морально-етичні потрясіння. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних випробувань. Людина за цих умов мала не втратити почуття власної гідності, не схилитися перед життєвими обставинами. Але ж чи є взагалі захист від долі, яка вже стоїть на порозі, яка вже постукала у двері? Над цими та іншими питаннями […]

Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича

“О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких від рідної Польщі. До неї він звер­тав свої поетичні рядки, до неї линули його думки. Перебуваючи у Росії, Міцкевич бував у Петербурзі і Москві, бачив Одесу і Крим. Прекрасні, аче чужі міста мало надихали поета на творчість, аж поки у […]

Правда як життєве кредо Платона Ангела

Я хочу правді бути Вічним другом І ворогом одвічним злу. В. Симоненко Правда була єдиним порадником у житті головного героя п’єси “Дикий Ангел” О. Коломійця – Платона Ангела. Правдою він жив, у любові до правди виховував своїх чотирьох дітей. Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. Цим принципам він був відданий до кінця життя, згідно з ними виховував дітей. Платона Ангела змальовано людиною […]

Наш національний характер

Національний характер – це “дух” народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає. Головні причини формування національного характеру, або менталь ності, географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. Найяскравішими представниками вітчизняного світобачення, на думку вчених, були Г. Сковорода, Т. Шевченко та М. Гоголь. Саме в їхній […]

Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич”

Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден […]

Романтичная історія любові в повісті Пушкіна “Дубровский”

Олександр Сергійович Пушкін – великий росіянин національний письменник. У його творчості відбилися волелюбність, патріотизм, мудрість і гуманні почуття російського народу, його могутніх творчих сил. Пушкіна був співаком і натхненником визвольного руху свого часу, і ці думки знайшли відбиття у всій його творчості. Герой роману “Дубровский”, мстячи за батька, у якого несправедливо відняли родовий маєток, стає розбійником. Волею случаючи Дубровский виявляється відщепенцем стосовно поміщицького середовища Дубровский – бунтар, він пов’язаний з […]

Роздуму семи епічних мужиків у поемі “Кому на Русі жити добре”

Роздуму семи епічних мужиків… стали загальнонародними. Краса епічної замкнутості дії підтримується словами Григорія Добросклонова про мету його життя, які навіть у формі вираження збігаються із суперечкою семи мужиків у пролозі. Ціль життя Григорій бачить у тім, “щоб… кожному селянинові жилося привільно-весело на всій святій Русі”, або, як сказано в авторському оповіданні, Григорій “буде жити для счастия вбогого й темного рідного куточка”, для счастия, що так наполегливо шукають сім мандрівників В […]

Як я розумію благородство

Мені здається, що благородство – це постійний стан душі людини. Воно або є, або його немає. І формується воно в дитячі роки. Важко і, напевно, не варто чекати благородних вчинків від людини, яка в дитинстві могла принизити однокласника, образити дівчинку, звалити свою провину на іншого, відмовитися від своїх слів і не виконати обіцянки. Не може стати благородним людина, яка сприймає батьків як людей, які просто зобов’язані створювати йому умови для […]

Складіть роздум про своє бачення сім’ї та її ролі в житті людини

Я вважаю, що сім’я має надзвичайно важливе, навіть незамінне значення для людини. Так, у ній лю­дина живе в оточенні найрідніших людей, які можуть і зрозуміти, і вибачити, і підтримати, і допомогти знайти свій шлях у житті. Ніхто й ніщо не може замі­нити ні батька, ні матері, ні їхньої безмежної любові, теплоти, добра. Учені стверджують, що тільки в сім’ї може вирости здорова, добра, розумна, щаслива лю­дина. Щоправда, сім’ї бувають різними: повними, […]

Непроминуща чарівність “Мисливських усмішок” Остапа Вишні

У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи “Мисливських усмішок”. Чудесні романтичні люди населяють усі “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Письменник розкриває їх думи, характери, уподобання. Кожен з них – це завершений мистецький тип, привабливий образ, що чарує нас своєю простотою, закоханістю в рідну природу, звеселяє нас своїми дотепами і побрехеньками. Герої Остапа Вишні – люди високих і благородних поривів, чистої моралі та […]

Образ Наталки Полтавки з однойменної п’єси Івана Котляревського

Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури. Два його найвідоміші твори – поема “Ене-їда” і п’єса “Наталка Полтавка” здобули визнання і народну любов саме завдяки тому, що були написані живою, розмовною мовою, зрозумілою всім, хто читає ці твори. Центральною фігурою п’єси “Наталка Полтавка” є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії п’єси вона з матір’ю переїхала до села із Полтави, але тут, у селі, її вже […]

Кавабата – “красою Японії народжений”

“Красою Японії народжений” лауреат Нобелівської премії з вишуканою простотою відтворював у свої творах красу японської культури. Зі сторінок його творів віє ностальгія за колишнім національним устроєм. Усе змінюється – Японія також намагається стати цивілізованою державою західного зразка. Головною проблемою творів є пошук гармонії людини і природи. Повість “Тисяча журавлів” є вершиною творчості Ка-вабати Ясунарі. Інші твори письменника: повісті “Танцівниця з Ідзу” , “Веселі дівчата зАсакуса” , “Країна снігу” , романи […]