Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції.
Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє потрапити до аристократичного середовища.
Засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, він запрошує до себе надзвичайно дорогих учителів танців, фехтування, музики, філософії. Журден прагне знань, і це добре, але коли б не його безглузде марнославство. Уроки танців йому потрібні не для задоволення, а задля вишуканих поклонів маркізі. Користь від фехтування пан “майбутній аристократ” бачить у тому, що “й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди зостанеться цілий”.
Уроки філософії зводяться майже до однієї мети: навчитися писати красиві записочки одній великосвітській дамі. Мріючи бути схожим на дворян, Журден витрачає шалені гроші, аби ж тільки люди ставилися до нього як до благороднонародженого. Саме марнославство примусило головного героя прийняти посвячення в неіснуючий сан мамамуші. Це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо і зробило посміховиськом в очах близьких йому людей. Отже, Мольєр висміює самоприниження Журдена, його рабське захоплення тим, що шахрай-граф тримає себе з ним, “як з рівним”.
Він ще раз підкреслює думку, що хоч як би його герой прагнув стати людиною із “вищого світу”, у нього нічогісінько з того не вийде, бо дворяни зневажають простолюдинів. Так, збіднілий дворянин Дорант хитро і підступно прибирає до рук багатство Журдена, зневажаючи його в душі, як тільки може зневажати дворянин простолюдина. Дорант торгує своїм титулом, експлуатує марнославство міщан, і це відповідає його моральному кодексу честі.
Цей представник вищого світу не має жодного уявлення про порядність, бо підносить маркізі Дорімені від свого люблячого серця подарунки обдуреної ним людини. На прикладі образу цього дворянина автор викриває моральне обличчя всієї придворної аристократії, їхню бездуховність та бездушність, розбещеність і безкарність. Саме в образі лицемірного графа Доранта Мольєр показує зубожіння і паразитизм дворянства Франції в XVІІ столітті.
Викриваючи їх, опору королівської влади, Мольєр кидає виклик усьому вищому світу, виступає проти неосвічених міщан, які у своїх бажаннях досягти дворянської величі втрачають власне обличчя.





Related posts:
- Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин – шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1 […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1-й […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
- Міщанин-шляхтич. Моральні уроки Про що ж ця комедія? Про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. Пан Журден, хоч і міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче стати шляхтичем. У ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне виховання у дитинстві, можливість бути в оточені короля. Проте найчастіше за душею у них не було ні гроша. Саме до таких людей належить граф Дорант, який підіграє […]...
- Відповіді до теми: “Література класицизму” 1. Що таке класицизм? Класицизм – це естетична художня система, що почала складатися з кінця XVІ ст. в Італії, а потім поширилася в інших країнах Європи і проіснувала до початку XІX ст. Найвиразніші зразки класицизму належать французькій літературі. Назва “класицизм” підкреслює той факт, що митці цього напряму наслідували античну “класику”. 2. Назвіть основні риси класицизму в театрі та наведіть приклади з прочитаного. Ці риси є наслідком захоплення античним театром, у […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден […]...
- З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на пануванні філософії раціоналізму і ідеї розумно створеного світу. Правила комедії Класицизму: єдність часу, місця і […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” , Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сюжеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували на той час у літературі, драматург створює комедію характеру, виписуючи її на фоні комедії звичаїв. Носії звичаїв – це всі персонажі п’єси, за винятком головної дійової особи Журдена. […]...
- Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу.”Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- Моральні уроки комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Видатний письменник, драматург і актор Жан Батист Поклен, відомий всьому світу як Мольєр, створив чудові п’єси, що й сьогодні приваблюють багато глядачів у театрах всього світу. Однією з найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, у якій наявна ціла низка моральних уроків. Тут також висвітлена провідна риса класицизму – прагнення виховати свого глядача, адже Мольєр не лише мав на меті розважити глядачів, а ще й хотів навчити їх. Для Журдена, на жаль, […]...
- Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Седли Емілії Седли Емілія – багата спадкоємиця, якій судилося пережити розорення батька, остракізм з боку свекра, що рахує її з Джорджем Осборном брак мезальянсом, загибель боготворимого чоловіка і через багато років – крах зв’язуваних з ним романтичних ілюзій, коли істину про легковажність і емоційну черствість цього полеглого при Ватерлоо офіцера стає неможливо втаювати від самої себе. Неухильно доброчесна, така, що страшиться хоч би в дрібницях відступити від ригористичної моралі, до якої її […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Уільяма Доббина Доббин Уільям – товариш Джорджа Осборна по полку, що більше за усіх сприяв браку цієї гульвіси з Емілією Седли, яку віддано, – і майже до самого кінця без надії на почуття у відповідь – любить сам майор. Уособлення безкорисливості, відданості і надійності, Д. проте описаний з неприхованою іронією, яку містить в собі навіть його значуще прізвище. Напередодні Ватерлоо Д. бере на себе турботи про безпорадну, фактично покинуту чоловіком Емілію, вручивши […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Ребеки Шарп Шарп Ребека – подруга Емілії Седли по пансіону міс Пінкертон. Дочка художника, “безтурботного служителя муз”, своєю пристрастю до кабачка того, що залишив сім’ю без коштів для існування, і балетної танцівниці, француженки за походженням. Вчиться на “особливих умовах”, т. е. з милості, і вже школяркою трохи не схиляє до божевілля новоспеченого помічника вікарія. Б. “мала сумну особливість бідняків – передчасну зрілість”. Тяжби з незговірливими батьківськими кредиторами, приниження в пансіоні, де їй […]...
- Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої праці мільйонів голодних і знедолених трудівників. Сковорода неодноразово доводив, що жадоба до наживи, гонитва за […]...
- Мольєр – класик французької драматургії Мольєр – – класик французької драматургії, що створив “блискучі” комедії “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”, “Скупий”, “Міщанин-шляхтич”, “Удаваний хворий” і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму. Герої його творів, будучи носіями людських пороків, повно і точно відображали епоху, у якій жив і творив Мольєр. Святенництво, лицемірство, підозрілість, тупість, легкодумство, чванство, дворянська пиха і жадібність буржуа – все це і багато чого іншого стало предметом критики, іронічної і гіркої, завжди глибокої […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був літератором-пролетарем. Бажання допомогти тисячам таких самих знедолених, як він, привело 25-річного Достоєвського в гурток петрашевців, […]...
- Міщанин в дворянстві характеристика образу Журдена Журден – майстерно виведений Мольером тип вискочки, нувориша. Поява в комедії подібного типу обумовлена характерним явищем соціального життя Франції епохи Людовика XІV : дворянство бідніє, буржуазія стає багатіше, впливовіше і прагне порівнятися з аристократією. Розбагатілого торговця тканинами, пана Ж., терзає одна турбота: бути в усім схожим на дворянина. Наслідуючи устої дворянства, Ж. Наймає учителів, які, користуючись його недосвідченістю, конкурують між собою : в надії більше заробити кожного оголошує свою професію […]...
- Що висміює Мольєр Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”. Ці слова Ф. Рабле […]...
- Викриття міщанства й вульгарності в оповіданні А. П. Чехова “Про любов” 1. Образ Ганни Олексіївни й занароджене почуття до неї Алехина. 2. Потайлива й безмовна любов. 3. Любов і міркування про неї. …Коли любиш, то у свої міркування про цю любов потрібно виходити від вищого, від більше важливого, чим щастя або нещастя, гріх або чеснота в їхньому ходячому змісті, або не потрібно міркувати зовсім. А. П. Чехов Більшу частину добутку А. П. Чехова “Про любов” становить оповідання Павла Костянтиновича Алехина, хазяїна […]...
- Викриття обивателів у повісті “Людина” У домі радника прогресивно настроєний студент Лієвич І роз’яснює і відстоює ідеї жіночої емансипації, гостро критикує буковинських жінок за їх відсталість, косність, за летаргічну сплячку. Головні причини принизливого становища жінки він правильно вбачає в буржуазному ладі: “Доки сучасний устрій суспільності існуватиме,- каже він,- доти остануться вони малолітніми…” . Лієвич І твердо вірить у суспільний прогрес, переконаний, що сучасний “лад не вічний”, що він доживає свого кінця. В образі Лієвича О. […]...
- Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, в яких […]...
- Викриття конформізму української еліти у творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Жанр послання був одним із улюблених у творчості Шевченка. “Дружнєє посланіє” землякам було написано в червні 1845 року у В’юниші. Подорожі Кобзари І Україною впродовж трьох років дали йому можливість познайомитися з українськими інтелігентами, патріотами, прогресивно налаштованими людми дворянського походження. Переважно це були нащадки козацької старшини, люди, від природи наділені неабияким розумом, прагненням до знань, вишні освіти, витончені аристократи духу, що на жаль, часто-густо зовсім не заважало їм водночас володіти […]...
- Викриття злочинного суспільства у романі “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх добутках створювали образ Петербурга, розкриваючи всі нові й нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі – не просто тло, на якому відбувається дія. Це теж своєрідне “діюча особа” – місто, що давить, душить, навіває кошмарні бачення, вселяє божевільні ідеї, і тому історія моральної боротьби Раскольнікова розвертається у романі на широкому тлі повсякденного життя міста. […]...
- Викриття лицемірства та егоїзму буржуа Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальніших письменників-психологів. Головною рисою світогляду письменника був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. Серед багатьох творів новела “Пампушка” принесла Гі де Мопассану успіх. Тема франко-пруської війни розкрита через звичайний побутовий анекдот, який тільки геніальність Мопассана могла перетворити на великий витвір мистецтва. Новела “Пампушка” – взірець мистецтва композиції. Починається […]...
- Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що спільне горе, як кажуть, об’єднує. Так само об’єднало усі підкорені народи загарбницька імперська політика тогочасної […]...
- Викриття злочинного суспільства у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому відбувається дія. Це теж своєрідна “дійова особа” – місто, яке давить, душить, навіває кошмарні видіння, вселяє божевільні ідеї, і тому історія моральної боротьби Раскольникова розгортається у романі на широкому фоні повсякденного життя міста. Перед […]...
- Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентїя Пузиря Земля була найбільшим скарбом для українця XІX століття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій Гаврилович Пузир – центральна постать […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля в романі “Злочин і кара” Російська література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був літератором-пролетарем. Бажання допомогти тисячам таких самих знедолених, як він, привело 25-річного Достоєвського в гурток петрашевців, […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими суддями, яка вимагала найжорстокішого вироку Щуці: Щоб […]...
- Пан Журден і представники “вищого світу” Тут розглядаються стосунки головного героя з графом Дорантом і маркізою Доріменою. Для осмислення цієї сюжетної лінії визначальною є думка закоханого у дочку пана Журдена Клеонта: “Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву”. Саме завдяки тому, що в суспільстві швидко зросла кількість громадян, які спромоглися заробити великі гроші, але не мали можливості пишатися шляхетним походженням, були позбавлені привілеїв шляхтичів, виникла ситуація, коли ці […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. […]...
- “Кохання повинне бути трагедією, найбільшою таємницею у світі” І. О. Купрін – співець піднесеного кохання. ІІ. Повість “Гранатовий браслет” – розповідь про високе, трагічне кохання. 1. Кохання дрібного чиновника, самотнього, боязкого мрійника, до молодої дами з “вищого світу”: А) лицарське, романтичне кохання Желткова до княгині Віри Миколаївни – сенс його життя; Б) листи Желткова до княгині; В) легковажне ставлення Віри до цієї любові; Г) думка генерала Аносова щодо кохання Желткова 2.. Грубе втручання у святі почуття Желткова представників […]...
- Виховний потенціал комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєр вважав, що “мета комедії – змальовувати людські недоліки взагалі і головним чином – недоліки сучасників”. На його думку, перед комедією стоять два завдання. Перше і головне – повчати людей, інше, другорядне, – розважати їх. Якщо позбавити комедію повчального змісту, вона перетвориться на пусту забавку, якщо відібрати у неї розважальні функції, вона перестане бути комедією і повчальна мета також не буде досягнута. Тобто “завдання комедії полягає в тому, щоб виправляти […]...
- Сатиричне викриття поміщиків та чиновників у романі “Хіба ревуть воли…” “Лихо давнє й сьогочасне” – так називається одна з повістей Панаса Мирного. Так можна назвати і всю його творчу спадщину: це її лейтмотив, головна і наскрізна тема. Реалістично зображуючи представників народних мас, письменник у своїх творах з народних позицій, з народного погляду зображував панівні верстви і за кріпосницького, і за пореформеного часу. Відомо, що автори роману вагалися – вилучити чи лишити другу частину: з погляду композиції вона виглядала не зовсім […]...
- Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно впливає на людину. І дійсно, замість того, щоб занурюватися з головою в проблеми, варто спробувати […]...
- Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама […]...
Categories: Твори з літератури