Home ⇒ 🎨Твори з літератури ⇒ Маклена Граса Куліш Микола

Маклена Граса Куліш Микола

Маклена Граса

Дія перша

І

1

Вдосвіта Анеля будила матір – неголосно, схвильовано: – Мамо! Матусенько, люба! Чуєш, мамо? Та проснися ж!

Мати. А-а-а! Це ти, Анелько?

Що? У тата знову ядуха?

Анеля. Ні-ні! Тато снить. Це мені треба зараз з тобою поговорити, а ти щоб з татом… До десятої години треба…

Ой, мамцю! Яке це для мене несподіване щастя! Та й для тебе теж, я вважаю. Еге ж, мамочко?

Це просто якийсь небесний сюрприз!

Мати. Ти ще не лягала спати?

Анеля. Мамусю, не можу! Пан Владек освідчився мені в коханні.

Віддає

руку й серце.

Мати. Пан Владек?

Анеля. Пан Владек!

Мати. Зарембський? Наш хазяїн?

Анеля. Яй сама зразу не повірила, поки він не став навколішки… ось так… . “Анелю, – говорить, – Анелю!.. Будь мені за дружину…”

Мати. Матінко Божа! Це мені, либонь, сниться, а я, дурна, і насправді… Адже це сон…

Авжеж, сон!.. . Матінко Божа, – сон!..

Анеля. Мамо!..

Мати. Со-он!..

Анеля. Мамо, це такий сон, що я вже не засну і тобі не дам, доки ти не поговориш про це з татом. Пан Владек особливо прохав, щоб я поговорила з татом.

А я сама не можу. Поговори ти! Невже тато буде проти? Адже це моє щастя!

Зарембський – мій чоловік! Чому ж ти не рада, мамуню?

Мати. Я рада, Анелько, але постривай. Як же це так сталося?

Недавно приїхав із Варшави, де, либонь, найвродливіші панянки до нього горнулися.

Анеля. Але я йому більше за всіх сподобалась. Він каже, що саме про таку, як я, матусенько, він мріяв, про таку ніжну й чисту, як весняна берізка, каже, в костельній ограді. “Варшавські панянки, – каже, виросли під сяйвом електрики, ви ж, – каже, – панно Анелю, під нашим чудовим польським сонцем!..”

Мати. Так і сказав?

Анеля. Точнісінько.

Мати. Але стривай. Він приїхав ненадовго, лише втихомирити на фабриці страйк…

Анеля. А тепер житиме тут, при фабриці. Буде сам господарювати.

Без нього тут справи погані – страйки і всяке таке інше. Йому, бідолашному, потрібні гроші. А коли б ти знала, який він освічений, розумний!

Який патріот! Скажи, невже тато може не погодитися на мій шлюб із ним? З паном Владеком? Зарембським?

Адже зараз тато лише маклер Владека, а тоді він буде тестем, он на тому балконі каву питиме.

І ти, мамунечко, теж прийдеш в гості до мене, до такого зятя. А ти, може, й житимеш у мене…

Мати. Стривай, Анелько, стривай… . А таки й справді не сон… Та я не певна, чи зрадіє тато.

В нього до Зарембського ніколи не лежало серце. Завжди лаяв його за те, що пан Владек не вміє господарювати. “Коли б мені, – казав, – дісталась така фабрика, такі будинки, я б уже давно був мільйонером ” Щоправда, тепер вже не лає. Навіть навпаки – неначе радіє тому, що раніше лаяв. Та хіба тата збагнеш? Але я побалакаю!

Та й треба ж, нарешті!.. Ти справді панянка на порі… . Побалакаю… Може, навіть завтра…

Завтра свято…

Анеля. Мамо! Треба сьогодні!

Мати. Сьогодні – не знаю… Ти ж сама бачиш, в якому він клопоті. Допізна щось обмірковує і підраховує.

Навіть заговорюватися став. Як тут до нього приступитися?

Десь кашляють.

Тсс… Здається, вже встав… Ні, не можна сьогодні.

Анеля. Тільки сьогодні, мамунечко люба! Я дала слово панові Владеку, що по говорю про його сватання сьогодні ж. О десятій годині він чекатиме нашої… татової відповіді… Мамусю!

Я помру, якщо ти сьогодні не поговориш…

Мати. Ой, Матінко Божа! Все тепер на світі таке раптове, таке несподіване. Все мовби з-за рогу. . І радість.

Трах!.. Не знаю, радіти чи плакати. Матінко Божа!..

2

З підвалу вилізла Маклена. Крикнула вниз, у віконце:

– Христинко, вставай! Поки рано – на канави гайнемо. Може, щось знайдемо.

Ти трісочки, я – кістки або картоплю, зваримо. Адже сьогодні батькові на фабрику. Сьогодні вона, може, працюватиме. . Поглянь, який ранок сьогодні! А сонечко, бач, яке!

Такого ще зроду-віку не було, далебі. Онде й Кунд уже встав. Гріється. . Кундику! Здоров був! . А он гуси летять.

Та які! Точнісінько як у казці. Пам’ятаєш – мама нам розказувала!

Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть…

Гел-гел-гел! Куди, питаєте? .

Та понесіть туди, туди,

Туди, куди я думаю…

. Ой, Христинко, мене вже беруть гуси! Ой, несуть! Ой, вставай!

Ой, прощавай! . Проща-ай! . Вставай, Христинко! Ось я вже й повернулась, а ти все спиш. Час на канави. А то інші розберуть геть-чисто все і ми знову будем не ївши. Вставай! . По дорозі я тобі розкажу щось цікаве – прецікаве.

Про що агітатор учора на таємних зборах розповідав, товариш Окрай. А я підслухала. У Радах не розказують, а вже будують казки, Христинко!

Про це я тобі розкажу дорогою. Вставай! 3

Анелин батько з ганку:

– Слухай, як там тебе, Маклена, чи що! Ти мені заважаєш. Я вже двічі казав твоєму батькові, щоб ви під ганком взагалі не розмовляли.

Мені тепер потрібне чисте й тихе повітря. А ви надто галасливі. Особливо ти.

Маклена. Прошу в пана пробачення. Але мені дуже потрібно було розбудити Христинку.

Та я тепер будитиму її тихо, щоб вам не заважати. Можна? . Христинко, чуєш? Зараз мені вставай!

Я вже не можу голосно тебе будити. Пан Зброжек уже не спить – сидить над нами, на ганку. І ми заважаємо йому сидіти, розумієш?

Зброжек. Не сидіти, а думати, міркувати, рахувати заважаєш. Тобто ти заважаєш мені робити те, чого сама ніколи не робиш.

Бо ти не вмієш думати з батька-матері, з діда – прадіда. Ось і нині: навіщо тобі чіпати, не подумавши, гусей? Твої вони, чи що?

Маклена. А я думала, що вони й не ваші. Летять собі, подумала, гуси.

Як у казці.

Зброжек. А не подумала, що це, може, ще й не гуси, а журавлі чи бусли? Ті, що, хоча й приносять батькам малят, але ніколи – чуєш, ніколи – не беруть на крила великих і дорослих, навіть таких легких на віру, як ти…

Маклена. Знаю. І малят вони зовсім не приносять… . Навіть таких важких, як ви. Та хіба це цікаво? Мама Христинку народила і вмерла. А тепер, хоч би й можна було полетіти, хіба ж полетиш, коли їй ще й семи немає? Христинко, чуєш?

Вставай, кажу тобі!

Зброжек. Знову ти не думаєш. Навіщо, наприклад, ти її будиш?

Поратися? Але ж у вас анічогісінько нема. Працювати?

Ви вже місяць безробітні. Чи, може, їсти? Тоді так і скажи: вставай їсти!

Вона вмить схопиться.

Маклена. Вставай, кажу! Вставай, а то дам! їй же богу, поб’ю! Поб’ю, поб’ю!

Зброжек. Ну от… Вона тому й не встає.

Хіба ж так можна? Будить, щоб побити. Та ще таку маленьку.

Це вже занадто навіть для вас, жебраків. Це – як дорікав мені за комірне твій батько. “Знущання”, “здирство”, еге ж! . Це вже, як ти говорив мені, пане Стефане, тиранство. Тираном мене вважає пан Стефан, а я йому й сьогодні перший кажу: добридень!

Га?

4

Граса. Добридень!

Зброжек. Я дочку уму – розуму вчу. Будити, кажу, коли нічого їсти й робити, будити таку маленьку дівчинку, щоб побити її, – хіба ж це не тиранство, кажу?

Граса. Навіщо ти її будиш?

Маклена. Вона сама просила…

Граса. Навіщо?

Маклена. Але ж вам сьогодні, може, на фабрику, от я вчора й подумала… Ми з нею разом надумали раненько на кана… на базар…

Граса. Іди додому!

Маклена. …Поки інші не розхапали…

Граса. Я маю поговорити з паном Зброжеком. Іди! . Вам хочеться ще раз нагадати про комірне, то краще нагадайте мені. Це буде розумніше.

Зброжек. Розумніше було б уже не нагадувати, а прямо звернутися до поліції, а то й в дефензиву. А я й справді такий дурень, що не тільки не звертаюсь, а навпаки коли мені заважають уже думати про власні інтереси на моєму ж ганочку, я – ще говорю з нього.

Та як говорю! Неначе це не мій ганок, а сеймова трибуна, і я тут не господар, а що найлівіший соціалістичний депутат, перепрошую на слові…

Граса. Та пан тут і не господар, а тільки орендар, маклер. Вчора наш страйковий комітет додав іще одну вимогу, якої ми будемо домагатися, хоч би ще місяць довелося голодувати, хоч би пан маклер вигнав мене з цього підвалу, – і доможемося!

Зброжек. Яка ж вимога?

Граса. Щоб зовсім не було квартирних орендарів і маклерів. Геть їх! Так уже сказали пепеесівці. І ви будете тут не орендарем, а службовцем, з такими ж правами, як і я.

Зброжек. Я вже вище на цілий поверх.

Граса. Буде пан вище на поверх, на два, та не буде вище, ніж наші права. Так говорили пепеесівці.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МИКОЛА КУЛІШ Народився в с. Чаплинцях, що на Херсонщині, у селянській родині, розстріляно на Соловках. Драматург. Найвідоміші твори: п’єси “97”, “Народний Малахій”, “Патетична соната”, “Маклена Траса”, “Мина Мазайло”....

  2. Микола Куліш – геній української драматургії Небагато часу відвела доля Миколі Кулішу для творчості: складне дитинство, участь у Першій світовій війні, історичні умови існування тогочасної української літератури… Життя митця трагічно обірвалося 1937 року – Миколу Куліша було розстріляно. Проте драматург увійшов у літературний процес не просто як талановитий письменник, а як геній мистецтва слова, нововідкривач у театральному мистецтві. Із творчого доробку Миколи Куліша чотири твори по праву вважаються шедеврами – це “Мина Мазайло”, “Маклена Граса”, “Народний […]...

  3. Микола Куліш Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині в бідній селянській родині. Початкову освіту М. Куліш здобув у школі того ж села в 1901 – 1905 роках. 1909 року він закінчив у містечку Олешки училище та вступив до приватної гімназії. 1913 року в м. Сочі склав екстерном іспит за 6 класів гімназії, а влітку 1914 року вступив до Одеського університету. Але розпочалася Перша світова війна, […]...

  4. Микола Куліш – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Микола Куліш Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині в бідній селянській родині. Початкову освіту М. Куліш здобув у школі того ж села в 1901 – 1905 роках. 1909 року він закінчив у містечку Олешки училище та вступив до приватної гімназії. 1913 року в м. Сочі склав екстерном іспит за 6 класів гімназії, а влітку 1914 року вступив до Одеського університету. […]...

  5. Сучасний Микола Куліш Перший у Харкові молодіжний драматичний “Театр 19” довго торував шлях у велике мистецтво. Нині він теж не відзначений якимись державними нагородами, але є одним із найпопулярніших драматичних театрів Харкова. Придбати квитка на спектакль за кілька годин до початку вистави – річ неможлива, бо всі знають, що квитки слід замовляти хоча б за два тижні. Тож, ясна річ, у невеликому залі на будь-якій виставі – жодного вільного місця. Нещодавно відбулася прем’єра […]...

  6. Микола Куліш Та його зв’язок з театром “Березіль” Народився Микола Гурович Куліш 5 грудня 1892 року в селищі Чаплинка Херсонської області в сім’ї бідняка. Тож і дитячі року сина степу минули в крайній нужді, а то ї злиднях. У 1901 році Микола вперше переступив поріг Чаплинської народної школи. Вчився залюбки, хоча й постійно терпів матеріальну скруту. Енергійний, дотепний, гострий на язик хлопчик став душею товариства. На здібного учня відразу ж звернули уваги й наставники. Під час канікул наймитував. […]...

  7. МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття МИКОЛА КУЛІШ Драматург. Представник “розстріляного відродження”. Комедія “Мина Мазайло” Ключові слова: – драма; – сатирична комедія; – філологічна комедія; – чотири дії; – тематична близькість із п’єсами “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого й “Міщанин-шляхтич” Мольєра; – зображення українізації й міщанства у 20-і роки XX ст.; – засудження міщанства, національної упередженості й зверхності. Цитатник Про М. Куліша та комедію “Мина Мазайло”: – Микола Куліш вивершував досягнення […]...

  8. ЗНО – Микола Куліш – Література XX ст Література XX ст. Микола Гурович Куліш – драматург із світовою славою. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору і сатири, збагатив арсенал зображувально-виражальних засобів. У його творах – увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про загальнолюдські питання. Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша – людина і час, складні колізії епохи. Увага драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування штучно створеної радянської людини. М. […]...

  9. Мина Мазайло – Микола Гурович Куліш Микола Гурович Куліш “Мина Мазайло” Микола Гурович Куліш є творцем “модерної драми”. Його комедія “Мина Мазайло” змушує сучасних читачів замислюватися над тими проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле. Сюжет п’єси не новий. Він перегукується з творами Мольєра та Карпенка-Карого, але у переосмисленні Куліша знаходить нове, яскраве наповнення – письменник торкається “другорядності” української нації в свідомості українців. Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське” прізвище […]...

  10. Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” – ІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” II варіант У двадцяті роки XX сторіччя запроваджувалася владою більшовиків так звана “українізація”, яка визвала багато суперечок і протилежних думок. Не міг залишитись осторонь цієї проблеми і справжній патріот України Микола Куліш, який і відтворив суперечності доби у своїй комедії “Мина Мазайло”. Як тепер називатися службовцю, щоб ніхто не смів сміятися з його прізвища? […]...

  11. Життєвий та творчий шлях – Микола Гурович Куліш Микола Гурович Куліш Життєвий та творчий шлях Микола Куліш – один із найяскравіших та найоригінальніших українських драматургів першої половини минулого століття. Розквіт його творчості припав на 20-ті – початок 30-х pp. – період відродження, розвитку та трагедії України. Миколі Гуровичу Кулішу судилося прожити лише 45 років. Але за цей час він встиг зробити незрівнянно багато. Його творче життя сучасники порівнювали з фейерверком – яскраве і… скороминуще. М. Куліш – один […]...

  12. Тема 29. Микола Куліш – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 29. Микола Куліш Микола Гурович Куліш – драматург із світовою славою. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору і сатири, збагатив арсенал зображувально-виражальних засобів. У його творах – увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про загальнолюдські питання. Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша – людина і час, складні колізії епохи. Увага драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування […]...

  13. Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” У цьому творі видатний український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти й у наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української нації […]...

  14. Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” – ІІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” ІІІ варіант Коли людина живе в суперечливий час, вона починає замислюватись над протиріччями епохи. По – своєму розуміє і хоче розв’язати автор комедії “Мина Мазайло” проблему українізації, яка виникла у двадцяті роки XX століття, принісши багато чуток, пліток і зруйнованих доль. Мина Мазайло, службовець і міщанин, не гребує ніякими засобами, щоб вписатися в нове […]...

  15. Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся […]...

  16. Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” – І варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” І варіант Проблема українізації хвилювала багатьох патріотів України. Микола Куліш теж був одним із патріотів, вірив у те, що з часом усе зміниться, Батьківщина стане самобутньою, вільною, українською. Тому не дивно, що головною проблемою у 20-ті роки минулого століття, коли стало трохи легше жити людям різних національностей, у тому числі й українському народові, постала […]...

  17. Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року – за комедією Мина Мазайло – ІІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року III варіант Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень. […]...

  18. Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року – за комедією Мина Мазайло – ІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року ІІ варіант З плином років змінюється наше життя, змінюються наші погляди на нього, наші звички. І як би ми не намагатися затриматися на місці, побути ще хоч трохи у минулому, нам неодмінно доведеться визнати, що ми трохи запізнилися, і тепер потрібно наздоганяти згаяний час. Саме так сталося з дядьком Тарасом з комедії Миколи Куліша […]...

  19. Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року – за комедією Мина Мазайло – І варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року І варіант Після перевороту 1917 року змінилося життя людей. Хтось швидко освоївся в новому для усіх світі, а хтось ніяк не міг звикнути до непростих змін. Важко було тим людям. їх наче викинули з життя, залишивши тільки спогади і мрії. Вони, здається, не вірять у те, що переворот принесе щастя людям, що нові зміни […]...

  20. Пантелеймон Куліш. Куліш-перекладач Пантелеймон Куліш – всебічно обдарований письменник, передусім палкий патріот України, який протягом усього життя невтомною повсякденною працею доводив безмежну свою любов до рідної землі, до українського народу. Він же був відомим перекладачем. Так, у 1864-1868 роках П. Куліш працював у Варшаві, де був директором духовних справ, також членом комісії з перекладу польських законів. Саме тоді змінилися погляди письменника. Якщо до цього він обстоював ідею самостійності України, сприяв розвитку української школи, […]...

  21. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ. До теми “Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора” 1. Коли і де народився майбутній письменник? 2.Які враження виніс він із дитинства? Свої враження від дитинства письменник лаконічно узагальнив у широко відомій автобіографії 1921 року, у якій читаємо: “Детские годы прошли в крайней нужде, иногда в нищете. Отец, безлошадный крестьянин, большую часть жизни прослужил […]...

  22. Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує М. Куліш у творі “Мина Мазайло’? П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”… Вона йшла до свого глядача майже півстоліття, бо, поставлена Лесем Курбасом 1929 року на сцені харківського театру “Березіль”, була заборонена, а її творці – репресовані. І лише за часів незалежної України ми дістали змогу читати п’єсу і дивитись виставу. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що твір не втратив своєї актуальності, свого виховного значення. “Мина Мазайло” примушує нас […]...

  23. Цей неоднозначний Панько Куліш Пантелеймон Куліш – майже загадкова постать у літературі. Бо хоча про нього й відомо багато, та все ж збагнути його як особистість дуже складно – настільки різняться оцінки критиків різних періодів розвитку історії. Мене завжди цікавили письменники, передусім, як особистості, як люди: їхня манера розмовляти, спілкуватися з іншими людьми, висловлювати своє ставлення до тих чи інших подій, що відбуваються в суспільстві. Тоді і їхні твори, здається, стають більш зрозумілими. І […]...

  24. Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко “Із сотні українців, може, один пам’ятає славу прадідів, занехаявши їхні зви­чаї і обряди, не вивчаючи своєї історії. А це національна зрада…” – писав Пан­телеймон Куліш. Погляди Куліша та Шевченка не завжди збігались. Але й Куліш, і Шевченко мали спільну мету, спільну мрію. Вони хотіли бачити Україну незалежною полі­тично та духовно, український народ – щасливим і національно свідомим, а укра­їнську культуру – самобутньою. Шевченко був категоричним та непримиренним до царату, до […]...

  25. Куліш – біограф і видавець творів Гоголя В 1856 і 1857 роках П. Куліш після довгої перепідготовчої праці видав книгу в 2-х томах “Записки о жизни Гоголя”. Тоді ж таки Гоголева мати попросила Куліпіа, щоб він випустив твори Гоголя. Впорядкувавши рукописи, Куліш поробив коментарі, приготував до публікації листи і видав Гоголеві твори в шести томах. Заробіток з цього видання пішов на заснування власної друкарні, з якої свого часу вийшов ряд визначних творів української літератури, зокрема “Кобзар” Т. […]...

  26. Чорна райдуга Вінграновський Микола Чорна райдуга Спалив я з вами літечка миттєві, Хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей? Із тих одвертостей хоч крихітливу крихту? Ніхто не дасть! Бо й я згорів у них, Ви ж будете ще жити – пектись в моєму слові, Бо ви – брехня! Ви – маскарад любові! Ви чорна райдуга небесних літ моїх… …У чорної райдуги біле тіло І чорні очі, як сто криниць. У чорної райдуги […]...

  27. Сеньйорито акаціє, добрий вечір Вінграновський Микола Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Наступні рядки вірша побудовані на антитезі: протиставляються важкість і солодкість кохання: Коли стало любити важче, І солодше любити знов… Сеньйорито, колюче щастя, Автор вживає риторичні запитання, щоб акцентувати увагу читача на проблемі суті та сенсу любові: Хто воно за таке любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало […]...

  28. Курбас, Куліш, Крушельницький Мистецтво як творчий феномен, а процес творення як духовний стан залежні від багатьох чинників. Від таланту, особистісної волі, працездатності, інтелектуального рівня, мистецького оточення; від конкретних фактів, загальних тенденцій, моральних і художніх стереотипів, писаних і неписаних канонів, характеру мистецьких традицій, суб’єктивного настрою; навіть від побутових особливостей, індивідуальних звичок, несподіваних і непередбачених життєвих моментів. Мистецтво і процес творення є складною векторною величиною, в якій духовно й психологічно сконденсовано взаємодіалог, взаємоперебіг десятків, сотень […]...

  29. Тема. П. Куліш – видатний письменник Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника, допомогти їм усвідомити значення діяльності Куліпіа для розвитку української культури; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, самостійної роботи з підручником; розширювати кругозір учнів; виховувати почуття пошани до духовних надбань нашого народу. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілю – стровані матеріали до теми. Теорія літератури: роди й жанри літератури, літературна критика. ХІД УРОКУ І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Презентація […]...

  30. Тема: Микола Зеров Микола Зеров – визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився в Охтирській гімназїї до 1903, середню освіту завершив 1908 року в київській гімназії. Закінчив з добрим успіхом […]...

  31. Микола Гоголь: Україна чи Росія? Російський письменник Микола Васильович Гоголь народився в Україні – серед її степів, лісів, серед її народу, який тоді називали малоросійським До кінця життя письменник дуже любив Україну, місце, де народився, свій дім, флігель, де писав твори, парк і ставок, білу чарівну церкву у класицистичному стилі… З України він вивів своїх незабутніх героїв – несамовитого козака Тараса Бульбу, його синів, героїв “Миргорода”, “Вечорів на хуторі поблизу Диканьки”. Ним оспіване “наше все” […]...

  32. Микола Хвильовий Народився Микола Григорович Фітільов 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець на Харківщині. Вчився в початковій школі, в Богодухівській гімназії. Систематична освіта закінчилася п’ятьма класами. Але самотужки майбутній письменник зміг здобути грунтовні знання, блискучу ерудицію, добре знав як українську, так і світову літературу. 1916 р. був змушений іти до війська. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. 1918 р. воював у повстанському загоні, що діяв […]...

  33. Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами: І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Розповідаючи про ту ж кріпацьку неволю, Марко Вовчок в оповіданні “Горпина” зображує більш конкретне явище, а саме: свавілля […]...

  34. Іванові Франкові Микола Вороний Іванові Франкові Відповідь на його Посланіє La poesіe n’a pas la vйrіtй pour Objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaіre Ні, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили, Що між собою в бій вступили. Одна з них – велетень – гнобитель, А друга – геній […]...

  35. П. Куліш. “Чорна рада” – перший україномовний історичний Ознайомити учнів з історичною основою, версіями назви твору, сюжетом; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості роману; розвивати навички визначення теми, проблематики твору, вміння виділяти основні епізоди й коментувати їх, висловлювати власні думки щодо порушених проблем; виховувати лицарські почуття, щирість, патріотизм. Обладнання: портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього. Теорія літератури: роман, роман-хроніка, історичний роман. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Якось Куліш написав у листі до відомого […]...

  36. Інфанта Микола Вороний Інфанта Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, “проміннострунний”, “вогнелунний”, “мрійнотканий”. Усі вони – складні прикметники, що мають дві твірні основи, які зазвичай не поєднуються за змістом. Такі оказіональні епітети у сполученні з означуваними словами створюють специфічні індивідуально-авторські образи. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула […]...

  37. П. Куліш. Роман “Чорна рада”. Образи та ідеї твору Мета: допомогти учням осмислити ті моральні уроки, які дає читачеві автор; розвивати навички порівняльної характеристики образів твору, визначення провідних ідей, художньої майстерності письменника; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, прагнення до добра й справедливості, “праведного життя”. Обладнання: портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього, портрети історичних осіб, змальованих у творі. Теорія літератури: образи, символи, історичний колорит, конфлікт, ідея. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. “Пантелеймон Куліш […]...

  38. Микола Джеря – бунтар З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А на красивому загорілому обличчі виразно блищали чорні брови. Тонкі риси обличчя підкреслювала біла сорочка та […]...

  39. Микола Пимоненко Ім’я Миколи Пимоненка – академіка живопису – прикрашає сузір’я найталановитіших людей України. Його життя – це приклад надзвичайного працелюбства, без якого будь-яке обдарування тьмяніє. Картини художника вражають реалістичним спрямуванням, пригадаймо такі полотна, як “Чистий четвер”, “У розлуці”, “Художник”, “Весілля в Київській губернії”, “Засватана”, “Жертва фанатизму”, “Страсний четвер”, “Перед грозою”, “Гопак” та інші. Шлях до визнання не був легким. Народився майбутній художник 9 березня 1862 року на околиці Києва в родині […]...

  40. Микола Хвильовий. Біографія письменника, його провідна роль у літературному житті 1920-х рр Основні факти біографії Миколи Хвильового 13 грудня 1893 р. в м. Тростянці в сім’ї вчи­телів народився Микола Григорович Фітільов. Навчався в початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації. 1916 р. – фронти Першої світової війни, член дивізійної ради солдатських депутатів. 1917 р. – член компартії України, брав активну участь у гро­мадянській війні в лавах Червоної армії. 1919 р. – у Харкові вийшло друком […]...

Маклена Граса Куліш Микола

Categories: Твори з літератури