Кавабата – “красою Японії народжений”

“Красою Японії народжений” лауреат Нобелівської премії з вишуканою простотою відтворював у свої творах красу японської культури. Зі сторінок його творів віє ностальгія за колишнім національним устроєм. Усе змінюється – Японія також намагається стати цивілізованою державою західного зразка. Головною проблемою творів є пошук гармонії людини і природи.

Повість “Тисяча журавлів” є вершиною творчості Ка-вабати Ясунарі. Інші твори письменника: повісті “Танцівниця з Ідзу” , “Веселі дівчата зАсакуса” , “Країна снігу”

, романи “Стогін гори” , “Дальня столиця” . Кавабата Ясунарі – письменник-модерніст, особливості його художнього мислення пов’язані з естетикою дзен – сприйняття світу не через розум, а завдяки природній безпосередності, гармонії з національним довкіллям.

Кавабата прожив досить довге життя, написав понад 400 романів, повістей, есе. Він перший японський письменник, якому було присуджено Нобелівську премію “за письменницьку майстерність, яка з великим почуттям передає суть японського способу мислення”. Творчість Ясунарі Кавабата – складна і багатогранна. У молодості він захоплювався неосенсуалізмом. Так з’явилася перша збірка “Наряд почуттів”, до якої увійшли 36 оповідань. Використання асоціацій за контрастом, відтворення суб’єктивних відчуттів, “яскравих і повних життя в умовах мінливої дійсності”, метафоричність – ці особливості поетики неосенсуалізму притаманні Кавабаті-початківцю.

У його оповіданнях “краса – прохолодна і пронизлива”, “безсонні ночі нагромаджувалися, як гори”. Героєві здається, що “кохану дівчину прибиває до нього хвилею”. Наприклад, оповідання “Осінній дощ”. Це прекрасні замальовки на фоні осіннього дощу.

На початку оповідання – дощ кленового листя, що, як вогники, падає в темно-синю воду і гасне в ній – чи то дійсність, чи то видіння. Потім дощ, що стукає у вікно вагона, в шумі і ритмі якого відчувається музика. Потім краплі дощу, що стікають по шибках, а за ним дівчина, яка вижила, незважаючи на смертельну недугу. Тепер вона демонструє кімоно Наречених.

Виникає загальний ефект, що уподібнює прозаїчний твір поетичному, в якому головним є не подія, а викликане нею почуття.

Повість “Танцівниця із Ідзу” також вважається одним із творів неосенсуалізму. Письменник проникає в суть людської природи, баче добро і красу навіть в тому, що на перший погляд може здатися жорстоким і потворним. Це проявилося у романі “Бродяги із Асакуса” , де він розказує про тяжке життя озлоблених, розчарованих у житті людей, які намагаються забути своє горе, віддаючись сумнівним розвагам.

Але у романі немає соціального підтексту. Головне в ньому – прагнення побачити людину в людині на тлі злигоднів та жахів життя.

У “Кристалічній фантазії” Кавабата використав популярний метод – “потік свідомості”, який, як запевняли його прибічники, до зволяє глибше проникнути у внутрішній світ людини. Письменник відтворює суб’єктивне сприйняття світу за прикладом “мимовільної пам’яті” Марселя Пруста, коли звичайна життєва дрібниця відроджує в пам’яті минуле. 1 це не проста данина модернізмові. Ясунарі Кавабата приваблювала спрямованість цього методу на безпосереднє відтворення процесів духовного життя.

Але згодом письменник впевнився в тому, що, відриваючи героя від реального життя і викладаючи лише уривки його спогадів, неможливо показати людське життя. Він шукав свій шлях, виходячи із внутріш – ньої потреби знайти головне, без чого мистецтво’втрачає сенс.

У своїй статті “Красою Японії народжений” Кавабата переповідає глибоке враження від класичного японського роману “Гендзі моногатарі” і класичної японської поезії – хоку і танка. Вони стали естетичним підгрунтям його художнього смаку і літературного чуття.





Кавабата – “красою Японії народжений”

Categories: Твори з літератури