Над поемою “Гайдамаки” Т. Шевченко працював з 1839 до 1841 року у вільний час від занять в Академії мистецтв. Поема вийшла друком 1842 року власним коштом автора. Ця поема стала подією не лише в українській, а й в усій європейській літературі. Головне джерело поеми – народні перекази і пісні. Є тут і реальні постаті, і вигадані. Гонта і Залізняк – це, як відомо, історичні особи. А ось Ярема Галайда – […]
Школа і перша вчителька – це найдорожче з нашого дитинства, те, що людина проносить через життя. Я з глибокою вдячністю згадую свою першу вчительку Ніну Іванівну. Адже колись вона, усміхнена, з барвистими квітами в руках, повела нас до країни знань. Із надзвичайним терпінням вчила не тільки читати й писати, а й любити працю, шанувати батьків, бути чуйними й чесними. Мабуть, тому так багато книг, оповідань, віршів, пісень присвячено вчителям. Андрій […]
Чимало людей поважають і щиро люблять цей доступний журнал, журнал-“учитель”. Добрий супутник, що веде за руку свого учня, вчасно знаходячи підтримку, що не дає впасти, що оберігає від ударів. Це журнал віри, глибокої віри у своїх читачів, віри, який насичені його сторінки. Щомісяця “Ридерз дайджест” усе більше розширює коло своїх постійних читачів, залучаючи своєю безпосередністю, сердечністю й глибоким поглядом на життя всього земної кулі, висвітлюючи ті або інші драми, долі, […]
У своєму творі письменник зобразив життя сільської бідної родини. Герой оповідання Миколка – добрий і ніжний, як те сонечко: “сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка”. Його душа завжди поривалася до краси і знань. Він любив природу, не міг байдуже пройти повз квіточку. І все його цікавило: “і про те, як і дощ, як і сніг”. І за це любив його шкільний учитель, ставився до нього уважно, співчував хлопчикові і жалів його. […]
Кажуть, сербський письменник Мілорад Павич вважається першим письменником третього тисячоліття. Це письменник та історик. Він захоплюється візантійською культурою, з головою поринає у вивчення культури власного народу та у своїх творах заводить нас, читачів, у лабіринти своїх інтелектуальних уявлень. Павичу вдалося створити світ поетичний, фантастичний, духовний і реальний водночас. Кожному з нас відоме слово “авітаміноз” – це коли хворіє тіло. У Мілорада Павича мова йде не про тіло, а про душу […]
Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Такий Василь Симоненко. На двадцять восьмому літі урвався його життєвий шлях, а поетичний, духовний – триває. Василь Симоненко іде до людських сердець, іде до нових поколінь, ітиме – сподіваємося-до наших нащадків. Чи до всіх? І що несе він? Що говорить нам сьогодні, що скаже людям завтрашнього дня? Що взагалі може поет сказати цьому розвированому, трагічному, до краю напруженому, перенасиченому словами, вірами, […]
Марину Цветаеву – поета не поплутаєш ні з ким іншим. Її вірші можна безпомилково довідатися – по особливому розспіві, ритму, інтонації. Її поезія ввійшла в культурний побут, зробилася невід’ємною частиною нашого духовного життя. Вірші були для неї майже єдиним засобом самовираження. Марина Цветаева прожила складне життя. Кілька років їй довелося провести за кордоном в еміграції. Але навіть живучи за межами Росії, вона залишалася істинно російською людиною. На чужині її з’їдала […]
Народився в с. Пісках на Чернігівщині у родині сільського дяка. Навчався в бурсі, Чернігівській духовній семінарії, Київському комерційному інституті. Захоплювався малюванням, музикою, співав у церковному хорі. Працював статистиком у Чернігівському земстві, помічником хормейстера в театрі М. Садовського, у харківському журналі “Червоний шлях”, був директором Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Міністром освіти. Поет, автор багатьох збірок, серед яких найбільш якісними вважають “Сонячні кларнети”, “Замість сонетів і октав”, “Плуг”, […]
Роман “Злочин і кара” Ф. Достоєвського антибуржуазний за своїм змістом, однак це і антиреволюційний, антиутопічний роман, роман-пересторога від перекроювачів світу, одержимих ідеєю псевдоправди, псевдосвободи, які при оманливих гаслах несуть руйнацію не тільки усталених Богом принципів, а й людських душ. Зло в ім’я блага не відвертав людину від спасіння. Однак це мусить усвідомити і сама людина, пройшовши промислом Господнім через бісівські спокуси. Тому, пройшовши через зло, Раскольніков отримає і перемогу над […]
Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти Мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовський присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З півночі”. Йдучи від дійсності, поет зумів піднести на новий рівень образ най благороднішого і найпослідовнішого […]
Іван Кочерга – один з найцікавіших українських драматургів XX століття. Він залишив багату сценічну спадщину, осяяну глибокою естетичною і філософською думкою. Людолюб-мрійник і драматург-мислитель, він протягом усього творчого життя сповідував незалежність мистецьких принципів, творив, попри несприятливість доби, драматичну класику, що витримала найтяжче випробування – часом. Композиція його майстерно злагоджених творів завжди цікава. Так і в драматичній поемі “Ярослав Мудрий” строкаті за змістом і зовні ніби розрізнені епізоди й сцени, кожна […]
У нашій школі бібліотека – одне з найцікавіших місць. Вчителі й учні часто заходять туди упродовж дня. І не тільки взяти потрібну книжку, а й просто поспілкуватися. Поруч зі стелажами з книгами і газетами стоять столики, за якими ми на перервах і після уроків відпочиваємо, ділимося новинами. Дехто тут просто готується до уроків. Щодо мене, то я часто відвідую бібліотеку, бо люблю читати. Цим я завдячую нашій бібліотекарці Оксані Іванівні. […]
Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби народної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову багатозначність народного сміху. Ународній культурі […]
Сад поетичної творчості Максима Рильського Була у нього усмішка дитяти – Блакиті української тепло. Любов’ю серце зроджене було, Як пісня – чесне, як бджола – завзяте. Д. Павличко На мою думку, пейзаж – це не тільки портрет природи, але й автопортрет його творця: душа митця відбивається у барвах, лініях або словах. Якщо я хотів би зобразити пейзаж душі Максима Рильського, то, напевно, намалював би сад. Щедрий сумний сад ранньої осені, […]
Давня українська література – праоснова всієї української літератури. Віршову спадщину давньої української літератури переважно становлять твори на релігійну тематику. За жанрами це були епіграми, елегії, панегірики, сатиричні вірші. Видатними поетами XVІ-XVІІІ століть були Климентій Зіновіїв, Іван Некрашевич, Касіян Сакович, Лазар Баранович та інші. Серед віршованих творів найбільше було віршів сатирично-гумористичних, які спиралися на народний гумор. Сильний фольклорно-етнографічний струмінь відчувався у творах Івана Некрашевича. Його твори виділялися чистотою народної мови, простотою […]
З ім’ям А. Ахматової в російській поезії зазвучав новий прекрасний неповторний голос. Увійшовши в літературу з поезією жіночої душі, вона відразу стала в ряд перших російських поетів. Мине небагато часу після виходу її першої збірки віршів “Четки”, і Осип Мандельштам напише, що ім’я Ахматової стає “символом Росії”. У ранніх своїх віршах вона говорить від імені жінки, яка з трепетом чекає зустрічі з коханим. Ти – сонце моїх пісень, Ти – […]
А особливо Ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін “співомовки” поет і. І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно – презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці “Добре торгувалось” дотепно висміяно панів, які хотіли поглузувати з мужика, щоб показати свою зверхність. Але це їм не вдається бо в народі багато розумних, дотепних […]
Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними. Приходять і відходять покоління, приносять нащадкам нові ідеї, які загалом творять суспільний прогрес. Причому ті надбання нагромаджуються за геометричною прогресією, цінності змінюються, як візерунки в дитячому калейдоскопі. За останні століття людина навчилася брати від природи стільки, що давно вже неспроможна підтримувати власну гармонію, в якій полягає її сила й унікальність. Лозунги типу “Після нас – хоч потоп” у котре далися взнаки, і […]
Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” є соціально-психологічним. У ньому автор ставить важливі соціальні питання, що хвилювали людей того часу. Своєрідність цього роману Достоевського полягає в тім, що в ньому показана психологія сучасної авторові людини, що намагається знайти рішення насущних соціальних проблем. Достоєвський разом з тим не дає готових відповідей на поставлені питання, але змушує читача задуматися над ними. Центральне місце у романі займає бідний студент Раскольников, що скоїв […]
Стара графиня Ганна Федотівна – вісімдесятирічна стара, у будинку якої виховується бідна родичка Ли-заповіту Іванівна; хранителька таємниці “трьох карт”; уособлення долі. Уперше з’являється перед читачем в образі молодої владної красуні, в серпанку легендарного “анекдота” шістдесятирічної давності, за яким, за свідченням П. В. Нащокина, коштує легенда про “реальну” пригоду княжни Наталії Петрівни Голицыной, що “відкрила” онукові таємницю трьох карт, колись повідану їй Сен-Жерменом. Онук С. Г. від одного з чотирьох її […]
Наш старий п’ятиповерховий будинок пишається своїми палісадниками. В одному – квіти і кущі аргусу, в іншому – дві подружки вишні. Щороку вони змагаються, котра з них більше плодів дасть. А в нашому палісаднику царює абрикоса. Ніхто зі старих мешканців не пригадає, коли її було посаджено. Дерево вже досягло третього поверха. Своїми гілями воно торкається балконів, вікон. З вікна можна простягти руку і доторкнутися до гілочки. Сонячного дня у кімнати заглядають […]
Бріан де Буагильбер – могутній лицар-храмовник, один з головних командорів ордену, здатний з часом стати його гросмейстером; найсильніший, небезпечніший і непримиренний супротивник короля Річарда Левове Серце. Творча установка В. Скотта на достовірно-реальне зображення часу, середовища і людину виключала елементи надприродного в сюжеті і характерах дійових осіб. Проте відблиск пов’язаних з тамплієрами легенд відбитим світлом лягає на де Б., чий образ частково вирішений в романтичному ключі. Лицарі ордену в ідеалі були […]
Впадає в око один дещо парадоксальний момент: у поета не так і багато творів, повністю присвячених материнській темі, та все ж, незважаючи на це, образ матері дуже помітний у його поетичному світі. Чим це пояснюється? Перш за все звернімо увагу на незриму “присутність” образу матері в багатьох поезіях. Звичайно ж, ця “присутність” не віртуальна, вона якось відбита у слові. Найчастіше цей відбиток знаходимо в якомусь одному вагомому штриху, виразності якого […]
Генріх ІV – центральний герой дилогії. Історичний Генріх – син Антуана Бурбона, з 1562 р. король Наваррский – очолював під час релігійних воєн партію гугенотів. Герой Генріха Манна, що залишив по собі пам’ять як справедливий, добрий король, важливий для автора і як активний борець і діяч, гуманіст на коні й з мечем у руці. У першій частині дилогії докладно описано, що як виріс на півдні Франції, у близькості до народу, […]
1. Вічні цінності у творах Горького. 2. Данко й Ларра. 3. Подвиг Данко. Уже ранні оповідання М. Горького свідчили про те, що письменник дуже талановитий і неабиякий. У своїх добутках він звертався до вічних цінностей, намагався відповісти на найважливіші питання, що віддавна хвилювали людей. Оповідання “Баба Изергиль” змушує задуматися про яскраві людські характери. Саме такі люди завжди викликали в Горького повага й замилування. Про людські характери говорить сама баба Изергиль. […]
Шкільний твір на тему “Філософські роздуми Г. Сковороди” Яке воно, де його шукати? Це відчуття завжди спогодує про себе спокоєм і незвичайним хвилюванням серця. Кожний уявляє птаха щастя по-різному, а Г. Сковорода своїми діями ми допомагає збагнути шляхи і способи його досягнення. Великий любомудр розуміє щастя у самопізнанні, а доказ у відповіді до ченців: “Я стовпотворіння умножати собою ту… Світ мене не впіймає”. Григорій Савич Сковорода. Видатний український письменик, філософ […]
Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був індійський фільм – “Любов і помста” – Сам по собі прекрасний привід […]
Віддаючи данину романтичним сюжетам Громадянської війни письменники в цих кращих своїх добутках одночасно показували нелюдськість Громадянської війни, прославляли народні цінності. Михайло Шолохов написав цікаве оповідання “Лоша” за мотивами Цивільної вони. У цьому оповіданні ми спостерігаємо як люди малоосвічені, неосвічені, “здичавілі” від багаторічної бойні проявляють свої людські якості – любов до тварин. У коня червоногвардійця Трохима народилося лоша. Але це нещасне створення народилося не в той час “Знайшла час, нема чого […]
І. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. ІІ. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. 2. Пісня із кінофільму “Сон”:- 3. Сум нерозділеного кохання у пісні “Явір і яворина”. ІІІ. Співтворчість Дмитра Павличка та Олександра Білаша.
Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття “Хочу бути літописцем українсь кого простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю” / У. Самчук / Творчість Уласа Самчука заслуговує на велику увагу і високу оцінку. Він талановитий прозаїк, який прожив довге і напружене життя, вимірюване 82 роками, що збіглися з добою буремних історичних потрясінь для українського народу. Особливо чутлива душа, як барометр відгукувався він на найтрагічніші, найскладніші […]
Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авто й мотоцикли. І сама я на ногах не встою, Пролітаю між […]
Знову весна, оживає земля, Бур одгриміла пора буркотлива… Серце забилося, прагне дороги, Радо ступають, тугішають ноги… Катулл, переклад М. Зерова Сучасна людина іноді забуває про роль і значення природи у своєму житті. А як ставилися до природи раніше? Об’єктом для дослідження ми обрали поезію вагантів. Визначення естетичного значення поезії вагантів не завжди було однозначним, наприклад, медієвіст Ланглуа вважав, що голіардична поезія як літературна пам’ятка не має особливої цінності: вона “як […]
Багата й різноманітна усна народна творчість. Але яскравою зіркою виділяються у ній балади – один із улюблених видів словесної творчості українського народу. У них майстерно розкривається поетичний світогляд нашого народу, його міфологічні уявлення, світ його загадкової фантазії і розуміння природи. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя. “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…” – одна з найбільш відомих соціально-побутових балад. В основі […]
Сатиричні добутки В. Маяковський створював на всіх етапах своєї творчості. Відомо, що в ранні роки він співробітничав у журналах “Сатирикон” і “Новий сатирикон”, а у своїй автобіографії “Я сам” під датою “1928”, тобто за два роки до смерті, написав: “Пишу поему “Погано” на противагу поемі 1927 року “Добре”. Правда, “Погано” поет так і не написав, але сатирі віддавав данину й у віршах, і в п’єсах. Її теми, образи, спрямованість, вихідний […]
І. Світ жіночої поезії Ліни Костенко. ІІ. Душевна гармонія ліричних героїнь. І “Немає еталонних ідеалів”. 2. Переживання за долю України. 3. Головна краса її ліричних героїнь. 4. Безмежна любов і вірність у коханні. 5. Безкорисливість ліричних героїнь. ІІІ. Заповіт поетеси.
Роман Уласа Самчука “Марія” має підзаголовок “Хроніка одного життя”. Уважно прочитавши роман, читач одразу розуміє, що мав на увазі автор, коли давав назву своєму творові. По-перше, твір має певну схожість з так званою агіографічною літературою, тобто з “Житіями святих”. У таких творах оповідається про увесь життєвий шлях святого, так і у романі автор зображує все життя Марії, від народження до смерті. Композиційно роман складається з трьох частин: “Книга про народження […]
Усе далі йдуть у минуле події Великої Вітчизняної війни, але вони не стають історією. Книги про війну не сприймаються як історичні добутки. Чому? Військова проза сімдесятих-вісімдесятих років загострила істотні для життя сучасної людини проблеми: морального вибору, історичної пам’яті. У цих книгах відбуваються твердження тих моральних норм, без яких немає й “мирного життя”. “Від уміння жити гідно дуже багато чого залежить у наш тривожний час”, – уважає Б. Васильєв, один із […]
З раннього дитинства ми вслухувалися в чарівні звуки поем і казок великого російського поета. Це підготовляє, вважаю, до сприйняття поезії О. Пушкіна, що призначена не дітям, а дорослим. З лірики Пушкіна мені найбільш близькі ті його вірші, у яких говориться про такі святі для кожної людини почуття, як дружба і любов. Ліцеїсти, однокласники майбутнього поета, залишили нам у спадщину зразок дивовижного дружнього братства. Ми знаємо про це, бо багато ліцеїстів […]
Події розгортаються в Пізі в кінці XV ст. Начальник пізанського гарнізону Гвідо Колона обговорює зі своїми лейтенантами Борса і Торелло ситуацію, що склалася: Піза оточена ворогами – військами флорентійців, а загони, послані Венецією на допомогу пізанці, не змогли пробитися до них. У місті ось-ось почнеться голод. У солдатів не залишилося ні пороху, ні куль. Гвідо відправив свого батька Марко на переговори з Прінчівалле, найманим полководцем флорентійського війська. Про Прінчівалле ходять […]
Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він схиляв свою голову і в знак глибокої пошани написав декілька творів-присвят. Одним з небагатьох українських […]
За словами самого автора, це трапилося навесні 1942 року, коли, приїхавши на якийсь строк у Москву, він, заглянувши у свої зошити, вирішив “пожвавити” старого героя. Однак це аж ніяк не означало механічного рішення вже колись поставленого завдання: “Глибина всенародно-історичного подвигу у Вітчизняній війні, – відзначив поет, – з першого дня відрізняла її від яких би те не було інших війн і тим більше військових кампаній”. Рішення, по зауваженню А. Туркова, […]
І. Ясунарі Кавабата – перший у японській літературі лауреат Нобелівської премії. ІІ. Ясунарі Кавабата – видатна постать японської літератури XX століття. 1. Життєвий шлях. – видання неосенсуалістів.) 2. Я. Кавабата і традиція японської літератури. 3. Вершини творчості Ясунарі Кавабати. Автор зобразив стосунки головних героїв на тлі різних пір року відповідно до законів естетики дзен-буддизму. Я. Кавабата продовжував “жіночу” лінію в японській Літературі, що має джерелом класичну літературу доби Хейан пору […]
Я вибрав саме таку назву свого твору, бо для мене це дуже важливо. Наша родина складається переважно із росіян, живемо ми в Україні і вважаємо себе українцями. Це правильно – вважати себе українцем як громадянином. Рідна моя мова – російська. Хочу розповісти, що мене вражає. Я часто чув вираз: Україна – ненька. Спробував хоча б уявити, наприклад, таке: Росія – мати, Франція – ненька, Англія – мати. І все якось […]
Максим Горький якось назвав С. Єсеніна не поетом, а органом, начебто створеним природою спеціально для поезії. До цього хочеться додати, що ця поезія в багатьох випадках є голосом “олюдненої” природи, яка розповідає сама про себе. І оскільки ми до природи жорстокі, то її звертання до нас сповнені туги, бо “за тыщи пудов конской кожи и мяса покупают теперь паровоз”, бо людина вибирає, кому жити, кому вмерти. Це і є, як […]
“Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]
1871 рік для української літератури дуже знаменитий. Цього року народилася Леся Українка, що згодом за словами Івана Франка, стала чи не наймужнішим поетом на всю Україну. Народилася Леся Українка 25 лютого в Новгород – волинському, в славній родині косачів. Батько Лесі – Петро Антонович Косач був людина освічена й для свого часу передова, а натурою лагідна та добра. З боку матері рід сягає в бурхливі часи козацьких війн з турецько-татарськими […]
Л. Н. Толстой був учасником Севастопольської оборони. У ці трагічні місяці ганебної поразки російської армії він багато чого зрозумів, усвідомив, як страшна війна, які страждання вона несе людям, як поводиться людина на війні. Він переконався в тім, що щирий патріотизм і героїзм проявляється не в гарних фразах або яскравих подвигах, а в чесному виконанні боргу, військового й людського, незважаючи ні на що. Цей досвід позначився у романі “Війна й мир”. […]
Гійом Аполлінер називав своє мистецтво “новим реалізмом”, “надреалізмом”, “сюрреалізмом”. Цей термін вперше прозвучав з уст поета у 1917 році й визначив появу нової модерністської течії. Сюрреалізм прагнув “створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну”, перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами”. У сюрреалістичних творах, як правило, присутнє строкате зібрання власних страхів і наслань, незрозумілих явищ – мани чи мари, без пластичної цілісності композиції, але […]
За всіх часів людин прагнув до пізнання свого “Я”, мети й сенсу життя. Вічні проблеми людського буття намагалися дозволити Пушкін і Гоголь, Толстой і Достоєвський. М. Горький не став виключенням, але в нього зложилося своє розуміння людини і його життєвого призначення, що відрізняється від філософських концепцій його попередників. Щодо цього показова п’єса Горького “На дні”. Цей добуток – обвинувальний акт суспільству, що викидає людей на “дно життя”, лишая їхньої честі, […]
По своїй стилістичній організації сповідь Соколова двоїста. У цих кульмінаційних моментах мовлення героя наближене до авторського мовлення, зливається з нею. Те, що мовлення героя вибудуване автором, проявляється й у насиченості оповідання Соколова роздумами-відступами, і в поступовому включенні в мовлення героя високих літературних слів і правильних синтаксичних конструкцій Події, про які розповідає герой, можна розділити на два типи: на події, які відбуваються мимо його волі, і на події, які є наслідком […]
Все це було б смішно, Коли б не було так смутно. М. Ю. Лєрмонтов. Останні чотири десятиліття XVІІІ в. відрізняються справжнім розквітом російської драматургії. Але класичні комедія й трагедія далеко не вичерпують її жанровий склад. У драматургію починають проникати добутку, не передбачені поетикою класицизму, що свідчать про назрілу потребу в розширенні границь і демократизації змісту театрального репертуару. Серед цих новинок насамперед виявилася так звана слізна комедія, тобто п’єса, що сполучить […]
Роман “Розставання” Леоніда Бородіна побудований навколо ідеї Бога. Його ліричний герой – московський інтелігент – вирішує почати нове життя. У творах Леоніда Бородіна – на раціональному, логічному рівні його проза суворо затверджує правоту християнської моралі, а всією своєю емоційною, почуттєвою плоттю буквально волає про принадності гріховного, безбожної, живої й вільного життя. Десь у Сибіру головний герой роману відшукує попа Василя і його дочка Тосю, що готова стати його дружиною. Ця […]
Іноді стає страшно, коли замислюєшся над життям, його плином і побудовою. Аналізуючи день, який завершується, несподівано доходиш висновку, що життя порожнє. Справді, що ти зробив за ці неповторні години свого існування? Прокинувся, навів ранковий марафет, поснідав, пообідав, повечеряв, скільки-то часу чепурився перед дзеркалом, скільки-то теревенив зі знайомими, щось там робив. Нічого не відкрив, нічого не винайшов. День минув у дрібницях, таких самих як вчора, і таких самих, які будуть завтра. […]
Роман Джонатана Свіфта Подорожі Гуллівера складається з чотирьох частин, в кожній описується одне з чотирьох подорожей головного героя. Головним героєм роману є Лемвдель Гуллівер, Хірург, а після – і капітан декількох кораблів. Перша частина роману описує відвідування Гуллівером Ліліпутії. Сама назва країни говорить читачеві про те, як виглядають її жителі. На початку жителі Ліліпути зустрічають Гуллівера цілком привітно. Йому дають ім’я Людина Гори, надають житло, забезпечують харчуванням – що особливо […]
Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше бачили собаку, відчували, що він їм не заподіє лиха. До парку залишалось із сотню метрів, […]
Великий письменник і філософ Лев Миколайович Толстой, справедливо полемізуючи із ученими, що створили культ великої особистості, історичного героя, з волі якого відбуваються світові події, затверджує, що хід світових подій визначений понад і вплив особистості на хід цих подій є тільки зовнішнє, фіктивне. Усе відбувається не з волі людей, а з волі провидіння. Це означає, що Толстой намагається опоетизувати стихійні закони життя. Він затверджує, що всі вирішують почуття, а не розум, […]
Символізм – напрям у європейському мистецтві 1870-х-1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрям цей поширився у всій Європі й проникає у живопис та інші види мистецтва, особливо – музику. Отже першими на шлях символізму стали французькі […]
Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. Письменник відтворив гострі конфлікти між феодалом Тугаром Вовком і тухольською громадою, показав могутність народу в боротьбі зі своїми гнобителями. У творі образ Тугара Вовка наділений […]
Таких пекельних нот не чули люде, Які на серці в тебе звірство брало. Пантелеймон Куліш. “До Шевченка”. Хто є Шевченко для сучасного українця? “Шевченко – наше все. Поет. Геній” – почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого цікавить. Він – символ України, йому встановлено пам’ятник на майдані, і для більшості обивателів його постать уособлює ВСЮ українську культуру. […]
Як “Мойсей” Мікеланджело – один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема І. Франка – унікальне явище не лише в українській, а й світовій літературі. Написаний у період піднесення революційного руху в Росії й в Україні “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, розкрив нові грані його поетичного генія, з великою силою засвідчив глибоку віру Франка у невичерпні сили народу, і світле майбутнє своєї вітчизни. Франко прагнув не […]
Зацікавлення Гоголя історичною тематикою у повісті “Тарас Бульба” – це вже не міфологізація минулого, що було пріоритетним явищем не тільки у фольклорних творах, але переважно й в літературі доби романтизму. Власне історизм “Тараса Бульби” лише у героїкопафосному відтворенні минулого, у сприйнятті того романтизму, який не міфологізовував трагічне минуле, не протиставляв правду художню правді історичній, наближаючись до реалістичного осмислення дійсності: міф як естетична категорія поступався типізації – як образів, так і […]
Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти”) На жаль, на життєвих борознах миттєвими жнивами покоління сходять, зріють і впадуть. Інші їм слідом ідуть. О. С. Пушкін Вперше роман Тургенєва “Батьки і діти” вийшов у світ в 1862 році в журналі “Російський вісник”. Жодний із творів Тургенєва не викликав настільки запеклих спорів. Критика стосовно “Батьків і дітей” зайняла позиції, іноді прямо протилежні один одному. Наприклад, критик Антонович звинуватив Тургенєва […]
І. “Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка…” ІІ. “Блудні сини” України в пошуках істини на шляхах громадянської війни. 1. Лірично-іронічна розповідь героя про своє становище дезертира. , а просто собі левадами, благо, шо неділя сьогодні – сплять, в жита”.) 2. Кохання – як складова внутрішньої гармонії героя новели “В житах”. “Дзвони, степе! Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце. Лізе божа корівка, беру […]
Він працював над “Сонцем мертвих”, живучи в Буніна в Трасі, переслідуваний нав’язливими спогадами. Із Трасу Шмельов писав 19/6 вересня 1923 року в Париж Куприну: “Думаєте, весело я живу? Я не можу тепер весело! І пишу я – хіба вуж так весело? На мить забудешся… Зараз якийсь мистраль дує, і в мені тремтіння усередині, і туга, туга… Доживаємо дні свої в країні розкішної, чужий. Усе – чуже. Душа^-те рідний ні, а […]
Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні Я запитую в себе, питаю у вас, у людей; Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці. Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми українці?.. В. Баранов Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”, неодноразово мінялись наші орієнтації, смаки, з’явилися нові конфлікти, нові рівні мислення, та […]
І. Становище української літератури на час виходу збірки “Сонячні кларнети”. , або були розчавлені обставинами. Натомість у літературу рвалося декадентство, яке отруювало мистецьку молодь.) ІІ. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – це цілісна річ, із своєрідним баченням світу, написана віртуозним віршем. 1. Історія створення збірки. 2. Три тематичні групи віршів збірки. 3. Алегоричні образи у творах збірки. 4. Розуміння ліричним героєм збірки Всесвіту. ІІІ. “Сонячні кларнети” Павла Тичини – це […]
“Маленький принц” – неперевершений гімн світосприйманню дитини, яка є справжнім чарівником і володарем життя. Дійсно, дорослі забувають і втрачають з часом гостроту сприйняття навколишнього світу і чистоту вражень від того, що відбувається. їх фантазія затиснута в суворі рамки і вкрита крижаною цинічністю. І лише дитина здатна на безпосереднє сприйняття світу і на творення власного. Деякі дорослі іноді зустрічаються зі своїм дитинством. Так трапилося й у творі Антуана де Сент-Екзюпері. Герой, […]
Модернізм – це узагальнене найменування цілого ряду нереалістичних конструктивних літературно-мистецьких стилів, що склалися на початку XX століття. Свою назву ця літературна течія дістала від французького слова тосіегпе, що в перекладі означає новітній, сучасний. Ця назва ніби підкреслює розрив із мистецькими традиціями XІX століття. Визначальна його прикмета – орієнтація на красу, прекрасне. як фундаментальну категорію, основу мистецтва, зокрема, літератури, але цим особливості модернізму не вичерпуються. Бурхливий початок XX століття супроводжувався і […]
Поема “Мідний вершник” була написану Пушкіним в 1833 році. У ній автор уперше в російській літературі противопоставив державу, уособлена в образі Петра І, і людини з його личними інтересами й переживаннями. Реформи Петра І у російської історії були глибоким і всеосяжним перікоміром, що не міг відбутися легко й безболісно. Цар жадав від народу віддачі всіх сил для достижения намічених їм цілей, а це визивало ремство й невдоволення. Таке ж неоднозначное […]
Михайло Коцюбинський написав новелу “Іntermezzo” в 1908 році. Це один із кращих творів письменника, лірична поема в прозі, поетична новела, в якій зображується нерозривна єдність митця і народу. Новела була створена в тяжкі роки столипінської реакції, коли в середовищі інтелігенції особливо посилилися розбрід та занепадництво, і з’явилась ціла зграя письменників-декадентів, які закликали розробляти “вічні теми” – писати лише про красу природи і кохання. Вони ігнорували важливі соціальні проблеми, прикривались гаслами […]
З давніх-давен в українському фольклорі виникає постать борця, захисника рідної землі, рятівника усіх знедолених та скривджених. Такими справжніми лицарями та народними месниками були козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун. Наслідуючи народну традицію, Т. Шевченко у поемі “Гамалія” змальовує мужнього патріота, що очолює морський похід козаків проти турків. Козаки їдуть визволяти братів-невільників. Ні розбурханого моря, ні яничарів – нічого не бояться вони. Скрізь ідуть козаки за своїм ватажком Гамалією. Це сміливий, […]
Основну ідею роману “Розгром” А. Фадєєв визначив так: “У громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу… Все нездатне боротися відсівається… Відбувається переробка людей”. Наскільки б суперечливої не була оцінка подій громадянської війни з позицій сьогоднішнього дня, безсумнівною заслугою Фадєєва є те, що він показав громадянську війну зсередини. Автор висуває на перший план не воєнні дії, а людини Фадєєв не випадково вибирає для опису у романі час, коли загін уже розгромлений. Він […]
Кілька днів поспіль лив дощ. Я не виходила з дому. Стоячи на балконі, я слухала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по асфальту у дворі. Стовбури дерев були чорними, здавалося, вони просочені вологою. Сумно було. Уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю, і, як це буває влітку, волога миттю почала випаровуватися. Нарешті можна прогулятися. Я поспішила у парк. Де-не-де на стежках були калюжі, але й вони танули […]
Твір по повісті В. Бикова “Облава”. Письменник Василь Биков відомий нам як правдивий, щирий оповідач про людську долю в роки Великої Вітчизняної війни. Тема війни є основною в його творчості. Велику популярність одержали такі його повісті, як “Альпійська балада”, “Третя ракета”, “Сотников”, “Кар’єр”. Але у творчому багажі письменника є й інша, не менш значима по своїй драматичності тема: доля селянства в період колективізації. Вона зачіпає одну із самих складних, хворобливих […]
Я народився в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Це і Тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне – вільні! Багатство України – це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір, який і символізує безмежні лани пшениці. Другий колір на прапорі – блакитний – це чисте небо України. Любити свою Батьківщину – […]
1. Проблема добра і зла – центральна у романі. 2. Добро для українського селянина – праця, земля : А) Мартин Заруба – селянин-господар ; Б) різні відчуття праці в героїв роману ; В) образ землі – архітип підсвідомого ; Г) образа землі – тяжкий гріх : 3. “Щастя наше в повноті існування”. 4. Моральна основа буття героїв – віра в Бога. 5. Образ Марії – символ багатостраждальної матері-України.
“У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович служив конюхом у панській економії, мати Івга Лук’янівна виховувала сімох дітей. Коли Тодосеві минуло дев’ять […]
Акела – Ватажок Зграї. Великий сірий Самотній Вовк був сильним, мудрим старим. Вже багато років він водив Зграю. Лише двічі за своєї молодості він потрапляв у вовчу пастку. Він багато знав про людей, а також дотримувавя Законів Джунглів.) Поведінка Акели на Зборах Зграї. Акела схибив на полюванні. (Старий Вовк розуміє, що проти нього була змова, яку спровокував Шер-Хан йому запропонували кинутися на незагнаного оленя, щоб довести неміч Ватажка. Він викликає […]
Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного дня – 6 вересня 1958 р., коли Ф. Г. святкує своє вісімдесятиліття. В 1907 г. […]
Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна. Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в гімназію. Навчаючись у гімназії, Глібов дуже сумував за рідною домівкою. Ця туга вилилась у вірш “Сон” – це був перший […]
Українська література XX століття творилася переважно молодими літераторами, які черпали свою творчу наснагу в романтичному піднесенні, викликаному революцією 1917 року. Тому неоромантизм Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Олександра Олеся початку XX ст. модифікується в революційний романтизм, виразниками якого стали В Сосюра, В. Чумак, В. Блакитний, ранній М. Хвильовий, А. Головко, М. Куліш, Ю. Яновський. Цей романтизм являв собою певне світопочування, ідеологічний настрій і тому включав у себе і експресіоналізм О. Довженка, […]
Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая У кожній квартирі є дзеркало, капелюх і якщо не мітла, то віник, або швабра. З деякого часу ці речі мають для мене деякий сенс, сповнений таємниць і загадок. Це відбулося після того, як я прочитала про пригоди відомого Гаррі Поттера. Саме чарівний капелюх, який опустився на голову хлопця і дав змогу визначити здібності Гаррі. Він досяг значних успіхів у галузі чародійства. Цей капелюх […]
Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши загальновживане слово “калитка”, що означає торбину для грошей, гаманець. Після скасування кріпосного права такі калитки, […]
Що таке модернізм? Модернізм – загальна назва сукупності напрямів і шкіл у літературі та мистецтві кінця XІX – початку XX ст., які вирізняються антиреалістичною спрямованістю, тяжінням до умовних засобів художнього зображення та вираження, духом експериментаторства. Першими представниками модернізму у літературі буяй французькі поети Ш. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо та інші. Що спричинило появу модернізму? Появу модернізму спричинило розчарування в життєвій дійсності та художньому реалістичному способі її відтворення. Модернізм став […]
Твір за повістю О. Довженка “Зачарована Десна” Кіноповість “Зачарована Десна” – один із кращих творів митця. Це “задушевна лірична сповідь, по вінця наповнена любов’ю до рідного краю, до України з її великим і скорботним минулим і її великим радісним майбутнім”. У преамбулі до кіноповісті О. Довженко причину її написання пояснює такими чинниками: спогади, викликані “довгою розлукою з землею батьків” і бажання “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих […]
Твори про революцію і Громадянську війну, що вийшли в 1926-1927 роках, носили до певної міри підсумковий характер. У 1927 році вийшли два романи: “Розгром” Фадєєва та “Біла гвардія” М. Булгакова. Ці твори ставили гострі питання гуманістичного сенсу революції, полемізуючи один з одним. Автори цих романів належали в різних напрямах в російській літературі двадцятих років. Булгаков продовжував традиції класичної російської культури. Фадєєв ж був письменником, який намагався створити образи літератури нового […]
…В автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно поринула в свої мрії. Не зважила, коли на одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками. Пасажири попросили дівчинку поступитися місцем. Та Оксана вдала, ніби не чує..А лише зверхньо подумала: “Невелика пані, якщо з торбами носиться…” Увечері Оксана з матір’ю та батьком подзвонили до нових сусідів, які справляли новосілля і запросили їх на знайомиш. Двері відчинилися […]
Прометей – справжній герой, титан. Для того, щоб покращити життя людей, він пожертвував собою. Перші люди жили в печерах, замерзали, не їли нічого смачного – вони ще не знали мисливства та не мали вогню. У Прометея було добре благородне серце. Він навчив людей будувати домівки, приручати тварин та робив для них усе, що знав сам. Люди тепер знали, як знайти шлях по зорях, як добувати із землі мідь, золото й […]
Усе давало йому перевагу перед іншими: і похилі літа, і досвідченість, і вміння рухати своїм військом, і найсильніша від усіх ненависть до ворогів. М. В. Гоголь Тарас Бульба – головний герой повісті М. В. Гоголя – був “одним з числа корінних, старих полковників” і зміст свого життя бачив у боротьбі за незалежність Батьківщини. У своїх товаришах, козаках, він цінував хоробрість, сміливість. Коли сини Тараса, Остап і Андрій, повернулися додому з […]
1923 року Микола Куліш пише п’єсу “Мина Мазайло”, темою якої є міщанство й українізація. Свою комедію письменник створив на “живому матеріалі”, чкий дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові? Комедію цю свого часу хтось із критиків назвав “філологічним водевілем” – малося на увазі, що суперечки її персонажів точаться переважно навколо української мови. Українізація, що велася з […]
1. Яким був шлях П. Загребельного до письменництва? Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Полтавської області. 1941 року закінчив школу і відразу пішов добровольцем на фронт, брав участь в обороні Києва, був поранений. Після лікування у шпиталі знову пішов на фронт. 1942 року після тяжкого поранення опинився у німецькому полоні. До 1945 року перебував у фашистських таборах смерті. Після звільнення з концтабору працював у радянській […]
Коли я вперше потрапив до кабінету фізики, у мене розбіглися очі. Мою увагу привернули незвичайні предмети. Згодом я довідався про їхні назви: трансформатор, вольтметр, амперметр… А ще впали в око різні метеорологічні прилади, закріплені на панелі. Ця панель розташовувалася на стіні, яку облюбували сонячні зайчики. Тоді, уперше переступивши поріг кабінету фізики, я не особливо розглядав розвішані на стінах портрети знаменитих учених. Коли я прийшов додому і розповів батькам про незвичайний […]
Комедії Арістофана – найдавніші зразки комедійного жанру в літературах Європи. Багато тем, зачеплених цім незрівнянним художником слова, залишаються і в наші дні актуальними. Чи не перебільшення це? Невже й справді дві тисячі з лишком років не провели між Арістофаном і нами непрохідної межі, не перетворили його творчість на музейну цінність? З усіх видів драматургії комедія найщільніше зв’язана зі злободенністю. Навіть сатиричні стріли Мольєра протягом трьох століть встигли притупитися, і половина […]
Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами у психології й свідомості людей. Для письменника все це було багатогранним і дуже цікавим матеріалом для художнього осмислення і втілення […]
Із сивої давнини українці шанували свята. З особливою надією люди чекали на Великодень. Саме з цього великого свята починається розквітання природи, найсправжнісінька весна. Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку я нетерпляче чекала Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята. Мені дуже подобається спостерігати, як народжується свято. Паски починають пекти в чистий четвер. В оселі має […]
Творчість І. С. Тургенєва – одне із самих популярних у середній школі. Незважаючи на різні зміни в програмах, тут завжди залишаються “Муму”, “Записки мисливця”, “Батьки й діти”, “Як гарні, як свіжі були троянди…”. Невеликі по обсязі, ці добутки дають подання про історико-культурні традиції Росії, виявляють собою зразок класичного реалізму й чудового російського мовлення, представляють прекрасний матеріал для уроків літератури. Крім того, зложилася тривала історія їхнього вивчення. Ці книги не залишалися […]
З давніх-давен добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіплю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на ве – і іллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет великого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником. Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-блакитні орнаменти. Жовтий і блакитний – символи золотих ланів і синього неба, а про червоний і чорний […]
Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. Як і батько, Максим бачив незламну силу в єдності людей. Максим гордий своїм […]
Ельдорадо Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду, за яку дяка – батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і на волос, Там злочинних зараз лають – Та не вголос, та не вголос. Там уряд “блюде” закони, за провинності […]
При підготовці до друку записок Мурра, нащадка славетного Гінце фон Гінценфельда, видавці звернули увагу на присутність в рукописі явно сторонніх фрагментів – уривків з опублікованого раніше розповіді про капельмейстера Йоганнес Крейслер і його друга маестро Абрагама. Сторінки ці виявилися в рукописі Мурра з тієї простої причини, що Кіт використав їх – розпатрати книгу з бібліотеки свого господаря Абрагама – як промокального паперу. За дивним збігом, багато епізодів життєпису Крейслеpa доповнюють […]