Радість Олена Теліга

Радість

Ой, не знаю, що то за причина –

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться,

Як безжурний вітрогон – хлопчина.

Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством:

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця,

Ніби поле перед нами стелиться,

Ніби зникли авто й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами –

Бо хлопчина не дає спокою!

Лірична героїня вірша сповнена життєвого оптимізму, радості життя. Вона не зважає на жвавий міський рух, їй потрібні простір, широке поле для діяльності. “Похмурі люди” тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Радість Олена Теліга

Categories: Твори з літератури