Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха

Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного дня – 6 вересня 1958 р., коли Ф. Г. святкує своє вісімдесятиліття.

В 1907 г. Ф. Г. , нікому не відомий парубок, приїхав у місто, щоб брати участь у конкурсі проектів

на будівлю грандіозного абатства святого Антонія. Зайнявши на конкурсі перше місце, Г. Ф. зробив блискучу кар’єру, взяв собі за правило до всього в житті ставитися з іронією й дуже превстиг у цьому.

Г. Ф. жартуючи зумів завоювати успіх, гроші. Він полюбив дівчину з багатої сім’ї й женився на ній. Хоча й не всерйоз, потай посміюючись, але він прийняв “дарунки” влада що претримають.

Занадто пізно Ф. Г. почав розуміти, що іронічна перевага його не врятується Він мріяв про цілий сімейний клан, про сім синів і сорока дев’яти онуках, але замість цього історія оточила його тінями збіглих: умирають його син Генріх, дочка Иоганна, син Отто стає фашистом і гине під Києвом, дружина виявляється в лікарні для душевнохворих.

Підводячи підсумки свого життя в день вісімдесятиліття, Ф. Г. почуває себе банкрутом і просить секретарку свого сина Леонору плюнути на його надгробний пам’ятник і викидає свої ордена в стічну канаву. Але неприйнятної для нього виявляється й інша позиція – позиція праведника, “агнця”, готового віддати все заради високої ідеї Саме в цьому зв’язку Ф. Г. протиставляється своїй дружині Иоганне, що під час війни, одержуючи з абатства мед, масло й хліб, роздавала їхнім незнайомим людям на вулицях, у те час як їхні власні діти голодували. Вона хотіла, щоб діти “відчули смак правди на своїх губах” і не мали нічого, що могли мати “буйволи”.

Розподіл на “агнців” і “буйволів” у романі не так однозначно, як може здатися на перший погляд.

“Агнці” – жертви, але їхньої руки “пахнуть кров’ю й заколотом”. Генріх Белль не ділить людей на погані й гарних, він лише говорить, що “час не примиряє”, а небезпека повернення фашизму велика, тому що поруч із ненавистю росте почуття безсилля



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха

Categories: Твори з літератури