Одного разу ми з Дмитриком Копиловим, з яким навчаємося в одному класі й навіть сидимо за однією партою, поїхали у вихідний на риболовлю. Стояв травень, вода була холодна, і ще ніхто не купався. Нам повезло: ми піймали трохи риби. На містку, з якого ми ловили рибу, хтозна звідки з’явилося щеня. Воно тихенько скиглило, видно, було голодне. Шерсть на ньому звалялася, так що не можна було визначити, якого вона кольору. Цуцик […]
Протягом багатьох століть люди оспівували і уславлювали в піснях і віршах образ берегині – матері чи коханої жінки, благословляючи її ім’я. Деякі філософи вважали, що доля жінки – в домашньому господарюванні та материнстві. На їхній погляд, жінка не здатна до великих справ і почуттів. Але українки вже багато століть виявляють і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Багато діячів культури звертались у своїй творчості до образу жінки. Так, […]
Багато віршів присвятив М. Ю. Лєрмонтов темі батьківщини. За всіх часів поети зверталися до цієї теми: одні прославляли народ і його перемоги над ворогами своєї вітчизни, інші захоплювалися її природою. Лєрмонтов, продовжуючи розвивати ідеї Радищева й Пушкіна, мріяв побачити свою країну квітучий і вільної, народ – сильним і щасливим. Поет нескінченно любить свою батьківщину У вірші “Хмари” Лєрмонтов спочатку порівнює себе із хмаринками, а потім протиставляє себе їм. У хмар […]
ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Максим Рильський Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 р. в Києві у дворянській родині. Дитинство провів переважно в с. Романівка на Житомирщині. 1908 р. він вступив до приватної Київської гімназії В. Науменка і здобув там глибоку гуманітарну освіту. З 1915 р. М. Рильський навчався в Київському університеті – спочатку на медичному, а потім на історико-філологічному факультеті. Революція та громадянська війна не дали змоги закінчити освіту, і […]
Скільки людей розумних, хороших загублено! Так уже воно повелося у нас: за життя – хула, після смерті – хвала і навіть поховання останків на Байковому кладовищі… Високий на зріст, худорлявий, струнка тверда постава, рішучі колючі очі з-під густих нахмурених брів, різкий цілеспрямований профіль, гострий, допитливий розум, безмежна закоханість у рідне слово, бентежна тривога за його майбутню долю – таким запам’ятався Василь Стус і друзям, і ворогам. Зараз, коли постать Стуса […]
Іван Семенович Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 р. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям. Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і за формою. На широкому соціальному тлі постають нові типи сучасної письменнику епохи. У центрі уваги письменника – […]
Рільке – один із провідних модерністів Європи, талановитий експериментатор, сміливий новатор у царині віршування. Його поезія набула довершеності під могутнім впливом різних видів мистецтва, зокрема живопису, скульптури, архітектури, музики. їй притаманні виняткова пластичність та колоритність художніх образів, чарівної музикальності. Подорож Україною подарувала поетові особливі враження. Принципово він не хотів помічати в Києві породження цивілізації і всю увагу звертав на стародавні храми та церкви. Незабутнім стало для Рільке відвідання Софійського собору […]
Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли він сучасний, коли його творчість іде по самому нерву життя, коли вона зливається з криком його нації. “Чорнобильська мадонна” І. Драча злилася з відчайдушним криком не лише народу України, а й з відчаєм усього людства. Бо дійсність була страшніша за найчорнішу вигадку: …сосни дощами спалені, Лізуть в очі лихою іржею – У якійсь несусвітній опалині Денно й нощно блукають […]
Література XX ст. 1. Який фільм О. Довженка було названо найкращим на кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі? А “Іван”; В “Арсенал”; Б “Ягідка кохання”; Г “Земля”. 2. Укажіть перший звуковий фільм О. Довженка і рік його появи на екрані: А “Земля”, 1930 p.; Б “Аероград”, 1935 р,; В “Іван”, 1932 p.; Г “Звенигора”, 1928 P. 3. У преамбулі до якого твору О. Довженко сформулював причини його написання: “Спогади, “викликані довгою […]
Всесвітній день комп’ютерної клавіатури займає в календарі два дні. Це 11 і 12 квітня кожного року. Такий цікавий факт пов’язаний з тим, що саме ці дні квітня є 101 та 102 днями року. Саме ці дві дати обрані світовою спільнотою IT, бо стандартна комп’ютерна клавіатура налічує 101 або 102 клавіші. Сучасні клавіатури частіше налічують 104 клавіші, однак стандарт – це так звана PC\AT клавіатура. Буквально за останні тридцять років комп’ютерна […]
Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити кар’єру, усіма способами відхрещувалися від свого українства, відмежовувалися від своїх коренів. У цих людей ніхто […]
ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ОЛЕСЬ ГОНЧАР Письменник. Новела “За мить щастя” Ключові слова: – епос; – новела; – умовна ситуація; – зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя; – оспівування краси й сили почуття кохання. Цитатник Про О. Гончара та його твори: – Гончар – художник світла, його дослідник, зображувач і поет. Закохано й уважно простежує він промені, що пронизують людські істоти, […]
Коли в 30-ті роки почалися переслідування всього живого, мислячого, Миколі Вороному пригадали все: і сумніви та вагання в період революції, і еміграцію до Польщі та шестирічне перебування там. “Націоналіст” – так почали називати поета за те, власне, що він просто всім серцем, всією душею любив рідну Україну. Миколу Вороного заарештували, а в 1938 році його життя трагічно обірвалося… В рідному краї нам долі нема: Бурі нас нищать, пригноблює тьма, Студять […]
Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у “1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму, як носія колоніального гноблення народів, стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо “Кавказ” поемою, мабуть, через ту масштабність Шевченкових понять “людина – народ”; насправді, за жанром цей твір, швидше,- вірш-роздум, інвектива. У творі немає сюжету в розумінні становлення характерів і […]
11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов. Народився в с. Тростинці, що на Харківщині, у сім’ї вчителів, помер у м. Харкові. Письменник, ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. . Найвідоміші твори: збірка прозових творів “Сині етюди” , новела “Я “, повість “Санаторійна зона”, роман “Вальдшнепи”, памфлети “Камо грядеши?” і “Думки проти течії”.
Роки Великої Вітчизняної війни – це страшний, грізний і водночас славетний період нашої історії. В цей час весь народ став на захист своєї землі. Олександр Довженко бачив гіркоту поразок і відступів початку війни. У листі до своєї дружини від 4 червня 1942 року він пише: “Я буду писати про страждання, і героїзм, і трагедію свого народу”. А вже 13 листопада 1942 року в газеті “Известия” було опубліковане його оповідання “Воля […]
“Злочин і кара” – один з найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі – “дійова особа”. Образ міста стає символом страшного світу, де бідному і слабкому нема порятунку, де все продається і купується. За […]
“Злочин і кара” – один з найвеличніших і найдосконаліших романів письменника. У ньому з особливою силою виражено гуманізм письменника, його гострий біль за зневажену людину, приречену на самотність і страждання. Головний герой, колишній студент Раскольников, зображений Достоєвським на крутому зламі його долі. Саме життя висунуло перед ним такі питання, які вимагають зосередження всіх духовних і моральних сил. Раскольников не помирає від голоду, проте кожна хвилина його відносного благополуччя оплачена дорогою […]
Взято з посібника для абітурієнтів “Українська мова” Козацук Г. О. Диктант 1 Поля починаються за Мокрою Долиною і тягнуться на північ аж до Берищанського лісу. Майже посередині їх перерізує широкий і розлогий яр, по дну якого колись текла річечка, котра з роками всохлася до струмка. Навпроти Удіївки яр перегороджений трьома греблями, й тепер там три ставки: два невеликі і один величезний – на півкілометра. На греблях ростуть верби, схили яру […]
Одним із живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в “прогрес” – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує докази деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, “людство йде вперед, людина лишається на місці”. Варто озирнутися трохи назад, аби переконатися в сталості людських потреб, у тому числі и релігійних. Для цього варто проаналізувати свідоцтва того часу, наприклад, художні твори. В основі […]
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 року в Новоархангельську на Кіровоградщині. Батько походив із козацько-чумацького роду, а мати, Гликерія, була дочкою чорногорця Якова Стоянова. 1914 року Є. Маланюк закінчив земське реальне училище в Єлисаветграді і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початку світової війни став слухачем військової школи в Києві. У січні 1916 року Є. Маланюк потрапив на Південно-Західний фронт, де до пізньої осені […]
Степами турки ї татари На конях мчать, мов чорні хмари, І згаром дихає земля – Навкруг пожари, як петля… Так починається легенда М. Стельмаха “Мак цвіте”. Читачеві здасться, що він справді бачить дівчину, котра біжить босоніж до бору. Її доганяє ординець. Ще мить – і вона стане бранкою, ЯКУ продадуть десь у Кафі. Змією сичить над нею аркан. І раптом – порятунок! Це козак – спасіння для дівчини. Ворогів багато, […]
“Хліб наш насущний дай нам на кожен день”,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба. Платон Воронько в поезії “Пахне хліб” з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, це його душа. Кругла, світла, запашна паляниця – досвід народу, дух пращурів, оберіг нашої землі. […]
Творчість поетів-шестидесятників ознаменувалась тим, що вони першими звернулися до актуальних і складних проблем сучасності: зміни в світобаченні та світосприйнятті покоління, життєва позиція якого формувалася під впливом освоєння космосу, розвитку атомної енергетики, що, по суті, несе загрозу існуванню людства. У своїх творах Ліна Костенко, Іван Драч, В. Симоненко, Б. Олійник ставили за мету поглибити бачення людиною світу, виховати в кожному особисту причетність до всього, що відбувається навколо, навчити чужу долю, чужий […]
Цар-письменник Соломон Соломон був сином царя Давида. З Біблії дізнаємось, що перед смертю Давид наказав Соломонові покластись на Бога, бути набожним, догоджати йому і правити за його велінням. Соломон був благочестивим, за це Господь наділив його мудрістю та вмінням розрізняти добро і зло. Цього дару Соломон попросив у Бога замість багатства і слави, адже мудра людина зможе стати багатою. Найславетнішим діянням Соломона вважається будування чудового храму та його суд над […]
З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” , життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій власний театр, синтезував ритм, поєднував малярство й музику, створював “звукові пейзажі”. За твердженням критиків, його постанову “Золотого черева” на харківській сцені […]
Щаслива доля судилась великому творові І. П.Котляревського – п’єсі “Наталка-Полтавка”. Вона була написана у 1813 році. Ця п’єса не втратила популярності і в наші дні. Сюжет її досить простий. Закохані Наталка і Петро не можуть одружитися спочатку через бідність парубка, а згодом через те, що на шляху їхнього щастя стає багата та впливова особа – пан возний. В центрі п’єси – образ простої селянської дівчини – Наталки. В минулому батько […]
Осінніми вечорами, коли плачуть небеса й зорі падають на похилені трави, далекими стежками, серед незвіданих всесвітів блукає кохання. Мов та пісня, неосяжна й незбагненна, блукає воно. І як його знайти, як його покликати серед цих невідомих шляхів? Бо так і полине від тебе, не торкнеться твого серця, заблукавши десь там, у далеких степах, не залишивши тобі навіть споминів, а лише гіркі сподівання. Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський […]
IV. Література XX ст. Тема 27. Юрій Яновський Юрій Яновський – український письменник, представник неоромантичної течії в літературі. Автор великої кількості новел, оповідань, поезій, чотирьох романів, семи п’єс, повісті, кіносценаріїв, публіцистичних творів. Найвідоміші твори: “Вершники”, “Чотири шаблі”, “Майстер корабля”, “Мамутові бивні” тощо. Особливості творчості: – романтизм у сприйнятті навколишнього світу, безмежного, загадкового, мінливого; – відсутність шаблонності у творенні змісту, форми художнього твору, відхилення усталених схем, трафаретів, банальних підходів; – відхід […]
Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, […]
Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності відтворені у цьому останньому творі. Разом із тим у “Тінях забутих предків” виявився погляд автора на нерозривний […]
Без верби та калини нема України Ліс та його скарби нерозривно пов’язані з життям людини. Ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де. Але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян – береза, у канадців – клен, а в українців символами є верба і калина. Недарма кажуть: без верби та […]
Не забувайте своїх героїв Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не вдасться підрахувати!.. А скільки залишилося могил невідомих солдатів! Переважно тих юнаків, які ще тільки вчора ходили на побачення, а сьогодні повинні були віддати життя за визволення Батьківщини, за нас із вами. За те, щоб ми мали світле майбутнє […]
ЄВАНГЕЛІЄ Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; кодекс, програма, Біблія. ЄВШАН-ЗІЛЛЯ степовий полин; приворот. ЄГИПЕТСЬКИЙ з Єгипту; тяжкий, виснажливий; безправний; безпросвітній. ЄГЕР мисливець, ловець; солдат; слуга, лакей. ЄДИНИЙ один, один-єдиний, один-однісінький, лише один, одним-один, один-одним; неподільний, нерозривний, згуртований; загальний, спільний /для всіх. ЄДИНОКРОВНИЙ однокровний, рідний; єдинородний, єдиноплемінний, братній, братерський. ЄДНАЛЬНИЙ об’єднавчий, сполучний. ЄДНАННЯ співдружба, співдружність; злука, об’єднання; дружба, обр. братерство. ЄДНАТИ сполучати, злучати, з’єднувати, скріплювати; пов’язувати, зв’язувати, встановлювати зв’язок між; […]
На початку XII ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив “Повість минулих літ”, довівши записи до 1113 року. Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках XIV – XV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський та Іпатіївський. Перший здобув свою назву від імені переписувача ченця Лаврентія, а інший було знайдено у костромському Іпатіївському монастирі. Літопис створювався впродовж тривалого часу […]
На межі ХІХ-ХХ століть у літературі та мистецтві в цілому утверджується новий стиль – експресіонізм. В українській літературі його започаткував В. Стефаник, традиції якого підтримали Тодось Осьмачка, М. Куліш, О. Довженко, у сценічному мистецтві – Лесь Курбас. Представники експресіонізму прагнули знайти спільну основу в людині, тварині та рослині, тобто в тому, що створив Бог. Основні мотиви їхніх творів багатогранні: увага до простої людини-трударя, пошук коренів людського зла, впевненість у тимчасовій […]
Тарас Григорович Шевченко Невільницька лірика. Творчість періоду заслання П’ятого квітня 1847 р. під час переправи через Дніпро Т. Шевченка було заарештовано за доносом студента Київського університету Петрова. Поет повертався до Києва, поспішаючи на весілля до Миколи Костомарова. На той час М. Костомарова, П. Куліша та інших членів Кирило-Мефодіївського товариства було заарештовано. У Шевченка вилучили малюнки і поетичні твори. Частина рукописів і малюнків зберігалася у друзів і знайомих поета, у яких […]
ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ГРИГІР ТЮТЮННИК Письменник. Належить до покоління шістдесятників. Новела “Три зозулі з поклоном” Ключові слова: – епос; – новела; – автобіографічна основа; – присвята – “Любові Всевишній присвячується”; – три зозулі – любовний трикутник, три долі; – складність людських стосунків в історії про нещасливе кохання; – возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу. Цитатник Про Гр. […]
IV. Література XX ст. Тема 26. Микола Хвильовий Миколу Хвильового називають “основоположником української прози XX ст.”. Його світоглядні позиції стали поштовхом для активних дій на шляху осмислення суспільством ролі української літератури. Письменник обрав собі дорогу – бути лідером, щоб повести націю на боротьбу за право жити у вільному суспільстві, відродження національної літератури ; він висунув концепцію повноцінної національної літератури. Погляди письменника: – українська література повинна мати індивідуальний шлях розвитку, не […]
Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко-говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. Ми бачимо, що образ грому в постійному русі, в змінах. Він “натрусив […]
ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Загальна характеристика Однією з ознак XX століття стала руйнація світової системи колоніалізму та вихід на світову арену молодих націй, репрезентованих власними державами, серед яких була й Україна. Розвиток української літератури цього періоду позначено боротьбою за національне самоствердження, власну незалежну державу, яка єдина є найважливішим гарантом виживання культури та повноправного входження нації до європейської та міжнародної спільноти. Тому історію української літератури XX ст. доцільно розглядати, виходячи саме з […]
Повість “Гобсек” займає особливе місце серед інших творів Оноре Бальзака першої половини 30-х років. Це один із найвидатніших творів письменника. Центральний образ твору – лихвар Гобсек. Біографія Гобсека, яку Бальзак вводить в оповідь, розкриває життєву основу його філософії. Філософія Гобсека – своєрідний підсумок його особистого життєвого шляху. Він був моряком, морським торговцем, об’їхав увесь світ, бачив далекі та екзотичні країни. Його розвинута свідомість, не властива йому з дитинства, пояснюється тим, […]
Мені сподобалась казка Василя Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”. В ній автор розказав про країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Все його сімейство було дуже схожим на нього: “всі сльозливі через край”. Цар домагався, щоб в країні плакали “всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві – ні!” І зовсім сутужно прийшлось би жителям тієї країни, якби не жив серед них “добрий дядько Лоскотон”. Його всі дуже любили за […]
Тема. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А Мелетій Смотрицький. Б Герасим Смотрицький. В Іов Борецький. Г Касіян Сакович. 3. В Острозькій друкарні […]
Василь Чумак увійшов в історію української літератури як один із найяскравіших ліриків революційної доби, який із надзвичайною емоційною свіжістю передав романтичний порив і радість боротьби за соціальне і національне визволення, “Його книжка “Заспів” засвідчує поета не просто першорядного, а видатного”, – писав Дмитро Павличко. Оця єдина його книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак натхненно боровся за ствердження революційних ідеалів свободи, рівності, братерства. Він щиро вірив у […]
Вечірня година Вечір… Зимовий чи літній, весняний чи осінній, кожен вечір – це нова казка, неповторна своєю чарівністю. Ось сонечко котиться за обрій. На нього можна вже дивитись. Воно схоже на велику червону зірку. А навколо нього – різнобарвні хмарки. Просто диво! Сонечко вже за обрієм. Тільки неслухняні промені ніяк не вгомоняться: то один вискочить, то другий, виграючи на небі. За сонцем з’являється молодик з вечірньою зорею. Небо світлішає. Навкруги […]
В. Сосюру слушно називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття, бо його емоційна, схожа на спів душі поезія сповнена щирості; задушевності, захоплення красою рідної землі, природи, рідного слова, історією свого уславленого народу. І про що б не писав поет, – все для нього стаэ ліричною темою. Складається враження, наче до нас голосом правди і любові промовляє його чутливе серце, розкривається, довіряє нам і знайомить з ліричним героєм поезії. […]
Уявіть собі картину пізньої осені… Непривітна вона, безрадісна. Голі дерева мерзнуть під холодним небом, яке затягли важкі олив’яні хмари. Вони погрозливо зависли над порожніми полями і, здається, хочуть притиснутися до землі, вкриваючи все навколо сірим мороком. Ох, ті осінні хмари! Чого від них сподіватися? Не теплого благодатного доту, а холодного мокрого снігу – передвісника зимових хуртовин… А якщо й думи схожі на ті важкі осінні хмари, то на душі стає […]
Людина і природа – ця тема пронизує всю поезію Івана Драча. З одного боку, поета тривожить відчуття глобальних суперечностей, що нині надзвичайно загострилися. З іншого, він шукає гармонії між природою і машинною цивілізацією. Для поета ідеал майбутньої свободи і щастя людства – в його принципово новому, розумному і справді братньому єднанні з природою. Про не чи не найкраще сказано невеликим віршем “Молодому поетові, що викинув мисливську рушницю” зі збірки “Теліжинці”: […]
У центрі “Лісової пісні” – гострий конфлікт філософського плану: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя. Леся Українка в “Лісовій пісні” склала нечуваної сили й краси гімн вільній людині. Твори Лесі Українки, написані багато років тому, навіть тепер змушують замислюватись багатьох людей. Це свідчить про надзвичайний талант та спроможність знаходити те головне, що завжди хвилювало й хвилюватиме не одне покоління українців. Події в драмі-феєрії “Лісова пісня” подані […]
Тема. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОБСТАВИНИ НАПРИКІНЦІ XVIII ст. 1. Історична подія, яка не відбувалася під час становлення і розвитку нової літератури. А Народне повстання під керівництвом У. Кармалюка. Б Селянські заворушення на Катеринославщині, Полтавщині. В Війна 1812 року. Г Обирання гетьмана після смерті Б. Хмельницького. 2. Документ, що забороняв друкування будь-яких книг українською мовою. А Доповідь В. Бєлінського. Б Статут про початкову школу. В Наказ Київського митрополита Мисливського. Г […]
“Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М. Осипова. Але на відміну від перелічених вище авторів І. Котляревський наснажив сміх злободенними суспільно-політичними тенденціями. Письменник намагався засобами гумору та […]
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” . Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ – повторення тотожних за значенням слів з метою посилення емоційності і ритмічності мови. Часто зустрічається в народній поезії. Іде багач, іде дукач – п’ян валяється, Із […]
“Портрет хлопчика” Пінкуріккьо Художник епохи Відродження Пінкуріккьо відомий у світі як майстер монументально-декоративного розпису. Його картини багатофігурні, святкові, цікаві за сюжетом. Станкових робіт у майстра небагато. “Портрет хлопчика” був написаний у 80-х роках XV ст. й являє собою один з кращих зразків портретного живопису цього періоду. Напівфігура хлопчика чітким силуетом окреслена на фоні пейзажу. Художник усю свою увагу зосереджує на обличчі підлітка. Задумливий і серйозний погляд допитливих очей спрямований на […]
Моя сім’я складається з чотирьох осіб – батьки, старша сестра та я. Ще у нас є бабусі, дідусі, дядьки й тітки. Чесно кажучи, ми іноді ведемо безладний спосіб життя, якщо можна так сказати. Часом у нас в квартирі справжній хаос. Речі не на своїх місцях, посуд немитий, підлоги брудні. Часто таке відбувається після великих свят або наших спільних мандрівок куди-небудь на природу. Мені здається, що головний член нашої родини – […]
10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Народився в м. Єлисаветграді у селянській родині, помер у м. Каннах, де й похований. Письменник, художник, політичний діяч. Найвідоміші твори: збірка “Краса і сила”, романи “Записки Кирпатого Мефістофеля”, “Сонячна машина”, новела “Момент”, драми “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Гріх”.
1. Назвіть вічні образи у світовій літературі. Охарактеризуйте один на вибір. Образи, які звуться “вічними” у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. “Вічні образи” – Велике надбання людської культури, класичної літератури. Образ Прометея, Створений в трагедії давньогрецького драматурга Есхіла […]
1. Охарактеризуйте класицизм як напрям у літературі та мистецтві Класицизм – напрям у культурі Європи. Сформувався у XVII столітті у Франції, а у XVIII столітті розповсюдився європейськими країнами. Продовжував традиції Відродження, але погляди на гармонійність людського розуму та почуттів були змінені. Класицизм проголосив абсолютний культ саме людського розуму. Риси класицизму у культурі: – звернення до форм античного мистецтва як до ідеальних взірців. – прагнення до висловлення піднесених ідеалів, вічного та […]
Прямі й опосередковані поняття дуже широко використовує Григорій Сковорода, взявши їх із Закону Божого, тобто Біблії, або світу символів, як їх власне називає сам автор. Існує одне велике коло, всесвіт, що невпинно рухається за своєю траєкторію, в ньому вкинуте коло мале – людина, яка теж мусить рухатись не зупиняючись, разом зі всесвітом, якщо одне коло зупиниться бодай хоч на мить, то це й буде кінець всьому існуванню, кінець буттю. Ми […]
“Тарас Бульба” – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте козацьке життя. Тому й проводить своє життя в Запорозькій Січі, бо він – захисник рідної […]
Саме так витримано повість О. С. Пушкіна – вона абсолютно співзвучна з мелодією старовинного романсу, блискуче написаного відомим російським композитором Г. Свиридовим. Її герої – провінційні юнак і дівчина, Марія та Володимир. Глушина, нудьга, патріархальні взаємини і разом з тим – поривання у світ високих почуттів, намагання жити так, як герої улюблених французьких романів – романтично, з усілякими пригодами. Здавалося б, ніщо не повинне заважати їхньому щастю, однак батьки нареченої […]
Аргументи, докази, приклади, висновок Варіант 1 Отримавши тему для твору, я замислився. Хто ж такий кар’єрист? Це людина, для якої кар’єра стоїть в житті на першому місці. Ні, не можуть-таки бути всі успішні люди кар’єристами. По-перше, слово “кар’єрист” найчастіше використовують в мові у негативному значенні, навіть як лайку. Назвавши когось таким словом, його можна запросто образити. У словнику дається визначення кар’єриста: “людина, яка ставить важливість власного просування по службі вище […]
Ю. Яновський належить до покоління тих письменників, які відкривали нові теми, шукали нові художні форми, йшли незвіданими шляхами. Свіжістю барв, глибиною образів, жанровим розмаїттям на межі прози й поезії, оповитим високим духом романтики, позначені його неповторні здобутки в царині художнього слова. Наділений великим талантом, він – в силу багатьох причин – не до кінця реалізував його, але кращі твори письменника хвилювали і хвилюють читача. Роман Яновського “Майстер корабля” справедливо називають […]
Леся Українка Життєвий і творчий шлях Леся Українка – українська письменниця, яка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у сфері фольклористики і брала активну участь в українському національному русі. Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в місті Новограді-Волинському. Мати, Олена Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка, була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах “Перший вінок”. Батько – високоосвічений поміщик, […]
Медове дерево Улітку найулюбленішою справою для мене є допомога дідусеві на пасіці. Хто не любить з нас поласувати медком? У липні маленькі бджоли-трударі збирають нектар з жовтуватих суцвіть, схожих на вітрила. Турботливо несуть його у вулики. Дідусь розповів мені, що саме липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Люди здавна користувалися його лікувальними властивостями. За цей природний дар липу ще називають медовим деревом.
Вулиця Харківських Дивізій Харків – один з найбільших індустріальних, наукових та культурних центрів України. Його площі, проспекти, парки, вулиці мають свою історію, привабливі архітектурними спорудами, вражають величністю, красою і неповторністю. Знати героїчне минуле свого рідного краю, рідної вулиці, на мою думку, повинен кожен з дитинства. Оскільки любов до Вітчизни починається саме з того місця, де ти народився, де пройшли твоє дитинство і юність. Я живу на вулиці Харківських Дивізій. У […]
Роман “Прапороносці” О. Гончара – роман-трилогія про Велику Вітчизняну війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей, мистецтва – показ особистості органічному зв’язку з колективом, глибоке розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем, розуміння нею “краси вірності”. Проблема “краси вірності” розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської. Чистотою, якоюсь світлою ясністю оповитий образ Юрія Брянського. Студент-математик у недавньому минулому, нині командир роти мінометників. Юрій продовжує наполегливо вчитися. І […]
9 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця […]
Микола Васильович Гоголь – видатний письменник XIX ст., який народився та виріс в Україні, а жив та писав у Росії. Більшість своїх творів він присвятив рідній українській землі, її мужньому та веселому народові. Один з таких творів – повість “Страшна помста”. Нашу увагу привертає вже сама назва. Але це не просто опис подій, у творі наявна повчальна філософія. Після прочитання повісті постають питання: чому страждає Катерина; чому Іван – вершник […]
Ми живемо та розвиваємося у суспільстві, тому маємо приймати його особливості функціонування, його закони, його мораль. Кожне суспільство в свою епоху вибудовує свою систему моральних принципів, яких мають дотримуватись усі його члени. Наприклад, у Середньовіччі панувала викривлена форма християнської моралі, яка відкидала будь-які спроби на емпіричне пізнання світу, наголошуючи на аскетичному існуванні людини, що має відмовитись від усіх радощів життя заради примарної надії на рай після смерті. Сьогодні, суспільство намагається […]
У 50-60-ті роки в Україні відбулася масова міграція сільської молоді до міста, до так званого кращого життя, подалі від важкої праці на землі. Такий процес був викликаний ганебним станом тогочасного села, а також недалекоглядною, навіть шкідливою політикою правлячої партії. Цій темі Г. Тютюнник присвятив кілька своїх творів: “Син приїхав”, “Оддавали Катрю”, “День мій суботній”. В оповіданні “Оддавали Катрю” автор розповідає, як восени з Донбасу приїхала молодша донька хутірського крамаря Степана […]
Про моє покоління говорять одним словом – “загублене”. Чому? Чому така доля наша? З чим це пов’язано? Хто винен у цьому? Безліч питань, а яка відповідь на них? Яке тлумачення буде істинним? Важко про це сказати. Чи тому, що досвіду життєвого замало, чи тому, що час занадто суперечливий… Проте вірною, думаю, буде така теза: ми не маємо сьогодні тих ідеалів, на яких виховувалися наші батьки, діди, прадіди, а звідси – […]
У преамбулі до кіноповісті О. Довженко причину її написання пояснює спогадами, викликаними “довгою розлукою із землею батьків” і бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. В українській літературі можна знайти, чимало подібних оповідань, повістей про “босоноге дитинство”. А от “Зачарована Десна” й нині залишається єдиним унікальним твором у цьому жанрі. Творче життя О. Довженка було надзвичайно складним і трагічним. Він перебував під постійним ідеологічним […]
Іван Карпенко-Карий – один з корифеїв української сцени, талановитий драматург і актор. Він займає найбільш помітне місце в українській класичній драматургії та в історії українського театру другої половини XIX ст. і початку XX ст. Його драми і комедії є найвищим досягненням критичного реалізму, гордістю національної театральної культури. Саме він створив перші і кращі зразки нових жанрів в українській драматургії – соціальну комедію і трагедію. Художник слова, викриваючи буржуазію, поміщиків і […]
Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. Порушивши у драмі-феєрії проблему невідповідності високого покликання людини принизливим умовам її повсякденного життя, письменниця піднялася на вищий щабель над старою школою української драматургії. “Лісова пісня”,- як відзначав відомий літературознавець О. Бабишкін,- запалила не тільки акторів і режисерів драматичних театрів прагненням оживити її на сцені, вона надихнула композиторів на сюїти і балети, на […]
Чим цінна для нас творчість Андрія Малишка? Скільки читачів – стільки й думок. І хоч нерозумно зводити їх до одного знаменника, та все ж головне, мабуть; те, що у творчості поета відображено життя народу, духовний досвід нації, здобутий упродовж многотрудних десятиліть. Поет ішов разом з народом, не розмінюючи цінностей народної моралі, що означилися для нього високими словами: Мати й Вітчизна, Правда і Праця. Саме вони є визначальними для всього творчого […]
Перші роки нашого життя сповнені казками: їх розповідають нам дорослі, ми бачимо їх у театральних виставах та з екрана телевізора. ї ми віримо, що дійсно в житті все чудово! Згодом ми починаємо розуміти, що є й інший світ, жорстокий і не завжди справедливий. Ось тоді, мабуть, віра у казки зникає. Та ось – зустріч із “Пурпуровими вітрилами” О. Гріна. Читаєш – і серце захоплено стежить за казковою історією кохання, в […]
Давати видавцем – надмірно нормувати що-небудь, виявляючи скупість, зайву ощадливість; Давати гастролі – жартівливе: чинити що-небудь незвичайне, відчайдушне; Давати горобцям дулі – жартівливе: ходити без діла, байдикувати; Давати / дати буханів – боляче ударяти кого-небудь; Давати /дати від коша – погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні ; відмовляти кому-небудь у чомусь взагалі; рішуче виступати проти кого-небудь, вступати в боротьбу з кимось у відповідь на […]
Психологізм і ліризм як найсуттєвіші ознаки новели нового типу у творчості М. Коцюбинського несли на собі відблиск неповторного внутрішнього світу самого автора, його витонченої внутрішньої організації. І це, звичайно, позначилось на жанрових особливостях новелістики письменника, зокрема його новели “Іntermezzo”. Цей твір – один із найяскравіших зразків новелістичного новаторства М. Коцюбинського щодо стилю й жанру. Хоч і прийнято називати цей твір новелою, проте і зміст, і проблематика, і жанрові особливості вказують […]
Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість феодально-кріпосницької системи. “Марія Маркевич скрізь і всюди натрапляла на страхітливі картини поміщицької сваволі, нелюдських знущань […]
ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Михайло Старицький Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня 1840 р. в с Кліщинцях Золотоніського повіту на Полтавщині у дворянській сім’ї. Рано осиротів, виховувався в родині дядька – В. Р. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах спочатку на фізико-математичному, а потім на юридичному факультеті. Здобувши вищу освіту, певний час працював у Київському […]
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний український письменник-полеміст, автор багатьох трактатів і […]
Я жив, я був. За усіх на світі я відповідаю головою. О. Твардовський Відповідальність – це поняття конституційне, громадянське, карне, але найголовніше – моральне. Як моральне поняття відповідальність близька до поняття совісті. А моральний закон… він не на папері, а всередині нас. Діапазон відповідальності людини дуже великий: від “за тих, кого приручив”, до “нині ми відповідальні за країну, за народ, за усіх на світі”. Відповідальна людина ніколи не зробить аморальних […]
У творчому доробку Миколи Куліша “Патетична соната” – це єдиний твір, у якому письменник звертається до трагічних сторінок громадянської війни в країні – періоду національного розбрату, оманливих ілюзій, невдалих пошуків політичних ідеалів, а ще – наївної віри в соціальну гармонію. Оповідь у драмі побудована у формі новел-спогадів головного героя – поета і мрійника Ілька Юги про його складний, з трагічними наслідками шлях у революцію Він став згубним не тільки для […]
Твір Е. Хемінгуея “Старий і море” – повість-притча. Але розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість є вершиною роздумів письменника про сенс життя. Сюжет її можна переказати кількома реченнями. Живе самотній старий рибалка. Останнім часом рибальська вдача, як і люди, покинула його, але старий не здається. Він знову і знову виходить у морс і ось нарешті йому таланить: на наживу впіймалася величезна риба. Кілька діб триває боротьба […]
11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ЛІНА КОСТЕНКО Страшні слова, коли вони мовчать Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучився, болів, Із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди, і мільярди слів, А ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія […]
Проблема щастя людини хвилювала багатьох митців. Не лишається вона поза увагою і в творчості Максима Рильського. В його збірці “Троянди й виноград” чуємо таку відповідь: у праці, яка освітлена великою силою натхнення і творчості. Ось лісник, який має велику хіть до щеплення, іде по лісу. А через рік з’являються нові пагінці на гілках дерев. Щаслива втома дівчини, що прийшла з поля, машиніста, вкритого порохом, пропахлого димом. Прекрасний у своїй праці […]
Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, найпрекрасніша і найсвітліша. На відміну від Катерини, де мати покидає напризволяще свого сина, гине, не зумівши пережити своє горе, наймичка Ганна своє життя […]
Життя Марусі Чурай оповите імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій […]
Образ титана Прометея, величний і могутній у своїй нескореності, неодноразово використовувався в творчості видатних митців як символ людських змагань, як взірець безстрашного борця, що заради людей свідомо пішов на муки. Легенду про титана, то викрав з неба вогонь і дав його людям, літературно обробляли поети різних країн. Есхіл, Кальдерон, Гете, Байрон, Шеллі – ось далеко не повний перелік славетних імен, у чиїй творчості зустрічаємо образ Прометея, наділеного рисами певного оточення […]
Найвидатнішим представником так званого “втраченого покоління” не випадково вважається Ернест Хемінгуей. Життєвий досвід його був різноманітним, він був учасником Першої світової війни, враження від якої стали його першим університетом життя і відбилися на усій його творчості. Хемінгуей довго працював журналістом, був свідком великої економічної кризи та іншої, греко-турецької, війни, а також відвідав багато різних країн. Він порівняно мало жив у США і мало писав про цю державу, громадянином якої був. […]
Роман “Війна й мир” недарма називають рому-ном-епопеєю, настільки він всеохватен. Товстої створив і зв’язав між собою сотні людських характерів, він зобразив картину російського життя у світі й війні. У романі відбиті події величезного історичного значення. Можна виділити в добутку трохи найбільш важливих думок. “Думка народна” – в останніх частинах створюється грандіозна панорама народного опору загарбникові. Причому один порив поєднує всіх: і селян, і солдат, і офіцерів, і жінок різних станів, […]
Наприкінці 40-х років на сторінках журналу “Сучасник” були опубліковані два чудових твори Герцена, перейнятих тим же могутністю думки, що і його роман “Хто винуватий?”. В основу повести “Сорока-злодійка” був покладений дійсний випадок, повідомлений письменникові великим російським актором М. С. Щепкиним. Оповідання про трагічну долю талановитої кріпосної акторки став узагальненням великої художньої сили. У суперечці зі слов’янофільськими й західницькими поглядами щодо ролі й положення російської жінки Герцен виражав демократичну впевненість у […]
Роки після смерті Богдана Хмельницького в літописі України чи не найбільше позначені глибоким смутком і невимовним болем. Це були часи спустошувальних братовбивчих війн. Однак поставали справжні лицарі духу, особистості сильні й мудрі, які прагнули зробити все можливе для врятування рідної землі від внутрішнього безладдя і братовбивства. Таким був наступник Богдана Хмельницького – Іван Виговський. Саме цьому гетьманові присвятив свій роман Юрій Мушкетик. Твір багатоплановий, тому зворушлива розповідь про долю гетьмана, […]
“Буковинський соловій” – так називають Юрія Федьковича, видатного поета, прозаїка, талановитого послідовника й однодумця великого Кобзаря. Значний вплив на формування літературно-естетичних поглядів митця мала українська народна поезія, а також щире захоплення творами Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Тараса Шевченка. Перебування на військовій службі зблизило Федьковича з Простими жовнірами, краянами, що також сприяло зміцненню його світоглядних позицій. Поетичні й прозові твори Ю. Федьковича, домінантною ознакою яких був романтизм, підіймали важливі соціальні й […]
Чи неправда: дивне бажання з’явилося в мене – написати тобі листа, Мавко. Чи зможеш ти прочитати його? Адже вчителями твоїми були стара верба, лісовик, берізка. І тому пишу тобі лист першими весняними квітками, зеленою травичкою, сонячним промінням. Уявляю твої великі очі, що грають усіма кольорами, довгі коси і вінок на голові. Ти любиш і бережеш природу, в тебе світлі, як самоцвіти, душа та мрії. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша […]
1. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич”. У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому […]
Високе небо та палюче степове сонцем Кози та молочай. Жовті троянди, які горять золотим вогнем, розкішні сливи та яблука. Ось що пам’ятає з дитинства сучасний український поет Микола Вінграновський. Він відчуває своє коріння, його родовід – від Дніпра, від великих і малих річок України, від її квітучих садів. Величальну рідній землі співає поет у своїх віршах, які близькі серцю кожного українця. У своєму творчому доробку поет часто звертається до народнопісенної […]
Добре слово У селі, куди я приїхав до дідуся на літні канікули, мене здивувало, що незнайомі люди вітаються: “Доброго дня”, “Добридень”, “Доброго здоров’я!”. Тобто бажають мені добра. І я замислився, як часто в рідній мові вживається це слово? Нерідко можна почути звернення “добродію” або “добродійко”. Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають “добрим ранком”, а проводжають “добрим вечором”. Я думаю, що якщо б люди частіше вживали такі слова, то стали […]
Юрій Федькович – один з талановитих українських письменників, з іменем якого нерозривно пов’язаний розвиток усього українського письменства, утвердження його серед інших літератур слов’янських народів. Найкращі молоді роки Юрій Федькович віддав ненависній цісарській армії. Він бачив і пережив усі кривди, що їх зазнавали у війську солдати, розумів їх тяжке безправне становище, тугу за рідним краєм. Все це знайшло відображення в поезії та прозі письменника. Найбільш повно життя людини у війську і […]