А мак цвіте!

Степами турки ї татари

На конях мчать, мов чорні хмари,

І згаром дихає земля –

Навкруг пожари, як петля…

Так починається легенда М. Стельмаха “Мак цвіте”. Читачеві здасться, що він справді бачить дівчину, котра біжить босоніж до бору. Її доганяє ординець. Ще мить – і вона стане бранкою, ЯКУ продадуть десь у Кафі.

Змією сичить над нею аркан. І раптом – порятунок! Це козак – спасіння для дівчини. Ворогів багато, а він – один. І тепер йому сподіватись на допомогу нема звідки.

Та не розгубився козак: б’є ординців, і ті не можуть здолати сміливця.

Однак знайшовся зрадник, який продався за дукат. Вцілив козака тихцем… Зраділи ординці – загинув козак!

– Ні, не загинув я, кати,

Поміж людьми мені цвісти!

Козак загинув – мак цвіте…





А мак цвіте!

Categories: Твори на різні теми