Вулиця Харківських Дивізій Харків – один з найбільших індустріальних, наукових та культурних центрів України. Його площі, проспекти, парки, вулиці мають свою історію, привабливі архітектурними спорудами, вражають величністю, красою і неповторністю. Знати героїчне минуле свого рідного краю, рідної вулиці, на мою думку, повинен кожен з дитинства.
Оскільки любов до Вітчизни починається саме з того місця, де ти народився, де пройшли твоє дитинство і юність.
Я живу на вулиці Харківських Дивізій. У 60-х роках XX століття на колишній околиці
Коли приходить пора цвітіння, то повітря наповнюється запахом липи.
На початку вулиці у 70-х роках XX століття була встановлена стела, що має форму п’ятикутної зірки. Автори пам’ятника – скульптор СЯ. Якубович та архітектор В. Ф. Васильєв. На стелі зображений воїн-визволитель у момент стрімкої атаки.
Біля пам’ятника завжди є квіти від вдячних нащадків, які шанують воїнів, що загинули в ім’я світлої Перемоги над фашистами в часи Великої Вітчизняної війни.
На будинку № 3 є меморіальна дошка, де названі ті дивізії, що були удостоєні назви Харківських: 89-та гвардійська Білгородська стрілкова дивізія, 252-га стрілкова дивізія, 84-та стрілкова дивізія, 299-та стрілкова дивізія, 116-та стрілкова дивізія, 375-та стрілкова дивізія, 183-тя стрілкова дивізія, 15-та гвардійська стрілкова дивізія, 28-ма гвардійська стрілкова дивізія, 93-тя гвардійська стрілкова дивізія. Поблизу розташована середня загальноосвітня школа І-III ступенів № 2, учні якої проводять велику пошукову роботу.
Вздовж вулиці розташовані крамниці, розбитий парк для малечі з атракціонами. У парку, що був закладений у 80-х роках XX століття, ростуть різноманітні дерева. Парк – одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців нашого мікрорайону.
Вулиця останнім часом оновилася. Будівельниками зведені кілька багатоповерхівок. З’явилися новосельці, що стурбовані наведенням порядку перед будинками.
Вони розбили клумби, посадили деревця, обладнали майданчики для дітлахів.
Я люблю свою вулицю, з повагою ставлюся до людей, які зберігають у пам’яті тих, хто ціною свого життя забезпечили нащадкам щасливе дитинство.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Моя вулиця – найкраща! Існує безліч думок про те, що людина в житті формується залежно від середовища, в якому вона виросла. Ті традиції і порядки, які ми спостерігаємо і в яких беремо участь від самого народження ми підсвідомо проносимо крізь усе життя. Важливе значення для людини має вулиця, на якій вона живе. Важливо і те, де саме знаходить твоя вулиця – в шумному місті чи в затишній сільській місцевості. Наприклад, існують центральні вулиці і […]...
- Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією з версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. Звідси і назва вулиці. Вулиця Сумська є культурним осередком міста, бо на ній розташовані два […]...
- Вулиця, на якій я живу Вулиця, на якій я живу Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму. Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини. …Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш край, були росіяни, осетини, чехи, білоруси. У передмісті Харкова Олексіївці […]...
- Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІV варіант 8 клас І V Варіант Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. […]...
- Вулиця, якою ходиш щодня Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
- Моя улюблена вулиця У сучасному місті вулиці – це магістралі, котрими пересувається транспорт, люди, це ніби артерії, котрими рухається кров у людському організмі. Місто – це теж наче організм, і кожна вулиця в ньому відповідає за щось. У моєму рідному місті улюбленими для мене є кілька вулиць. Звичайно, що розпочну я з вулиці, на котрій народився й ріс. Розташована вона в старому районі Харкова, тому будинки, що стоять тут, майже всі одноповерхові, побудовані […]...
- Вулиця, якою ходиш щодня – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
- Розповідь про вулицю, на якій я живу Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІІІ варіант 8 клас III варіант Нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. Випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби. Білі коні зими… Де пролинуть вони, Там земля у снігах голубіє… Я вийшов на вулицю і не впізнав її. Тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж […]...
- Моя вулиця, мій мікрорайон Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і електромеханічний, і турбінобудівний. Я живу на самому краю Московського проспекту. Раніше наш мікрорайон називали “Бермудським […]...
- Моя рідна вулиця взимку – І варіант 8 клас І варіант Прийшла зима. Морози так тріщать, що й виходити страшно. Вчора випав сніг, усе зробилося білим. Таким білим, що тепер нічого не можна відрізнить одне від одного. Я йду вранці своєю вулицею і не можу второпати, де білі дерева, а де білий день. Усе так сяє! Хлопці розрівняли сніг на майданчику біля хати, хтось приніс відро води і вилив прямо на сніг. Іще відро, іще, і – […]...
- Моя вулиця На проспекті Героїв Сталінграда моя родина живе з 1967 року. Раніше він називався вулицею Байрона. Може, комусь хочеться жити на широкій гучній магістралі з потоком машин у десять рядів. А комусь до душі затишні котеджі на тихих тінистих вуличках старого центра. Одному подавай “висотку”, а інший мріє про грядку з укропом і петунією під вікном. У кожної вулиці, як і в людини, своє обличчя, свої проблеми, свій подих. Наш проспект […]...
- Роман Ямпольский “Московська вулиця” Є щось знаменне в тім, що чи не сама стругаючи режимна магістраль нині одна із самих кокетливих і ошатних вулиць столиці. Я про старий Арбат. Там, де колись проходила вулиця, що була насичена підозрілістю й сигнальними пристроями, траса, де по осьовій лінії присмерком міг промчатися з ескортом машин сам Сталін, тепер нескінченно рояться в нескінченному броуновском русі молоді неформали. Трагедія страху, психологія страху, соціологія страху – от що таке роман […]...
- Опис вулиці Мені пощастило народитися в одному з найпрекрасніших міст нашої країни та жити на одній з самих красивих його вулиць. Вона має багато давню історію і ще в XVII сторіччі була забудована особняками купців. На жаль, під час Великої Вітчизняної війни більшість будинків були зруйновані бомбардуванням. Але відразу після закінчення війни на моїй вулиці набудували найсучасніші для того часу багатоповерхові житлові будинки, які наші сучасники називають сталінськими. Зараз на моїй вулиці […]...
- Осінній парк Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІІ варіант 8 клас II варіант Сьогодні прокинулась вранці з почуттям чогось незвичайного. Розплющила очі – як видно! Кинулась до вікна, а там все біле: і будинки, і дерева, і земля. Ще вчора все було чорне, непривітне, сумне, небо було вкрите темними хмарами, які час від часу плакали дощем. Здавалось, що справжньої зими зі снігами і хуртовинами вже не буде. Але ні, зима згадала про свої обов’язки, зглянулась над нами і засипала […]...
- Осінній парк – ІІІ варіант 8 клас III варіант Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А […]...
- Весняна капіж Я споконвічний городянин, але живу не у великому багатоповерховому, а в будинку, де лише один поверх. Уся наша вулиця суцільно складається з таких будинків. Вони потопають у зелені фруктових дерев. Навесні, коли цвітуть сади, здається, що на дерева опустилися білосніжні ароматні хмари. Мабуть, тому наша вулиця називається Садова. Цвітіння дерев – це буяння весни. Про свій прихід вона лунко заявляє капіжем. Жителям багатоповерхових будинків музика капежа не чутна. Зате в […]...
- Славний син славної Слобожанщини – Г. Квітка-Основ’яненко Чи можна уявити наш Харків без його “геніїв міста” – тих, чия присутність і сьогодні відчутна? Це – Сковорода і Каразін, Гулак-Артемовський і Квітка-Основ’яненко, Алчевські та Бекетови, Васильківський, Кульчицький, Курбас, Чичибабін… їх аурою осяяне життя міста, яке вони любили й уславили своєю мистецькою діяльністю. Любов’ю, повагою та вдячною пам’ятно зігріте ім’я Грігорія Квітки – Основ’яненка на Слобожанщині. Нащадок славетного і давнього роду Квіток, родоначальником якого був сотник, згодом полковник Семен […]...
- “Ключові” хороводи та веселі забавки “вулиці” Останні десятиліття XX віку внесли зміни в життя молоді. “Вулиця”, описана, автором у тексті, залишилась у спогадах наших бабусь. Якщо бути відвертим, то я заздрю, що у них була змога так весело і змістовно проводити вільний час. “Вулиця” сприяла розвитку пісенних талантів, знанню народних традицій, жартів, ігор. Зараз намагаються в школах на літературних вечорах відродити ті ж українські вечорниці, але це сценічне відтворення. На жаль, наша вулиця зараз не така. […]...
- Ірванець Олександр Тінь великого класика Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був індійський фільм – “Любов і помста” – Сам по собі прекрасний привід […]...
- Рідне місто Київ Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки велике українське місто, а й крупний транспортний вузол. У ньому є залізні і шосейні дороги; […]...
- Київ у минулому й сьогодні Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку – це велике сучасне місто, а з іншого – кожна стара вулиця – це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали їхнього повернення. Трагічні звістки про своїх чоловіків та синів сприймали киянки мужньо, і єдиною втіхою […]...
- Тема твору: ДІМ Десь був парк з густими заростями чорних ялин та лип і старий будинок, який я любив. Це байдуже – близько він, чи далеко, байдуже, що він не може ні зігріти мене, ні захистити. В цьому домі я виріс, моя пам’ять сповнена його запахами, прохолодою його коридорів, голосами, що ніби оживали тепер. І диво не в тому, що дім дає нам притулок і зігріває нас, не в тому, що ми маємо […]...
- Харківська школа романтиків На початку ХІХ століття Харків став першим центром справжнього літературного життя в країні. Сталося це завдяки відкриттю в нашому місті і 805 року університету, з якого починається нова ера в історії Слобожанщини, і, як вважав його засновник В. Н. Карамзін, “Харків для Вітчизни стане тим, чим Афіни були для Греції”. На той час Україна втратила всі свої колишні вольності і перетворилася на звичайну провінцію Росії. За таких умов у 30-х […]...
- Куди б я хотів поїхати влітку Улітку, коли настають шкільні канікули, я завжди кудись їду: чи в село до родичів, чи з батьками на море, одного разу їздив до Москви на цілих три тижні. Завжди повертаюся в чудовому настрої, завжди вражень і спогадів так багато, що я півроку ділюся ними з друзями. Але в мене є мрія: я часто бачу уві сні, що я в Італії. Навіть не в Італії, а у Венеції. Я подивився кілька […]...
- “Софіївка” – це вже історія “Софіївка” – це вже історія Сум. Умані дендрологічний заповідник. Створено його на замовлення графа Ф. Потоцького і названо так на честь його вродливої дружини Софії. Десятки тисяч кріпаків працювали на будівництві цієї визначної пам’ятки українського садово-паркового мистецтва. Чим же вона така визначна? Чому ще й зараз їдуть туди люди, щоб подивитись на диво, створене людськими руками? Будувалась “Софіївка” двісті років тому: у 1796 – 1800 роки. Кріпаки рили канали, штучні […]...
- Твір на тему “Дитинство – запорука майбутнього” Дитинство – найважливіша пора нашого життя, цієї пори формується наш характер, уподобання, моральні переконання. Важливо, щоб воно було нормальним і щасливим. Любов і турбота батьків – це запорука того, що дитина у майбутньому буде почувати себе впевнено, комфортно у будь-яких ситуаціях. Але часто в дитини може бути все, крім батьківської уваги і доброго слова. Адже часто батьки весь час працюють, прагнуть забезпечити матеріальне благополуччя дитини, купити іграшки тощо. Не у […]...
- Зимові розваги Письмовий твір за серією малюнків “Зимові розваги”, колективно складеним планом, опорними словами та зразком учителя. Опорні слова: сніжинка, веселощі, вулиця, санки, снігова баба, кудлатий, перекидались, не помічали, скульптори. План 1. Якої пори довго чекали діти? 2. На лижі, ковзани, саночки! 3. Витвір скульпторів. 4. Дітям не страшний мороз! Зимові розваги Настала сніжна зима. Довго чекали цієї пори діти. Нікого не втримати вдома! Шум, сміх, галас на вулиці. З гірки мчать […]...
- Харків 1940 р. у романі Гончара “Людина і зброя” Роман Гончара “Людина і зброя” є романом пам’яті. Гончар напередодні війни навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Розпочалась війна для Гончара, як і для його однокурсників, точно так, як і для героїв “Людини і зброї”: за підготовкою до семестрового екзамену. Для Богдана Колосовського та його коханої Тані звістка – “Війна!” – залетіла шквалистим вітром в університетську аудиторію, де вони зубрили хрестові походи. Гончар передає атмосферу університету напередодні війни, розмови […]...
- Стежка до яблуні. Твір-роздум на морально-етичну тему Неподалік від нашого будинку знаходиться парк. Ще дитиною я гуляла дідусем і бабусею. У ньому і зараз багато дітлахів і дорослих. Тут є блакитні ялиці, і дуби, і в’язи. Є кафе, естрада, майданчик для літніх людей – одне слово, наш парк нічим не відрізняється від інших парків міста. Тим не менше, мені здається, різниця є. У глибині парку є вузенька непримітна стежка. Йдучи нею, потрапляємо на невелику галявину, яка геть […]...
- Як тебе не любити, Харкове мій Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо це місто – єдине, неповторне. Воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило своєю касою, подарувало друзів. Ти – його частинка, його надія. Таким для мене є мій Харків: добрий і чесний трудівник, допитливий дослід – . ник, культурний діяч. Це друге за величиною місто України. Воно розташоване […]...
- Кожному мила своя сторона Якщо з народження людина живе на одному місці, вона не просто звикає до нього, ця місцина стає для неї рідною. Завжди говорять про цілу країну як Батьківщину, потім згадують населений пункт, де народилися, але для кожного найріднішими залишаються двір, вулиця, де минули роки дитинства. Це місце – наша маленька батьківщина. Іноді людям доводиться змінювати місце проживання. Хтось їде на навчання до іншого міста, комусь необхідно переїхати для роботи. А є […]...
- Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Драматургія і театр Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії. Але традиції шкільного театру після його занепаду не зникли, трансформувавшись у вертепи, ярмаркові балагани, а з кінця XVIII століття – […]...
- З чого починається Батьківщина? – І варіант I варіант Батьківщина… Якщо замислиться над самим цим словом, його значенням, можна побачити, що воно має спільні корені зі словами батько, батьки. Мабуть, його зміст в тому, що це місце, де живуть твої батьки, де поховані твої прабатьки, твої корені. Для кожного з нас Батьківщина – це місце, де пройшли наше дитинство, юність. Але є ще зміст в цьому слові. Бо Батьківщина – це не просто крапка на географічній карті. […]...
- Добрий стосунок до коней Маяковського В. В Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй. Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала. Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому. Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По […]...
- Твір опис картини Полєнова “Зарослий ставок” Опис теми: Звичайний літній день, парк, ставок. Художній опис картини Полєнова “Зарослий ставок”. Зарослий ставок. ЧиМожна написати картину, використовуючи тільки одну фарбу? Знаменитому російському художникові-передвижникові Василю Полєнову це вдавалося. Пейзаж “Зарослий ставок”написаний майже лише однією зеленою фарбою. При більше докладному розгляді ми бачимо, що автор використовував і інші кольори, але перше враження – зелень, густа літня зелень. Зелена трава, зелені дерева, зелена вода в ставку. На передньому плані ми бачимо […]...
- Що таке для мене Батьківщина Думаю, у кожного вона своя. Кожний розуміє це слово по-своєму. Для когось це країна, у якій він народився. Для когось – країна, до якої емігрував. Для когось – своє місто, вулиця, будинок… А хтось, можливо, не вирішив, де ж саме його Батьківщина. Для мене Батьківщина – це країна, де я народилася і живу, де поруч мої близькі. Я люблю її, хоча і розумію, що це не Ельдорадо. У моїй країні […]...
- З чого починається батьківщина? Твір на патріотичну тему Мій шлях до школи лежить через невеликий парк. Я йду стежкою вздовж парку. Колись тут був басейн, били фонтани. Зараз, крім кам’яних ям, що позаростали травою, нічого не нагадує про минуле життя басейну. Ось я проходжу повз велетнів-дубів. Трохи далі від них варто берізка. Вона ніби чужа в суспільстві цих дерев, і мені її чогось шкода. Ось низка кленів; ніби один в один вишикувалися: клени-молодці. Цієї самої стежкою я повертаюся […]...
Categories: Твори на різні теми