Вулиця, якою ходиш щодня

Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”.

Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. Не дивлячись по сторонах, бігла я по цій вулиці в школу і зі школи.

А

нещодавно дідусь сказав: “Ну, коли ж Раднаркомівській повернуть її колишню назву?!” З цієї фрази все і почалося. У мене начебто відкрилися очі. От що я довідалася і побачила.

У XІX столітті вулиця ця називалася не вулицею, а провулком, що носив таке ж ім’я, як сусідня вулиця. Це був Мироносицький провулок. Сусідній вулиці вже кілька років тому повернули стару назву, а Раднаркомівська, як і раніше, живе з “радянським ім’ям.

Будинки на Раднаркомівській майже всі з минулого. Будинок учених займає особняк, вибудований за проектом знаменитого архітектора Бекетова. Найближча станція метро саме тому і носить його ім’я. Навпроти Будинку вчених ще один старовинний особняк – нині Будинок міліції. Треба зауважити, що в останні роки обидва ці будинки оновлені, територія навколо впорядкована.

Відновлена, точніше, вибудована заново, невелика каплиця. Як виявилося, вона була тут ще в XІX столітті. У цей комплекс добре вписався пам’ятник міліціонерам, що загинули в боротьбі зі злочинністю.

Тінисті алеї, клумби квітів, акуратні парасольки літнього кафе приємно доповнюють загальну картину.

Наступна визначна пам’ятка моєї вулиці – міський художній музей, гордість нашого міста, один з найбільших художніх музеїв України. Прекрасна колекція картин відомих російських і українських живописців! Є унікальні полотна. Будинок, де знаходиться музей, побудований теж за проектом академіка Бекетова.

Поруч з музеєм – виставочні зали. Розташовані вони в колишньому особняку відомих харківських банкірів Алчевських, що зробили багато гарного і доброго для нашого міста.

Уздовж Раднаркомівської, виходячи на вул. Сумську, тягнеться сквер Перемоги. Він закладений у 1947 році на честь перемоги нашого народу над фашистськими загарбниками.

Моя бабуся розповідала, що вони, школярки тих років, бігали сюди дивитися на полонених німців, що розчищали від руїн майбутню територію скверу. А старша бабусина сестра, уже студентка в ті роки, разом зі студентами харківських вузів саджала тут дерева, розбивала алеї.

Тепер на розі Раднаркомівської і Мироносицької знаходяться два факультети Харківського національного університету: економічний і соціологічний. Я мрію вступити на економічний факультет. Якщо моя мрія здійсниться, то, думаю, я стану свідком, як Раднаркомівська змінить свою назву, як вона стане вулицею-музеєм.

Проект історично-архітектурного ансамблю на вулиці Раднаркомівській був створений ше в 70-ті роки минулого століття. Автори проекту – викладачі і студенти архітектурного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту. Може, автори проекту вже маститі архітектори. Думаю, якщо струсити пил зі старих креслень, вони ще стануть у пригоді.

Упевнена, що знайдеться і спонсор, що допоможе втілити проект у життя.

А по якій вулиці ходиш щодня ти? Може, вона не настільки багата пам’ятниками історії, але все одно в кожної вулиці, у кожного будинку є своя історія. Повертати її в небуття не можна, тому що без минулого немає майбутнього, і сьогодення набагато бідніше без знання історії.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Вулиця, якою ходиш щодня

Categories: Твори з літератури