У художніх творах, створених у період еміграції, Герцен знову звертається до міркувань про долі людства, про протиріччя буржуазного суспільства і ін. Найбільша ж увага Герцен приділяла створенню найбільшого по обсязі й самого значного по змісту свого добутку – мемуарів “Колишнє й думи”.
Його мемуари підняті до рівня великого мистецтва. Потужний вплив, що робить “Колишнє й думи” на читачів, обумовлено своєрідним з’єднанням двох почав, на яких будується оповідання: документализм, що викликає віру в життєву дійсність спогадів, і величезна художня виразність, найвищою мірою властивому Герценові. Майстерність письменника проявляється в тім, що він уміє через одиничн і особисте виявити істотне й типове, в особах і епізодах, що представляються на перший погляд випадковими, побачити прояв закономірності.
Сам Герцен у передмові до “Колишнього й думам” відзначав, що це “не історична монографія, а відбиття історії в людині, що випадково попались на її дорозі” . Його спогаду – це сповідь, разюча по своїй щирості, але разом з тим це й проповідь, жагуче звертання до друзів, товаришам, однодумцям, відверте оповідання про помилки, труднощі, розчаруваннях і одночасно заклик до продовження боротьби, сполучення спогадів з бойовою публіцистикою, художніх замальовок з філософською проблематикою. Не втомлений від труднощів і випробувань старець розповідають про своє життя, а сповненої енергії й сил боєць звертається до союзників, що не склали зброї
“Колишнє й думи” – літопис громадського життя й революційної боротьби в Росії й Західній Європі протягом декількох десятиліть – від повстання декабристів до передодня Паризької комуни. Докладно, з масою яскравих і мальовничих деталей освітлені в книзі діяльність російських революційних кружків 30-х років, революція 1848 р. у Франції, організація “Вільної російської друкарні”, міжнародна еміграція в Англії й т. д.
Велике місце у мемуарах займає оповідання Герцена про представників передової російської інтелігенції, про трагічну долю поета Полежаєва, відданого Миколою І у солдати, і багатьох інших. З особливою любов’ю й повагою Герцен писала про Бєлінського, бачачи в ньому найбільш близького собі борця за революційну перебудову суспільства. Відомості, що втримуються в спогадах Герцена про ідейну боротьбу західників і слов’янофілів, крім чисто літературного інтересу, що вони одержують завдяки влучним характеристикам, майстерно побудованим діалогам і точним деталям, мають характер першоджерела, що дає можливість створити ясне подання про розумове життя російського суспільства 40-х років минулого століття. Викриваючи з обуренням і сарказмом панівні класи Росії на чолі з Миколою І, Герцен не менш різко пише про капіталістичний лад Західної Європи, про пануючих там буржуазні відносини
Соціальне мислення автора мемуарів проявляється й на тих сторінках, де мова йде про особисту трагедію, що йому довелося пережити. Важкі випробування, що випали на частку Герцена, сприймалися їм як відбиття постійного конфлікту двох мирів – демократичного й буржуазного, але цього разу в сімейному житті. Він мав всі підстави сказати про свої мемуари: “Отут все належить не моїй біографії, а біографії роду людського” .
Разюче Розмаїтість тональностей, у яких ведеться оповідання в “Колишньому й думах”: обурення й жарт, сльози й сміх, смуток і гірка іронія – все це, злите в органічну єдність, робить на читача величезне эстетическое вплив. Цьому сприяє й неповторний стиль Герцена, що вільно сполучив блискучі афоризми, несподівані зіставлення, крилаті виречення, слова з різних сфер мови. Творчий досвід Герцена залишив яскравий слід в історії російської літературної мови
Велика роль Герцена в історії демократичної печатки й російської літератури. Він з’явився прямим попередником таких письменників, як Чернишевський, Салтиков-Щедрин, Короленко, М. Горький. Багато видатних представників росіянці й закордонної літератур із захватом говорили про видатне значення Герцен-публіциста, про його художній талант, чудовому стилістичній майстерності
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Твір по циклі творів Герцена “Колишнє й думи”
Categories: Твори з літератури