Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” – дума “Маруся Богуславка”

8 КЛАС

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

Художні особливості думи “Буря на Чорному морі”

Кого можна назвати справжнім, зразковим читачем? Мабуть того, хто, читаючи, сам собі ставить запитання, шукаючи відповідь на них у творі, біографії письменника, засвоює уроки твору.

Яке ж перше запитання повинне виникнути в такого читача? На мою думку, питання: “Чому твори усної народної творчості збереглися до наших часів? Як змогли вони пройти через віки історії, незважаючи на те, що навіть не були записані?”

У чому ж причина довговічності дум?

Відповідей

має бути чимало: багатство виражально-зображальних засобів та особливості мови; увага до історичного минулого, уславлення людей, які можуть бути взірцями для наслідування, передача духовного досвіду від покоління до покоління, повчання для молоді тощо. Дійсно, особливостями народних історичних дум є докладна поетична розповідь, висока поетичність мови, своєрідність побудови, особлива віршована форма, варіантність текстy. Цікавою особливістю дум є “монорима” – вірш чи та його частина, де всі ринки зв’язані однією римою. Наприклад:

А все добрі дбає До кам’яної темниці прибуває Гей, до козаків словами промовляє.

Але, можливо, причина довговічності дум у багатстві мови та їхніх художніх особливостях.

Щоб довести цю думку, зупинимося на думі “Буря на Чорному морі”.

Композиція твору традиційна для фольклору: зачин – опис бурі, що починається, і долі козацьких кораблів; основна частина – розповідь про братів, яким загрожує загибель у бурному морі та їх порятунок, кінцівка – повернення братів додому і прощення від батьків.

У розповіді багато повторів, характерних для фольклорного твору.

Розповідь докладна, мова розповіді урочиста, піднесена. Віршування думи має таку особливість, як нерівноскладовість рядків:

Судна козацькі молодецькі на три часті розбиває.

Першу часть одбивало –

У тихий Дунай заношало.

Римування в думі довільне:

Ой на Чорному морі,

На білому камені,

Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець:

Низенько голову склонив,

Та жалібно квилить-проквиляє;

Та на святеє небо,

На Чорноє море

Іспильно поглядає….

У думі використано багато тропів: епітети, метафори, порівняння.

У думі багато звертань, окличних речень, вигуків. Мова рясніє пестливо-зменьшувальними словами. Використовується характерна для фольклорних творів інверсія:

На край веселий,

Между мир хрещений,

У города християнськії,

Та до отця, до матки в гості прибувати.

Цікавим прийомом є синонімічний повтор-тавтологія Наближає мову твору до розмовної, надає напруги та динамічності розповіді діалог між батьками та їх синами.

Не підлягає сумніву твердження, що рідну мову повинен знати кожен українець. Але не мову, спотворену ЗМІ, спробами реформувати, засмічену іноземки ми словами. Вивчати потрібно мову предків, багату, цікаву, образну.

Хочеться по радити тим, хто небайдужий до рідної мови та національних культурних надбані, читати українські думи.





Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” – дума “Маруся Богуславка”

Categories: Шкільні твори