Твір доповідь Музей Г. С. Сковороди

Серед численних історико-культурних пам’яток стародавнього міста Переяслава-Хмельницького виділяється оригінальною архітектурою меморіальний музей видатного українського філософа, гуманіста і поета Григорія Савича Сковороди. Експозиція музею розміщена в колишньому колегіумі, де 1753 р. Григорій Савич читав лекції з поетики. Вона починається із залу, в якому особливу увагу привертає постанова Ради Народних Комісарів РРФСР від 30 липня 1918 р. про спорудження пам’ятників видатним людям, підписана В. 1. Леніним. Ім’я Г. С. Сковороди назване

в одному ряду з іменами М. В. Ломоносова, Д. ї. Менделєєва.

Тут же – висловлювання Л, М. Толстого і Т. Г. Шевченка, які були одностайні у високій оцінці Григорія Савича як людини й філософа. У центрі залу на фоні старовинних рушників і килима – скульптура Г, С. Сковороди у вигляді мандрівника з палицею.

Через усе життя проніс поет любов до музики, до фольклору. Він успадкував її від матері, перейняв від кобзарів і лірників.

У музеї представлені музичні інструменти XVІІІ ст.- ліра, кобза, цимбали, бандура, якими досконало володів Григорій Савич. Син малоземельного селянина-козака, просвітитель завжди був тісно зв’язаний з народом. Видатний-мислйтель вірив, що народ рано чи пізно, але неодмінно прокинеться від сну і піднесе меч гніву проти кріпосників.

Найсильніше враження на численних екскурсантів справляє клас поетики, келія, бібліотека. Співробітники музею відтворили майже у первісному вигляді обстановку келії, в якій жив Г. С. Сковорода, інтер’єр навчального закладу того часу. Масивні, понад метр у товщину, стіни класу, високі напівовальної форми вікна, зрізані у склепінні.

Ніша у стіні, де зберігалися навчальні посібники. Столи й лави, на одній стіні – ікони, на іншій – одяг бурсаків. Кафедра й крісло вчителя, класна дошка.

На столах – старовинні книги. Відвідувачів не залишає відчуття, що спудеї – учні колегіуму – тільки-но вийшли з класу, де слухали Григорія Савича.

Великі заслуги Г. С. Сковороди у розвитку української літератури. Він написав збірку “Басни Харков-скія”. У них возвеличується дружба, любов, розум та інші позитивні людські риси.

Поет пропагує працю за покликанням, високі моральні якості й водночас різко засуджує паразитизм поміщиків, духівництва.

Понад 250 років минуло відтоді, як по кімнатах колегіуму ходив Г. С. Сковорода.





Твір доповідь Музей Г. С. Сковороди

Categories: Твори з літератури