“Ти не загинеш, мій народе…”

Related posts:

1. Я для тебе горів, український народе Це рядки з вірша “Скільки в тебе очей…”, уміщеного в збірці “Поезії” , виданій у “Молоді” поряд з вибраним багатьох інших авторів, у тому числі й літературних ровесників В. Симоненка. Окрім усього кращого з попередніх збірок, сюди увійшли й окремі твори з архіву поета чи з публікацій у періодиці. Знову ж таки вражає, як гідно, передчуваючи наближення неминучого, підсумовував поет свої труди і дні. У вірші, що дав назву цьому […]...
2. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає його незборима сила духу, цілісність, почуття патріотизму. Відірваність від рідної землі тільки посилила відчуття синівського […]...
3. “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, з аспірантури виключений, твори його не друкувалися. А потім мордовські табори і вироки, які приголомшують […]...
4. Страдницька доля України в поезії Маланюка Протягом Першої світової війни Євген Маланюк був старшиною царського війська. А в 1917 році, як і більшість юнаків того часу, став вояком УНР. Хотів зі зброєю в руках захищати рідний край. Проте не так сталося, як гадалося. Армія УНР зазнала поразки, і Маланюк разом з Симоном Петлюрою змушений був тікати. Відтоді Україну вже не бачив ніколи. Еміграція… Для Євгена Маланюка вона стала трагедією всього життя. Нерідко ностальгія, почуття самотності просто-таки […]...
5. “Народе мій, до тебе я ще верну” Василь Стус… Славне ім’я Поета, Громадянина, Людини. Не було йому місця тут, у цьому світі, бо не міг він притертися, звикнути до суспільства, його законів, його звичаїв, де люди думали одне, а говорили інше. Кидався незахищеними грудьми на амбразуру, готовий прийняти на себе вогонь. Без ніякого страхування, без найменшого тактичного маневру, без рятівних гальм житейської мудрості і тверезого глузду. Над такими, як він, висів дамоклів меч державної машини, яка бачила […]...
6. “Народе мій, до тебе я ще верну…” ВАСИЛЬ СТУС 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СТУС “Народе мій, до тебе я ще верну…” Мені не треба пишних тих казок, Що предків нам шукають десь за морем. Народ мій тут, на рідних цих просторах… І. Кочерга Життя В. Стуса – це дорога через тернії до зірок. Пройдемо її етапами, доторкнемося серцем до великої людської трагедії й водночас високої вірності вибраному ідеалові. Поезія В. Стуса стала помітним явищем не тільки […]...
7. Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції мазепинських часів. Місце дії твору – чуже місто чужої країни: В вікні сльота і листопад. […]...
8. Поет своєї епохи 1. “Внук кремезного чумака, січовика, блідий праправнук” Є. Маланюк. П. У вирі революційних подій. 1 Участь поета у визвольних змаганнях. 2. Поразка УНР і вигнання. ІІІ. Життя і творчість в еміграції. 1. Нападки на Маланюка побратимів по перу. 2. Звинувачення поета у його нелюбові до України. , “Земна Мадонна” Євгена Маланюка центральним об­разом є Україна,, але перед читачем вона постає Чорною Елладою, Анти – Марією, зрадницею Кармен, покриткою Катериною, жахливою […]...
9. Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, безмежно хвилюючим кожного читача безвідносно до віку залишається мотив пекучої туги за втраченою Батьківщиною. Еміграція… […]...
10. Відповіді до теми: творчість Євгена Маланюка Яку роль у житті Євгена Маланюка відіграло Єлисаветградське училище, де чіп навчався? На початку XX століття у місті Єлисаветграді було близько 80 тисяч жителів Та невелике містечко мало таке училище, якому могли б позаздрити і значно біль ші міста. У різні роки його закінчили письменники: А. Тарновський, Я. Івашке вич, Дон-Амінадо, М. Станіславський; художники: П. Покар жевський, О. Фойницький, О. Осмьоркін; композитор К. Шимаковський, піанісі Г. Нейгауз, актор Г. Юра, […]...
11. Основні мотиви лірики Є. Маланюка Мені дуже подобаються поезії Євгена Маланюка. Хоча вони й часом збігаються тематично з творами інших митців, але у кожному вірші Маланюка відчувається надзвичайно виразний, яскравий стиль автора, мені здається, його твори важко переплутати з іншими ліричними текстами… Свій власний голос мав Євген Маланюк, він вкладав його поруч із своїми думками та почуттями у вірші. Свій власний голос мав Євген Маланюк, цим голосом він висловлював свою громадянську позицію – також самобутню, […]...
12. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Тема. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Варіант 1 1. М. Бажан яскраво передав життєвий подвиг І. Франка, порівню­ючи його з образом… А Потужного сонячного променя. Б Великої кручі. В Свіжого повітря. Г Могутнього дуба. 2. ” … – великі дві сили!” – зазначає І. Франко. […]...
13. Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя у вірші В. Підпалого “Тиха елегія” Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя у вірші В. Підпалого “Тиха елегія” Коли читаєш вірш Володимира Підпалого “Тиха елегія”, здається, що вустами ліричного героя промовляє твоя стривожена душа. Ми часто чуємо це горде слово – “патріотизм”. Воно лине з високих трибун, начертане на гаслах демонстрантів, ним сповнені численні газетні статті. Але ось раптом натрапиш на просте зізнання: Коли мене питають: “Україну чи можеш ти забуть на чужині?” – кричу: “Кладіть […]...
14. Образ України в поезії “Варязька балада” “Варязьку баладу” Євген Маланюк написав 1925 року усього лише за два дні. На це його надихнула наречена Зосю Равич. Найбільша життєва драма Маланюка – втрата Батьківщини – змусила його глибоко осмислити історію України, збагнути причини трагедії рідного народу. Одна з них та, вважає автор, що коли чужинці “тяжко гупають у древні груди України”, вона “лежить – замріяно-безсила”. Україна постає в авторській уяві в образі жінки чарівної краси: згадаймо оригінальні метафори […]...
15. Муза Болю, гніву, боротьби у творах Євгена Маланюка Доба перебудови повертає Україні раніше дискриміновані й заборонені видатні твори, відновлює імена письменників і вчених, без яких історія української культури була б неповна. До таких імен належить і Євген Маланюк. Це поет національного болю, гніву і боротьби. Вершиною свого таланту він рівний таким поетам, як П. Тичина, М. Рильський, В, Сосюра, М. Бажан. Долею свого стражденного життя він близький до польського поета Ципріана Норвіда, який також, як і він, майже […]...
16. Сторінками улюблених поезій Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова, що чорними карлючками вкривають чистоту сторінок. Я вслухаюсь у ці слова, але не розумію їх, терплячий голос повторює сказане вдруге, […]...
17. Сторінками улюблених поезій – Євген Маланюк Скількох учнів проймає жах від одного лише нього прізвища. Як же можна говорити про улюблені поезії! Але ж… треба. І, взявши в руки збірку поета, я заглибилась у його поезії. Через дві години напруженої розумової праці мені спало на думку, що поезії Є. Маланюка все ж таки можуть бути улюбленими. Спробую пояснити, чому. Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною […]...
18. Творчість Євгена Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи” Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури – “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже прохолодно ставитися до українців, більшість їх перебралися до Чехословаччини, до Праги – великого культурного і […]...
19. Творчість Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи” Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури -. “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже прохолодно ставитися до українців, більшість їх перебралися до Чехословаччини, до Праги – великого культурного і […]...
20. Маланюк Євген Євген Маланюк народився 20 січня 1897 р. в с. Ново-Архангельське на Херсонщині. Батько його був із чумаків, осілих запорожців. Дід замолоду чумакував. Мати була дворянського походження, батька ж сам Маланюк називав “українським інтелігентом”. Батько співпра­цював у різноманітних часописах, був режисером, учителював, але постійного заняття не мав. Євген Маланюк здобув середню освіту у реальній школі Єлисаветграда, разом з ним учився Юрій Яновський. Навчався в Петербурзькому політехнічному інституті. На почат­ку Першої світової […]...
21. Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка І. З Україною в серці. ІІ. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним краєм – головний мотив творчості поета-мислителя в еміграції. 2. Маланюкова концепція України. 3. Аналіз триптиху “Батьківщина”. Є. Маланюку болить втрата державності, втрата тієї еллінської краси і сили, які були притаманні Україні княжої доби. Є. Маланюк був впевнений, що Україна зуміє вибороти собі незалежність, бо має це місце в історії. 4. […]...
22. Проблема митця і мистецтва в поезії Є. Маланюка Євген Маланюк певною мірою залишається таємничою постаттю для сучасного українського читача. Перш за все тому, що широкий загал познайомився з його творчістю досить недавно, а також, тому, що поезія митця – інтелектуальна, глибоко філософічна, сповнена символічних означень та складних метафор і алегорій. Роздумуючи над роллю митця в суспільстві, Є. Маланюк виділяє два типи творчих особистостей – геніальні й талановиті. Розуміння різниці між двома цими типами досить складне, але в загальних […]...
23. Хто він, Євген Маланюк? …Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка, людські мірки, він виростає понад усе своєю великістю і неповторністю . Людина, яка ніколи не стояла за інтереси багатих, яка все життя поклали на ідею революції і соціалізму, але яка не вірить, що більшовицьким шляхом можна допомогти тим ідеалам реалізуватись. Що їй робити? На це риторичне питання В. Винниченка не знайшли відповіді багато українських письменників, і доля їх розкидала по всій планеті. […]...
24. Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]...
25. Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України, як він сам говорить: Внук кремезного чумака, Січовика блідий праправнук, – Я закохався в чужих віках, Я волю полюбив державну. […]...
26. Євген Маланюк про творчість Кобзаря Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор […]...
27. Філософський зміст поезії Є. Маланюка Доля поета Євгена Маланюка виявилася почасти понівеченою катаклізмами двадцятого століття, але його особистість залишилася неспотвореною, внутрішньо незалежною і в поетичному вираженні вільною. Поезія Маланюка далека від штучності, декларативності, це поезія живої особистості, мужньої і чуттєвої, що не соромиться розповісти про свої душевні страждання. Євген Маланюк був визнаним лідером Празької школи поетів, що сформувався в середовищі політичної еміграції. Ідеологічно “пражани” стояли на засадах безумовного відновлення української державності, шукали основу для відродження […]...
28. “Хрестоматійні, програмні твори” і проблеми сприйняття Вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну” – твір програмний, хрестоматій­ний, твір, який кожен має прочитати, кожен патріот має знати напам’ять. Най­перший з усього цього висновок – цей твір більше цитують, ніж читають. І біль­ше читають, ніж обдумують. А якщо й обдумують, то вже точно не відчувають. “Хрестоматійність” і “програмність” будь-якої поезії – перший крок до того, щоб читачі розівчились сприймати її саме як поезію, а не як набір гасел, не як […]...
29. Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує поет свій вірш, глибоко шануючи його за багату внутрішню культуру творчості, що несла в собі високохудожні образи й картини, за […]...
30. Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Маланюка Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Вона дісталась не лише вершин української поезії, але й вплинула на її формування як в Україні, так і за рубежем. І хоча радянська критика називала його “ворогом народу”, проте до голосу великого поета, мислителя-енциклопедиста, публіциста, історика літератури прислухалися, по-різному безумовно, реагуючи й засвоюючи його уроки. Більшу частину свого життя Є. Маланюк прожив за межами держави, однак Україна, українська держава були єдиною метою. її […]...
31. Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Маланюка Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх читачів. Так було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, ім’я якого впродовж багатьох десятиліть було під забороною. Книжки поета лежали в закритих спецфондах, і читач не знав його творчості, але це не заважало деяким митцям і критикам лити […]...
32. Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 р. в Ново-архангельську, тепер Кіровоградщина, в сім’ї просвітянського діяча, хоча коріння його було чумацьке. Мати походила з сербського роду. У 1914 р. закінчив Єлисаветградську реальну гімназію і подався до Петрограда, де навчався в політехнічному інституті. Але воєнна завірюха покликала його до Київської військової школи, звідти він і потрапив на фронт. Невдовзі старшина російської армії став вояком української армії, брав активну участь у визвольних […]...
33. Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над долею, історією й майбутнім України та українців, письменника, який жив і писав для України, хоча змушений був жити далеко від неї: Не треба ні паризьких бруків, […]...
34. Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка – І варіант ЄВГЕН МАЛАНЮК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВГЕН МАЛАНЮК Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка І варіант Творчість Євгена Маланюка-це виклик тим українцям, хто забув про свої вільні корені, хто не хоче знову відчути свободу. Поет не дуже багато часу провів на рідній землі. Хоч і народився в Україні, хоч і намагався у рядах армії УНР боротися за рідну державу, проте з 1920 року він подався в еміграцію. Та це […]...
35. Крилаі вирази, вислови, цитати, які когут бути у творах ПРО БАТЬКІВЩИНУ ТА ПАТРІОТИЗМ. ПРО РІДНУ МОВУ, УКРАЇНСЬКУ ПІСНЮ. Будь-чий патріотизм доводиться не словом, а ділом. В. Бєлінський. Хто не належить своїй вітчизні, той не належить і людству. В. Бєлінський. Де люблять нас – лиш там оселя рідна. Дж. Г. Байрон. Пісня, яку співає мати біля колиски, супроводжує людину все її життя, до труни. Генрі Бтер. Рану, завдану батьківщині, кожен із нас відчуває в глибині свого серця. В. Гюго. Справжній […]...
36. Відповіді до теми: Улас Самчук – український Гомер XX століття 1. Як Улас Самчук передає свою особисту причетність до долі України? Довгі роки твори Уласа Самчука друкувалися лише за кордоном. У Радян ському Союзі його творчість була заборонена як шкідлива, антинародна і антира дянська. Та насправді письменник був справжнім патріотом України, якому було соромно за більшовизм, що статевою завісою став між Україною і всім світом Йому хочеться в когось просити вибачення, у когось просити допомоги, комусь розповісти про тотальну духовну […]...
37. Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ “вишневої” України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов’їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють […]...
38. Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу. ІL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови, 2. Шельмування вірша “Любіть Україну” . 3. “Любіть Україну” – заклик до українського народу. ІІІ. Животворність поезії В. Сосюри....
39. ПЛАНИ – Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ 11 КЛАС ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ ПЛАНИ “Стилет і стилос” – життєва програма Евгена Маланюка I. Тема ролі поезії та поета у творчості письменників. 1.Що таке стилет і стилос? 2.Світоглядна концепція Є. Маланюка. II. Поезія “Стилет чи стилос” – роздум про вибір шляхів боротьби за кращу долю народу. 1.Характеристика ліричного героя поезії. 2.Роль сполучника “чи” у назві твору. 3.Використання антитези як засобу висловлення свого погляду на проблему. 4.Образи-символи […]...
40. Збірка Євгена Маланюка “Стилет і стилос” У одній із перших своїх статей “Ранній Шевченко” Є. Маланюк писав, що геній завжди прямує до найповнішого розкриття своєї особистості, до створення власного “космосу”. Тому і живе часто відразу в кількох добах і йде в кількох напрямках. Ці слова можна віднести й до самого Маланюка, який, хоча і був поетом глибоко автобіографічним, але його світогляд, філософію творів важко убгати в чітко окреслені рамки. У назві ранньої збірки “Стилет і стилос” […]...