Поет своєї епохи

1. “Внук кремезного чумака, січовика, блідий праправнук” Є. Маланюк. П. У вирі революційних подій.

1 Участь поета у визвольних змаганнях.

2. Поразка УНР і вигнання.

ІІІ. Життя і творчість в еміграції.

1. Нападки на Маланюка побратимів по перу.

2. Звинувачення поета у його нелюбові до України. , “Земна Мадонна” Євгена Маланюка центральним об­разом є Україна,, але перед читачем вона постає Чорною Елладою, Анти – Марією, зрадницею Кармен, покриткою Катериною, жахливою відьмою з кажанячими крилами, яка п’є байстрючу кров

своїх дітей. Мало хто з критиків зрозумів, шо за цими страшними лайливими словами поет ховає свою любов до втраченої назавжди Батьківщини, свій біль від неможли­вості повернення. Маланюка звинувачували в нелюбові до України, у при­ниженні її гордості й плямуванні честі.

Ате поету вистачило духу і гордості витримати всі нападки, не змагатися, не втратити власного “я”.) 3. Передчуття власної долі у поетичних рядках Маланюка.

ІV. Самотність і велич Євгена Матанюка – “залізних імператора строф”, “гладі­атора нещадних рим”, “тверезого варяга”.





Поет своєї епохи

Categories: Твори з літератури