Олег Ольжич поет національного героїзму

Related posts:

1. Олег Ольжич – борець за національну ідею Зовсім недавно українському народові нарешті повернуто ім’я Олега Ольжича – талановитого поета, науковця, діяча національно-визвольного руху. Його життя – це боротьба, яка кличе “туди, де бій за волю”, це пошуки героїчного життєвого ідеалу. Навчався Ольжич у Празі: туди переїхав разом з матір’ю до батька, українського поета Олександра Олеся. Закінчивши університет, блискуче захитає дисертацію і здобуває звання доктора філософії. Займаючись науковою роботою, Олег Ольжич вивчає українську культуру, заглиблюється в історію, археологію. […]...
2. Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. […]...
3. Т. ШЕВЧЕНКО. ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. ВІСЬ НЕПЕРЕРВНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ Тема. Т. ШЕВЧЕНКО. ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. ВІСЬ НЕПЕРЕРВНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ Варіант 1 1. Поезія “На вічну пам’ять Котляревському” починається опи­сом… А Краси природи рідного краю. Б Святкування Великодня. В Портрета І. Котляревського. Г Петербурзького ранку. 2. Т. Шевченко у творі “На вічну пам’ять Котляревському” спів­чуває… А Дівчині, яка втратила коханого. Б Сироті, який вдосвіта підводився працювати. В Усім тим, хто постраждав від зазіхань злодія. Г […]...
4. Возвеличення мужності і героїзму народу в “Повісті полум’яних літ” О. Довженка Війна Принесла багато горя, знівечила долі багатьох людей. І не одна мати не дочекалася свого сина, і не одна дівчина шукала і не могла знайти рідну до, мівку, повернувшись з Німеччини, де була справжньою рабинею, і не один чоловік повернувся додому на милицях або взагалі не повернувся, залишившись лежати зі своїми друзями десь під землею, а де – невідомо. Про це “Повість полум’яних літ” О. Довженка. Та не тільки про […]...
5. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок, оповідання для дітей “Рудько”, публіцистичні статті, наукові дослідження з археології. Творчий стиль Ольжича як поета близький до поетики неокласицизму. Його найбільше цікавили образи минулих епох, […]...
6. Філософічність лірики Олега Ольжича Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег Ольжич. Символом такого бачення минулого за допомогою уяви є рінь. Побачивши “суху і сіру” рінь, ліричний герой твору, зімкнувши […]...
7. Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так. Князь привів своє військо під Київ, сховав його в очереті біля Дніпра. Потім прийшов до міста, викликав із нього князів […]...
8. Господь багатий нас благословив О. Ольжич Господь багатий нас благословив І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Вірш написаний у високому стилі, автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти: Любов і творчість; […]...
9. Захочеш і будеш! В людині, затям О. Ольжич Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить не відгадана сила – Людина, на яку чекає смерть, “смертельник”, уже готується до переходу у вічність. Автор створює образ “смертельника” як людини з крилами: Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. Привертає увагу написання займенників, що стосуються України, з великої літери. Відомо, що такий правопис – ознака конфесійного стилю. Таким чином, Батьківщина для ліричного героя дорівнює Богові. …Вперед, Україно! В […]...
10. Олег Чорногуз: “Всі мої романи це оснолон дзеркала епохи”. Перо сатирика в боротьбі з вадами суспільства І. Творчість О. Чорногуза. . ІІ. Гумореска “Як поводитися в кіно”. 1. Невихованість і нечемність через призму бачення гумориста. і їжте. Добре до ковбаси з хлібом іде часник. Отож не забудь­те прихопити з собою один-два зубчики. Коли ви не взяли бутерброд, то жуйте кекс, облизуйте ескімо або лузайте насіння. Соняшникове, підсма­жене на олії. Як тільки на екрані з’являються титри, починайте читати. Теж голосно. Бажано так, щоб вас чули аж в […]...
11. Зображення героїзму солдата під час війни АНДРІЙ МАЛИШКО 8 клас АНДРІЙ МАЛИШКО Поезії А. Малишка періоду Великої Вітчизняної війни вражають своєю ліричністю та реалістичним зображенням подвигів і фронтових буднів. Ці твори Сприймаються як сповідь поета-воїна, що був одним з тих, хто боровся з фашистами. Тисяча дев’ятсот сорок шостого року А. Малишко написав і опублікував поему “Прометей”. Це один з найкращих його творів. Поема написана в героїко-романтичному ключі, нагадує легенду, але основа її реалістична. Художня та життєва правда органічно […]...
12. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України. Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи поєднані в ній з новітніми національними символами. Цей складний поетичний твір документально свідчить про те, що найширші маси українства побачили в проголошенні […]...
13. Гомер великий давньогрецький поет Всесвітньовідомі поеми “Іліада” та “Одіссея” базувалися на героїчних піснях, що виконувалися аедами – мандрівними співаками. Створення цих поем самі древні греки приписували сліпому аеду Гомеру, який за легендою народився на острові Хіос. Ще у давні часи за честь називатися батьківщиною великого поета сперечалися сім міст. Реалізм та наочність гомерівських поем змушують читача відчути себе героєм творів. Давньоеллінський світогляд, відображений в епічних поемах Гомера, переносить читача до богів на Олімп. Мова […]...
14. Уславлення у творчості О. Довженка героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Уславлення у творчості О. Довженка героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни Трагічною несподіванкою став для України напад нацистської Німеччини в 1941 році. Не шукав наш народ війни. Радів тихому життю, новим горизонтам, що відкривалися перед ним, співав мирних пісень, прославляючи спокій і злагоду: Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди – он куди, увесь […]...
15. Поет у прозі Яновський у прозі був поетом. Це звучить добре, можливо, і насправді добре, бо щедро збагачує емоційну силу прози, але, як на мене, саме тому – попри всю поетичну піднесеність і хвилюючу романтичність – проза Яновського завжди була малопізнавальною і постійно хибувала в частині сюжетних інтерпретацій. “Вершники” – чудова книга, але це зовсім не роман, як думав Яновський і як досі трактує дехто із критиків. 1 взагалі яке це має значення, […]...
16. Джамбаттіста Маріно – італійський поет Джамбаттіста Маріно – італійський поет який користувався у XVІІ столітті славою і визнанням у всій Європі, мав величезну кількість послідовників. Маріно – спритний авантюрист з темним минулим, який зумів пробратися у вищі сфери. Літературну кар’єру почав у Венеції, де після втечі з тюрми випустив книжку віршів, що принесла йомузвання придворного у кардинала. Потім Маріно живе при дворі герцога савойського. Коли живу Парижі, користувався заступництвом Марії Медічі, став кумиром двору і […]...
17. Маяковський – поет великого суспільного, соціального темпераменту Перше знайомство із творчістю Володимира Маяковського завжди проходить бурхливо, з виникненням безлічі питань, з якимось обуренням навіть. Чому? Важко знайти відповідь на це питання. Страждаючим і самотнім прийшов у російську поезію Володимир Маяковський. Активна позиція борця, зайнята поетом, вступає в непримиренне протиріччя з відчуженням людської особистості в умовах суспільства. Вільна, розкута людина виступає в поезії Маяковського як вище мірило прекрасного на землі. Поема “Хмара в штанах” являє яскравий приклад вираження […]...
18. Лицар української ідеї Лицар української ідеї Олег Ольжич – син відомого поета Олександра Олеся. Батько, ніби передчуваючи сумну долю свого первістка, писав у “Колисковій”: Стану я казки казати Та співать пісні, Щоб ти щастя міг зазнати Хоч в дитячім сні. Життя Олега Кандиби тривало 36 років. Усього 36 років… Мало, але гідно й яскраво прожила ця хоробра людина, лицар, правдошукач, який завжди йшов прямо, ні на крок не звертаючи вбік, не шукаючи компромісів […]...
19. Мій улюблений сучасний поет Емма Андієвська. Це ім’я майже незнайоме нам, українським любителям поезії. І це не дивно. Вона дуне дивна поетеса. Сюрреалістка, з надзвичайно тонким світовідчуттям, з вільними асоціаціями, вона зрозуміла не всім. Але ось я прочитала статтю в “Молоді України” її дивний вірш “Нічне” і увійшла в цей новий, незбагненний світ: Душа дедалі з усе довших ліній, Які – над містом – петлі – уночі. На дні галактик спалахнув смичок, Щоб – […]...
20. Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що може бути краще для Батьківщини, ніж свобода, ніж “струмок серед гаю як стрічечка”,’ніж коли “хвилюють, […]...
21. Вираження глибин національного духу у творчості М. В. Гоголя Великі Сорочинці – місце народження М. Гоголя. Саме тут, у скромному бу­диночку повітового лікаря М. Трохимовського І квітня 1809 року народився май­бутній письменник. З Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, а і його юність та зрілі роки. Чарівна природа України – це була та реальність, яка пле­кала його поетичний геній, схиляла до роздумів, несла в собі для художника ма­гію й чари життя. А ще дуже добре знав і любив Микола […]...
22. Мій улюблений поет З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! О. Олесь Журба підіймається хвилею з глибини душі, злітає вище… вище… квилить чайкою, її стогін обривається на найвищій ноті… Аж ось під срібний спів соловейка розцвітає небаченої краси квітка, розливаючи навкруги дивний аромат. Ім’я цієї квітки – Радість. Незабаром кришталево чисте тьохкання солов’я навіває серпанком сум, від якого […]...
23. Скорботна нота “Сонячних кларнетів’ Павла Тичини І. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини. ІІ. Тичина – поет, яким пишається Україна. ІІІ. Найкраща книжка поета “Сонячні кларнети” : 1. Народження скорботної ноти “Сонячних кларнетів” . 2. Невпевненість ліричного героя у завтрашньому дні. 3. Відображення моральної пустоти суспільства. 4. Значення риторичного запитання у вірші. 5. Трагічний оптимізм у вірші “Пам’яті тридцяти” , 6. Нещадна критика суспільства у вірші “До кого говорить” . ІV. Жорстокий терор на українській […]...
24. Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]...
25. Маяковський – поет-новатор …створення правил – це не є сама по собі мета поезії, інакше поет виродиться в схоласта, що вправляється в складати правил для неіс-нуючих або непотрібних речей і положень. В. Маяковський Їх було четверо, великих, хоробрих, що насмілилися залишити протоптані шляхи і піти поетичним бездоріжжям. Двоє визнаних і шанованих і двоє, що заперечуються або принаймні підлягають дискусії. Тредіаковський, Пушкін, Некрасов, Маяковський… Вони замінили прийоми і поетичний словник попередників більш демократичним, зрозумілим […]...
26. Мій улюблений поет – Анна Ахматова Дуже важко говорити про улюбленого поета, особливо якщо це відомий, талановитий поет, якщо його творчість – досягнення світової культури. Про мого улюбленого поета, Анну Ахматову, написано багато, і написано здебільшого тими, хто був її сучасником, безпосередньо спілкувався з нею, учився в неї. Але в кожної людини може бути і свій Пушкін, і своя Ахматова. Той, хто хоч раз візьме до рук книжечку віршів Анни Ахматової, не зможе розлучитись з її […]...
27. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем української національної революції” – Павла Тичини. Павло Тичина вийшов на творчий шлях поетом-оптимістом, поетом-сонцелюбом, його […]...
28. Валерій Брюсов – поет російського символізму “У поезії, у мистецтві – на першому місці сама особистість художника! – писав Брюсов. – Вона і є сутність – все інше форма! І сюжет, і “ідея” – все тільки форма! Усяке мистецтво є лірика, усяка насолода мистецтвом є спілкування з душею художника…”. Валерій Якович Брюсов – поет і теоретик російського символізму. Людина великої культури, вона створює вчення про художнє пізнання світу. На його думку, добутки – це відбиті миті […]...
29. Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” . Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого Клину. Тут живуть […]...
30. Поет і поезія у творчості Б. Пастернака Поезія часто говорить про себе сама – вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. У російській літературі ця градація представлена великими її іменами, такими, як Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев, Некрасов, Блок, Маяковський, Ахматова. Свою, оригінальну думку по цьому питанню висловив і Борис Пастернак. Вона з’явилася наслідком його загальних світоглядних і естетичних поглядів і являє собою послідовну, витриману в єдиному ключі систему. Перше, що привертає […]...
31. Сергій Олександрович Єсенін – російський поет, співець російської природи Сергій Олександрович Єсенін – російський поет, співець російської природи, людина бурхливої і сумної долі, автор задушевних і музичних віршів, багато з яких і тепер звучать як романси – “Отговорила роща золотая”, “Не жалею, не зову, не плачу”, “Письмо к женщине”. Сергій Єсенін родом із селянської сім’ї, дитячі й юнацькі роки провів серед рідної рязанської природи. Вірші почав писати рано під сприятливим впливом своєї бабусі, що зуміла передати онукові всю красу […]...
32. Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого Клину. Тут живуть українці, колишні втікачі й вигнанці, які були колись розкуркулені радянською владою. У […]...
33. Народний поет Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала і його матір. Рідні місця, народна поезія сформували його як поета. Його ранні вірші насичені […]...
34. Поет і поезія у ліриці Ганни Ахматової “Поет у Росії більше, ніж поет”, – говорить відоме виречення. Можливо, саме цим обумовлена пильна увага до теми поета і поезії у російській літературі. Поет і юрба, поет і правда, поет і зло – міркування про ці проблеми стали традиційними у вітчизняній поезії. Пророк, ізгой, сівач “розумного, доброго, вічного”, небожитель, слуга народу – таким уявляли собі поета великі лірики. Свій внесок у розвиток цієї теми внесла і Г. Ахматова. Думка […]...
35. Риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Роман “Маруся Чурай” Ліни Костенко – яскраве явище сучасної української літератури. Поклавши в його основу баладу “Ой не ходи, Грицю” і пов’язану з нею легенду про піснетворку Марусю Чураївну, Ліна Костенко однак не обмежилася показом лише особистого життя своєї героїні, а майстерно вплела його в бурхливі соціально-полїтичні події української історії періоду Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Тож цілком природно, що всеохоплюючий образ, який підпорядковує собі інші, відблиск якого проймає […]...
36. В. С. Висоцький: Мій улюблений поет Володимир Висоцький. Це ім’я знайомо кожній людині. До нього можна ставиться по-різному: можна любити і ненавидіти, визнавати і не визнавати. До нього не можна бути байдужим. Адже всі його пісні-вірші написані кров’ю серця. Не випадково, напевно, обрана назва його першого збірника – “Нерв”. Володимир Висоцький – це феномен 70-х років. Хтось із критиків сказав, що наступить час, і будуть вивчати епоху 70-х років по творчості В. Висоцького. Незвичайно для поета […]...
37. О. Довженко “творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” Олександр Довженко залишився у пам’яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості. Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і незламність цих, без перебільшення, велетнів духу, їхня здатність не ламатися і не зраджувати свій народ […]...
38. Раймер Марія Рільке відомий австрійський поет Народився 4 грудня 1875р. Прага, син чиновника. Дитинство і юність провів у Празі, після того жив в Берліні, Парижі, Швейцарії. Важливе значення для нього дві поїздки в Росію, де він зустрівся з Л. Н. Толстим і зблизився з християнським поетом С. Д. Дрожніним. “Россия в известной мере стала основой моих переживаний” – писав Рільке. Вивчивши російську мову і літературу, він пробує писати вірші на російській мові, багато перекладає. Пізніше Рільке […]...
39. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, добитися щастя й волі. Саме це, на мою думку, зробив Іван Франко своєю поемою “Мойсей”.’ […]...
40. Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У творі йдеться про золотий гомін над стародавнім Києвом. Радість національного відродження святкують навіть предки, що […]...