Герої балад – не велетні, не прибульці з інших галактик – вони звичайні люди, яким не байдужа доля батьківщини, народу. Вони живуть і вмирають в ім’я майбутнього, в ім’я свободи і незалежності своєї батьківщини. Легенда, що покладена в основу “Верескового трунку” Р. Л. Стівєнсона, дони, до нас яскраві прикмети того часу. Ми, наприклад, дізнаємося про піктів. Люди карликового зросту.
Але ці маленькі люди володіли таємницею великого мистецтва – приготування напою з вересу. Вічнозелені кущі вересу рясно вкривали місцевість, де жили пікти.
Трунок, за мед солодший, міцніший, аніж вино…
Багато було бажаючих вивідати у ліктів таємницю виготовлення чудо-напою із вересу. Цією таємницею володіли батько й син, які потрапили у полон, королівський.
В розколині між камінням двох броварів знайшов. Витягли бідних піктів миттю на білий світ…
Від них вимагали одного: розкрити таємницю приготування верескового’ пою – трунку. Батько, здавалося, був готовий це зробити, але в нього була : жахлива умова – він не хотів, щоб син став свідком його зради. На прохання батька “хлопця отрочих літ” зв’язали і скинули з кручі. І тут ми починаєм розуміти, яку мужність, силу духу треба було мати батькові, який по суті присудив свого сина до страти. Це був не вирок, а хитрість старого, яка допомогла зберегти таємницю. Син міг виявити легкодушність і під тортурами виказати таємниці ось старий ціною власного життя і життя сина зберіг її.
Він, виявляється, і не мав нікому розкривати таємницю верескового трунку. Підходить до старого пікта герой балади Адама Міцкевича Альманзор. Побачив король мусульманський, “що сили більше нема в обороні”, що його розбито, “сміло прорвавшись крізь ворога стріли, втік від страшної погоні”. А Манзор утік, щоб згодом повернутися. Невдовзі вождь ворогів дізнається, що король мусульманський скорився і сам прийшов, кажучи, що буде молитися їхньому Богові, вірити їхнім пророкам.
Його прийняли, йому повірили, а він приніс із собою підступну зброю. Перед ворогом стояв сміливий, безкомпромісний воїн, вірний син мавританського народу. Він, здорова людина, заражається чумою навмисно, щоб потім передати страшну хворобу ворогам, помстившись за тих маврів, що загинули в бою.
…Я гордий і радий, Що відплатив вам одразу. Я одурив вас: прийшов я з Гренади, В дар вам принісши заразу…
Помстився Альманзор, хитрість його спрацювала:
Прудко іспанці біжать, мов од кари! Вслід їм – чума чорнокрила. Жоден не вийшов із гір Альпухари…
Цих героїв – пікта і Альманзора – об’єднує те, що вони готові пожертвував власним життям заради ідеалів свого народу, заради свободи рідної землі. І як не вдалося досягти великої мети у бою, то можна діяти і після бою. І вийти в решті решт переможцем навіть ціною власного життя.





Related posts:
- Балада Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок” Роберт Льюїс Стівенсон, шотландець за походженням, працював у різноманітних жанрах: поезії, драматургії, прозі. Був відомий також як літературний критик Та романіст. Коли ми згадуємо ім’я цього видатного письменника, то одразу на пам’ять приходять його славнозвісні романи “Острів скарбів” та “Чорна стріла”. Але відомий Стівенсон і як оригінальний і цікавий поет, творчість якого тісно пов’язана з історією, народними легендами, фольклором Англії та Шотландії. Серед літературного доробку видатного поета є чимало оригінальних […]...
- Як же Пушкін поєднує романний простір з простором реальним? Загальний нарис онегинской топографії також існує. Це “Коментар”, написаний Ю. М. Лотманом, де йдеться про те, наскільки значне місце у романі посідає навколишнє героїв простір, який є одночасно і географічно точним і несе метафоричні ознаки їх культурної, ідеологічної, етичної характеристики”. Жанр коментаря дозволяє автору, коротко зупинившись на принципах зображення Пушкіним простору в “Онєгіні”, показати, як змальовані Петербург, Москва і поміщицька садиба. Простір “Онєгіна” з боку емпірії дано тому хоча й […]...
- Мужні та волелюбні Роберт Льюїс Стівенсон, шотландець за походженням, працював у різноманітних жанрах: поезії, драматургії, прозі. Він був відомий також як літературний критик та романіст. Коли ми згадуємо ім’я цього видатного письменника, то одразу на пам’ять приходять його славнозвісні романи “Острів скарбів” та “Чорна стріла”. Але відомий Стівенсон і як оригінальний і цікавий поет, творчість якого тісно пов’язана з історією, народними легендами, фольклором Англії та Шотландії. Серед літературного доробку видатного поета є чимало […]...
- Яка з балад Висоцького мені найбільше запам’яталась Я хочу написати про сучасну баладу. Власне кажучи, це не зовсім традиційна балада за формою. Тут немає звичного сюжету – розповіді про якусь історичну подію, про славетного героя. Мабуть, її можна було б назвати піснею, особливо – кинувши оком на сторінки: куплет – приспів, навіть ритміка різна, навіть повтори і однаковий початок окремих рядків. Спробуємо прочитати цей твір ще раз, а краще – уявити його на сцені. Гітара, різкуватий голос […]...
- Патріотизм балади “Вересковий мед” Відомий англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон дуже любив поезію, особливо балади. У них він прославляв своїх героїв за сміливість, чесність, патріотизм, благородство, любов до Батьківщини. Поет захоплюється природою рідного краю, поетизує її. У баладі “Вересковий мед” на прекрасний край “квіту червоного” напав жорстокий шотландський володар і знищив усіх його мешканців – пиктів. А славилися ті люди своїм умінням варити “трунок, за мед солодший, міцніший, аніж вино”. Королеві захотілося спробувати того […]...
- Яка балада справила на мене найбільше враження і чому? Мені дуже подобаються балади. Подобаються тим, що вони завжди хвилюють, завжди ведуть за собою в якийсь інший, іноді фантастичний, але дуже захоплюючий світ. Балади – це твори драматичні, в них є напруженість, концентрація сильних вражень, швидкий перебіг яскравих подій. Мене вразила і балада “Рукавичка” Ф. Шіллера, і “Альпухара” А. Міцкевича, і “Вільшаний король” Й. В. Гете. Але найбільше сподобалася балада Р. Стівенсона “Вересовий трунок”. Роберт Льюїс Стівенсон був шотландцем за […]...
- Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
- Герой народних балад Робін Гуд Робін Гуд – Це герой середньовічних англійських народних балад, ватажок лісових розбійників. За переказами, він жив зі своєю зграєю в лісах біля Ноттінгема і боровся за справедливість – грабував багатих лицарів і священиків, віддаючи видобуту біднякам. Особа прототипу цих балад і легенд не встановлено. Ймовірно, що він жив на початку XІV століття, під час правління короля Едуарда ІІ, або навіть пізніше: в одній з балад діє королева Кетрін, яку іноді […]...
- Художні особливості балад Т. Шевченка Жанрова різноманітність літературної спадщини Тараса Шевченка досить широка. Писав він поеми й повісті, п’єси й поезії. Та першим твором, що дійшов до нас, була балада “Причинна”. Балада – це невеликий ліро-епічний твір із драматично напруженим сюжетом, у якому наявні елементи фантастики. Для більшості балад Шевченка характерний трагічний кінець. У творі “Причинна” зустрічаємо й картини бурхливої природи, й загадкові події, і смерть героя, й різкі контрасти. Шевченкова “Причинна” має багато спільного […]...
- Яка з балад мені найбільше запам’яталась Власне кажучи, це не зовсім традиційна балада за формою. Тут немає звичного сюжету – розповіді про якусь історичну подію, про славетного героя. Мабуть, її можна було б назвати піснею, особливо – кинувши оком на сторінки: куплет – приспів, навіть ритміка різна, навіть повтори і однаковий початок окремих рядків. Спробуємо прочитати цей твір ще раз, а краще – уявити його на сцені. Гітара, різкуватий голос автора, карбовані рядки героїко-романтичного тексту. І […]...
- Cонети Адама Міцкевича Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство. Іван Франко Минає 210 років з того часу, коли 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, поблизу м. Новогрудка, в сім’ї збіднілого польського шляхтича народився Адам Міцкевич. Микола Міцкевич, його батько, працював юристом у Новогрудку, а мати вела скромне господарство і виховувала дітей. Ще з студентських років, а саме з Віленського університету, де він […]...
- Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Валленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улюбленої Вітчизни -■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода. Конрад Валленрод – герой, який обрав шлях помсти тевтонському ордену за загибель свого народу. У поемі є вставні тексти, які герої вважають загадковими, […]...
- Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича “О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких від рідної Польщі. До неї він звертав свої поетичні рядки, до неї линули його думки. Перебуваючи у Росії, Міцкевич бував у Петербурзі і Москві, бачив Одесу і Крим. Прекрасні, аче чужі міста мало надихали поета на творчість, аж поки у […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Міцкевича 1. Які географічні назви Криму згадано у “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Містечка Алушта, Бахчисарай, Балаклава, фортеця Чуфут-Кале, гори Аюдаг, Кікінеїс та Чатирдаг, степи Акерману, Байдарські ворота, плато Тарханкут. 2. Які ознаки романтизму є в “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Це романтична історія польки Гіотоцької у сонеті “Гробниця Потоцької”, романтичне зображення природи, яка втілює жагу до волі, образ поета-романтика, поета-одинака, поета-вигнанця, звертання до орієнтальних мотивів – мурза, мусульмани, мечеть, гарем та ін. […]...
- “Кримські сонети” А. Міцкевича До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Співає […]...
- Життєві шляхи А. Міцкевича 24 грудня 2010 року минає 212 років від дня народження Адама Міцкевича – геніального польського митця поетичного слова, полум’яного патріота, творчість якого й донині залишається взірцем мужнього служіння своїй вітчизні, пристрасної синівської любові до рідної землі й народу, з якими змушений був назавжди розлучитися у 26річному віці й померти в еміграції. Життєві шляхи А. Міцкевича тісно переплелися з долею різних країн і народів: народився в с. Заоси Новогрудського повіту в […]...
- Тематично-стильові особливості і поетика українських народних балад І. Балади – найдавніший жанр усної народної творчості. ІІ. Основні риси, що відрізняють баладу від інших жанрів фольклору. 1 Форма балади. 2. Трагізм балад. 3. Реалістичність балад. ІІІ. Художньо-поетичні засоби балад....
- І. Франко про А. Міцкевича Привертає увагу балада “Чати”, яка зацікавила І. Франка не тільки підзаголовком Міцкевича “Балада українська”, а й змістом. Козак Наум, якого польський воєвода називає “хамом” , “кодлом мерзенним” і примушує стріляти в коханця дружини, спрямовує постріл у свого звєрхника: Козак змірив і вцілив, Не чекаючи стрілив, І потрапив в сам лоб воєводу. М. Рильський у перекладі з незрозумілих причин пом’якшив окремі вислови, які покликані створити певне тло соціальної нерівності. Так, замість […]...
- Романтичний характер балад Шевченка Рання творчість Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починав поет з традиційного романтичного жанру – балади, подавши такий її зразок, як “Причинна”. Поет звертається в ній до національного світу, зображуючи побутові та етнографічні особливості, повір’я, образи-символи, що творять збірний образ України. Тарас Шевченко звергає увагу на найістотніше в образі своєї землі і духовному єстві українського народу. Дніпро як велична річка України і пісня як одна з її найбільших духовних святинь […]...
- Пристрасті і філософія у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Відомий польський поет Адам Міцкевич підняв польську літературу до високого загальноєвропейського рівня і надав їй неповторної самобутності, став яскравим пропагандистом боротьби за свободу і незалежність Польщі. Його творчість пов’язана з історією російської культури. Він написав “Оду до молодості”, “Балади і романси” – ранні поезії; “Кримські сонети”, які сповнені пристрастей і філософських думок; волелюбні патріотичні поеми “Гражина”, “Конрад Валленрод”; роман у віршах “Пан Тадеуш”. “Кримські сонети” неповторно оригінальні. Ліричний герой цього […]...
- Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця віщі слова: “Взяли мі його у вас дужим, а повертаємо могутнім”. Навесні 1825 долі А. Міцкевич вирушив у свою кримську […]...
- Романтичний характер балад Тараса Шевченка Рання творчість Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починав поет з традиційного романтичного жанру балади, подавши такий її зразок, як “Причинна”. Поет звертається в ній до національного світу, зображуючи побутові та етнографічні особливості, повір’я, образи-символи, що творять збірний образ України. Тарас Шевченко звертає увагу на найістотніше в образі своєї землі та духовному єстві українського народу. Дніпро як велична річка України і пісня як одна з її найбільших духовних святинь – […]...
- Уславлення непримиренної боротьби з іноземними загарбниками у баладі Р. Стівенсона “Вересовий мед” Роберт Льюїс Стівенсон – відомий англійський письменник, поет, драматург. Шотландець за національністю, він дуже переживав той факт, що його Батьківщина втратила свою незалежність, підкорена Англією. Тому тема національної незалежності та боротьби проти гнобителів була дуже близькою цій людині. Слабке здоров’я змушувало Стівенсона подорожувати, бо таким чином, на його думку, він врешті вилікується та загартує організм. Письменник вирішив купити ділянку землі на острові. Але і там бачить він несправедливість: тубільці, корінне […]...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі і голос із Литви. . До кримського циклу ввійшли […]...
- Образи кримської природи у “Кримських сонетах’ А. Міцкевича Сонет – це той поетичний жанр, яким освідчуються у коханні. Ми можемо навести багато прикладів цього: сонети Данте, що присвячено Беатріче, невмиручі натхненні рядки Петрарки до Лаури… Польський поет Адам Міцкевич у своїй збірці “Кримські сонети” освідчується у коханні Криму: морю, горам, степу, кримському повітрю – усьому тому, що складає атмосферу, самий дух тієї чарівної держави, тієї вільної царини, тієї вічної казки-таємниці – поезії. Може, тому що теж беззавітно закохана […]...
- Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви. “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він […]...
- Романтичний характер балад Тараса Шевченка – Укра-нська література Рання творчiсть Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починав поет з традицiйного романтичного жанру – балади, подавши такий ii зразок, як “Причинна”. Поет звертається в нiй до нацiонального свiту, зображуючи побутовi та етнографiчнi особливостi, повiр’я, образи-символи, що творять збiрний образ Украiни. Тарас Шевченко звертає увагу на найiстотнiше в образi своєi землi та духовному єствi украiнського народу. Днiпро як велична рiчка Украiни i пiсня як одна з ii найбiльших духовних святинь […]...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича “Кримські сонети”- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня. Проте основні мотиви “Кримських сонетів” Міцкевича – це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною – Литвою. Кримський цикл сонетів написаний Адамом Міцкевичем під час висилки його царським урядом за участь у підпільних товариствах. Цикл “Кримських сонетів” […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
- УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ “БОНДАРІВНА”, “ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА”, “ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ”, “КОЗАКА НЕСУТЬ”. ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД Тема. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ “БОНДАРІВНА”, “ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА”, “ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ”, “КОЗАКА НЕСУТЬ”. ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД Варіант 1 1. Бондарівна гуляла… А Біля річки. Б По високому мосту. В По містечку. Г У дворі власного маєтку. 2. Через що Бондарівна висловила незадоволення пану Каховському? Бо він її: А Переобтяжував важкою роботою. Б Ображав і принижував. В Обійняв і поцілував. Г Примушував готувати собі смачні страви. 3. Хто […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману Толстого “Війна і мир” Смисл духовних пошуків героїв роману “Війна і мир” полягає в тому, що герої здатні до духовної еволюції, що, за Толстим, є важливішим критерієм моральної оцінки особистості. Герої шукають сенс життя, духовні зв’язки з іншими людьми, особисте щастя. Толстой показує цей процес в діалектичному протиріччі. Головне, що об’єднує героїв Толстого в їх духовних пошуках, це те, що вони наближаються до народу. На початку роману князь Андрій орієнтується на ідеї Наполеона й […]...
- Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича Поема “Пан Тадеуш” – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми – Тадеуша. Міцкевич обмежується в цш поемі зображенням побуту, не піднімаючи політичної проблематики. Але для багатьох тисяч польських вигнанців, учасників повстання 1830-1831 […]...
- “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. ІІ. Адам Міцкевич – натхненний співець польської минувшини. 1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. 2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності....
- Романтизм у зображенні героїв Едгара По Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія вплинула на творчість поетів різних народів. Його прозові твори стали_ підгрунтям нових жанрів – детективного і науково-фантастичнопх Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню американської національної літератури. Велику увагу Едгар По приділяв художній майстерності твору. Він першим у літературі усвідомив емоційну силу слова і прагнув так будувати свої твори, щоб досягти найбільшого впливу на […]...
- Дивним світ героїчних пісень та балад 1. Герої, оспівані у героїчних піснях та баладах – носії кращих рис людського характеру. 2. Ілля Муромець – народний богатир, захисник рідної землі. 3. Спільні цілі Іллі Муромця й Альманзора. 4. Нескорений дух народів ліктів. 5. Моральний урок мужнього вчинку Дслоржа. 6. Балади і героїчні пісні возвеличили й обезсмертили героїв....
- Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь’ Г. Тютюнника Коли зав’язуються перші паростки кохання, то людина повністю змінює своє життя, їй здається, що до цього моменту вона навіть і не жила, а існувала дуже далеко від справжнього, вируючого життя. Людина намагається бути ближче до предмету свого кохання, хоче бачити його щодня, щогодини, щохвилини. І зовсім неважливо, де знаходиться предмет кохання. Набагато важливіше, чи хоче він того ж самого, чи вміє він кохати, чи тільки хоче повністю панувати над почуттями […]...
- Україна в долі Адама Міцкевича Близько двох століть тому липневим ранком біля Графської пристані в Севастополі зі шлюпки висадилась невелика група людей, серед яких був двадцятишестирічний, ставний, з буйною кучерявою чуприною, не дуже великопанського вигляду юнак. Його ім’я вже було відоме польському читачеві як ім’я талановитого поета. Не зі своєї волі цей юнак покинув рідні ліси, озера, долини. Народжений на хуторі біля невеличкого містечка Новогрудка, син бідного провінційного адвоката Адам Міцкевич потрапив до цієї дивної […]...
- Життєвий вир героїв роману Григорія Тютюнника Роман “Вир” – один з найталановитіших і найемоційніших прозових творів у повоєнній українській літературі. Коли береш до рук книгу, то одразу звертаєш увагу на малюнок на обкладинці: над глибинними плесами звисає віття дерев. Так і спадає на думку: мабуть письменник змальовує не тихі життєві заводі, а вир життя, з усією складністю стосунків між людьми, в яких різні долі й характери, свої погляди та принципи. Прочитавши роман, переконує шся, що назва […]...
- Риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Роман “Маруся Чурай” Ліни Костенко – яскраве явище сучасної української літератури. Поклавши в його основу баладу “Ой не ходи, Грицю” і пов’язану з нею легенду про піснетворку Марусю Чураївну, Ліна Костенко однак не обмежилася показом лише особистого життя своєї героїні, а майстерно вплела його в бурхливі соціально-полїтичні події української історії періоду Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Тож цілком природно, що всеохоплюючий образ, який підпорядковує собі інші, відблиск якого проймає […]...
- Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка Довженко – митець, вихований на багатому духовному національному грунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у “Звенигороді”, “Землі”, “Поемі про море”, “Зачарованій Десні” та багатьох інших творах. Однак у творах О. Довженка до початку 40-х років персонажі хоча й відчувають себе українцями, але тільки підсвідомо проявляють риси національної ментальності: у повазі до […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба
- Мне дали имя при крещении – Анна АННА АХМАТОВА
Categories: Твори з літератури