П’єса “Мартин Боруля” Івана Карпенка-Карого часто стає предметом літературного аналізу, адже її глибинний зміст та стилістичні особливості викликають цікавість. Образ головного персонажа – Мартина Борулі – не однозначний: над ним сміються, осуджують, але зрозумівши – співчувають його особистій драмі. Що ж драматичного у житті героя?
Він досить заможний селянин, має родину, члени якої його поважають та підтримують. Отже, є і достаток, і люблячі люди. Але одне не дає йому спокою – те, що він простого, “мужицького” роду. Та ще й деякі гонористі паничі підливають масло у вогонь, демонструючи вищість свого походження. Твір починається з того, що Мартин Боруля планує подати апеляцію на компромісне рішення суду щодо конфлікту зі шляхтичем Красовським, який обізвав його бидлом, а сина Степана – телям. І привід для подальшої боротьби знайшовся – документ, в якому говориться, що рід Боруля може претендувати на дворянство.
Герой вирішує будь-що добитися благородного статусу, адже тоді вже ніхто не посміє назвати його бидлом, бо він буде справжнім дворянином. Образ Мартина Борулі не просто так виник в уяві письменника. Батько Карпенка-Карого переживав подібну особисту драму, він також домагався відновлення втраченого колись дворянства.
Герой і прототип однаково не отримують бажаного через бюрократичну неточність. Можливо, те, що образ Мартина Борулі автор багато в чому писав з рідної людини, обумовило особливу емоційність опису героя, гіперболізовану драматичність діалогів. Згадаємо, як переймається Боруля через завдану образу, як пишається можливістю стати дворянином.
В цей час нібито все життя героя підкорюється одній всепоглинаючій ідеї. Боруля старається стати гідним дворянства. Він примушує себе подовгу спати, що є, на його думку, звичним для шляхтичів; не дозволяє дітям братися до “чорної” роботи; намовляє дружину вчитися заварювати чай та кофій. Але такий “панський” спосіб життя абсолютно не підходить простому душею герою та його родині.
Вони звикли до чесної праці, а лінь та апатія дворян їм не властива. І це насправді є їхніми перевагами. Але у той час панівним класом залишалося дворянство, тому навіть його недоліки вважалися “шляхетними” звичками. Тому Мартин Боруля готовий був знехтувати своє природою та перебудувати життя на дворянський лад. Та виходило в нього це надзвичайно кумедно.
Можливо, драма героя навіть не у тому, що його хтось обізвав “бидлом” через відсутність статусу, а у тому, що він сам себе почував таким. Почуття власної неповноцінності заважало щасливо жити. Він мав хороше життя, але прагнув кращого. Та як відомо – “краще є ворогом хорошого”. І це яскраво видно у фіналі твору, коли через однісіньку помилку у прізвищі всі старання домогтися дворянства зводяться нанівець. Герой у розпачі, адже стільки затрачено сил, грошей.
Він навіть готовий був пожертвувати особистим щастям доньки. І все заради чого? Заради примарного статусу. На щастя, Мартин Боруля все ж зрозуміє свою помилку – що ніякий папірець не звеличить людину, а тільки вона сама своїми гідними вчинками.





Related posts:
- Характеристика образу Мартина Борулі за п’єсою Карпенко-Карого “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий – блискучий український письменник, автор багатьох п’єс, що вражають народною мудрістю. Ідея твору “Мартин Боруля” виникла не просто так, автор опирався на справжній факт із життя його родини. У батька Карпенка-Карого була мета – відновити втрачене колись дворянство. Він дуже переймався через те, що можновладці вважають простих людей бидлом. Тому чоловік довгий час судився, витрачав немалі кошти для здійснення мрії, але все це виявилося марним. Всі титанічні зусилля […]...
- Дворянство як міф про краще життя за твором “Мартина Борулі “ Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: “Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й […]...
- Історична основа п’єси Карпенко-Карого “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий – яскрава зірочка на українському літературному небосхилі. Написана ним у 1886 році п’єса “Мартин Боруля” – значний крок уперед у творчій діяльності. На створення твору автора наштовхнула реальна історія його батька, який прагнув долучитися до дворянства. Історично достовірним є і той факт, що герой так само, як і батько письменника, не досягнув мети через дрібну бюрократичну помилку. Але не тільки заради показу родинної анекдотичної ситуації писав твір автор, […]...
- Ідейно-тематичний зміст трагікомедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Трагікомедія Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” зображує дуже знайому для автора твору картину – його головний герой заможний селянин Мартин Боруля намагався не тільки довести свою приналежність до дворянського роду бюрократичним шляхом, він ще й намагався бути тим, ким на його думку є дворянин. Більше того, він робив усе, щоб його сім’я стала вести себе, як дворянська. Все це було характерно і для батька Івана Карпенка-Карого, тому сумнівів у правдивості і […]...
- Аналіз твору “Мартин Боруля” Сюжет комедії “Мартин Боруля” побудований на дійсних подіях, що трапилися у родині Карпенка-Карого. Жанр твору “Мартин Боруля” – соціально-психологічна комедія. Тема твору “Мартин Боруля” – зображення нестримного потягу багатих селян дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Головним персонажем твору є Мартина Боруля – заможний селянин. Він – здорова натура, гуманна людина, щира і до певної міри наївна. Численні комічні ситуації, пов’язані з героєм, не викликають антипатії. Адже Мартин […]...
- ЗНО – ТЕСТ №12 1. Батьком “новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, назвав І. Карпенка-Карого А Іван Нечуй-Левицький. Б Іван Франко. В Панас Мирний. Г Марко Кропивницький. 2. Родинна подія лягла в основу драми І. Карпенка-Карого А “Бурлака”. Б “Наймичка”. В “Мартин Боруля”. Г “Розумний і дурень”. 3. “Діло Борулі веду проти Красовського, а діло Красовського – проти Борулі”, – говорить персонаж драми “Мартин […]...
- Трагікомедія “Мартин Боруля” Карпенка-Карого П’єса “Мартин Боруля” написана на основі реального факту. І. Карпенко-Карий використав подію, яка відбулася в його родині. Батько письменника вирішив у суді довести своє дворянське походження. Незважаючи на витрачені зусилля, рід дворянським визнаний не був, бо прізвище в нових і старих документах відрізнялося однією літерою. Так само й головний герой твору: багатий шляхтич, чиновник земського суду Мартин Боруля має заповітну мрію – зробити свій рід дворянським, поставити все на “дворянську […]...
- “Інститутка” Марка Вовка: прагнення героїв до особистої свободи Питання свободи з давніх давен не переставало турбувати людину. З плином часу це філософське питання частково модифікувалося, частково змінювалося під впливом нових ідей, прагнень та уподобань, але завжди залишалося актуальним. Не втратило воно новизни і в наш час, але уже в трансформованому вигляді: питання особистої свободи розглядається як необмежена можливість утілювати в життя всі свої наміри та прагнення, у чому і закладений парадокс, адже ідеальної особистої свободи не може існувати, […]...
- Причини популярності образу Прометея Стародавні люди боялися сил природи, тому завжди мріяли мати героя, здатного захистити їх. Втіленням цих мрій стали міфи про Прометея. Прометей… Хто це? Що він зробив такого, що до його образу звертаються майже всі письменники, художники, його згадують з екранів телевізорів у мультфільмах та кінофільмах? Немає такої освіченої людини, яка не змогла б дати відповідь на це запитання. Прометей – це бог-титан, який насмілився змагатися з Зевсом. Прометей першим з […]...
- Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір Видатний письменник Альбер Камю вважав, що з несправедливістю потрібно або співпрацювати, або боротися. Така думка є актуальною і у наш час. Людина потрапляючи у межову ситуацію постає перед складним моральним вибором. І від того, що вона обере – добро чи зло, активну боротьбу чи байдужість, залежить її подальша доля. Не всі люди однаково поводять себе в складних умовах: одні намагаються пристосуватися, другі проявляють байдужість, а треті шукають шляхи вирішення проблеми. […]...
- Мартин Боруля – Мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише аматорські гуртки, а з’явились і професійні театри. М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий – корифеї […]...
- Причини та наслідки еволюції образу Сехісмундо Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза світом – запозичено з легенди про Варлаама та Іоасафа, своєрідної інтерпретації історії про життя Будди. Однак у Кальдерона сюжет цієї легенди помітно змінюється. Його драма була написана під впливом філософії раціоналізму Рене Декарта, відповідно до якої обов’язок перед державою і народом однозначно мав стояти вище за особисті інтереси. Утім, перетворення в п’єсі тирана Сехісмундо на мудрого і гуманного правителя свідчило не […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “”Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” Огляд творчості І. Карпенка-Карого” 1. Скільки оригінальних п’єс належить перу І. Карпенка-Карого? Назвіть найвідоміші з них. Він написав 18 оригінальних п’єс. Серед них – “Безталанна”, “Наймичка”, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Сава Чалий” та інші. 2.Хто визначив місце І. […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій. […]...
- Причини деградації особистості Чарльз Діккенс, відомий англійський письменник XIX століття, прагнув звернути увагу суспільства на жахливу несправедливість по відношенню до бідних і нещасних. Автор сподівався, що його твори допоможуть байдужим багачам розплющити очі на справжнє життя, перевиховати їх, як це, наприклад, трапилося у “Різдвяній пісні” з паном Скруджем, “людиною, що втратила душу”, в гонитві за багатством. Маленьким хлопчиком Скрудж відчував себе самотнім, поряд із ним нікого не було, кому він би міг довіритися […]...
- Драматизм особистої долі Григорія Мелехова У романі-епопеї “Тихий Дон” М. А. Шолохов зобразив грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними традиціями, зі своєрідним побутом, із соціальними потрясіннями, людськими характерами й долями. Образ Григорія Мелехова – центральний у добутку. Змолоду він був добрим, чуйним до чужого лиха, закоханим в усі живе в природі. Якось на косовиці зарізав випадково дикого каченяти й з більшим почуттям жалості дивився на мертву грудочку. Але суворе життя вклало в його […]...
- Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння В драмі Шиллера “Вільгельм Телль” звучать патріотичні мотиви, заклики до відстоювання власної гідності людиною. Автор створює два протилежних образи – Вільгельма Телля та Геслера. Це антиподи, які протистоять один одному. Вільгельм Телль – простий селянин, гарний лучник. Він досить стриманий, прихильник демократичних методів. Коли інша людина потребує допомоги, Телль не залишається байдужим. Так він допомагає іншому селянину перебратися через озеро, аби уникнути насилля ландфогтів. Геслер – імперський намісник, представник влади […]...
- Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Народна мудрість говорить: знайся кінь з конем, а віл з волом. Це висловлювання слід розуміти так: не намагайся дорівнятися до тих людей, з якими у тебе немає спільних інтересів, або до людей відмінного від твого соціального рівня. Не бажай неможливого чи неприйнятного для себе, бо навряд […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич. Народився в с. Арсенівці у родині дворянина, помер у м. Берліні, похований поблизу рідного хутора Надія, що на Кіровоградщині. Драматург. Найвідоміші твори: комедії “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, драми “Бурлака”, “Безталанна”, “Бондарівна”, трагедія “Сава Чалий”....
- Морально-етичні проблеми в комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
- Олександр Довженко про причини і перебіг Другої світової війни Олександр Довженко – письменник-боєць, патріот. І коли “землю його обплели траншеї, він її біль в своїм серці ніс” і вирішив, що “…буде там, де воює народ проти жахливого смертельного ворога”. Будучи воїном, він бачив усі страхіття Другої світової війни, через те й твори його такі схвильовані, сповнені болю й тривоги за долю людства. Тому і почав Довженко вести свій “Щоденник” у 1941 році, а в березні 1942 р. записи стають […]...
- Василь Барка про причини тоталітаризму Релігійне вчення Василя Барки вписано в конкретні історико-політичні й національні рамки. Крім опису Божого керівництва до спасіння, важливою часткою Барчиної науки постає викриття сатанинського задуму вигублення людства. На думку Барки, найбільший вплив темних сил на людину відбувається як шляхом фізичного тиску, так і духовної омани. У своїх романах письменник розглядає три періоди української історії. Це голодомор 1933-1934 років, Кубань напередодні Другої світової війни і поневіряння українських емігрантів у Нью-Йорку, здається, […]...
- Причини і наслідки еволюції Сехисмундо Педро Кальдерон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана. Але, на диво, перед нашим поглядом постає особистість, сповнена роздумами про навколишній стан речей, про вроджену гріховність […]...
- ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Майстерність І. Нечуя-Левицького у відтворенні життя українського пореформеного села. II. Соціально-психологічний конфлікт між батьками й дітьми у повісті “Кайдашева сім’я”: 1. Соціальні обставини, що вплинули на формування характерів Омелька й Марусі Кайдашихи. 2. Молоді Кайдаші: невідповідність між мріями та дійсністю. 3. Зіткнення інтересів молодого й старшого поколінння Кайдашів. […]...
- Причини бунту Раскольникова: – бідність і безправ’я героя Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” – найбільший філолофсько-психологічний добуток. Це роман про злочин, але по жанрі це не “детектив” і не “кримінальний роман”. Головного героя роману, Родіона Раскольникова, ніяк не можна назвати звичайним злочинцем. Це парубок з філософським складом розуму, завжди готовий прийти рятуйте! анализирующий своєї думки й учинки. Чому ж Розкольників пішов на злочин? Причини злочину неоднозначні Розкольників, молода, талановита, горда, мисляча людина, поставлений віч-на-віч із усією […]...
- Аналіз народної драми Шиллера “Вільгельм Телль” В основі народної п’єси Шиллера “Вільгельм Телль” лежить легендарна історія про відомого швейцарця, який переміг намісника австрійського імператора. Автор обрав саме цей образ, так як він втілює уявлення простих людей про справжнього народного героя. Тему п’єси можна визначити так: визвольна боротьба народу Швейцарії, який об’єднався навколо єдиної мети – свободи та справедливості. Така тема була дуже актуальною і для сучасної Шиллеру Німеччини. Ця країна у XVIII столітті являла собою феодально-роздроблені […]...
- Які причини звертання М. Ю. Лєрмонтова до російської історії? Головною темою цивільної лірики Лєрмонтова було зображення сучасного поетові покоління як “загубленого покоління”, коли молоді люди захоплені дрібними життєвими турботами, задовольняються порожніми ідеями. Найбільше яскраво цю думку поет виразив у програмному вірші “Дума” : Сумно я дивлюся на наше поколенье! Його прийдешнє – иль порожньо, иль темно, Меж тим, під тягарем познанья й сомненья, У бездіяльності зостариться воно. Проблема “загубленого покоління” прямо пов’язана з філософським питанням про роль особистості в […]...
- Причини популярності інтимної лірики В. Сосюри Інтимна лірика В. М. Сосюри – це найбільша частина його поетичної спадщини. У кожному вірші, навіть мініатюрі інтимної лірики поета звучить щось особливе: і величне, і щире, і ніжне, задушевне. Звучить те велике почуття, що вкладається в маленьке слово – люблю. Мабуть, не знайдеться нікого, хто прочитав і не запам’ятав би цих натхненних рядків: …Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш проходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна […]...
- “Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XІX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XІX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич. Один із засновників театру корифеїв. Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині. Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія. Іван Франко писав: ” …Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
- У чому актуальність драми І. Котляревського “Наталка Полтавка” у наш час? Незважаючи на плин часу, твір Івана Котляревського “Наталка Полтавка” не втратив актуальності і в наш час. Основна проблема твору в тому, що один із батьків головного героя, молодої дівчини Наталки, а саме її мати, прагне видати свою дочку заміж за не кохану, але забезпечену людини. При цьому природно, що основним спонукальним мотивом у житті Наталки є не прагнення вдаліше вийти заміж, а бажання бути разом зі своїм улюбленим Петром, який […]...
- Патріотичний пафос драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У тривожні роки погляди митців часто зверталися в далеке минуле нашої Батьківщини, шукаючи там відповідей на питання. І тоді герої минулого ставали поряд з героями сучасності, будили почуття любові до рідної землі і відповідальності за долю Вітчизни. Іван Франко писав, що історичні твори з’являються тоді, коли в них виникає потреба і коли люди знаходять у них відповіді на гострі питання сучасності. Ця закономірність яскраво простежується на прикладі драми І. Кочерги […]...
- Які причини, спонукають матерів покидати дітей? У 2009 році Світлана Маницька, народивши шосту дитину, просто втекла з пологового будинку, навіть не оформивши відмовний документ. Марними були кількатижневі спроби лікарів звернутися до сумління матері. Ні вона, ні її чоловік не забажали навіть глянути на сина. Минуло два роки, й історія повторилася. Світлана, порадившись із чоловіком, відмовилась від ще однієї новонародженої дитини. Кореспондента зустріла вороже і з викликом. На перше ж запитання коротко відповіла, що найстаршій дочці двадцять […]...
- Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVII-XVIII століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, залежно від тематики: великодні, різдвяні, драми про святих православної церкви та історичні драми. До останнього типу драми належить п’єса “Володимир”. За жанровою формою у творі наявні […]...
- Причини деградації особистості за твором “Різдвяна пісня в прозі” Ч. Діккенс, відомий англійський письменник XIX ст., прагнув звернути увагу суспільства на жахливу несправедливість щодо знедолених. Автор сподівався, що його твори допоможуть байдужим багатіям відкрити очі на справжнє життя, перевиховати їх, як це, наприклад, сталося у “Різдвяній пісні в прозі” з паном Скруджем, “людиною, що втратила душу” в гонитві за багатством. Маленьким хлопчиком Скрудж почувався дуже самотньо, біля нього не було нікого, кому б він міг розкрити свою душу. Помалу […]...
- Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо Мотив страждання. Цей мотив визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сехісмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи свою причетність до смути в державі. Страждання у земному житті – звичний для літератури бароко мотив. Герої Кальдерона переборюють свої страждання або силою власної волі, або усвідомленням марності земних поривань людини. Шекспір і Кальдерон творили в одну й ту саму епоху: Шекспір своїми драмами започаткував нову добу, […]...
- Причини братовбивства у повісті О. Кобилянської “Земля” У повісті “Земля” О. Кобилянська підхоплює проблему, яка була досить болючою для українців у всі часи. Якісь таємні закони визначають існування нашої нації, але один з них звучить досить прозоро і сьогодні: бути хазяїном своєї землі. Теми землі, її місця в житті людини і впливу на характер і долю селянина торкнувся вперше І. Нечуй-Левицький у “Кайдашевій сім’ї”, підхопив і розвинув Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант І. Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, в чому ми переконалися, ознайомившись з його віршами і повістю “Перехресні стежки”. Він спробував себе і в драматичному жанрі, написавши п’єсу “Украдене щастя”. Ця спроба йому вдалася, бо справжній художній твір повинен збуджувати почуття людини і давати поживу для роздуму. Отже, драма І. Франка викликала у мене певні думки, які я і збираюсь […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
- Комунікація як інструмент екологічної політики
- Витоки ліричного світосприйняття В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС
Categories: Шкільні твори