Аналіз народної драми Шиллера “Вільгельм Телль”

В основі народної п’єси Шиллера “Вільгельм Телль” лежить легендарна історія про відомого швейцарця, який переміг намісника австрійського імператора. Автор обрав саме цей образ, так як він втілює уявлення простих людей про справжнього народного героя. Тему п’єси можна визначити так: визвольна боротьба народу Швейцарії, який об’єднався навколо єдиної мети – свободи та справедливості. Така тема була дуже актуальною і для сучасної Шиллеру Німеччини.

Ця країна у XVIII столітті являла собою феодально-роздроблені князівства,

що духовно занепадали. Тому тему твору можна сприймати у більш загальному сенсі, а саме як боротьбу людства проти тиранії. Зображуване у драмі історичне минуле Швейцарії Шиллер спроектував на Німеччину XVIII століття. Таким чином автор намагався закликати німців до боротьби за національну самостійність. Зобразивши рух швейцарських героїв, Шиллер уявляв звільнення від тиранії всього людства.

Драма “Вільгельм Телль” має широку проблематику. В ній постають такі глобальні питання: демократія і тиранія, роль простої людини в історичних подіях, народна згуртованість, моральні цінності людини, засади гармонії суспільства. Подібні проблеми так непокоїли митців епохи Просвітництва.

Шиллер, будучи письменником-просвітителем, захищав права різних народів на національне самовизначення, гарне та справедливе життя. Ідея драми “Вільгельм Телль”: ствердження рівності всіх людей, викриття несправедливих порядків, що спричиняють класовість суспільства. Автор переконаний в цінності кожної особистості незалежно від її класової приналежності. Він вірить у те, що проста людина здатна до перетворення світу.

Шиллер в своїй драмі виводить на перший план образ народу. Яскраво і багаточисельно виглядає в п’єсі галерея звичайних швейцарців, які є представниками селян та міщан. В творі діють звичайні пастухи та землероби, рибалки та мисливці.

Автор звеличує ті віддалені часи, коли люди жили вільно і земля належала тим, хто був відданий їй серцем. Найбільш яскраво автор виділяє образи учасників повстання. Вони об’єдналися з трьох повсталих кантонів. Цікавим є образ Вальтера Фюрста – представника кантону Урі.

Він належить до старшого покоління швейцарських поселян і є найбільш врівноваженим та поміркованим з усіх повсталих. Фюрст уособлює собою засади патріархальної старовини, народне розуміння демократії, справедливості. Драма представляє собою велику картину народних негараздів.

На початку твору бідний селянин розповідає історію, як один заможний австрієць зазіхав на добре ім’я його дружини. Селянин відстояв честь свого дому та дружини, зарубавши того сокирою. Внаслідок цього його переслідують розлючені австрійці, щоб відомстити за вчинене. Для того щоб врятуватися, селянину треба переправитися через озеро. Починається буря і ніхто не хоче допомагати йому.

Але з’являється сміливець Вільгельм Телль, який погоджується попливти разом із селянином. Вільгельм Телль – молодий селянин, відомий як гарний стрілок з лука. В його образі Шиллер показав свободу духу і винятковість кожної людини. Головний герой – горда і незалежна людина, яка має почуття власної гідності. В творі діє антагоніст Телля – Герман Геслер.

Автор дуже розгорнуто подає його образ. Він – намісник імператора, уособлення влади в кантонах Швіці та Урі. Геслер ставиться з ненавистю до швейцарців, знущається з них. Найбільш цинічно виглядає примха вклонятися його капелюху. Телль не визнає такої примхи намісника і не вклоняється капелюху.

Цей вчинок дуже розлютив пихатого австрійця. Він віддав жорстокий наказ: Вільгельм Телль повинен поцілити з лука в яблуко, яке буде на голові його сина. Герой відчуває сильне хвилювання, адже раптом він промахнеться. Його підтримує маленький син вірою в нього. Рука спритного лучника не підвела.

Він вцілив прямісінько в яблуко, не зачепивши малого. Цим Вільгельм Телль довів свою влучність стрілка та незламну силу духу. Проте Геслер не дотримується даного слова і ув’язнює простолюдина Телля. Але героєві щастить: під час бурі йому доводиться розв’язати руки, аби він взявся за керування кораблем.

Вільгельм Телль користується вдалою нагодою і вистрибує на скелю, залишивши негідників посеред хвиль. Проте Геслеру вдається врятуватися. Тому головний герой вирішує встановити справедливість власними силами, покаравши Геслера.

Фрідріх Шиллер визнавав виправдану помсту. Рішення Телля виправдано високою метою відновлення справедливості. Головний герой помстився не стільки за себе, скільки за весь скривджений народ. Цю ідею автор підкріплює образом Парріціда, що покарав імператора задля власної вигоди.

Коли він приходить у дім Телля, то сподівається на його розуміння. От тільки Вільгельм Телль не хоче підтримувати підступного і корисливого Парріціда. В образі головного героя втілено найкращі риси народу: відважність, справедливість та велика волелюбність. Для композиції драми характерні масові сцени, полілог персонажів, об’ємні монологи. Саме така структура твору може відтворити складність історичної епохи.

У драмі чутно голос самого народу, який взивав до справедливості. П’єса “Вільгельм Телль” – це народний твір, в основі якого лежать просвітницькі демократичні ідеї. В ньому за допомогою історичного матеріалу показано народне життя і боротьба за соціальну справедливість.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Аналіз народної драми Шиллера “Вільгельм Телль”

Categories: Шкільні твори