Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така доля землі росіянці – плодити дармоїдів, нездатних до праці й з пишністю паразитуючих на тілі суспільства. Основні ознаки діяльності російського державного апарата – сваволя, приниження людського достоїнства, беззаконня, казнокрадство, хабарництво.
Це з великою викривальною силою показав Микола Васильович Гоголь у комедії “Ревізор”.
Користуючись сучасним сленгом, можна сказати, що в повітовому місті діється повне свавілля. Мер міста одночасно є “хресним батьком” місцевої мафії. Бюджетні гроші, у тому числі виділені на потреби соціально незахищених категорій громадян, відразу розкрадаються.
Установи охорони здоров’я є лише філією моргу. Усе без винятку чиновники хабарничають. Економічні злочини відбуваються відкрито. Органи правопорядку стають знаряддям примуса.
В установах зв’язку розкриваються й прочитуються приватні листи… Смутна й знайома картина, не чи правда?
Хтось із критиків один раз помітив, що Росія розвивається не по пушкінському, а по гоголівському сценарії. Дійсно, письменницьке передбачення в Гоголя було надзвичайно сильним. Однак повернемося до чиновників, що получили “пренеприємна звістка”. Як говорить прислів’я, “як мотузочці не витися, а кінець буде”. Повітове чиновництво готується до неминучої розплати, сподіваючись, проте, викрутитися й із цієї ситуації.
На щастя чиновників, ревізор з Петербурга виявилася душ-людина: і від хабара не відмовилася, і за дружній стіл сідає із задоволенням, і панянкою не ладь поласувати вкупі з її маменькой. Немає меж радості чиновників: той^-те-тепер-те він наш, тепер ми зможемо жити й трудитися на ниві суспільного блага, як і було колись! Але іронії долі немає межі: тільки що поштмейстер приніс жахливу звістку про підробку, як теперішній ревізор зі столиці з’являється в місті. “Над чим смієтеся?
Над собою смієтеся!” – недавно викликував городничий, однак після всіх подій тільки німа сцена, майстерно виписана Гоголем, може повною мірою показати замішання повітового чиновництва.
Варто звернути увагу на те, що сам теперішній ревізор на сцені не з’являється, – до персонажів комедії, її глядачів і читачів доноситься тільки звістка про його приїзд. Чи можна повністю виключити повторний обман зору, розуму й почуттів численних чиновників? А може бути, це той же Хлестаков, як звичайно забув про своє перебування в повітовому місті, вирішив знову зупиниться в будинку городничего? Як би те не було, найбільш справедливим залишається прямий результат цього соціально-психологічного анекдоту – під завісу приїхав все-таки теперішній ревізор, і дуже незабаром над зграєю злочинців відбудеться правий суд.
На правий суд дуже хочеться сподіватися, не забуваючи, однак, що цією надією Росія живе останні кілька сотень років.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XІX століття й не помышляло. Місто, у якому […]...
- Жанрова своєрідність комедії Ревізор Гоголя Н. В Правда – самий смішний жарт на світі. Б. Шоу По жанрі “Ревізор” – комедія. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, всі несправедливості і разом посміятися над всім цим”. З авторського визнання треба, що “Ревізор” – соціальний сатиричний добуток. Тема п’єси – зображення життя маленького провінційного міста в сучасної авторові Росії. Однак Гоголь досяг у комедії такого узагальнення, що місто […]...
- Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, що ніколи ще в мені не проявлявся в такій силі, читач почув смуток.” 2. Д. […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе на чотирнадцять класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. […]...
- “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить “правду” і “злість”, тобто реалізм і сміливу, нещадну критику дійсності. За […]...
- Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за ревізорf. Були […]...
- Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” “Русь, куди ж ти несешся? Дай відповідь. Не дає відповіді”. Сюжет комедії “Ревізор”, так само Як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав : “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить […]...
- Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток чарує нас своєю красою й легкістю написання, сміливістю й новаторством, глибоким і тонким гумором, сюжетною […]...
- Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не […]...
- Коротка характеристика твору “Ревізор” Гоголя Н. В У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки. Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо відмітити, що страх чиновників перед важливішою персоною і стає рушійною силою усіх описуваних подій. Саме […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” Квітки ; будь він взагалі наділений активно негативною характеристикою – гострота викриття притупилася б: типова […]...
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві […]...
- Образ судді Ляпкин-Тяпкин у п’єсі Гоголя “Ревізор” Про суддю Аммосе Федоровичеві Ляпкине-Тяпкине. Судові посади в Росії були виборними: дворяни обирали повітових суддів, а також засідателів на три роки. Звичайно повітовий суд складався із судді й двох засідателів, які мали право займатися рішенням порівняно дрібних карних і цивільних справ, але тут була повна плутанина в справах. Не випадково в прислів’ях і приказках народ відбив це положення. Згадаємо: “Де суд, там і неправда”; “У суд пі-правди не знайдеш”; “Не […]...
- Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор” Більше всіх боїться ревізора Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ. Він сам про це говорить: “Не приведи бог служити по вченій частині, усього боїшся. Усякий мішається, усякому хочеться показати, що він теж розумна людина”. Цю фразу міг сказати тільки чиновник, що служив по навчальній частині при Миколі І, тому що положення вчителів, які постійно перебували під наглядом поліції, було нестерпним. Хлопов прав, що працювати було дуже важко. проводир дворянства, Що Відвідав […]...
- Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину – забрати на час гарапник із присутственного місця і гусаків з передньої, п’яниці-засідателеві жувати часник або лук, щоб не було чутно перегару; Хлопову – наказати вчителям не ламати стільців на уроці й не будувати гримас Дає він розпорядження й городянам: підмести вулицю, що веде до трактиру, […]...
- У чому зміст згадування Петербурга в комедії Ревізор? Скажу ще, що Петербург мені здався зовсім не таким, як я думав, я його уявив набагато гарніше, великолепнее, і слухи, які розпускали інші про нього, також брехливі… М. В. Гоголь Петербург для героїв “Ревізора”, провінційних жителів, не просто столиця, але прекрасне місто, де живуть цар і важливі чиновники, де кипить світське життя, де народжується мода, де можна побачити знаменитих авторів, які друкуються в журналах, – одним словом, Петербург – це […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: “Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому […]...
- Переказ комедії Одруження Гоголя Н. В План переказу 1. Подколесин думає про одруження. Про це клопоче сваха Текля. 2. Кочкарев, якого Текля вже женила, бере на себе сватовство. 3. Гафія Тихонівна, купецька дочка, мріє вийти заміж за дворянина. 4. Сваха Текля розповідає їй про достоїнства наречених 5. Смотрини. Наречені приходять знайомитися. 6. Кочкарев віднаджує всіх наречених. 7. Подколесин коливається, але потім погоджується женитися. 8. Подколесин тікає перед самим вінчанням. Переказ Діючі особи: Гафія Тихонівна, купецька дочка, […]...
- Мій улюблений твір Миколи Васильовича Гоголя “Мертві душі” Майже в кожного письменника є добуток, що є справою всього його життя, утвором, у якому він втілив свої шукання й таємні думи. Для Гоголя це, без сумніву, “Мертві душі”. Читаючи книгу вперше, я мало звертав увагу на ліричні міркування автора про Росію й російський народ. Ці прекрасні місця навіть здавалися недоречними в сатиричній поемі. Перечитавши недавно “Мертві душі”, я раптом відкрив Гоголя як великого патріота, переконався, як важливий для всього […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- “Ревізор” шедевр світової комедійної драматургії Жанр комедії найбільш тонко вловлює і передає відтінки комічного – гумор, сатиру, іронію, сарказм, гротеск тощо. У Росії на час написання “Ревізора” були відомі і популярні дидактичні комедії Д. Фонвізіна “Недоросль” і “Бригадир”, “серйозна” комедія О. С. Грибоєдова “Горе от ума”, водевілі О. Шаховського, А. Писарєва, Ф. Коні тощо. В Україні користувались успіхом комедії Г. Квітки-Основ’яненка, водевілі Василя Гоголя “Простак”, І. П. Котляревського “Москальчарівник”, Г. Квітки-Основ’яненка “Бойжінка” тощо. Саме останній […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах письменникО. У добутку ми можемо побачити два типи ліричних відступів: епічні, які служать для розкриття […]...
- Ревізор характеристика образу Хлестаков Іван Олександрович Хлестаков Іван Олександрович – за оцінкою самого Гоголя, центральний персонаж комедії “…молода людина років 23-х, тоненький, худенький; декілька приглуповат і, як то кажуть, без царя в голові. Він не в змозі зупинити постійної уваги на якій-небудь думці. Чим той, що більше виконує цю роль покаже щиросердя і простоти, тим більше він виграє. Одягнений по моді”. X. виходить на сцену в 2-му д. Він прямує з Петербургу, де, подібно до Акакія […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, “Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, “Ревізор”. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі […]...
- Образ Ярославни еталон жіночності й вірності на всі часи “Слово о полку Ігоревім” оповідає про військові події, точніше – про похід князя Ігоря на половців. Чи може бути введений жіночий образ у поему про військові події? Неуважний читач може сказати, що він ні до чого… Але при першому уважному прочитанні “Слова…” ми одразу ж розуміємо, що образ Ярославни не тільки доречний у цьому творі, але без нього й не можна обійтися. Образ Ярославни, дружини князя Ігоря, є його справжньою […]...
- Твір по повісті Гоголя “Шинель” Повість Гоголя “Шинель” належить до циклу добутків за назвою “Петербурзькі повісті”. Цей цикл є новим кроком у розвитку російського реалізму. Продовжуючи тему “маленької людини”, підняту Пушкіним в “Станційному доглядачі”, Гоголь описує трагічну долю бедних, забитих людей. Разом з тим у їхньому житті він знаходить багато поетичного. Повести петербурзького циклу пронизані гуманізмом, живим співчуттям письменника до маленького скривдженим людям. Доля кожного з них – це або смішна, хоча й невесела, комедія, […]...
- Селянство в пореформені часи Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми ІІ половини XІX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, живучи серед селян-кріпаків, І. Карпенко-Карий вивчав їх побут, добре знав традиції, а коли став драматургом, то однією з провідних тем його творчості стала тема життя […]...
- Дон Кіхот – вічний обрав на всі часи Коли земля в холодну ніч загилена і вітер в зорях тягне горяка, – у полі, між козацькими могилами мій Дон Кіхот шукає вітряка. Ліна Костенко 2002 року роман Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі” визнано кращим твором за всю історію світової літератури. Такого висновку дійшов Нобелівський інститут в Осло, провівши соціологічне дослідження. Чотири століття мандрує по нашій планеті доблесний лицар, успішно долаючи мовні бар’єри, прокладає стежки […]...
- Образ Ярославни еталон жіночості та вірності на всі часи “Слово о полку Ігоревім” оповідає про військові події, точніше – про похід князя Ігоря на половців. Як і навіщо може бути введений жіночий образ у поему про військові події? Неуважний читач скаже, що він тут ні до чого… Але при першому уважному прочитанні “Слова…” ми одразу ж розуміємо, шо образ Ярославни, дружини князя Ігоря, не просто доречний у цьому творі, але без нього ніби й не можна обійтися, бо він […]...
- Часи козаччини у творчості Т. Г. Шевченко Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно ділось? відкіля взялось? – ставить він питання в поемі “Гайдамаки”, порівнюючи героїзм козаків із рабською […]...
- Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” , багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська кмітливість С. приходить йому на допомогу: він чув, що школа філософа Сократа вчить неправого здобути перемогу над правим, […]...
- Містичний реалізм М. В. Гоголя у “Ревізорі” Характерно, що у “Ревізорі” Гоголя запаморочливий гріхами розум чиновників на роль інкогніто зі столиці виводить слабкого і безвольного Хлєстакова, який потім, оговтавшись і знахабнівши від численних поклонінь, починає діяти у новій іпостасі цілком свідомо і навіть проявляє певну творчість та вигадливість: “Его притягання оставляют далеко позади первоначальние предположения чиновников”4. Тому упродовж усього дійства апетити псевдоревізора ростуть і ростуть, навіть амурні справи він хоче виграти максимально, залицяючись водночас і до дружини, […]...
- Соціально-історичне й загальнолюдське в героях М. В. Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. Твори Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у росіянці літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших. […]...
- “Велесова книга” – скрижалі буття українського народу в прадавні часи Одним із прадавніх джерел нашої історії і культури є “Велесова книга” – дерев’яні дощечки, на яких записано розповіді про життя і релігію праукраїнців. “Велесова книга” – це найдавніша слов’янська пам’ятка V-ІX століть, яка допомагає нам поглибити свої знання про те, як і чим жили наші пращури. Дерев’яні дощечки присвячені богу Велесу – заступнику українців. Дощечки з давніми письменами були знайдені 1919 року на Харківщині полковником Алі Ізенбеком, який вивіз їх […]...
- Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві душі”. Перебуває за кордоном”. Так, “Мертві душі”… Він так і не завершив свій улюблений добуток, у яке вклав усього себе. […]...
- Вплив творчості Гоголя на світову літературу “Книги Гоголя були для мене хлібом і зіллю в той час, коли цих необхідних для мого існування благ у мене зовсім не було”,- згадував відомий румунський письменник, Михайло Садовяну, У наш час із особливою гостротою сприймаються “Тарас Бульба” і “Ревізор” у країнах, що розвиваються, Азії, Африки й Латинської Америки, які ведуть боротьбу за незалежність, проти американських імперіалістів, що прогнила феодальної системи. Публікація повести Гоголя або постановка його комедії часто стають […]...
- Що таке хлестаковщина? Твір По комедії М. В. Гоголя “Ревізор”. Поява комедії “Ревізор” в 1836 році викликало в суспільстві підняте хвилююче почуття. Весна цього року подарувала глядачам зустріч із теперішнім шедевром. Більше 160 років пройшло з тих пор, однак комедія “Ревізор” не втратила актуальності й свого звучання й сьогодні. Не потрібно далеко ходити за прикладами. Згадаємо негативних героїв популярних “міліцейських” серіалів – чим не герої Гоголя, що тільки зробилися більше холоднокровними й жорстокими? […]...
- Гоголівська п’єса “Ревізор” на сценах театрів миру Суперечки навколо спадщини Гоголя, що не припиняються дотепер, строкатість оцінок, властива концепціям творчості письменника,- красномовне свідчення актуальності художньої й філософської спадщини письменника. Гострі дискусії викликає також питання про особливості гоголівського реалізму Творчість Гоголя – найважливіший етап розвитку російської літератури, зв’язана зі становленням і твердженням принципів реалістичної естетики. Гоголь коштує в джерел натуральної школи, що позначила остаточний поворот до реалізму в російській літературі. Це загальновідомі істини, однак завдання вчителя полягає в […]...
- Соціально-історичні риси в героях М. В. Гоголя Твору Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час нещадної експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у російській літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших Гоголь написав багато добутків, у яких тема […]...
- Ревізор характеристика образу Городничий Городничий – другий за значимістю персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Таке “серединне” місто повинне служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-ник-Дмухановский – втілювати собою тип “городничого взагалі”. Згідно гоголевским “Зауваженням для рр. акторів”, Г. що “вже постарів на службі і дуже не безглузда, по-своєму, людина. Риси обличчя його грубі і жорсткі, як у всякого, що розпочав важку службу […]...
Categories: Твори з літератури