Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна
І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. ІІ. “Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року. 1. Важке становище українського селянина після революції і громадянської війни. 2. Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна.
3. Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної системи. ІІІ. Роман В. Барки “Жовтий князь” – роман-реквієм по жертвах голодомору 1933 року.





Related posts:
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 року. А саме, йдеться про Звичайну хліборобську сім’ю, яка живе за давніми світлими християнськими заповідями […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка. 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го року: А) відтворення у романі реальних подій і явищ ; Б) захист безвинних трудівників ; В) родина Катранників – символ чистих душею селян. 3. “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору....
- Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних і бездушних служників нового режиму, Григорія Отроходіна, який називається рудим. Згадка, що він носить зелений […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки, показати нам, нащадкам, Василь Барка. На мене цей твір справив тяжке враження, навіть сльози на очі виступали. І ось як я розумію назву цього […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь’ – реквієм жертвам голодомору 1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки. 2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття: А) неповторна картина людського горя і відчаю у творчості В. Барки ; Б) жахливе життя в Україні після революції та громадянської війни ; В) випробування, через які пройшла родина Катранників ; Г) “жовтий князь” – всепоглинаюча система тоталітаризму. 3. Болюча правда про радянську владу і віра […]...
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору Роман Василя Барки “Жовтий князь” вийшов окремою книгою у Нью-Йорку 1963 року. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про штучно створений голодомор в Україні 1932-1933 років. Після революції 1917 року і братовбивчої громадянської війни Україні довелося пережити і наступні авантюрні експерименти більшовиків – колективізацію, ліквідацію “куркульства як класу”. А більшовики старалися, як могли: “вибивали” із “борщо-ідів” все до останньої зернини, не залишаючи навіть шматка хліба. На Україну опустився […]...
- Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися по кровоносних судинах. Із них сочилася брунатна рідина. Ноги пухли, репалися, і він ходив, тримаючись […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман “Жовтий князь” визнано як “найкращій твір у повоєнній Європі”. Назва роману дещо символічна. Слово “князь” в Україні – це всепоглинаюча […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку кару наслано на його народ, на родину? І який вихід? Сумно дивиться він на уповноваженого […]...
- В. БАРКА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” Тема. В. БАРКА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” Варіант 1 1. Народився В. Барка 16 липня 1908 році в селі Солониця… А На Сумщині. Б Львівщині. В Полтавщині. Г Дніпропетровщині. 2. Ім’я предка В. Барки зазначено у творі… А М. Куліша “Чорна рада”. Б Т. Шевченка “Гайдамаки”. В М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Г Панаса Мирного “Лихі люди”. 3. Від славного сімейного предка Василеві Барці передалася… А Надзвичайна емоційність. […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в Україні – голодомору. Не знаю чому, але я беззастережно повірила цим авторам. Уже накопичилося досить […]...
- Василь Барка – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Василь Барка Василь Костянтинович Барка народився у селі Соло-ниця біля міста Лубни на Полтавщині 16 липня 1908 року. Батько після поранення на фронті Першої світової війни змушений був продати ділянку землі й переїхати до Лубен. Василь почав вчитися в духовному училищі, котре після революції було реорганізоване на “трудову школу”. 1927 року він закінчив педагогічний технікум за спеціальністю учитель фізики і математики і виїхав на роботу до шахтарського селища […]...
- Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор понад усе прагнув показати світові болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка нищила все світле […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь’ втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали Україну впродовж багатьох століть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вільно дихати. Через те й […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній рай. Справжній?.. Тридцяті роки… “Все зруйноване! Зграї гайвороння кружляють скрізь, над всенародною пусткою, і через […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року у романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були прості трудящі люди, закохані у труд, у рідну землю, чуйні одне до одного, до сусідів […]...
- Образний ряд голодомору в “Жовтому князі’ Василя Барки Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера. Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть! Йому “вгорі” нададуть велико-риб’ячу луску: ордени, “путьовки””; зі змієм асоціюються гріхи людські, а також спецпотяг на Колиму. У […]...
- Голодомор У листопаді 2008 року Україна відзначатиме сімдесят п’яту річницю національної трагедії – голодомору. Цинічний злочин, скоєний більшовицькою владою за сталінського режиму в 1932-1933 роках, – не єдина спроба позбавити українську національну спільноту права на існування, проте чи не найжахливіша. Страшна моровиця лише за один рік забрала життя мільйонів людей, фактично зруйнувала сільське господарство на українських землях, а головне – позбавила українців впевненості у майбутньому й нав’язала їм почуття страху перед […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття. 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв. 3. Використання письменником образів-символів. 4. Відповідь романом на питання “Чому таке сталось?” . ІІІ. Виконання В. Баркою своєї місії “свідка для суду” ....
- Родина Катранників як уособлення українського народу у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під суворою забороною. У романі на прикладі сім’ї Катранників показано, як хотіли “підрізати” непокірне селянство, у […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу […]...
- Тема: Шляхи становлення та творчого пошуку Євгена Маланюка Якими життєвими принципами керувався Євген Маланюк? Український поет був одним з найвизначніших поетів української діаспори після Першої і Другої світових воєн. Він громив своїх сучасників, ненавидів ворогів свого народу, але ще більше картав “малоросіянство”, зрадництво і рабські інстинкти власного народу. В цьому він близький Т. Шевченкові, М. Кулішеві. Євген Маланюк походив із залитих сонцем українських степів. Його рідний Новоархангельськ стояв на берегах річки Синюхи. Родина була не зовсім звичайна, в […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З порога смерті повертається до нас творчість Григорія Михайловича Косинки. Повертається, щоб нагадати про тих людей, які жили вірою в світле майбуття, які без усяких компромісів зустрічали проблеми пореволюційної доби. Мавши веселу вдачу та енергійний характер, письменник активно пропагував свої твори: майстерно читав їх перед будь-якою аудиторією. Любили Косинку і любили його твори. Чому? Та тому, що письменник у ставленні до правди життя, до правди характеру селянина був кришталево чесним. […]...
- Прапор України Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Українське сполучення синього та жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів різних країн світу. Що нагадують ці кольори? Синій колір – це колір чистого неба, а жовтий колір нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонечком. Мабуть, саме тому наші предки вибрали такі кольори для свого прапора. Походить він від герба Галицько-Волинського […]...
- Для чого людина приходить у цей світ Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а ходяча істота, запрограмована на виконання певних дій, і її не турбує питання, для чого вона […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, а зміст їх, виростаючи з окремих життєвих мотивів, ставав всеохоплюючим. Його новели – “Фавст” і […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі Барки Василь Барка прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньо відомий роман “Жовтий князь”. У ньому з вражаючою силою змальовано нечуваний в історії людства голодомор 1933 року Муки і страждання мільйонів людей, апокаліптичні сцени злочинної боротьби тоталітарної системи проти свого ж народу – це не плід авторської фантазії. Василь Барка був свідком і очевидцем чого, що відбувалося в Україні в страшному 33-му: “Гори зерна гниють […]...
- Муки совісті Григорія Мелехова Я думаю, как прекрасна земля И на ней – человек… И сколько с войной несчастных Уродов теперь и калек. И сколько зарито в ямы, И сколько зароют еще… И чувствую в скулах упрямых Суровую судорогу щек… С. Єсенін У романі-епопеї “Тихий Дон” письменник М. О. Шолохов подав грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними традиціями, своєрідним побутом, соціальними потрясіннями і людськими характерами і долями. Він правдиво висловив погляд на […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в життя кожного українського села, зокрема й Кленоточів, де живе родина Мирона Даниловича Катранника. Він руйнує […]...
- Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини Твір за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки. Образ Мавки в драмі-феєрії “Лісова пісня” є центральним. З нею тісно в’яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лісовою дівчиною з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові і надій. Палкою вірою в те, шо воля не може пропасти, керується вона у своїх вчинках. Все життя героїні […]...
- Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними обрядами і піснями. Окрему групу народних пісень […]...
- Тільки краса може збудити життя серця Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в душі жахливі спогади про найдовший рік їхнього життя. Болючі спогади виношував у своєму серці і […]...
- Роль віри, релігії і церкви в житті людини та народу Роль віри, релігії та церкви завжди була великою у житті людини. Втім, ступінь її впливу на суспільні процеси і конкретних людей відрізнявся залежно від конкретних історичних епох. Якщо згадати минулі роки і ті процеси, які тоді розгорталися, можна з упевненістю говорити про те, що вплив релігії був більшим, ніж сьогодні, і особливо це стосується християнства. Відповідно до поширеної раніше форми правління монархії, монарх був не тільки керівником держави, а й […]...
- Образ Григорія Многогрішного Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола радянської системи. Більшість людей з того пекла не поверталася… Та Іванові Багряному пощастило: він вирвався звідти і потім, опинившись в еміграції, вважав своїм обов’язком розповісти всьому світові правду про Радянський Союз. Роман “Тигролови”, як і “Сад Гетсиманський”, здобув найбільшої популярності серед читачів багатьох країн світу. Пригоди головного героя Григорія Многогрішного розпочинаються тоді, коли він втікає з етапного спецешелону НКВС, що віз до […]...
- Роман “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору Протягом усього свого життя, більша частина якого минула далеко від Батьківщини, в Америці, Василь Барка жив Україною, творив для неї і сподівався на своє повернення. Бо вірив, що чорні дні тоталітаризму закінчаться і Україна відродиться. Під час свою вчителювання на Донбасі Василь Барка став свідком, як партійні “активісти” в 1933-му вигрібали із селянських хат усе їстівне, прирікаючи цілі родини на голодну смерть. Письменник тяжко пережив голод. “Ноги пухли. І я […]...
- Герой нашого часу характеристика образу Віри Віра – персонаж повести “Княжна Мери”, світська пані, коханка Печорина. Віра грає помітну роль в сюжеті повісті, беручи участь в двох “любовних трикутниках” . З одного боку, завдяки стосункам Печорина з В. і її роздумам пояснюється, чому Печорин, “не стараючись”, здатний непереможно володарювати над жіночим серцем, а з іншої – В. представляє інший, в порівнянні з Мери, тип світської жінки. Уперше про В. згадує доктор Вернер, розповідаючи Печорину про нових […]...
- Творчий світ Григорія Верьовки Пісня є напрочуд яскравою прикметою обдарованого українського народу. Саме вона увібрала в себе найпотаємніші порухи людської душі. Жоден вид мистецтва не користується такою загальною любов’ю населення, як хорове мистецтво. Народ ставиться до пісні з повагою, як до найбільшого національного багатства. Віковічні традиції пісенної творчості нашого народу, збагачені видатними композиторами Лисенком, Стеценком, Леонтовичем, Степовим, були творчим підгрунтям, на якому судилося вирости таланту Григорія Гурійовича Верьовки. Диригент, композитор, справжній художник звуку довів […]...
- “Жовтий князь’ Василя Барки: гуманістична ідея твору БАРКА ВАСИЛЬ Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині. Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 р. виїхав на Кубань, до Краснодара, де вступив до педагогічного інституту, а згодом навчався в аспірантурі. Друкував поезії у журналі “Червоний […]...
- Розкриття й опис образа Григорія Мелехова Михайло Олександрович Шолохов відбив долю народу, пошуки істини в переломні роки революції й громадянської війни у романі-епопеї “Тихий Дон”. Одним із центральних героїв роману є Григорій Мелехов. Він представник середнього козацтва, що виріс у міцній заможній сім’ї, що володіє певним статком. Але ніколи в цій сім’ї не користувалися найманою працею. Важка селянська праця для сім’ї Мелехових був звичною справою. Серед земляків Григорій різко виділявся незвичайним природним розумом, хоробрістю й спритністю, […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу І варіант Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській […]...
- Образи експлуататорів в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного
- Торування Драгомановим шляху для української літератури
Categories: Твори з літератури